Постанова № 57256848, 29.03.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2016 року о 14 год. 55 хв.Справа № 808/8360/15 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Семененко М.О.

за участю секретаря судового засідання Бірюкової І.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_2

до Державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Запорізького міськрайонного управління юстиції Запорізької області Білай Олени Павлівни

про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_2 (далі - позивач) до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Білай Олени Павлівни Реєстраційної служби Головного управління юстиції у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач, з урахуванням уточнень просить суд:

- визнати незаконною відмову Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у Запорізькій області у внесенні змін до запису про нерухоме майно за номером 8215931 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 538051323101 спеціального розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо житлового будинку АДРЕСА_1, а саме: внести зміни в запис замість «кв. 4, 5» зазначити «37/50 частин житлового будинку»;

- скасувати рішення про відмову у внесенні змін до змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №23418355 від 05.08.2015;

- зобов'язати відповідача розглянути документи подані позивачем щодо житлового будинку АДРЕСА_1 і прийняти відповідно них рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним у встановленому Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон №1952) порядку подано заяву та повний пакет документів для внесенні змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо житлового будинку АДРЕСА_1, а саме: внести зміни в запис замість «кв. 4, 5» зазначити «37/50 частин житлового будинку». Разом з тим, державним реєстратором прийнято рішення про відмову у внесенні змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з посиланням на те, що подані заявником документи не є підставою для внесення таких змін, в заявник має подати заяву про державну реєстрацію права власності на житловий будинок. Вважає зазначене рішення протиправним, оскільки в даному випадку не відбулась зміна об'єкта нерухомості, на яке за позивачем вже зареєстровано право власності, а лише змінились відомості про нерухоме це майно. Просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач в поданих до суду письмових поясненнях проти позову заперечив. В обґрунтування заперечень зазначив, що позивачем заяву було подано на внесення змін відомостей про нерухоме майно - житловий будинок, в той час як згідно відомостей реєстру позивач є власником квартир в цьому житловому будинку, тобто подано заяву подано про зміну відомостей щодо іншого об'єкта нерухомості, що унеможливлює реєстрацію таких змін. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Під час розгляду справи здійснено процесуальну заміну відповідача Державного реєстратора прав на нерухоме майно Білай Олени Павлівни Реєстраційної служби Головного управління юстиції у Запорізькій області на належного відповідача - Державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Запорізького міськрайонного управління юстиції Запорізької області Білай Олену Павлівну.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не прибув, про дату час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини неприбуття суду не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності не подавав.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, вважає за необхідне зазначити наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач, відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно, є власником квартир 4,5 у будинку АДРЕСА_1

10 січня 2014 року розпорядженням голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Ленінському району №2р встановлено частки на житловий будинок АДРЕСА_1: за гр. ОСОБА_4 - 1/10 частини житлового будинку, за гр. ОСОБА_5 - 2/25 частини житлового будинку, за гр. ОСОБА_6 - 2/25 частини житлового будинку, за гр. ОСОБА_2 - 37/50 частини житлового будинку. Тобто, між власниками квартир розподілено 100% частин житлового будинку.

05.08.2015 представником позивача державному реєстратору подано заяву про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо житлового будинку АДРЕСА_1, а саме стосовно зміни запису про право власності позивача на квартири 4, 5 на 37/50 частин житлового будинку.

05 серпня 2015 року державним реєстратором прийнято рішення про відмову у внесенні змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №23418355, яким відмовлено ОСОБА_2 у внесенні змін до запису про нерухоме майно, право власності та суб'єкта (суб'єктів) цього права за номером 8215931 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 538051323101 спеціального розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В якості підстав для відмови зазначено, що подані документи не відповідають вимогам. Згідно п.38 постанови Кабінету Міністрів України №1141 від 26.10.2011 державний реєстратор вносить зміни до записів Державного реєстру прав у разі допущення технічної помилки, зміни відомостей про нерухоме майно, право власності та суб'єкта цього права, інші речові права та суб'єкта цих прав, обтяження прав на нерухоме майно та суб'єкта цих прав, що містяться у державному реєстрі прав, які не пов'язані з проведенням державної реєстрації прав. В даному випадку, заявником подані документи, які не є підставою для внесення змін до записів Державного реєстру прав. В разі об'єднання квартир в житловий будинок, заявник має подавати заяву про державну реєстрацію права власності на житловий будинок.

Позивач, не погодившись з рішенням державного реєстратора, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає необхідним дослідити правомірність таких висновків державного реєстратора.

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації прав власності на нерухоме майно та їх обтяжень, врегульовані нормами Закону №1952.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону №1952 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно ч.1 ст.3 Закону №1952 державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 Закону №1952 обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухоме майно.

Статтею 5 Закону №1952 визначено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.15 Закону № 1952 державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Орган державної реєстрації прав, державні реєстратори зобов'язані надати до відома заявників інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації прав.

Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно ч.1 ст.16 Закону №1952 заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених цим Законом.

Частиною 3 даної статті встановлено, що разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку.

Статтею 19 Закону №1952 визначено підстави для державної реєстрації прав та їх обтяжень. Так, частиною 1 даної статті передбачено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі:

1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом;

2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону;

3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді;

4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом;

5) рішень судів, що набрали законної сили;

6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивачем державному реєстратору було подано: розпорядження голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Ленінському району від 10.01.2014 №2р; заява про внесення змін до запису Державного реєстру прав від 05.08.2015; свідоцтво про право власності на нерухоме майно (квартиру) від 21.06.2010; витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 24.06.2010; копію паспорту позивача; технічний паспорт на будинок АДРЕСА_1 витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 24.12.2014; нотаріально посвідчена довіреність на представника.

Суд зазначає, що наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 №3502/5 затверджено Порядок прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який визначає процедуру прийняття і розгляду заяв щодо внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) та скасування записів (далі - заява) Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав), перелік документів, необхідних для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав, права та обов'язки суб'єктів, що є учасниками зазначеної процедури (далі - Порядок №3502/5).

Відповідно до п.2.1 Порядку №3502/5 для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав заявник подає органу державної реєстрації прав, державним реєстратором якого було проведено державну реєстрацію прав, або нотаріусу, яким проведено державну реєстрацію прав, заяву та документи, визначені цим Порядком.

Пунктом 2.5 Порядку №3502/5 передбачено, що для внесення змін до записів Державного реєстру прав у зв'язку зі зміною відомостей про нерухоме майно, право власності та суб'єкта (суб'єктів) цього права, інші речові права та суб'єкта (суб'єктів) цих прав, обтяження прав на нерухоме майно та суб'єкта (суб'єктів) цих прав, що містяться у Державному реєстрі прав, які не пов'язані з проведенням державної реєстрації прав, заявник подає документ, що є підставою для зміни відомостей, копії документів, визначених у пункті 2.3 цього розділу, та документ про внесення плати за внесення змін до запису Державного реєстру прав.

Під час розгляду заяви та документів, що додаються до неї, державний реєстратор перевіряє наявність підстав для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав. За результатами розгляду заяви та документів, що додаються до неї, державний реєстратор приймає рішення щодо внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав або рішення щодо відмови у внесенні змін до записів, відмови у внесенні записів про скасування державної реєстрації прав, відмови у скасуванні записів Державного реєстру прав (п.2.9, 2.10 Порядку №3502/5).

Відповідно до пп.2.14.1 п.2.14 Порядку №3502/5 2.14 у разі внесення змін до записів Державного реєстру прав державний реєстратор приймає рішення щодо відмови у внесенні змін до записів, відмови у внесенні записів про скасування державної реєстрації прав, відмови у скасуванні записів Державного реєстру прав виключно за наявності таких підстав:

органом державної реєстрації прав або нотаріусом, до якого звернувся заявник, не проводилась державна реєстрація прав на відповідний об'єкт нерухомого майна;

подані документи не відповідають вимогам, встановленим законом, цим Порядком та іншими нормативно-правовими актами;

відповідні зміни до записів Державного реєстру прав уже внесені;

із заявою звернулась неналежна особа;

відсутній запис, щодо якого подано заяву;

документи подані не в повному обсязі.

В оскаржуваному рішенні про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень державний реєстратор посилається на те, що подані документи не відповідають вимогам, та не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Суд зазначає, що відмова у державній реєстрації прав та їх обтяжень має бути належним чином обґрунтована, із зазначенням змісту виявленого порушення та підстав відмови. Суд наголошує, що зі змісту рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень не можливо встановити, яким саме вимогам не відповідають подані позивачем документи. Оскаржуване рішення не містить посилань на конкретні приписи нормативно-правових актів, які не були додержані позивачем.

Крім того, суд зазначає, що оскаржуване рішення взагалі не містить посилань ані на Закон №1952, ані на Порядок №3502/5, а лише містить посилання на п.38 постанови Кабінету Міністрів України №1141 від 26.10.2011, якою не визначаються підстави для відмови у внесенні змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

З наданих до суду письмових заперечень відповідача судом встановлено, що державний реєстратор при прийнятті рішення про відмову в державній реєстрації права власності керувався п.4 ч.1 ст.24 Закону № 1952, тобто подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

При цьому, відповідач в письмових запереченнях зазначає, що фактично підставою для прийняття оскаржуваного рішення стало те, що заявником подано заяву на внесення змін відомостей про нерухоме майно на інший об'єкт: не на квартиру, а на житловий будинок, що унеможливлює проведення реєстрації зміни відомостей про нерухоме майно.

Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідачем не заперечується той факт, що позивач є власником квартири 4,5 у житловому будинку АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва НОМЕР_1 від 21.06.2010.

Розпорядженням голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Ленінському району від 10.01.2014 №2р «Про встановлення часток на житловий будинок АДРЕСА_1», за позивачем встановлено 37/50 частки житлового будинку АДРЕСА_1

Суд зазначає, що ч.3 ст.140 Конституції України передбачено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Відповідно до статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Згідно ч.10 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Таким чином, розпорядженням голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Ленінському району від 10.01.2014 №2р «Про встановлення часток на житловий будинок АДРЕСА_1», яке є чинним та на даний час не скасовано, фактично змінено частку права власності позивача у будинку АДРЕСА_1 з квартири 4,5 на 37/50 житлового будинку.

Суд зазначає, що у разі, якщо державний реєстратор вважав, що відсутні підстави вносити зміни в запис саме щодо житлового будинку АДРЕСА_1 з підстав звернення про внесення змін до записів про інший об'єкт нерухомого майна, відповідач повинен був зазначити в якості підстави для відмови положення підпункту 1 п. 2.14 Порядку №3502/5, а саме: органом державної реєстрації прав або нотаріусом, до якого звернувся заявник, не проводилась державна реєстрація прав на відповідний об'єкт нерухомого майна.

Разом з тим, як встановлено під час судового розгляду справи державним реєстратором було відмовлено у внесені запису з підстав невідповідності поданих документів відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, однак, відповідачем не надано жодного належного обґрунтування такої невідповідності ані в оскаржуваному рішенні про відмову у внесені запису, ані під час розгляду справи в суді.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у внесені змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на підставі п.4 ч.1 ст.24 Закону №1952, а відтак оскаржуване рішенням підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Позивачем заявлено позовну вимогу про зобов'язання відповідача розглянути документи подані позивачем щодо житлового будинку АДРЕСА_1 у м.Запоріжжі і прийняти відповідно них рішення.

Суд зазначає, що відповідно до встановленого порядку внесення змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно здійснюється на підставі заяви особи та з урахуванням доданих документів.

Враховуючи викладене, у зв'язку з визнанням протиправним та скасуванням оскаржуваного рішення про відмову у внесені змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача повторно, з урахуванням висновків суду, розглянути подану позивачем заяву для внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та подані документи. При цьому, суд не здійснює вихід за межі позовних вимог.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 71, 86, 158-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати незаконною відмову Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у Запорізькій області Білай Олени Павлівни у внесенні змін до запису про нерухоме майно за номером 8215931 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 538051323101 спеціального розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо житлового будинку АДРЕСА_1, а саме: внести зміни в запис замість «кв. 4, 5» зазначити «37/50 частин житлового будинку».

Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у внесенні змін до змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №23418355 від 05.08.2015.

Зобов'язати Державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Запорізького міськрайонного управління юстиції Запорізької області Білай Олену Павлівну повторно розглянути заяву про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та додані документи, подані ОСОБА_2 05.08.2015, та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1525,60 грн. (одна тисяча п'ятсот двадцять п'ять гривень 60 коп.) присудити на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Запорізького міськрайонного управління юстиції Запорізької області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.О. Семененко