Ухвала суду № 57234834, 19.04.2016, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/5482/13-ц

Провадження № 2-п/204/29/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2016 року м. Дніпропетровськ

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Черкез Д.Л.

при секретарі Горб Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпропетровську заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 20 січня 2014 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними зобов`язаннями,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2016 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 20 січня 2014 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними зобов`язаннями. В обґрунтування заяви вказала, що зі змісту рішення вбачається, що ОСОБА_1 про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином у відповідності до ч. 9 ст. 74 ЦПК України (оголошення у пресі). Диспозицією зазначеної процесуальної норми встановлено презумпцію, яка не віднесена до категорії неспростовних. Судових повісток/повідомлень за адресою реєстрації, місця проживання ОСОБА_1 не отримувала, жодних поштових повідомлень в тому числі, і тому не могла повідомити суд про причини неявки, чим дану презумпцію спростовуэ. Крім того, ураховуючи, що адреса місця проживання ОСОБА_1 зареєстрована у встановленому законом порядку (про що унесено відповідні відомості до паспорту ОСОБА_1М.), остання вважає, що визнання її субєктом повідомлення через оголошення у пресі таким, що не відповідає змісту положень ч. 9 ст. 74 ЦПК України. З матеріалів справи вбачається, що судом визнано суму заборгованості вірною на підставі розрахунку, виконаного особою, чиї повноваження щодо права складення такого розрахунку перевірено та встановлено в судовому засіданні не було. У зв'язку з чим належність такого доказу в розумінні ст. 58 ЦПК України є сумнівною і не може бути покладена в основу судового рішення в силу положень ч. 4 ст. 60 ЦПК України (доказування не може ґрунтуватися на припущеннях). Наданий позивачем розрахунок заборгованості не є достатнім доказом по справі, оскільки документами, які можуть підтверджувати наявність чи відсутність заборгованості та/або встановлювати її розмір, можуть бути виключно первинні та зведені документи бухгалтерського обліку, оформлені відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» від 16.07.1999р. № 996-ХІУ (чеки, квитанції, платіжні доручення чи меморіальні ордери, складені на паперових або машинних носіях під час здійснення господарських операцій з або безпосередньо після їх закінчення, якими зафіксовано факти здійснення таких операцій). З даних, внесених до розрахунку, не вбачається ані назв первинних документів (форм), зміст яких вони відображають, ані часу, дат і місць складення таких документів; ані змісту, обсягу та одиниці виміру господарських операцій; ані посад осіб, відповідальних за здійснення цих операцій і правильність їх оформлення; ані особистих підписів або інших даних, що давали б змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні таких операцій та перевірити достовірність та/або правильність розрахунку. Крім того, підписи осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій та правильність їх оформлення мають бути засвідчені на документі відбитком печатки організації, який ставлять так, щоб він охоплював останні кілька літер назви посади особи, яка підписала документ (п. 5.26 ДСТУ 4163-2003 Національний стандарт України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55 і чинного з 01.09.2003). Таким чином, по справі відсутні документи, на підставі яких сформовано розрахунок заборгованості, та які можуть підтверджувати наявність заборгованості або встановлювати її розмір. Судом по справі не було надано належної правової оцінки факту спливу шестимісячного строку звернення із даним позовом до поручителя - ОСОБА_2, тому з урахуванням правових позицій, викладених Верховним Судом України у справах № № 6-33цс12, 6-78цс12, 6-170цс13, 6-53цс14, звернення позивача до суду після спливу передбаченого частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячного строку є підставою для відмови в позові у звязку з припиненням права кредитора на задоволення своїх вимог за рахунок поручителя. У зв'язку з чим визнання ОСОБА_2 солідарним боржником (особою, яка порушує право кредитора) не відповідає фактичним обставинам справи. Кредитний договір № СL-301/513/2006 від 15.12.2006 року має ознаки неукладеності (сторонами не погоджено ціну послуги, не дотримано вимоги законодавства щодо його змісту та форми), ОСОБА_1 не вважає його достатньою правовою підставою для виникнення, здійснення чи припинення прав/обов'язків для його сторін та маю право подати зустрічний позов про визнання договорів забезпечення недійсними (на які позивач посилається як на підставу своїх вимог). Але реалізувати своє право на подання зустрічного позову, гарантоване положеннями ч. 2 ст. 31 ЦПК України, без скасування заочного рішення не представляється можливим, чим створюється обмеження процесуальних прав ОСОБА_1 та змагальності сторін як засади цивільного судочинства. Вважає, що наведені нею в цій заяві про перегляд заочного рішення обставини мають істотне значення для правильного вирішення спору. Враховуючи наведене, просила заочне рішення скасувати та призначити справу до розгляду у загальному порядку.

Позивач в судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 1 ст. 231 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви. За таких обставин суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності незявившихся сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, з урахуванням неявки сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали заяви та зазначеної вище цивільної справи, приходить до наступних висновків.

Відповідно дост. 228 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Згідно положень ст. 229 ЦПК України, у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено, зокрема: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і неповідомлення їх суду, і докази про це; посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Відповідно до ст. 232 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто, для скасування заочного рішеннянеобхідна наявність одночасно двох наведених умов.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів. Згідно ч. 4 ст. 169 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Розглядаючи заяву відповідача про перегляд заочного рішення суд виходить з того, що підставами скасування заочного рішення є поважність причин неявки в судове засідання відповідача, та наявність істотних доказів по справі в обґрунтування заперечень відповідача.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, на адресу ОСОБА_1 за період розгляду цивільної справи, неодноразово направлялися повістки про судовий виклик на адресу: 49008, м. Дніпропетровськ, вул. Янгеля, 7/202 (а. с. 77, 88, 92, 98, 101, 102, 104, 108, 109, 110), та поверталися на адресу суд з відмітками Укрпошти про невручення адресату: «За закінченням терміну зберігання». За таких обставин суд не приймає до уваги посилання відповідача на той факт, що він не був повідомлений належним чином, оскільки вони спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Відповідно до приписів ч. 5 ст. 74 ЦПК України судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 229 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Згідност. 10 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно дост. 57 ЦПК Українидоказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. ч. 1, 3ст. 60 ЦПК Україникожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленихст. 61 цього кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Відповідно до ч. 4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В обґрунтування своїх заперечень проти позовних вимог відповідач ОСОБА_1 не зазначено та не надано суду жодного належного доказу, які б свідчили про наявність підстав для скасування рішення суду.

Підсумовуючи наведене та приймаючи до уваги той факт, що в судовому засіданні встановлено відсутність підстав для скасування заочного рішення, суд приходить до переконливого висновку, що заяву про перегляд заочного рішення ОСОБА_1 слід залишити без задоволення.

Частиною 4ст. 231 ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цимКодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.228,231,232 ЦПК України, суд, -

УхвалиВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 20 січня 2014 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними зобов`язаннями - залишити без задоволення.

Копію ухвали направити сторонам у справі.

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги на протязі десяти днів з моменту проголошення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д.Л. Черкез