Вирок № 57242111, 19.04.2016, Зміївський районний суд Харківської області

Справа №621/195/16-к

Провадження №1-кп/621/71/16

ВИРОК

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

19 квітня 2016 року Зміївський районний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Чигриної Л.Г.

при секретарі Єрмоленко О.О.

за участю: прокурора Колот Н.М.

за участю сторони кримінального провадження: обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Зміївського районного суду

матеріали кримінального провадження № 12015220300001257 відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Сніжне Донецької

області, громадянина України, з неповною середньо освітою, не одруженого, який не працює,

раніше засудженого:

- 15.05.2015 року Харківським районним судом Харківської області за ст.15 ч.2 ст.185 ч.3 КК

України до 03 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України, з випробуванням

строком на 1 рік, який не перебуває на реєстраційному обліку, який фактично проживає

за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ст. 185 ч. 2 КК України при

наступних обставинах.

19 листопада 2015 року у обвинуваченого ОСОБА_1, який перебував

в домоволодінні, розташованому за адресою: АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_2, виник злочинний умисел,

спрямований на таємне викрадення чужого майна з цього будинку.

У той же день, 19 листопада 2015 року, приблизно о 16 годині, виконуючи свій

злочинний умисел, діючи навмисно та протиправно, керуючись корисливими мотивам, шляхом

вільного доступу, обвинувачений ОСОБА_1 повторно, таємно викрав майно, що належить

ОСОБА_2, а саме:

- мобільний телефон торгової марки «NOKIA», модель 1280, вартістю 270 гр.,

на балансовому рахунку якого знаходилось 12 гр. 90 коп., а всього на загальну суму

282 гр. 90 коп.

Після чого, обвинувачений ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зник, звернувши

викрадене на свою користь, заподіявши ОСОБА_2 матеріальний збиток на суму

282 гр. 90 коп..

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провинність

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України, при вищевикладених обставинах,

визнав повністю, щиро покаявся та пояснив, що 19.11.2015 року він знаходився у павільоні

с. Безпалівка, де очікував на прибуття електрички. До нього звернулась жінка з проханням

допомогти їй відвести додому сп'янілого сина, який сидів у цьому павільоні.

Він погодився та відвів чоловіка додому. Під час того, коли жінка була зайнята своїм

сином, він, стоячи на порозі кухні, побачив на столі мобільний телефон, який таємно забрав з

собою, а згодом заклав його за 20 гр., на які купив спиртного.

Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, 10.03.2016 року подала

заяву від 13.08.2016 року про проведення судового розгляду справи по суті у її відсутність,

цивільний позов не заявляє, претензій матеріального чи морального характеру не має.( а.с.27)

Крім того, потерпіла ОСОБА_2 14.04.2016 року отримала копію зміненого

обвинувального акту від 07.04.2016 року та погодилась з ним, про що свідчить заява останньої

від 14.04.2016 року, яка надійшла до суду 18.04.2016 року. ( а.с. 62)

Щодо потерпілої ОСОБА_2 судом, з урахуванням думки учасників судового

провадження, було вирішено питання про проведення судового розгляду без їх присутності,

згідно ст. 325 КПК України.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження,

судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким

не оспорюються.

Судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 правильно розуміє зміст цих

обставин, відсутні сумніви у добровільності його позиції та роз'яснив, що у такому

випадку він буде позбавлений права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Розгляд судового провадження провадився відносно обвинуваченого ОСОБА_1

в межах пред'явленого йому обвинувачення.

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що

винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначеного злочину під час

судового провадження доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його

винним.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_1

своїми умисними діями скоїв таємне викрадання чужого майна ( крадіжку), повторно, тобто

вчинив злочин, передбачений ст. 185 ч.2 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1, у відповідності зі ст. 65 КК

України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини,

що пом'якшують та обтяжують покарання.

Призначаючи покарання, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_1 скоїв

злочин, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої

тяжкості.

Як особистість обвинувачений ОСОБА_1 є особою, яка раніше засуджувалась,

( а.с. 46,47-48), 15.05.2015 року був засуджений Харківським районним судом Харківської

області за ст.15 ч. 2, ст. 185 ч. 3 КК України до 03 років позбавлення волі, із застосуванням

ст. 75 КК України, з випробуванням строком на 1 рік ( а.с. 47-48), з 22.06.2015 року перебуває

на обліку у Харківському районному відділу КВІ ( а.с. 49) і знов вчинив аналогічний злочин

в період іспитового строку, що свідчить про його стійку антисоціальну направленість.

Однак, обвинувачений ОСОБА_1 щиро покаявся у чиненому, позитивно

характеризується за місцем проживання. ( а.с. 45)

Пом'якшуючою обставиною щодо обвинуваченого ОСОБА_1, суд визнає

його щире каяття.

Обтяжуючою обставиною щодо обвинуваченого ОСОБА_1 суд визнає рецидив

злочину.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_1 покарання,

суд виходить із встановленої ст. 50 КК України його мети кари, виправлення

і запобігання вчиненню останнім нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості

та справедливості, з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно

до якої покарання як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись

на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою

захисту основоположних прав особи, воно має бути законним, (несвавільним),

пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи), що наведено в справах

«Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 року; «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 року;

«Ісмайлова проти Росії» від 29.11.2007 року.

З урахуванням обставин, характеру, ступеню тяжкості скоєного злочину,

особи обвинуваченого ОСОБА_1, суд вважає, що його виправлення та перевиховання

можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_1 був засуджений вироком Харківського

районного суду Харківської області від 15.05.2015 року за ст. 15 ч.2, 185 ч. 3 КК України

до 03 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України, з випробуванням строком

на 1 рік, а злочин по даному кримінальному провадженню скоїв 19.11.2015 року, тобто до

повного відбуття покарання, то суд вважає на необхідне призначити йому покарання

за правилами ст. 71 КК України, частково приєднавши до покарання по даному вироку

не відбуту частину покарання за попереднім вироком.

Суд вважає, що вказаний вид покарання є необхідним і достатнім для виправлення

обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових злочинів

Під час досудового слідства по даному кримінальному провадженню були понесені

витрати у зв'язку з проведенням судової товарознавчої експертизи № 98 від 13.01.2016 року

в розмірі 245 гр. 52 коп. ( а.с. 57)

Суд вважає на необхідне зазначену суму віднести до судових витрат та стягнути

з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави ( розрахунковий рахунок

№ 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, код доходів 24060300, УДКС України

в Комінтернівському районі м. Харкова) у розмірі 245 гр. 52 коп. ( двісті сорок п'ять гр.

52 коп.)

Речові докази:

- мобільний телефон торгової марки «NOKIA», модель 1280, з сім - карткою оператора

мобільного зв'язку «МТС», що перебуває на збереженні у потерпілої ОСОБА_2, суд

вважає на необхідне залишити у розпорядженні останньої. ( а.с. 52,53)

На підставі викладеного,

керуючись ст.ст. 370,374,395 КПК України, суд

УХВАЛИВ :

ОСОБА_1, визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого

ст. 185 ч. 2 КК України та призначити йому покарання у вигляді 03 ( трьох) років

позбавлення волі, а на підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним

вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Харківського районного

суду Харківської області від 15.05.2015 року за ст. 15 ч.2, 185 ч. 3 КК України у вигляді

03( трьох) місяців позбавлення волі і остаточно призначити йому 03 (три ) роки 03 ( три)

місяці позбавлення волі., з відбуванням покарання у кримінально - виконавчому закладі.

Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді особистого

зобов'язання, змінити на тримання під вартою, узявши його під варту у залі суду,

і залишити його таким до набрання вироком законної сили.

Строк покарання обвинуваченому ОСОБА_1 рахувати з 19 квітня 2016 року.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави

( розрахунковий рахунок № 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011,

УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова) за проведення судової товарознавчої

експертизи № 98 від 13.01.2016 року суму в розмірі 245 гр. 52 коп. (двісті сорок п'ять гр.

52 коп.)

Речові докази:

- мобільний телефон торгової марки «NOKIA», модель 1280, з сім - карткою оператора

мобільного зв'язку «МТС», що перебуває на збереженні у потерпілої ОСОБА_2 -

залишити у розпорядженні останньої.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через

Зміївський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Зміївського районного суду Чигрина Л.Г.