Ухвала суду № 57256673, 15.04.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

15 квітня 2016 р.справа № 804/1343/16

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чорна В.В., перевіривши матеріали адміністративного позову позивача-1 - ОСОБА_1, позивача-2 - ОСОБА_2 до Генеральної прокуратури України про визнання бездіяльності протиправною, та зобовязання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

09 березня 2016 року позивач-1 ОСОБА_1, позивач-2 ОСОБА_2 звернулись до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просили зобовязати Генеральну прокуратуру України вчинити дії, які зобовязані вчинити службові та посадові особи при прийнятті скарг та заяв громадян України відповідно до Закону України «Про звернення громадян», а також надати змістовну та зрозумілу відповідь, чи внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальні провадження відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2 ІНН НОМЕР_1, кримінальне провадження № 12012040660000780, та відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4 ІНН НОМЕР_2, кримінальне провадження № 12013040660001612.

Ухвалою суду від 14.03.2016 року адміністративний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 було залишено без руху, з наданням позивачам строку до 15 квітня 2016 р. для усунення недоліків позовної заяви, а саме: надання документів на підтвердження адміністративно-процесуальної дієздатності позивачів (копій паспортів); шляхом складання нової позовної заяви, конкретизації своїх позовних вимог та приведення їх у відповідність до вимог ч. 4 ст. 105 КАС України, та формулювання, яким чином в порядку адміністративного судочинства необхідно захистити їх інтереси у сфері публічно-правових відносин (з урахуванням зауважень, зазначених в цій ухвалі); надання оригіналу документа про доплату судового збору, виходячи із кількості та характеру заявлених позивачами (кожним окремо) позовних вимог на реквізити суду, зазначені в ухвалі.

Ухвала суду про залишення позовної заяви без руху від 14.03.2016 р. позивачами в апеляційному порядку не оскаржувалася, набрала законної сили, а тому є обовязковою для виконання.

На виконання ухвали суду від 14.03.2016 р., позивач-1 ОСОБА_1, позивач-2 ОСОБА_2 надали позовну заяву (уточнену), що надійшла до суду 14.04.2016 року, у якій викладено нові позовні вимоги, а також долучено оригінал квитанції від 14.04.2016 р. про сплату ОСОБА_1 судового збору в сумі 563 грн., та копії паспорту на імя ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

В уточненій заяві позивачами заявлено позовні вимоги у новій редакції, а саме:

- визнати бездіяльність Генеральної прокуратури України при нерозгляді звернення (скарги) від 14.01.2016 р. № 3 ОСОБА_1 за довіреністю в інтересах ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНН НОМЕР_2, та звернення (скарги) від 25.01.2016 р. № 34 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНН НОМЕР_1;

- зобовязати відповідача надати достовірну інформацію за вказаними зверненнями: про відсутність в Єдиному реєстрі досудових розслідувань кримінального провадження № 12013040660001612 відносно ОСОБА_3 та про відсутність в Єдиному реєстрі досудових розслідувань кримінального провадження № 12012040660000780 відносно ОСОБА_2;

- зобовязати відповідача провести перевірки зазначених в зверненнях порушень, у випадку їх підтвердження, поновити порушені права і законні інтереси незаконно покладених обовязків та притягнень до відповідальності громадянина ОСОБА_3 та здійснити аналогічні дії стосовно ОСОБА_2.

Отже, у новій позовній заяві позивачами збільшено кількість заявлених позовних вимог відносно первісного позову.

При цьому, вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 14.03.2016 р. в частині надання оригіналу документа про доплату судового збору, виходячи із кількості та характеру заявлених позивачами (кожним окремо) позовних вимог на реквізити суду, зазначені в ухвалі, залишилися невиконаними.

Так, в поданій до суду позовній заяві від 09 березня 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заявляли дві окремі вимоги немайнового характеру щодо зобовязання відповідача вчинити певні дії.

Водночас, до матеріалів позовної заяви ними було долучено лише одну квитанцію про сплату судового збору на суму 562, 45 грн. від імені позивача-2 ОСОБА_2, будь-яких документів про сплату судового збору позивачем-1 ОСОБА_1 до позовної заяви надано не було, підстав для звільнення останнього від сплати судового збору не зазначено.

У звязку з чим, позивачам було розяснено положення ч.3 ст. 106 КАС України, вимоги ч.1, 2 ст. 4, ч. 3 ст. 6, ст. 8 Закону України «Про судовий збір» вiд 08.07.2011 р. № 3674-VI (із змінами, внесеними Законом № 484-VIIІ від 22.05.2015 р., які набрали чинності з 01 вересня 2015 року), та зобовязано надати до нової позовної заяви оригінали документів про сплату судового збору, виходячи із характеру та кількості заявлених ними (кожним окремо) позовних вимог у розмірі 551,2 грн. за кожну немайнову вимогу.

Так, частиною 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Позивачами до уточненої позовної заяви, що надійшла до суду 14.04.2016 р. на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху від 14.03.2016 р., долучено оригінал квитанції № 1-592к від 14.04.2016 р. про сплату судового збору ОСОБА_4 у сумі 563 грн.

При цьому, в своїй заяві, що надійшла до суду 14.04.2016 р., позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (кожний окремо) заявляють три окремі вимоги немайнового характеру щодо визнання бездіяльності відповідача, повязаної з нерозглядом їх звернень, щодо зобовязання відповідача надати достовірну інформацію по цим зверненням, та зобовязання відповідача вчинити певні дії за результатами їх розгляду.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» вiд 08.07.2011 р. № 3674-VI (із змінами, внесеними Законом № 484-VIIІ від 22.05.2015 р., які набрали чинності з 01 вересня 2015 року), судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, а майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25.12.2015 р. № 928-VIII, мінімальна заробітна плата з 1 січня 2016 року встановлена на рівні 1 378 гривень.

Частиною 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» вiд 08.07.2011 р. № 3674-VI (із змінами, внесеними Законом № 484-VIIІ від 22.05.2015 р.) визначено, що у разі, коли у позовній заяві обєднано дві і більше вимоги немайнового характеру, судовий збір сплачується окремо за кожну вимогу немайнового характеру.

Отже, позивачам (кожному окремо) необхідно було сплатити на реквізити суду (одержувач - УДКСУ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код ОКПО 37989253, розрахунковий рахунок 31210206784008, МФО 805012, код класифікації доходів бюджету 22030001) судовий збір у розмірі 1 653,6 грн. (551,2х2) із заявлених ними трьох немайнових вимог.

Натомість, до матеріалів позовної заяви позивачами (кожним окремо) долучено лише по одній квитанції про сплату судового збору, а саме: на суму 563 грн. від імені позивача-1 ОСОБА_1 та на суму 562, 45 грн. від імені позивача-2 ОСОБА_2

Таким чином, станом на 15.04.2016 року позивачі не виконали вимоги ухвали суду від 14.03.2016 р. та не усунули зазначені в ній недоліки в частині необхідності доплати судового збору, виходячи із кількості та характеру заявлених позивачами (кожним окремо) позовних вимог. З клопотанням про продовження строку для усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду від 14.03.2016 р., позивачі до суду не звертались.

Відповідно до п. 1 ч.3 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

у х в а л и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 - повернути позивачам.

Копію ухвали про повернення позовної заяви, разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, направити особам, які її подали.

Розяснити позивачам, що відповідно до ч.6 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом пяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя ОСОБА_5