Ухвала суду № 57257304, 13.04.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/6165/15

Категорія: 8.3.2 Головуючий в 1 інстанції: Бойко О.Я.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Джабурії О.В.,

Крусяна А.В.,

за участю секретаря судового засідання Макогон С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі ГУ ДФС у Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси ГУ ДФС у Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

16 жовтня 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Суворовському районі ГУ ДФС у Одеській області, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 287-17 від 06.07.2015 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб в розмірі 25 000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, всупереч вимогам Податкового кодексу України, винесено після 01 липня 2015 року, а тому є незаконним та підлягає скасуванню. Також, на думку позивача, його авто вже не є об'єктом оподаткування, оскільки з дати його випуску пройшло вже більше 5 років.

Відповідач заперечував проти позову зазначаючи, що позивач є власником транспортного засобу, який підпадає під визначення об'єкту оподаткування згідно п.267.2 ст.267 ПК України, а тому транспортний податок у розмірі 25 000 визначено правомірно.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить зазначену постанову скасувати та прийняту нову, якою відмовити в задоволені позову.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.

З бази даних ДПІ ІС "Податковий блок" вбачається, що ОСОБА_2 є власником автомобіля LEXUS RX 350, 2010 року випуску, об'ємом двигуна 3456 куб.см, право власності на який зареєстровано за позивачем 31.08.2010 року.

06 липня 2015 року ДПІ у Суворовському районі ГУ ДФС у Одеській області прийняте податкове повідомлення-рішення, яким ОСОБА_2 визначене податкове зобов'язання по транспортному податку з фізичних осіб на суму 25 000 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що автомобіль позивача не є об'єктом оподаткування, оскільки з 01 січня 2015 року автомобіль використовується більше ніж 5 років. Разом з тим, суд першої інстанції зазначив, що позивач, придбавши автомобіль у 2010 році, сплатив всі необхідні податки і збори, передбачені на момент його придбання.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

01 січня 2015 року, набрав чинності Закон України № 71-VIII від 28 грудня 2014 року "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким шляхом викладення в новій редакції ст. 267 ПК України, було введено новий транспортний податок.

Відповідно до п.п. 267.1.1 п.267.1 ст.267 ПК України (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 ст.267 ПК України є об'єктами оподаткування.

Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб.см.

Як вбачається з матеріалів справи, транспортний засіб LEXUS RX 350, який належить позивачу на праві власності, вперше зареєстрований 31.08.2010 року і має об'єм циліндрів двигуна 3956 куб.см, тобто більше ніж 3000 куб см.

Згідно п.п. 267.5.1. п. 267.5 ст. 267 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

При цьому, календарний рік - це проміжок часу з 1 січня по 31 грудня, який триває 365 або 366 (у високосному році) календарних днів.

Річний обсяг повинен обчислюватися за календарний рік, а не за будь-які 12 місяців за вибором податкового органу.

Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду України №21-94а13 від 16.04.2013 року.

Таким чином, враховуючи, що автомобіль позивача використовується з 2010 року, тобто з 01.01.2010 року по 31.12.2010 рік, з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року, з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року, а об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років, беручі до уваги, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що станом на 2015 рік автомобіль позивача вже не є об'єктом оподаткування відповідно до ст.267 ПК України, та податковим органом неправомірно нараховано транспортний податок ОСОБА_2

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити про наступне.

Відповідно до підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України одним із принципів оподаткування є стабільність, який полягає у тому, що зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Згідно з пунктом 8.3 статті 8 Податкового кодексу України до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Відповідно до п.п. 10.1.1 п.10.1 ст. 10 та ст. 265 ПК України транспортний податок у складі податку на майно віднесений до місцевих податків.

Питання щодо встановлення податку на майно відповідно до вимог цього Кодексу вирішують місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно п. 12.3. ст. 12 ПК України сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Пунктами 12.3.1. - 12.3.3. п. 12.3. ст. 12 ПК України визначено, що встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом. При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов'язково визначаються об'єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору.

Згідно п. 12.3.4 ст. 12 ПК України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Повноваження сільських, селищних, міських рад щодо податків та зборів визначені в п.12.4. ПК України.

Зокрема, до повноважень місцевих рад належить до початку наступного бюджетного періоду прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об'єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов'язань платників податків та яке набирає чинності з початку бюджетного періоду.

Оскільки Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» № 71-VIII, яким введений транспортний податок, ухвалений 28.12.2014 року, тобто після 15.07.2014 року, а транспортний податок установлено в місті Одесі на підставі рішення Одеської міської ради №6257-VI лише 21.01.2015 року, тобто після 15 липня року, що передує бюджетному періоду, то вказані обставини виключають можливість застосування контролюючим органом положень Закону від 28.12.2014р. №71-VIII та зазначеного рішення Одеської міської ради з метою оподаткування фізичних осіб транспортним податком у 2015 бюджетному періоді.

Оцінюючи викладені обставини в їх сукупності, з урахуванням наявних доказів в справі колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Оскільки ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2016р. апелянту відстрочена сплата судового збору до ухвалення судового рішення, судовий збір за подачу апеляційної скарги підлягає стягненню з відповідача у розмірі 535,92 грн. (110% від 487,2 грн.(ставка судового збору при подачі позову).

Керуючись ст.ст.195,197,198,200,205,206,254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі ГУ ДФС у Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2015 року - залишити без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Суворовському районі ГУ ДФС у Одеській області (код ЄДРПОУ 39578136) до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок №: 31212206781008, отримувач коштів: УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030101, код ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області, МФО: 828011, Код ЄДРПОУ суду 34380461 судовий збір в розмірі 535,92 (п'ятсот тридцять п'ять) грн.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян