Ухвала суду № 57254887, 15.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

15 квітня 2016 року м. Київ К/800/5562/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Ситников О.Ф., вирішуючи питання про прийняття касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м.Києва від 14 грудня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просив визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, що полягають у зменшенні розміру пенсії ОСОБА_1 з 23 липня 2011 року, внаслідок неврахування з 23 липня 2011 року чинної постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2013 року у справі №2-а-4388/11 та застосуванні з липня 2011 року при обчисленні пенсії положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» та постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17 липня 1992 року (у частині обчислення суми надбавок, доплат, підвищень та премії з грошового забезпечення за 24 останні місяці служби); зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві продовжувати враховувати з 23 липня 2011 року чинну постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2013 року у справі №2-а-4388/11 та продовжувати з 23 липня 2011 року обчислювати пенсію з його грошового забезпечення за останньою перед звільненням штатною посадою, з урахуванням всіх основних, додаткових видів грошового забезпечення та премії, згідно з його грошовим атестатом; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплатити ОСОБА_1 недоплачену з 23 липня 2011 року суму пенсії.

Постановою Шевченківського районного суду м.Києва від 14 грудня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року постанову Шевченківського районного суду м.Києва від 14 грудня 2015 року залишено без змін.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій прийшли до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки позов, який направлений на контроль за виконанням судових рішень, виключає одночасний розгляд спору про оскарження дій суб'єкта владних повноважень з інших підстав, що не пов'язані з належним виконання судового рішення.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Шевченківського районного суду м.Києва від 14 грудня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду від 01 березня 2016 року касаційна скарга, з врахуванням приписів ст.ст.213,214 КАС України залишалась без руху.

Недоліки касаційної скарги позивачем усунуто.

Проте, дослідивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, у відкритті провадження за касаційною скаргою необхідно відмовити з наступних підстав.

Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, зокрема, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (а у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Виходячи із змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, дана касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки не містить належних доводів в підтвердження незаконності постановлених судами попередніх інстанцій рішень, а тому, з врахуванням наведених приписів п.5 ч.5 ст.214 КАС України, не викликає необхідності перевірки судом касаційної інстанції матеріалів справи, що в свою чергу, є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м.Києва від 14 грудня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання вчинити дії.

Додані до касаційної скарги матеріали повернути позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого

адміністративного суду України О.Ф. Ситников