Рішення № 57254006, 18.04.2016, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" квітня 2016 р.Справа № 924/112/16

Господарський суд Хмельницької області у складі:

судді Димбовського В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом міського комунального підприємства „Хмельницьктеплокомуненерго, м. Хмельницький

до дочірнього підприємства житлово-експлуатаційної дільниці колективно-виробничого підприємства „ПМК-33, с. Розсоша, Хмельницький район

про стягнення 87062,23 грн. - заборгованості за послуги з теплопостачання, 12896,56 грн. пені, 1221,68 грн. - 3% річних, 10608,43 грн. інфляційних втрат

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю №2/02 від 04.01.2016р.

від відповідача: не зявився

У судовому засіданні, відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 101153,09 грн. - заборгованості за послуги з теплопостачання, 12896,56 грн. пені, 1221,68 грн. - 3% річних, 10608,43 грн. інфляційних втрат.

Під час розгляду справи позивач зменшив розмір позовних вимог. Згідно поданої заяви про зменшення просив стягнути з відповідача загалом 110788,90 грн., з яких 87062,23 грн. - заборгованості за послуги з теплопостачання, 12896,56 грн. пені, 221,68 грн. - 3% річних, 10608,43 грн. інфляційних втрат. Зменшення розміру позовних вимог прийнято у судовому засіданні 21.03.2016р., що відображено в ухвалі суду від 21.03.2016р.

У подальшому, позивач, посилаючись на помилку у заяві про зменшення позовних вимог стосовно суми нарахування 3% річних, просить стягнути 87062,23 грн. - заборгованості за послуги з теплопостачання, 12896,56 грн. пені, 1221,68 грн. - 3% річних, 10608,43 грн. інфляційних втрат. Заява розцінена судом, як збільшення розміру позовних вимог та прийнята в судовому засіданні 05.04.2016р., що відображно в ухвалі від 05.04.2016р.

Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором про надання послуг з теплопостачання №3978/395 від 11.03.2014р. щодо оплати теплової енергії за період з 01.02.2015р. по 01.01.2016р., що призвело до виникнення боргу. При цьому, посилаючись на п. 7.4. договору, зауважує, що кошти, сплачені відповідачем у заявлений період, враховувались за борги у минулі періоди. Нарахування пені обумовлює наявністю відповідної умови договору щодо її застосування, а стягнення 3% річних та інфляційних втрат заявлено з посиланням на ст. 625 ЦК України.

Присутній у судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач повноважного представника не направив, відзив на позов не подав. Повідомляючи відповідача про розгляд справи в суді, йому направлено ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи за адресою, яка згідно витягу з ЄДР є його реєстраційною адресою. Повідомлення ж за вищевказаною адресою, відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму ВГС України від 26 грудня 2011 року №18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції, є належним повідомленням про розгляд справи в суді.

За таких обставин, суд, в порядку ст. 75 ГПК України, розглядає справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:

11.03.2014р. між міським комунальним підприємством „Хмельницьктеплокомуненерго (виконавець) і дочірнім підприємством житлово-експлуатаційної дільниці колективно-виробничого підприємства „ПМК-33 (споживач) укладено договір про надання послуг з теплопостачання №3978/395.

Відповідно до п. 1 договору, виконавець зобовязується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення та підігріву води, а споживач зобовязується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

Згідно пп. 3.1, 3.2 вказаного вище договору, приміщення, в яке постачається теплова енергія, знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Зарічанська, 14-А. Опалювальна площа займаного споживачем приміщення складає 2723,58 кв.м.

У договорі сторони встановили тарифи на послуги, зокрема, згідно пп. 5.1.2, 5.1.4., п. 5, у випадку, коли замовник користується круглорічним тарифом з централізованого постачання гарячої води по тарифу для населення 10,35 грн. за куб.м.; з централізованого опалення по тарифу для населення: з квітня по вересень 1,29 грн. за кв.м.; з жовтня по березень 3,90 грн. за кв.м.

При цьому, у пп. 6.7, 6.8, 6.9 договору зауважено, що тариф на постачання теплової енергії та порядок розрахунків, які вказані в договорі, вказані на день укладання договору і можуть змінюватись за рішенням компетентних державних органів. Виконавець повідомляє споживача письмово (шляхом направлення повідомлення чи в рахунку за послуги) або в засобах масової інформації про зміну тарифів та додаткового погодження із споживачем не потребує. В разі зміни тарифів споживач сплачує за надані послуги за новими тарифами з дня введення їх в дію.

Під час дії договору тарифи на послуги теплопостачання змінювались, зокрема, з 01.07.2014р. вартість становила 265,21 грн./Гкал. без ПДВ (Постанова національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг №308 від 08.04.2014р.); з 01.04.2015р. 488,66 грн./Гкал. без ПДВ (Постанова національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №766 від 03.03.2015р.).

Про зміну тарифів на постачання теплової енергії відповідач повідомлявся у виставлених рахунках.

У пункті 7 договору сторони визначили оплату спожитих послуг, зокрема, згідно пп. 7.1. - 7.4. розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата використаної теплової енергії здійснюється споживачем наступним чином: попередня оплата в розмірі 50% розрахункової місячної норми споживання теплової енергії до 15 числа поточного (розрахункового) місяця; остаточні розрахунки проводяться до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим. У платіжному дорученні споживач повинен обовязково зазначати номер договору, дату, підпис та призначення платежу. За наявності заборгованості у споживача за цим договором виконавець зараховує кошти, що надійшли від споживача, як погашення заборгованості за послуги, надані у минулі періоди за цим договором.

У пункті 11 договору сторонами передбачена відповідальність споживача за несвоєчасне внесення плати у вигляді сплати пені у розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Згідно п. 28 договір набуває чинності з 11.03.2014р. та діє до 11.03.2015р. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду за умов, передбачених п. 29 договору.

Позивач, на виконання своїх договірних зобовязань, забезпечував відповідачу постачання теплової енергії та щомісячно виставляв до оплати рахунки за спожиту теплову енергію.

За період лютий 2015 року грудень 2015 року відповідачу виставлено рахунки на загальну суму 101153,09 грн., а саме:

·№395 від 18.02.2015р. на суму 21367,23 грн.,

·№395 від 23.03.2015р. на суму 19198,39 грн.,

·№395 від 15.04.2015р. на суму 14860,72 грн.,

·№395 від 27.11.2015р. на суму 18198,94 грн.,

·№395 від 04.12.2015р. на суму 27527,81 грн.

За заявлений позивачем період матеріали справи містять банківські виписки та платіжні доручення про сплату відповідачем коштів за послуги з теплопостачання загалом на суму 94500,00 грн., а саме:

1) згідно банківських виписок від 11.02.2015р. 2000,00 грн., від 13.02.2015р. 2000,00 грн., від 20.02.2015р. 2000,00 грн., від 24.02.2015р. 5500,00 грн., від 02.03.2015р. 3000,00 грн., від 05.03.2015р. 2000,00 грн., від 11.03.2015р. 4000,00 грн., від 18.03.2015р. 2000,00 грн., від 20.03.2015р. 2000,00 грн., від 25.03.2015р. 2000,00 грн.;

2) згідно платіжних доручень №8 від 02.04.2015р. 2900,00 грн., №9 від 07.04.2015р. 3300,00 грн., №10 від 10.04.2015р. 2800,00 грн., №746182 від 21.04.2015р. 2000,00 грн., №773972 від 14.05.2015р. 2000,00 грн., №10 від 21.05.2015р. 4000,00 грн., №14 від 20.05.2015р. 6000,00 грн., №15 від 27.05.2015р. 1600,00 грн., №16 від 09.06.2015р. 3000,00 грн., №17 від 19.06.2015р. 4000,00 грн., №21 від 16.07.2015р. 4000,00 грн., №22 від 18.08.2015р. 5500,00 грн., №23 від 21.09.2015р. 6000,00 грн., №24 від 19.10.2015р. 5000,00 грн., №25 від 22.10.2015р. 3000,00 грн., №26 від 29.10.2015р. 1900,00 грн., №27 від 17.11.2015р. 5000,00 грн., №28 від 01.12.2015р. 3000,00 грн., №29 від 09.12.2015р. 3000,00 грн.

Кошти сплачені у період лютий грудень 2015р. зараховано позивачем, на підставі п. 7.4 договору, в рахунок погашення заборгованості за послуги, надані у минулі періоди до 01.02.2015р.

Наявність боргу за минулі періоди підтверджено рішеннями господарського суду Хмельницької області від 22.05.2013р. по справі №924/361/13, від 15.05.2014р. по справі №924/413/14, від 16.06.2015р. по справі №924/648/15 та виданими на їх виконання наказами від 03.06.2013р., від 26.05.2014р., від 26.06.2015р. При цьому, згідно останнього рішення від 16.06.2015р., встановлено борг по січень 2015 року.

Крім того, матеріали справи містять банківську виписку за 18.02.2015р. на суму 7273,04 грн., платіжні доручення №1616 від 21.04.2015р. на суму 629,43 грн., №4730 від 24.12.2015р. про перерахування коштів ДВС за наказом №924/361/13 від 03.06.2013р.

Згідно розрахунку позивача, за лютий 2015 року - грудень 2015 року борг відповідача станом на 01.01.2016р. складав 101153,09 грн., а станом на 01.03.2016р. склав 87062,23 грн., оскільки у березні 2016 року відповідачем сплачено 10600,00 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку за 02.03.2016р. на суму 5000,00 грн., за 15.03.2016р. на суму 5600,00 грн. Крім того, позивачем було проведено перерахунок за послуги теплопостачання за грудень 2015р. у сумі 3490,86 грн., здійснений на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2010р. №151 „Про порядок проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості.

У звязку з неналежним виконанням своїх зобовязань відповідачу нараховано пеню в розмірі 12896,56 грн. на борг без врахування листопада та грудня 2015 року (загальний період нарахування 10.03.2015р. до 01.10.2015р.).

Крім того, позивач нарахував відповідачу 3% річних в сумі 1221,68 грн. за період 10.03.2015р. 01.01.2016р. (на борг без врахування листопада та грудня 2015 року) та 10608,43 грн. інфляційних втрат за період березень 2015 року грудень 2015р. (на борг без врахування грудня 2015 року).

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом приймається до уваги наступне.

У відповідності до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. ст. 901, 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Наявні матеріали справи свідчать, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору про надання послуг з теплопостачання і кожна із сторін прийняла на себе певні зобовязання щодо його виконання, зокрема, позивач зобовязався своєчасно надавати відповідачу послуги з централізованого опалення, а відповідач зобовязався своєчасно оплачувати надані послуги.

Позивачем відповідачу надавались послуги з централізованого опалення. Вартість теплової енергії визначена у рахунках згідно обсягу спожитого та затверджених у встановленому порядку тарифів, які останній зобовязаний був оплачувати згідно умов договору. Між тим, свої зобовязання відповідач належним чином не виконував, оплату в повному обсязі у встановлені договором строки не здійснював, у звязку з чим виникла заборгованість.

Як вбачається з матеріалів справи, за заявлений позивачем період відповідач сплатив лише 10600,00 грн., інші кошти, сплачені у період лютий грудень 2015р., позивачем зараховано на погашення минулих боргів. Суд погоджується з даною позицією позивача, враховуючи наступне.

Платіжні доручення та виписки по рахунку свідчать, що відповідач в деяких платіжних документах в графі „призначення платежу вказував, за який місяць та рік перераховуються кошти за послуги, а в деяких - без зазначення місяця та року. У свою чергу, позивач перераховані кошти розподіляв в рахунок погашення заборгованості за минулі періоди, борг за якими встановлено рішеннями суду.

Відповідно до розяснень Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Верховної Ради України, наданих листом №06-10/10-1215 від 29.10.2004р., питання віднесення платежу до того чи іншого періоду має визначатись одержувачем відповідно до умов договору між платником та одержувачем коштів таким чином: якщо порядок зарахування коштів врегульовано у договорі між платником та одержувачем коштів - згідно з положенням договору; якщо відповідні застереження відсутні у договорі та у разі заборгованості, в тому числі, що підлягає стягненню на підставі судових рішень, платежі мають відноситись на погашення заборгованості у хронологічному порядку, тобто починаючи з такої заборгованості, що виникла у найдавніший період, до повного її погашення.

У договорі, укладеному між сторонами, було врегульовано порядок зарахування коштів, зокрема у п. 7.4 договору погоджено, що за наявності заборгованості у відповідача за цим договором позивач зараховує кошти, що надійшли від відповідача, як погашення заборгованості за послуги, надані у минулі періоди за цим договором.

Отже, у позивача були всі підстави відносити платежі на погашення заборгованості в хронологічному порядку, тобто починаючи з таких, що виникли у найдавніший період. (Аналогічна позиція міститься в постанові ВГСУ від 05.02.2014р. по справі №920/798/13, від 04.03.2014р. №904/4805/13, постанові Рівненського апеляційного господарського суду від 11.04.2014р. по справі №906/816/13).

Таким чином, позивач правомірно здійснив спрямування та розподіл коштів сплачених відповідачем за період лютий грудень 2015р., на погашення заборгованості, що виникла у минулі періоди до лютого 2015р. та підтверджена рішеннями суду.

Враховуючи викладене, вимога про стягнення з відповідача заборгованості за послуги з теплопостачання в розмірі 87062,23 грн. є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

У відповідності до п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

У відповідності до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Сторони у договорі передбачили такий вид відповідальності відповідача як пеня за порушення строків оплати послуг.

Перевіривши правильність нарахування розміру пені, суд погоджується із заявленою сумою, та приходить до висновку, що позивач обґрунтовано просить стягнути її з відповідача.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997р. №62-97р.

Згідно зазначеного листа, а також Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/928/2012 від 17.07.2012р. індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення заборгованості. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд погоджується з розрахунками позивача.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 49 ГПК України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

До того ж, суд звертає увагу позивача на п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір, згідно якого сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог.

У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

Приймаючи до уваги те, що сума судового збору під час звернення з позовом складала 1888,20 грн. (1,5% від суми позову), а сума судового збору з урахуванням зменшення 1676,83 грн. (1,5% від суми позову), тому, повернення позивачу судового збору з Державного бюджету України відбудеться після подання до суду відповідного клопотання.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов міського комунального підприємства „Хмельницьктеплокомуненерго, м. Хмельницький до дочірнього підприємства житлово-експлуатаційної дільниці колективно-виробничого підприємства „ПМК-33, с. Розсоша, Хмельницький район про стягнення 87062,23 грн. - заборгованості за послуги з теплопостачання, 12896,56 грн. пені, 1221,68 грн. - 3% річних, 10608,43 грн. інфляційних втрат задовольнити.

Стягнути з дочірнього підприємства житлово-експлуатаційної дільниці колективно-виробничого підприємства „ПМК-33 (Хмельницький район, с. Розсоша, вул. Леніна, 4; код 23841185) на користь комунального підприємства „Хмельницьктеплокомуненерго (м. Хмельницький, вул. Пересипкіна, 5; код 03356571) 87062,23 грн. (вісімдесят сім тисяч шістдесят дві гривні 23 коп.) - заборгованості за послуги з теплопостачання, 12896,56 грн. (дванадцять тисяч вісімсот девяносто шість гривень 56 коп.) пені, 1221,68 грн. (одну тисячу двісті двадцять одну гривню 68 коп.) - 3% річних, 10608,43 грн. (десять тисяч шістсот вісім гривень 43 коп.) інфляційних втрат, 1676,83 грн. (одну тисячу шістсот сімдесят шість гривень 83 коп.) - витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Повне рішення складено 19 квітня 2016 року.

Суддя В.В. Димбовський

Віддруковано 3 примірника:

1- до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу (Хмельницький район, с. Розсоша, вул. Леніна, 4).