Постанова № 57256510, 11.04.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/6481/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2016 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стеценко О.О.,

розглянувши в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду, в порядку письмового провадження, справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказу, податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - Позивач, або ФОП ОСОБА_1) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - ДПІ у Київському районі м. Одеси) про визнання протиправним та скасування наказу ДПІ у Київському районі м. Одеси № 597-п від 08.09.2014 року про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси № 0014631701 від 13.10.2014 року, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість (далі - ПДВ) в загальному розмірі 193606,50 грн.

Свої вимоги Позивач обґрунтував наступними доводами.

27.09.2014 року Позивач отримав Акт «Про результати позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2, з питань правовідносин з ТОВ «Континентмаш», код ЄДРПОУ 38337514 за червень, липень, серпень, вересень, жовтень, грудень 2013 року» № 2437/17-01/НОМЕР_2 від 22.09.2014 року (далі - Акт перевірки). Не погоджуючись з проведенням перевірки, Позивач 03.10.2014 року подав заперечення до Акту перевірки з проханням вжити заходів щодо усунення порушень податкового законодавства у вказаному Акті перевірки. За результатом розгляду заперечень Позивача, ДПІ у Київському районі м. Одеси надано висновок № 33185/10/15-51-17-01 від 09.01.2014 року, відповідно до якого ДПІ у Київському районі м. Одеси зазначено, що заперечення Позивачем подано з порушенням встановлених законодавством термінів у зв'язку із чим вони не підлягають розгляду. Зазначені обставини, на думку Позивача, не відповідають дійсності, оскільки Позивачем строк подачі заперечень пропущено не було. Крім того, Позивач вважає, що податкова перевірка проведене посадовими особами ДПІ у Київському районі м. Одеси за відсутності підстав для її проведення, а відтак є протиправною.

Крім того, Позивач зазначив, що 04.11.2014 року він отримав податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси № 0014631701 від 13.10.2014 року, прийняте на підставі Акту перевірки № 2437/17-01/НОМЕР_2 від 22.09.2014 року. Вказаним податковим повідомленням-рішенням Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ в розмірі 193606,50 грн. Відповідно до висновків Акту перевірки, посадовими особами ДПІ у Київському районі м. Одеси встановлено завищення податкового кредиту за червень, липень, серпень, вересень, жовтень, грудень 2013 року по взаємовідносинам з ТОВ «Континентмаш» на суму 129071,00 грн. Позивач вважає прийняте податкове повідомлення-рішення протиправним, оскільки по взаємовідносинам з ТОВ «Континентмаш» ним правомірно та цілком обґрунтовано формувався податковий кредит, за рахунок сум ПДВ, сплачених у ціні придбаних товарів у вказаного контрагента, вказані суми підтверджені відповідними первинними документами, у тому числі податковими накладними. Операції з вказаним контрагентом відображено у податковому обліку ФОП ОСОБА_1 Висновки Відповідача про нікчемність правочинів, укладених між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Континентмаш», не відповідають дійсності, нічим не підтверджені та є перекрученням реально існуючих фактів. У Акті перевірки, на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, не вказано належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання господарських операцій за спірним правочином, про відсутність витрат ФОП ОСОБА_1 у спірних правовідносинах, про відсутність змін у складі і структурі активів осіб, котрі є сторонами спірних правочинів, що зумовлює необґрунтованість висновку про нікчемність правочину або невідповідність закону вчинених за ним господарських операцій. Крім того, Позивач зазначив, що юридична відповідальність має індивідуальний характер в зв'язку з чим його не може бути притягнено до відповідальності за порушення правил податкового або бухгалтерського обліку своїми контрагентами. Таким чином, Позивачем під час формування у податковому обліку податкового кредиту з ПДВ були додержані всі вимоги законодавства, у зв'язку з чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене безпідставно і підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник Позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити позов з підстав, викладених в позовній заяві та додаткових письмових поясненнях (т.1, а.с.2-10). В судове засідання, призначене на 28.03.2016 року представник Позивача не з'явився, надав до канцелярії суду письмове клопотання про розгляд справи без його участі (т.3, а.с. 137).

Ухвалою суду від 28.03.2016 року, занесеною до журналу судового засідання, первинного Відповідача - Державну податкову інспекцію у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області замінено на його процесуального правонаступника - Державна податкова інспекція у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області (далі - ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області ) .

В судове засідання, призначене на 28.03.2016 року, представник процесуального правонаступника Відповідача не з'явився, про день, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином та своєчасно, жодних заяв, клопотань не надав, у зв'язку з чим його неявка в судове засідання була визнана судом неповажною та на підставі ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) ухвалено рішення про розгляд справи у відсутність представника Відповідача.

Представник Відповідача надав до суду письмові заперечення проти позову (т.2 а.с. 58-60), в яких зазначив, що в період з 09.09.2014 року по 15.09.2014 року, на підставі рішення керівника ДПІ у Київському районі м. Одеси, оформленого наказом ДПІ у Київському районі м. Одесі № 597-п від 08.09.2014 року, та відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України (далі - ПК України), ДПІ у Київському районі м. Одеси була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ФОП ОСОБА_1 з питань правильності нарахування та сплати ПДВ за червень, липень, серпень, вересень, жовтень, грудень 2013 року, за результатами якої складено Акт «Про результати позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2, з питань правовідносин з ТОВ «Континентмаш», код ЄДРПОУ 38337514 за червень, липень, серпень, вересень, жовтень, грудень 2013 року» № 2437/17-01/НОМЕР_2 від 22.09.2014 року. За результатом проведеної перевірки, посадовими особами ДПІ у Київському районі м. Одеси встановлено, що Позивач неправомірно відніс до складу податкового кредиту суму ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Континентмаш», оскільки, згідно наданої Бориспільською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області інформації, ТОВ «Континентмаш» безпідставно виписано податкові накладні на податкові зобов'язання по продажу товарів на адресу контрагентів-покупців.

Частиною 6 ст.128 КАС України передбачено, що якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справ, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи викладене, а саме: не прибуття всіх сторін по справі в судове засідання та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив про розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів.

Вивчивши матеріали адміністративної справи, письмові заперечення Відповідача, дослідивши та проаналізувавши надані докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

ФОП ОСОБА_1 зареєстровано у виконавчому комітеті Одеської міської ради, 05.09.2000 року ним отримано свідоцтво про державну реєстрацію, № запису 25560170000054217, перебуває на податковому обліку у ДПІ у Київському районі з 05.09.2000 року за №54217 (т.1 а.с. 24).

В період з 09.09.2014 року по 15.09.2014 року, на підставі рішення керівника ДПІ у Київському районі м. Одеси, оформленого наказом ДПІ у Київському районі м. Одесі № 597-п від 08.09.2014 року, та відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.2 ст.79 ПК України, ДПІ у Київському районі м. Одеси була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ФОП ОСОБА_1 з питань правильності нарахування та сплати ПДВ за червень, липень, серпень, вересень, жовтень, грудень 2013 року, за результатами якої складено Акт «Про результати позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2, з питань правовідносин з ТОВ «Континентмаш», код ЄДРПОУ 38337514 за червень, липень, серпень, вересень, жовтень, грудень 2013 року» № 2437/17-01/НОМЕР_2 від 22.09.2014 року (т.1 а.с. 14-24).

Відповідно до висновків зазначеного Акту перевірки посадовими особами ДПІ у Київському районі м. Одеси встановлено порушення з боку Позивача: ч.ч. 1, 5 ст. 203, ч.ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216, ст. ст. 662, 655, 656 Цивільного кодексу України, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187, ст. 22, п.п. 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 201.4, 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 129071 грн., в т. ч. в червні 2013 року на суму 21540 грн., в липні 2013 року на суму 22388 грн., в серпні 2013 року на суму 13380 грн., в вересні 2013 року на суму 27756 грн., в жовтні 2013 року на суму 21725 грн., в грудні 2013 року на суму 22282 грн., що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду на загальну суму 129071 грн., в т. ч. за червень 2013 року на 21540 грн., за липень 2013 року на суму 22388 грн., за серпень 2013 року на суму 13380 грн., за вересень 2013 року на суму 27756 грн., за жовтень 2013 року на суму 21725 грн., за грудень 2013 року на суму 22282 грн.

Не погоджуючись з проведенням перевірки, Позивач 03.10.2014 року подав заперечення до Акту перевірки з проханням вжити заходів щодо усунення допущень порушень податкового законодавства (т.1 а.с. 40-42).

За результатом розгляду заперечень Позивача, ДПІ у Київському районі м. Одеси надано висновок № 33185/10/15-51-17-01 від 09.01.2014 року, відповідно до якого ДПІ у Київському районі м. Одеси зазначено, що заперечення Позивачем подано з порушенням встановлених законодавством термінів у зв'язку із чим вони не підлягають розгляду (т.1 а.с. 43).

На підставі Акту перевірки ДПІ у Київському районі м. Одеси прийнято податкове повідомлення-рішення № 0014631701 від 13.10.2014 року, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ в розмірі 193606,50 грн., з яких за основним платежем 129071,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 64535,50 грн. (т.1 а.с. 44).

Не погоджуючись винесеним наказом про проведення перевірки, а також податковим повідомленням-рішенням Позивач звернувся до суду з даним позовом.

Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з п.75.1 ст.75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові, виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Порядок проведення документальної позапланової перевірки встановлено ст.78 ПК України, відповідно до якої передбачено, що документальна позапланова перевірка може бути здійснена зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки регулюється ст.79 ПК України, якою визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених ст.ст. 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки. Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова. Перевірка платника податків з питань повноти нарахування і сплати податків та зборів під час здійснення контрольованих операцій здійснюється з урахуванням особливостей, визначених ст.39 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що перевірку ФОП ОСОБА_3 проведено на підставі даних АІС «Податковий облік», та за наслідками перевірок інших платників податків з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносин з платником податків ТОВ «Континентмаш» за червень, липень, серпень, вересень, жовтень, грудень 2013 року.

Судом встановлено, що перевірку проведено на підставі рішення керівника ДПІ у Київському районі м. Одеси, оформленого наказом ДПІ у Київському районі м. Одесі № 597-п від 08.09.2014 року та повідомлення № 149 від 08.09.2014 року про дату початку перевірки та місце її проведення, які були надіслані на адресу Позивача поштою 10.09.2014 року, що відповідає приписам ст.79 ПК України у зв'язку із отриманням податкової інформації та виявленням фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи за наслідками перевірки контрагента Позивача - ТОВ «Континентмаш» Бориспільською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області, що відповідає вимогам ст.78 вказаного Кодексу (т.1 а.с.14).

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування наказу ДПІ у Київському районі м. Одеси № 597-п від 08.09.2014 року про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси № 0014631701 від 13.10.2014 року, суд зазначає наступне.

Як вбачається з Акту перевірки, висновки ДПІ у Київському районі м. Одеси про завищення Позивачем податкового кредиту з ПДВ на суму 129071 грн. базуються на не визнанні Відповідачем фактичності і реальності фінансово-господарських операцій між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «Континентмаш», код ЄДРПОУ 38337514 за червень, липень, серпень, вересень, жовтень, грудень 2013 року.

Висновки Акту перевірки № 2437/17-01/НОМЕР_2 від 22.09.2014 року щодо безтоварності господарських операцій між Позивачем та вказаними контрагентом, в свою чергу, базуються на висновках акту Бориспільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області № 168/22-1/38337514 від 04.04.2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Континентмаш» щодо підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями за жовтень 2012 року - лютий 2014 року» (т.3, а.с.67-85), яким зафіксовано, що згідно податкової звітності, поданої до Бориспільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області, загальна чисельність працюючих на ТОВ «Континентмаш» 1 особа. Перевіркою встановлено, що відповідно до ІС «Податковий Блок» стан платника податків 9 не знаходиться за місцезнаходженням. Також, перевіркою підприємства контрагента Позивача було встановлено відсутність необхідних умов у ТОВ «Континентмаш» до досягнення відповідних результатів в силі відсутності управлінського та технічного персоналу, основних засобів, складських приміщень та транспортних засобів, що свідчить про відсутність у ТОВ «Континентмаш» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. З урахуванням зазначеного, а також того, що у зв'язку із відсутністю реальної можливості здійснювати господарську діяльність, операції з вказаним контрагентом є нікчемними, оскільки сторони угод із зазначеним підприємством не мають на меті реального отримання наслідків для ведення господарської діяльності, у зв'язку із відсутністю товарності вказаних операцій (т.1, а.с. 15-21).

Дослідивши реальність та фактичність господарських операцій ФОП ОСОБА_3 з контрагентом ТОВ «Континентмаш», їх відповідність діючому законодавству, а також правомірність формування Позивачем податкового кредиту по вказаним операціям, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 01.06.2016 року між ТОВ «Континентмаш» (продавець) та ФОП ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 01/06-13, відповідно до якого: покупець зобов'язується поставити узгодженими партіями покупцеві продукцію: вироби з пластику (контрольні пломби), ЗПУ та засоби пломбування, надалі «товар», зазначений у додатках: додаткових угодах, видаткових накладних та рахунках-фактурах на кожну партію товару, які є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити кожну партію товару (т.1 а.с.45).

Судом встановлено, що протягом червня, липня, серпня, вересня, жовтня, грудня 2013 року на виконання умов договору купівлі-продажу № 01/06-13 від 01.06.2016 року, ТОВ «Континентмаш» здійснило постачання на користь Позивача товару на загальну суму 764419,80 грн., в тому числі 129071,00 грн. ПДВ, що підтверджується видатковими, податковими накладними, картками рахунків 281,631 (т.1. а.с. 46 - т. 2 а.с. 105).

На виконання умов договору ФОП ОСОБА_3 здійснив оплату отриманого товару, що підтверджується виписками з банківського рахунку (т.1 а.с. 113-127). На підставі вказаних господарських операцій ФОП ОСОБА_3 було сформовано податковий кредит в розмірі 129071,00 грн., що підтверджується копіями наданих Позивачем податкових накладних, а саме: № 192 від 03.06.2013 року (т.1, а.с.46), № 193 від 05.06.2013 року (т.1, а.с.49), № 194 від 14.06.2013 року - за червень 2013 року (т.1, а.с. 52), № 164 від 02.07.2013 року (т.1, а.с. 55), № 167 від 08.07.2013 року (т.1, а.с. 58), № 170 від 15.07.2013 року (т.1, а.с. 64), № 174 від 19.07.2013 року (т.1, а.с. 64) - за липень 2013 року, № 129 від 01.08.2013 року (т.1, а.с.67), № 149 від 12.08.2013 року (т.1, а.с. 70), № 166 від 20.08.2013 року (т.1, а.с. 73) - за серпень 2013 року, № 180 від 03.09.2013 року (т.1, а.с. 76), № 181 від 11.09.2013 року (т.1, а.с. 79), № 182 від 16.09.2013 року (т.1, а.с. 82), № 249 від 18.09.2013 року (т.1, а.с. 85) - за вересень 2013 року, № 256 від 02.10.2013 року (т.1, а.с. 88), № 257 від 11.10.2013 року (т.1, а.с. 91), № 258 від 17.10.2013 року (т.1, а.с. 94) - за жовтень 2013 року, № 367 від 03.12.2013 року (т.1, а.с. 97), № 368 від 09.12.2013 року (т.1, а.с. 100), № 369 від 16.12.2013 року (т.1, а.с. 103) - за грудень 2013 року, з яких ПДВ по вказаним операціям склав 129071,00 грн. та податкових декларацій з податку на додану вартість за червень, липень, серпень, вересень, жовтень, грудень 2013 року.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Пунктами 201.1, 201.4 ст. 201 ПК України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товару (послуг).

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.6 ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Виходячи із вищезазначеної норми, податкова накладна є документом, що підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Водночас, ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Суд зазначає, що досліджені під час розгляду справи первинні документи по господарським операціям ФОП ОСОБА_3 з контрагентом ТОВ «Континентмаш» відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і не дають підстав для висновку про нездійснення спірних операцій.

Суд зазначає, що роблячи висновок про завищення Позивачем податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ «Континентмаш», Відповідач, зокрема, послався на висновки акту Бориспільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області № 168/22-1/38337514 від 04.04.2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Континентмаш» щодо підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями за жовтень 2012 року - лютий 2014 року», якими встановлено відсутність у ТОВ «Континентмаш» основних засобів, трудових ресурсів, складських приміщень, транспортних засобів, що унеможливлює здійснення ними будь-якої господарської діяльності.

Відповідно до п.73.5 статті 73 ПК України, з метою отримання податкової інформації органи контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Правовідносини щодо проведення податковими органами зустрічних звірок платників податків деталізовані нормами Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010 року №1232 (далі - Порядок №1232), пунктом 3 якого передбачено, що з метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних. Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

За приписами п. 4 Порядку №1232, орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Згідно п.6 Порядку №1232, у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.

Пунктом 7 Порядку №1232 та п.4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених Наказом ДПА України від 22.04.2011 року № 236 (далі - Методичні рекомендації), передбачено, що за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

У разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - Акт) (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - Журнал реєстрації довідок/актів) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Аналізуючи положення п.73.5 ст. 73 ПК України, п.п. 6, 7 Порядку №1232, положення Методичних рекомендацій, суд приходить до висновку, що зустрічна звірка може бути проведена податковим органом лише в разі наявності у розпорядженні податкового органу первинних документів або надання таких документів платником податків на обов'язковий письмовий запит податкового органу, оскільки зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними з метою з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Як вбачається з наведених норм, проведення зустрічної звірки можливе виключно у разі наявності у податкового органу (відповідача) необхідної інформації та документів, адже у протилежному випадку у контролюючого органу відсутні дані, які необхідні для співставлення.

Суд вважає, що наявність у вищевказаному акті про неможливість проведення зустрічних звірок висновків податкових органів про нереальність господарських операцій між Позивачем та контрагентами, прямо суперечить вищезазначеним нормам та зразку форми акта про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, так як наслідком неможливості проведення зустрічної звірки з підстав відсутності суб'єкта господарювання за юридичною адресою має бути лише висновок про відсутність такого суб'єкта за місцезнаходженням із зазначенням фактичних обставин. За своєю правовою природою Акт про неможливість проведення зустрічної звірки не повинен містити висновки щодо реальності здійснення господарської діяльності. Таким чином, у вищезазначених актах про неможливість проведення зустрічної звірки викладені висновки, які за змістом не відповідають назві та інформаційному призначенню документа.

На думку суду, можливі порушення податкового законодавства з боку контрагентів Позивача при здійсненні господарських операцій в ланцюзі постачання з третіми особами, для зниження об'єкту оподаткування, доказів чого податковим органом до суду надано не було, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про відсутність фактичного виконання ТОВ «Континентмаш» своїх обов'язків по договорам поставки та відсутність у Позивача, як покупця товару права на податковий кредит з ПДВ.

При прийнятті рішення суд враховує положення ст.244-2 КАС України щодо обов'язковості рішення Верховного Суду України, прийнятого за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, та, зокрема, постанову Верховного Суду України від 31.01.2011 року по справі № 21-47а10 за позовом закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, в якому зазначено, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

При цьому, при розгляді адміністративних справ необхідно також враховувати і практику Європейського суду з прав людини, рішення якого, згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також враховуючи приписи ст. 9 Конституції України та ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України", є джерелом права та є обов'язковим для виконання Україною.

Так, Європейський суд з прав людини (п'ята секція) у своєму рішенні від 22.01.2009 року (заява №3991/03) у справі "Булвес" АД проти Болгарії зазначив наступне: "Враховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов'язків із декларування ПДВ, неможливості з її сторони забезпечити дотримання постачальником його обов'язків щодо декларування ПДВ і той факт, що не було ніякого шахрайства стосовно системи оподаткування, про яке компанія-заявник знала чи могла знати, Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються, до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності".

Суд зазначає, що у разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення Позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальник був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мав свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцем та його постачальниками, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Суд зазначає, що Відповідачу, як контролюючому органу, відповідно до покладених на нього функцій та повноважень при перевірці діяльності платників податків не надано права визнання в односторонньому порядку господарських правочинів нікчемними. У зв'язку з наведеним, суд також зазначає, що Відповідач не надав до суду під час розгляду справи рішення суду, яке набрало законної сили, прийнятого в порядку, передбаченому ст.234 ЦК України, щодо фіктивності або нікчемності правочинів між Позивачем та його контрагентом ТОВ "Континентмаш". Під час розгляду справи Відповідачем також не надано в обґрунтування своїх висновків доводів про суперечність спірних операцій інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, рішень суду про визнання правочину з контрагентом недійсним з цих підстав, як-то передбачено приписами ч.3 ст.228 ЦК України. Відповідач не навів жодних обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності Позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли свідчити про фіктивність вчинених операцій, відсутність факту виконання підрядних робіт, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії Позивача по господарським відносинам зі своїм контрагентом були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що Позивачем у відповідності до вимог ст. 198, 201 ПК України віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ грошові кошти, сплачені за отриманий товар від ТОВ «Континентмаш». В зв'язку з викладеним суд вважає необґрунтованими доводи Акту перевірки щодо завищення Позивачем податкового кредиту з ПДВ в розмірі 129071 гривень по господарським операціям з ТОВ «Континентмаш».

Крім того, суд зазначає, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07.10.2014 року по справі № 815/4849/14, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2015 року (т.3 а.с. 111-119, 120-124), адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 до ДПІ у Київському районі м. Одеси про визнання протиправними дії, скасування податкового повідомлення-рішення задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0006641701 від 14.08.2014 року, прийняте ДПІ у Київському районі м. Одеси з аналогічних підстав, викладених в Акті перевірки і за вказаною справою.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Згідно з ч. 1 ст. 69 та ч. 1 ст. 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, суд вважає, що Відповідач у судовому засіданні не довів правомірності та обґрунтованості спірного податкового повідомлення-рішення № 0014631701 від 13.10.2014 року, у зв'язку з чим позовні вимоги ФОП ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0014631701 від 13.10.2014 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 128, 159-163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказу, податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області № 0014631701 від 13.10.2014 року, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в загальному розмірі 193606,50 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Стеценко О.О.