Ухвала суду № 57252354, 18.04.2016, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

18 квітня 2016 року справа № 823/392/16

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Рідзель О.А., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, третя особа - начальник Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області ОСОБА_2, про визнання незаконним та скасування пункту наказу,

встановив:

15.04.2016 до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач), третя особа - начальник Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області ОСОБА_2, у якій просить визнати незаконним та скасувати відповідний пункт наказу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області пов'язаний із встановленням ОСОБА_1 надбавки до посадового окладу із урахуванням доплати за ранг та вислугу років в розмірі 10 % з дати його видання.

Вивчивши позовну заяву, суддя вважає, що вона не відповідає вимогам ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому повинна бути залишена без руху з нижче зазначених підстав.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з ч. 4 і ч. 5 ст. 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

За приписами ч. 4 ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може містити вимоги про: скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; виконання зупиненої чи невчиненої дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

Суддя зазначає, що під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно з ч. 4 ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

Позивач у прохальній частині позовної заяви просить визнати незаконним та скасувати відповідний пункт наказу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області пов'язаний із встановленням ОСОБА_1 надбавки до посадового окладу із урахуванням доплати за ранг та вислугу років в розмірі 10 % з дати його видання. При цьому, не конкретизував, який саме наказ (дата та номер наказу, а також який пункт) позивач просить визнати незаконним та скасувати.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Разом з тим, позовні вимоги мають бути максимально конкретизовані та обґрунтовані, а отже містити який саме спір просить вирішити позивач, у який, на його думку, спосіб належить захистити його права та які саме.

Враховуючи зазначене, позивачу необхідно привести у відповідність до ч. 4 і ч. 5 ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України зміст його позовних вимог.

Приписами ч. 2 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Позивачем не зазначено причин неможливості надання суду копії оскаржуваного рішення та копії листа від 15.01.2016. Враховуючи правову позицію Верховного суду України викладену в постановах від 16.12.2014, 13.01.2015 та 03.02.2015, зазначена обставина є перешкодою для відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України при поданні позовної заяви особа повинна сплатити судовий збір та надати документ про його сплату, або надати документи, які звільняють позивача від сплати судового збору.

Згідно з ч. 2 ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Позивачем не додано до адміністративного позову доказів сплати судового збору або доказів того, що позивач звільнений від його сплати. Разом з тим, позивач просив звільнити його від сплати судового збору у звязку з тяжким матеріальним станом. В обґрунтування зазначеного позивачем надано довідку про отримані доходи та вказано про наявність його чотирьох позовів.

Згідно ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, також суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Відповідно до ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Аналіз вказаних статтей вказує на те, що умовою зменшення розміру, звільнення від сплати, відстрочення чи розстрочення сплати судових витрат є майновий стан сторони.

Позивачем в підтвердження його майнового стану надано довідку управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області від 25.03.2016 №2367/05, з якої вбачається, що позивач перебуває на посаді начальника управління управлінні Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області та за березень 2016 року отримав заробітну плату у сумі 2574 грн., а з урахуванням всіх відрахувань у сумі 2046 грн. 33 коп.

Суддя зазначає, що положеннями ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» установлено, що у 2016 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2016 року становить 1330 грн.

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» визначено розмір мінімальної заробітної плати на 2016 рік, а саме, у місячному розмірі з 1 січня 2016 року - 1378 грн.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 № 484-VIII, з врахуванням розміру мінімальної заробітної плати, внесено зміни до Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674), зокрема, ч 2 ст. 4 Закону №3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою розмір ставки судового збору становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, а саме 551 грн. 20 коп. (1378 грн. х 0,4 = 551 грн. 20 коп.).

Оскільки заробітна плата позивача перевищує мінімальний розмір прожиткового мінімуму та мінімальну заробітну плату встановлені державою, то підстави для звільнення позивача від сплати судового збору відсутні. Крім того, надання позивачем переваги у сплаті судового збору за один із поданих до Черкаського окружного адміністративного суду позовів, не може свідчити про наявність тяжкого матеріального стану позивача, яким обґрунтовано його клопотання про звільнення від сплати судового збору.

На підставі викладеного суддя дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність підстав для звільнення його від сплати судового збору, а тому у клопотанні про звільнення позивача від сплати судового збору належить відмовити.

Таким чином, за подання даної позовної заяви немайнового характеру позивачу необхідно сплатити судовий збір у сумі 551 грн. 20 коп.

Згідно із ч. 2 ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача у будь-який час до закінчення судового розгляду, якщо рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням осіб, які беруть участь у справі. Якщо адміністративний суд при прийнятті позовної заяви, підготовці справи до судового розгляду або під час судового розгляду справи встановить, що судове рішення може вплинути на права і обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Позивачем у позовній заяві у якості третьої особи зазначено начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області ОСОБА_2, проте не зазначено, чи начальник Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області ОСОБА_2 - третя особа на стороні позивача, чи на стороні відповідача.

Також, позивач у позовній заяві просить визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду, проте зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів неможливо встановити, коли саме позивач дізнався про порушення своїх прав оскаржуваним наказом. Враховуючи зазначене, суддя дійшов висновку про необхідність зобовязання позивача надати суду докази стосовно того, коли та у який спосіб він дізнався про порушення своїх прав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, що має наслідком на підставі ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 106, 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

ухвалив:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, третя особа - начальник Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області ОСОБА_2, про визнання незаконним та скасування пункту наказу залишити без руху.

Встановити позивачу строк до 12 травня 2016 року для усунення вказаних вище недоліків шляхом надання Черкаському окружному адміністративному суду:

- позовної заяви з додатками, оформленої відповідно до вимог ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України;

- доказу сплати судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру або докази звільнення від його сплати;

- пояснень та докази на їх підтвердження стосовно того, коли саме та у який спосіб позивач дізнався про порушення своїх прав.

Розяснити, що у разі невиконання вимог ухвали заява підлягає поверненню.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом пяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О.А. Рідзель