Ухвала суду № 57254885, 12.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2016 року м. Київ К/800/89/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий суддя:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Цвіркун Ю.І.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08.02.2013 р.

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2015 р.

у справі № 2а-10060/12/1370

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чумак»

до Старосамбірської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Чумак» (далі - позивач, ТОВ «Чумак») звернулось до суду з позовом до Старосамбірської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби (далі - Старосамбірська МДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 08.02.2013 р. позов задоволено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2014 р. скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08.02.2013 р. Прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ТОВ «Чумак» відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.02.2015 р. постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2014 р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2015 р. постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08.02.2013 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі Старосамбірська МДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08.02.2013 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2015 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу ТОВ «Чумак», посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08.02.2013 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2015 р. - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Старосамбірською МДПІ проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Чумак» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 30.06.2012 року, за результатами якої складено акт від 05.11.2012 року №1148/220/20796478.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено пп. 14.1.27. п. 14.1 ст. 14, пп. 135.1 п. 135.2 ст. 135, п. 137.1 ст. 137, п. 138.2., ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток у ІІ кварталі 2011 року на суму 83423 грн.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.11.2012 року №0000182301, яким ТОВ «Чумак» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 111475,00 грн. - основного платежу та 1 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 138.1 ст.138 ПК України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності.

Згідно п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 цього ж Кодексу, витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Пунктом 138.2 ст.138 ПК України, передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 цього ж Кодексу, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

За змістом частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Чумак» у ІІ кварталі 2011 року (квітень-червень) придбавало товари продовольчої, промислової груп, а також алкогольні напої та тютюнові вироби, які передавало на реалізацію у роздрібну торгівлю через власну мережу магазинів.

Фактичний рух активів із урахуванням ділової мети такого руху та його зв'язку із господарською діяльністю платника податків підтверджується первинними документами. Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено реальні зміни майнового стану позивача за спірною господарською операцією.

Також, як встановлено судами, на момент проведення перевірки у позивача були в наявності всі первинні документи по факту придбання товарів, проте, у зв'язку з проведенням під час планової виїзної перевірки інвентаризації у ТОВ «Чумак», до перевірки були надані копії цих первинних документів.

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що позивачем виконані всі умови, передбачені податковим законодавством, які надають йому правові підстави для формування витрат.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Львівського окружного адміністративного суду від 08.02.2013 р. та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2015 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Самбірської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області відхилити.

2.Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08.02.2013 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2015 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

Ю.І. Цвіркун