Ухвала суду № 57255303, 14.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2016 року м. Київ К/800/49726/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Калашнікової О.В.,

Васильченко Н.В.,

Леонтович К.Г.

розглянувши у попередньому розгляді адміністративну справу за касаційною скаргою Миколаївської митниці ДФС на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 травня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2015 року у справі № 814/765/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг" до Миколаївської митниці ДФС, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області, про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и л а:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноторг" звернулося в суд з позовом до Миколаївської митниці ДФС, в якому просило: визнати протиправною бездіяльність щодо складання висновку про наявність підстав для повернення надмірно сплаченого податку за результатами розгляду заяви ТОВ "Техноторг" від 15.12.2014 року №632; зобов'язати відповідача скласти та надати висновок Головному управлінню Державної казначейської служби України у Миколаївській області про повернення ТОВ "Техноторг" надмірно сплаченого податку на додану вартість в сумі 16539,12 грн. за митною декларацією №504070000/2013/006551 від 16.10.2013 року шляхом перерахування даних коштів на поточний рахунок ТОВ "Техноторг" п/р№26000140036 відкритий у ПАТ "Мегабанк" м. Харків, МФО 351629 для подальших розрахунків як передоплата або грошова застава.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не повернення на користь ТОВ "Техноторг" суми надмірно сплаченого податку у розмірі 16539,12 грн., відповідно до постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.02.2014 року, якою скасовано рішення митного органу про коригування митної вартості, на підставі якого позивачем було сплачено вказану суму в якості гарантійного зобов'язання.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 травня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2015 року, позов задоволено, визнано протиправною бездіяльність Миколаївської митниці ДФС щодо складання висновку про наявність підстав для повернення надмірно сплаченого податку за результатами розгляду заяви ТОВ "Техноторг" від 15.12.2014 року № 632 шляхом перерахування даних коштів; зобов'язано відповідача скласти та надати висновок Головному управлінню Державної казначейської служби України у Миколаївській області про повернення ТОВ "Техноторг" надмірно сплаченого податку на додану вартість в сумі 16539,12 грн. за митною декларацією №504070000/2013/006551 від 16.10.2013 року шляхом перерахування даних коштів на поточний рахунок товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг" п/р№26000140036 відкритий у ПАТ "Мегабанк" м. Харків, МФО 351629 для подальших розрахунків як передоплата або грошова застава.

Не погоджуючись з оскаржуваними судовими рішеннями, Миколаївська митниця ДФС звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та відмовити у позові.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, на виконання умов зовнішньоекономічного контракту № UA-TT-WR-1-2013, укладеного позивачем з компанією "СіЕнЕйч Інтернешнл СА" Швейцарія, остання на митну територію України поставила наступний товар: "жатка зернова" 24GHCP (7.3 метра) у кількості 1 одиниця по ціні - 10 000 дол. США, в зв'язку з чим 15.10.2013 року до митного посту "Костянтинівка" Миколаївської митниці Міндоходів для митного оформлення ТОВ "Техноторг" подано митну декларацію № 504070000/2013/006442.

Митна вартість товару визначена позивачем за основним методом, тобто за ціною контракту, а сума митних платежів до сплати визначена у вказаній ВМД в розмірі 10 000 дол. США.

15 жовтня 2013 року Миколаївською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 504070000/2013/000009/1 за визначенням митної вартості по аналогічним товарам, які подано на експорт в Україну.

У рішенні зазначено, що за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну, і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеними до нього (ВМД від 10.10.2013 року № 100270000/2012/210002).

На підставі рішення № 504070000/2013/000009/1 від 15.10.2013 року позивачем сплачено при митному оформленні згідно з митною декларацією №504070000/2013/006551 від 16.10.2013 року в якості гарантійного зобов'язання у формі фінансової застави 16539,12 грн. - відповідно до митної вартості товару, визначеної рішенням про коригування митної вартості.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що вказане рішення № 504070000/2013/000009/1 від 15.10.2013 року про коригування митної вартості товару визнано протиправним та скасовано постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.02.2014 р., залишеної без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2014р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.02.2015 р. по справі №814/5080/13-а.

15 грудня 2014 року позивач звернувся до Миколаївської митниці ДФС з заявою за вих. №632 про повернення надмірно сплаченого податку відповідно до статті 301 Митного кодексу України, Розділу III Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 року №618.

07 лютого 2015 року позивачем було отримано від відповідача лист за вих. № 412/10/14-70-52-48 від 05.02.2015 року, яким було відмовлено позивачу у поверненні надмірно сплаченого податку. Свою відмову відповідач обґрунтував тим, що у резолютивній частині постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.02.2014 року по справі №814/5080/13-а не визначено суму надмірно сплачених митних платежів, та не вбачається той факт, що митниця зобов'язана повернути з Державного бюджету України будь-які надмірно сплачені митні та інші платежі. А також, зазначив що до заяви про повернення надмірно сплаченого податку позивачем не надано документів, що підтверджують надмірно сплачені платежі, а тому відсутні правові підстави для повернення коштів з Державного бюджету України.

Задовольняючи позов частково, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що внаслідок неправомірного коригування відповідачем митної вартості товарів позивачем було сплачено до бюджету платежів у більшому розмірі порівняно з рівнем митної вартості товарів.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 27 Митного кодексу України якщо задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність митних органів або їх посадових осіб пов'язане з виплатою грошових сум, їх виплата здійснюється за рахунок державного бюджету органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, на підставі рішення суду, органу чи посадової особи щодо задоволення скарги повністю або частково в порядку, визначеному законом.

Згідно з частиною третьою статті 301 Митного кодексу України помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно пунктів 1.2, 3.4 Порядку розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затвердженим спільним наказом Міністерства фінансів України та Державної митної служби України від 24.01.2006 року № 25/44, надміру сплачені митні та інші платежі - сума коштів, що з різних причин унесена понад розмір, установлений законодавством.

Повернення платникам помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів, що зараховані на депозитні рахунки митних органів 3734, здійснюється відповідно до Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 року № 618, ГУДК України у місті Києві на підставі платіжних доручень митних органів забезпечує перерахування коштів.

Пунктами 1, 2, 3, 4, 6, 11 розділу ІІІ Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як переоплат, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженим наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 року № 618, передбачено, що для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум. Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20 липня 2007 року №611/147, керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом Державної митної служби України.

Керівник (заступник керівника) митного органу на підставі результатів перевірки (у разі її проведення) підписує Висновок про повернення, Реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України. Пакет документів на повернення коштів передається до Загального відділу для реєстрації та відправки до органу Державного казначейства України.

За відсутності підстав для повернення коштів у встановленому порядку готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відповідь.

Згідно з пунктами 5, 7 Порядку взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затверджених наказом Міністерства доходів і зборів України та Міністерства фінансів України від 30.12.2013 року №882/1188, повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом Міндоходів на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

За платежами, належними державному бюджету, орган Міндоходів у строк не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з Реєстром висновків за платежами, належними державному бюджету, для виконання відповідному органу Казначейства.

Таким чином, законодавством у галузі митних та фінансових правовідносин регламентований чіткий порядок повернення суб'єктам господарювання надмірно сплачених митних платежів, який включає в себе сукупність послідовних дій учасників даних правовідносин, а саме: 1) звернення суб'єкта господарювання до митних органів із відповідною заявою; 2) проведення, у разі необхідності, відповідними структурними підрозділами митного органу, до якого подано зазначену заяву, перевірки на підставі пункту 4 розділу ІІІ Порядку №618; 3)встановлення митними органами наявності факту переплати; 4) складення ними відповідного висновку та його надіслання органам Державної казначейської служби України для повернення суб'єкту господарювання надміру сплачених митних платежів або винесення обґрунтованої відмови у задоволенні заяви.

Аналогічний правовий підхід викладені у рішенні Верховного Суду України від 24 березня 2015 року, яке у відповідності до частини першої статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, що застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, який містить зазначені норми права.

Разом з тим, позивач, діючи на підставі та в порядку пункту 1 розділу ІІІ Порядку № 618, звернувся до відповідача із заявою про повернення надмірно сплачених митних платежів, однак, у відповідь на зазначене звернення митним органом був надісланий лист від 07.02.2015 року про відмову в задоволенні вказаних вимог у зв'язку з тим, що вони не вирішувалися судом.

При цьому факт додаткової сплати позивачем податку на додану вартість у розмірі 16539,12 грн., який відноситься до суми відкоригованої митним органом митної вартості товару, митним органом не заперечується.

Таким чином, відповідачем не були виконані процедурні обов'язки, визначені Порядками № 618 і № 882/1188, а тому обґрунтованими є висновки судів попередніх інстанцій щодо протиправності відмови відповідача у наданні позивачу відповідного висновку і наявності достатніх та необхідних правових підстав для задоволення адміністративного позову.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Миколаївської митниці ДФС відхилити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 травня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: