Постанова № 57243591, 19.04.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 631/2413/15-п Головуючий суддя І інстанції Марюхна Л.А.

Провадження № 33/790/286/16 Суддя доповідач Шевченко В.В.

Категорія: ст.173 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2016 року м. Харків

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області Шевченко В.В., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 та його захисника - адвоката Старця В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Нововодолазького районного суду Харківської області від 18 грудня 2015 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП, відносно

ОСОБА_2, що народився ІНФОРМАЦІЯ_1, працює у КП «Укрспецзв'язок», мешкає за адресою: АДРЕСА_1

ВСТАНОВИВ:

Постановою судді Нововодолазького районного суду Харківської області від 18 грудня 2015 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 51 (п'ятдесят одна) грн.

Суд першої інстанції, пославшись на зміст протоколу про адміністративне правопорушення, зазначив, що 18 жовтня 2015 року об 11-00 год. в АДРЕСА_1, ОСОБА_2 вчинив бійку з сусідом ОСОБА_4, на зауваження громадян не реагував, чим порушив громадський порядок та спокій громадян.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, 05 квітня 2016 року ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Нововодолазького районного суду Харківської області від 18 грудня 2015 року та закрити провадження по справі. Апелянт стверджуючи про свою невинуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, вважає оскаржувану постанову незаконною, необґрунтованою, такою, що грубо порушує його права та норми чинного законодавства. В обґрунтування апелянт посилається на порушення судом вимог ст.268 КУпАП з огляду на розгляд справи без його участі та не повідомлення про дату, час та місце судового засідання, що позбавило його можливості надати пояснення суду, подати докази, заявити клопотання. Окрім того, апелянт вказує на невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам ст.256 КУпАП та неповне з'ясування обставин справи судом першої інстанції.

Одночасно ОСОБА_2 заявив клопотання про поновлення строку на подачу апеляційної скарги, посилається на те, що справа розглянута за його відсутності, без виклику у судове засідання, про існування постанови Нововодолазького районного суду Харківської області від 18 грудня 2015 року він дізнався лише 24 березня 2016 року після виклику до Державної виконавчої служби Нововодолазького РУЮ Харківської області з приводу виконання накладеного на нього адміністративного стягнення, копію оскаржуваної постанови отримав у суді 29 березня 2016 року.

Твердження апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження матеріалами справи не спростовуються, тому строк на подачу апеляційної скарги підлягає поновленню.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення ОСОБА_2 та його захисника - адвоката Старця В.С. в обґрунтування доводів апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті. Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Тобто, виходячи зі змісту ст.ст.280,283 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов*язаний особисто з*ясувати, чи було воно дійсно вчинене, а в постанові у справі навести опис встановлених судом обставин за результатами розгляду справи.

Натомість, додержання цих вимог закону судом першої інстанції не забезпечено, оскільки фактичні обставини події правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_2 визнано винним, сформульовані в оскаржуваній постанові, виходячи не з власних висновків судді за результатами розгляду справи, а з посиланням на зміст протоколу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, постанова судді, всупереч вимогам ст.283 КУпАП взагалі не містить опису обставин, що характеризують об*єктивну сторону правопорушення, та встановлені безпосередньо судом при розгляді справи.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_2 жодним чином не мотивований, оскільки зміст пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та потерпілого, наданих ними при складенні протоколу, інших доказів, які суд ймовірно прийняв до уваги, не розкритий та не проаналізований, оцінка їм не дана. Жодна особа судом не допитана, що свідчить про істотну неповноту судового розгляду.

Окрім того, відповідно до вимог ч.2 ст.268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи, справа може бути розглянута лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Частина 3 цієї статті передбачає, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160,

172-4 - 172-9, 173, 173-2, частиною третьою статті 178, статтями

185, 185-1, статтями 185-7, 187 цього Кодексу, присутність особи,

яка притягається до адміністративної відповідальності, є

обов'язковою. У разі ухилення від явки на виклик органу внутрішніх

справ або судді районного, районного у місті, міського чи

міськрайонного суду цю особу може бути органом внутрішніх справ

(Національною поліцією) піддано приводу.

З матеріалів справи вбачається, що справа про адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП, відносно ОСОБА_2 розглянута судом за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; матеріали справи не містять жодних відомостей про належне сповіщення ОСОБА_2 про розгляд у судовому засіданні 18 грудня 2015 року матеріалів про адміністративне правопорушення відносно нього, а в оскаржуваній постанові суд взагалі не зазначив про неявку в судове засідання ОСОБА_2 та не обґрунтував своє рішення про можливість розгляду справи за його відсутності.

За таких обставин ОСОБА_2 був позбавлений можливості реалізувати в суді передбачені законом (ст. 268 КУпАП) права особи, що притягається до адміністративної відповідальності, зокрема права давати пояснення, надавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою тощо. Це є грубим порушенням не тільки процесуального закону, а й вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо забезпечення рівності та змагальності сторін, що випливає із практики Європейського Суду з прав людини ( Рішення у справах «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року (заява № 7460/03),«Гурепка проти України» від 08 липня 2010 року (заява № 38789/04) «Лучанінова проти України» від 09 вересня 2011 року (заява №16347/02) та ін.) Зокрема, у справі «Гурепка проти України», заявник за аналогічних обставин стверджував, що його було позбавлено можливості особисто брати участь у розгляді своєї справи. Суд у цій справи нагадував, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. Суд визнав що у провадженнях в адміністративній справі щодо заявника не забезпечувалися важливі процедурні гарантії і що, враховуючи обставини справи, ці процедурні недоліки були достатньо серйозними, аби ставити під сумнів справедливість провадження, та констатував порушення пункту 1 статті 6 Конвенції.

Враховуючи викладене у сукупності, постанова суду першої інстанції від 18 грудня 2015 року підлягає безумовному скасуванню з прийняттям нової постанови апеляційним судом.

Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Обставини, що виключають провадження по справі про адміністративне правопорушення визначені статтею 247 КУпАП. Відповідно до п.7 цієї статті провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

З урахуванням того, що на даний час закінчився визначений ст.38 КУпАП строк притягнення до адміністративної відповідальності, апеляційний суд після скасування постанови суду першої інстанції позбавлений процесуальної можливості досліджувати нові докази та вирішувати питання про винуватість або невинуватість ОСОБА_2, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.7 ст.247 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Поновити ОСОБА_2 строк апеляційного оскарження постанови суду.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову судді Нововодолазького районного суду Харківської області від 18 грудня 2015 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.7 ст.247 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Харківської області В.В.Шевченко