Рішення № 5725514, 16.03.2009, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 2-511/09

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2009 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого – Горпинич О.В.

за участю секретаря – Глушенковій К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові у порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” в особі філії – Харківське обласне управління відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” до ОСОБА_1 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості за кредитним договором , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач відкрите акціонерне товариство „Державний ощадний банк України” в особі філії – Харківське обласне управління відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про розірвання кредитного договору та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 646 від 01 червня 2006 року у розмірі 59 801, 21 грн., суму сплачену судового збору у розмірі 610 грн. та суму сплачену за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн.

Позивач в обґрунтування своїх вимог за позовом зазначав, що 01 червня 2006 року між ВАТ „Державний ощадний банк України” та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 646. Відповідно до кредитного договору відповідач ОСОБА_1 (далі позичальник) отримав від позивача в особі філії – Харківське обласне управління ВАТ „Ощадбанк” (далі Банк) кредит у сумі 9451,00 євро на 84 місяці зі строком остаточного повернення кредиту не пізніше 10 червня 2013 року для здійснення оплати за автомобіль CHEVROLET модель AVEO SF69Y, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2006 року випуску, колір сірий, шасі (кузов, рама, коляска) KL1SF69YЕ6В624761, тип ТЗ легковий седан – В, повна маса 1505 кг, маса без навантаження 1175 кг, об’єм двигуна V=1498, особливі відмітки: АКТ ПП ИМВЧ 490761 ЗАТ ЗАЗ, Д-Р ЄГП 010960 03.05.2006 ХАРКІВ.ГРП “ЗАЗ- СЕРВІС”, ВСТ. ГБО за договором купівлі-продажу № 1779 від 18.05.2006 р., укладеним між позичальником та продавцем Транспортного засобу.

В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між Банком та Позичальником було укладено договір застави майна № 1181 від 01.06.2006 р., предметом якого відповідно до п. 1.2. є вказаний вище транспортний засіб. Право застави позивача було зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, про що свідчить Витяг про реєстрацію в державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 7754324 від 01.06.2006.

Згідно з п. 1.1. кредитного договору Позичальник зобов’язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит в сумі 9451,00 (дев’ять тисяч чотириста п’ятдесят одно) євро, а також сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 11,5 (одинадцять цілих п’ять десятих) % річних, комісійні винагороди та інші платежі в порядку, на умовах та в строки, визначені кредитним договором.

Уклавши кредитний договір відповідач зобов’язався: належним чином виконувати взяті на себе зобов’язання за кредитним договором, а саме: повернути кредит в сумі 9451,00 євро; точно в строки, обумовлені кредитним договором, погашати кредит, своєчасно сплачувати відсотки за користування кредитом; у випадку неналежного виконання взятих на себе зобов’язань по цьому договору на першу вимогу банку сплатити штрафні санкції, як це передбачено в договорі; у разі порушення умов цього договору та договору застави на вимогу банку достроково повернути кредит з одночасною сплатою відсотків за фактичний час користування кредитними ресурсами, комісійних винагород та/або штрафних санкцій; відповідати всіма власними коштами та майном по своїх зобов’язаннях, що випливають з цього договору.

Відповідач погашення кредиту в строки та на умовах, зазначених в кредитному договорі не здійснював, чим порушив взяті на себе зобов’язання за кредитним договором.

Також, відповідно до п. 4.2. кредитного договору за порушення взятих на себе зобов’язань по своєчасному поверненню основної суми кредиту та сплати відсотків за користування кредитом відповідач зобов’язався сплатити на користь банку пеню в розмірі 0,03 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Заборгованість по кредитному договору, станом на 01.10.2008 року, складає 8573,65 євро, з яких: заборгованість по відсотках 73,98 євро; заборгованість по кредиту 7112,19 євро; заборгованість по простроченому кредиту 735,55 євро; заборгованість по простроченим відсоткам 600,08 євро; пеня по простроченому кредиту та відсотках 51,05 євро.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності, уточнив позовні вимоги, а саме: у зв’язку з тенденцією зростання офіційного курсу євро по відношенні до гривні встановленого Національним банком України, просив суд при ухваленні рішення врахувати офіційний курс євро встановлений Національним банком України на день ухвалення рішення. Тобто просив стягнути суму заборгованості в гривні еквівалентної 8573, 65 євро на момент ухвалнення рішення.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи був заздалегідь попереджений, в матеріалах справи є дані про належне його повідомлення, заяви про розгляд справи за його відсутності та про його заперечення проти позовних вимог суду не надав.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України суд за згодою позивача вважає можливим ухвалити заочне рішення.

Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши докази у їх сукупності, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між відкритим акціонерним товариством „Державний ощадний банк України” та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір кредиту № 646 від 01 червня 2006 року, за яким ВАТ „Ощадбанк” надав ОСОБА_1 кредит у сумі 9451,00 євро зі строком остаточного погашення кредиту не пізніше 10 червня 2013 року для здійснення оплати за автомобіль CHEVROLET модель AVEO SF69Y, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2006 року випуску. Для забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між ВАТ „Ощадний банк України” та позивачем було укладено договір застави майна № 1181 від 01.06.2006 р., предметом якого відповідно до п. 1.2. є вказаний вище транспортний засіб. Право застави позивача було зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, про що свідчить Витяг про реєстрацію в державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 7754324 від 01.06.2006, який міститься в матеріалах справи.

Згідно з п. 1.1. кредитного договору ОСОБА_1 зобов’язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит в сумі 9451,00 євро, а також сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 11,5 % річних, комісійні винагороди та інші платежі в порядку, на умовах та в строки, визначені кредитним договором.

Відповідно до п. 1.5. кредитного договору ОСОБА_1 зобов’язався за користування кредитом сплачувати банку відповідну плату (відсотки) в порядку, розмірах та строки, визначені у кредитному договорі.

На підставі кредитного договору відповідач зобов’язався: належним чином виконувати взяті на себе зобов’язання за кредитним договором (п. 3.3.1.); повернути кредит в сумі 9451,00 (дев’ять тисяч чотириста п’ятдесят одно) євро (п. 3.3.3.); точно в строки, обумовлені кредитним договором, погашати кредит, своєчасно сплачувати відсотки за користування кредитом; у випадку неналежного виконання взятих на себе зобов’язань по цьому договору на першу вимогу банку сплатити штрафні санкції, як це передбачено в договорі (п. 3.3.5.); у разі порушення умов цього договору та договору застави на вимогу банку достроково повернути кредит з одночасною сплатою відсотків за фактичний час користування кредитними ресурсами, комісійних винагород та/або штрафних санкцій в порядку, передбаченому п. п. 2.3, 2.4 цього договору (п. 3.3.6.); відповідати всіма власними коштами та майном по своїх зобов’язаннях, що випливають з цього договору (п. 3.3.7.)

Відповідач погашення кредиту в строки та на умовах, зазначених в кредитному договорі не здійснював, чим порушив взяті на себе зобов’язання за договором, передбачені п.п. 1.1., 1.5., 3.3.1., 3.3.3., 3.3.5., 3.3.6., 3.3.7.

Крім того, п. 3.3.4 кредитного договору передбачено здійснювати погашення кредиту та сплати відсотків за користування ним щомісяця ануїтетними платежами в сумі 167,27 євро шляхом внесення готівки до каси банку або шляхом безготівкових перерахувань не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним.

В матеріалах справи міститься звернення філії Харківського обласного управління ВАТ „Ощадбанк України” від 15.10.2007 року за № 11/1-19-967 відповідно до якого, ОСОБА_1 повідомлявся, що він порушив умови кредитного договору № 646 від 01.06.2006 року у зв’язку з чим йому пропонувалося про необхідність з’явитися до банку для сплати заборгованості по кредиту та нарахованої неустойки.

У зв’язку з відсутністю щомісячних оплат по кредиту, а також процентів, та порушенням умов кредитного договору, у позивача виникло право вимагати дострокового погашення кредиту на підставі п. 3.2.6.

Також, відповідно до п. 4.2. кредитного договору за порушення взятих на себе зобов’язань по своєчасному поверненню основної суми кредиту та сплати відсотків за користування кредитом ОСОБА_1 зобов’язався сплатити на користь банку пеню в розмірі 0,03 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Отже, заборгованість по кредитному договору, станом на 01.10.2008 року, складає 8573,65 євро, з яких: заборгованість по відсотках 73,98 євро; заборгованість по кредиту 7112,19 євро; заборгованість по простроченому кредиту 735,55 євро; заборгованість по простроченим відсоткам 600,08 євро; пеня по простроченому кредиту та відсотках 51,05 євро.

Таким чином, згідно розрахунку позивача загальна сума заборгованості відповідача ОСОБА_1 перед позивачем за кредитним договором станом на 01.10.2008 р. складає 8573,65 євро.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 2.3. банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення суми кредиту в цілому, або у визначений банком частині, сплатити процентів за його користування та інших платежів, що належать до сплати за договором.

У разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання (ст. 615 ЦК України).

Суду не надано належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання, відповідно до ст. 617 ЦК України.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч. ч. 2, 3 ст. 651 ЦК України). У разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 653 ЦК України). Суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача. Відповідно до ст. 32 Закону України „Про національний банк України” грошовою одиницею країни є гривня, що дорівнює 100 копійкам. Валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов’язань (ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю), Закон України „Про зовнішньоекономічну діяльність”. Офіційний курс гривні до євро, який встановлений Національним банком України станом на 16.03.2009 року складає 100 євро - 993,6850 грн. (газета Урядовий кур’єр № 47(3953) від 17 березня 2009 року).

Тобто сума заборгованості позивача на час ухвалення рішення складає – 85195,07 грн.

Згідно платіжного доручення № 21024 від 29 вересня 2008 року позивачем при пред’явленні позову до суду був сплачений судовий збір у розмірі 610 грн.

Згідно платіжного доручення № 24979 від 26 вересня 2008 року позивачем були сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30,00 грн.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до положень ст. 88 ЦПК України, Декрету Кабінету Міністрів „Про державне мито”, а саме: з відповідача підлягає стягненню судовий збір в доход держави 1 % від розміру задоволених вимог за позовом, але не менш ніж 51 гривні, а також витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. N 1258 “Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів”.

На основі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 79, 88, 169, 209, 212-215, 209, 218, 224, 226 ЦПК України ст.ст. 11, 611, 612, 615, 617, ч.2,ч.3 ст. 651, ст. 653, 1054 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” в особі філії – Харківське обласне управління відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” до ОСОБА_1 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Кредитний договір № 646 від 01.06.2006 року укладений між відкритим акціонерним товариством „Державний ощадний банк України” в особі філії – Харківське обласне управління відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” та ОСОБА_1 - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” в особі філії – Харківське обласне управління відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” заборгованість за кредитним договором № 646 від 01.06.2006 року у розмірі 85195 (вісімдесят п’ять тисяч сто дев’яносто п’ять) грн. 07 (сім) коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” в особі філії – Харківське обласне управління відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” МФО 351823 ЄДРПОУ 09351600 р/р 37390005 судовий збір у розмірі 610 (шістсот десять) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 241(двісті сорок одна) грн. (дев’яносто п’ять) 95 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 (тридцять) грн. на розрахунковий рахунок 31216259700010, код бюджетної класифікації доходів 22050000, одержувач УДК у Фрунзенському районі, код одержувача 24134610, банк одержувача ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011.

Відповідачем, який не приймав участі у розгляді справи, протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення, відповідно до вимог ст.299 ЦПК України.

Заочне рішення може бути оскаржене особами, які брали участь у розгляді справи до апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання заяви про апеляційне оскарження через Фрунзенський районний суд м. Харкова з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги або шляхом подачі апеляційної скарги у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення відповідачем, який не приймав участі у розгляді справи, якщо заяву про перегляд заочного рішення не було подано, у разі відсутності заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги.

СУДДЯ: