Ухвала суду № 57232470, 13.04.2016, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/3219/16-к

пр.№ 1-кс/464/701/16

У Х В А Л А

про арешт майна

13.04.2016 року м.Львів

Слідчий суддя Сихівського районного суду м.Львова Мичка Б.Р., при секретарі Янишин М.Б., за участю старшого слідчого з ОВС першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Львівській області Петренка І.В., прокурора відділу управління нагляду прокуратури Львівської області Гриніва В.М., розглянувши клопотання старшого слідчого з ОВС першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Львівській області Петренка І.В. про накладення арешту на майно,-

в с т а н о в и в :

Старший слідчий з ОВС першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Львівській області Петренко І.В. у зв'язку із досудовим розслідуванням матеріалів кримінального провадження, внесеного 15.01.2016р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32016140000000010, за попередньою правовою кваліфікацією кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.1 ст.199, ч.3 ст.199, ч.2 ст.204 КК України, звернувся до суду з клопотанням, погодженим із прокурором відділу управління нагляду прокуратури Львівської області Гринів В.М., в якому просить накласти арешт на майно, а саме: транспортний засіб VOLVO ХС90, з державними номерними знаками НОМЕР_1, з метою забезпечення подальшого його конфіскації, як виду покарання за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.199 КК України.

В обґрунтування покликається на те, що слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №32016140000000010 від 15.01.2016р., за попередньою правовою кваліфікацією кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.1 ст.199, ч.3 ст.199, ч.2 ст.204 КК України. Підставою для реєстрації даного кримінального провадження слугували матеріали відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів ОУ ГУ ДФС у Львівській області, відповідно до яких невстановлені особи спільно з громадянами ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 впродовж 2015-2016 р.р. на території Львівської області здійснювали незаконне виготовлення алкогольних напоїв - підакцизних товарів, з використанням спеціального обладнання, що забезпечує масове виробництво, шляхом відкриття підпільного цеху за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с.Борщовичі. Відповідно, працівниками слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Львівській області, 15 січня 2016 року проведено огляд місця події за вказаною адресою, в ході якого виявлено нежитлове приміщення, в якому здійснювалось виготовлення алкогольних напоїв та працівники, котрі виготовляли вказані алкогольні напої. Зокрема виявлено обладнання для виготовлення, зберігання та розливу алкогольних напоїв, складові для їх виготовлення, готову продукцію - незаконно виготовлені алкогольні напої та підроблені марки акцизного податку. З метою встановлення джерел походження складових для виготовлення алкогольних напоїв, які були вилучені в ході огляду 15 січня 2016 року, а також осіб причетних до їх виготовлення, зберігання, транспортування та реалізації, 16 січня 2016 року скеровано доручення в оперативне управління ГУ ДФС у Львівській області №313/13-01-09-20-14. На виконання вказаного доручення, відділом протидії незаконному обігу підакцизних товарів ОУ ГУ ДФС у Львівській області супровідним листом №319/13-01-21-07 від 17.03.2016р. надано інформацію, що при масовому виготовленні фальсифікованих алкогольних напоїв, які були вилучені 15 січня 2016 року за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с.Борщовичі, використовувались фальсифіковані марки акцизного податку, етикетки та контр етикетки на алкогольні напої, які поставлялись громадянином ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 являється директором та одним із засновників ТзОВ «Домен-Друк» (ЄДРПОУ 33562775), яке використовує у господарській діяльності офісні та виробничі приміщення за адресою: АДРЕСА_1. Водночас надано інформацію, що фальсифіковані марки акцизного податку ОСОБА_8 отримує від громадянина ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_5, який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2, де зберігає фальсифіковані марки акцизного податку, етикетки та контр етикетки на алкогольні напої. Для транспортування марок акцизного податку, етикеток та контр етикеток на алкогольні напої ОСОБА_9 використовує транспортний засіб марки «VOLVO ХС90», з державними номерними знаками НОМЕР_1. Відтак, з метою припинення протиправної діяльності, 08 квітня 2016 року на виконання ухвал слідчого судді Сихівського районного суду м.Львова від 23 березня 2016 року проведено ряд обшуків. Так, в ході проведення обшуку приміщень за адресою: АДРЕСА_2 виявлено чорнові записи та близько 400 000 марок акцизного податку з ознаками підробки. Під час проведення обшуку транспортного засобу марки «VOLVO ХС90», з державними номерними знаками НОМЕР_1, котрий в'їхав на огороджену територію та проїхавши пост охорони припаркувався біля офісного приміщення ТзОВ «Домен-Друк» за адресою: АДРЕСА_1, виявлено та вилучено два мобільні телефони, чорнові записи та близько 100 000 марок акцизного податку з ознаками підробки. Враховуючи вищезазначене, а також те, що транспортний засіб марки «VOLVO ХС90», з державними номерними знаками НОМЕР_1, використовувався для транспортування марок акцизного податку з ознаками підробки, є достатні підстави вважати, що за допомогою вказаного транспортного засобу здійснювалась незаконна діяльність. З метою встановлення обставин, що мають значення для розслідування кримінального провадження, 09 квітня 2016 року призначено автотехнічну експертизу вказаного транспортного засобу, проведення якої доручено експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз. Згідно листа територіального сервісного центру 4641 РСЦ МВС у Львівській області №31/13-4641-2096 від 29.03.2016р., власником транспортного засобу марки «VOLVO ХС90», з державними номерними знаками НОМЕР_1, являється громадянка ОСОБА_10, а громадянин ОСОБА_9 - персона з правом користування транспортним засобом. Транспортний засіб зареєстрований 12.11.2014р. у ВРЕВ ДАІ 4605 та видано свідоцтво НОМЕР_2. Листом відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області №702/03.1-06-33 від 09.03.2016р. надано інформацію про наявність актового запису про шлюб №2 складеного 18.04.2006р. виконавчим комітетом Старояричівської сільської ради Кам'янка-Бузького району Львівської області, між ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_4 Таким чином, вказаний транспортний засіб придбаний після реєстрації шлюбу громадянина ОСОБА_9 та громадянки ОСОБА_10, а відтак набутий подружжям за час шлюбу, та належить чоловікові та дружині на праві спільної сумісної власності. Крім цього, зазначає, що покарання за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.199 КК України передбачає конфіскацію майна. Відповідно до п.3 ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи. Відтак, накладення арешту на вилучене майно необхідне з метою забезпечення подальшої його конфіскації, як виду покарання. У зв'язку з наведеним, на підставі п.3 ч.2 ст.170 КПК України, просить клопотання задовольнити.

У суді слідчий Петренко І.В. та прокурор Гринів В.М. клопотання підтримали, посилаючись на обставини, викладені в клопотанні та необхідність застосування заходів забезпечення кримінального провадження, про які вони просять суд.

Власник майна ОСОБА_10 та її захисник щодо арешту транспортного засобу заперечили. Ствердили, що вилучений автомобіль марки «VOLVO ХС90», з державними номерними знаками НОМЕР_1, належить ОСОБА_10, яка не має жодного відношення до даного кримінального провадження, а не її чоловіку ОСОБА_9. Вважають, що обшук проведенно незаконно та автомобіль вилучений без достатніх правових підстав.

Заслухавши думку учасників процесу, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя приходить до наступного.

За змістом чинного законодавства, зокрема, ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно положень п.3 ч.2, ч.5 ст.170 КПК України арешт майна допускається, зокрема з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи. У такому випадку арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Так, санкція ч.3 ст.199 КК України передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Частини 9, 10 ст.170 КПК України передбачають, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Так, згідно ч.3 ст.368 ЦК України, ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи мотиви клопотання та його обґрунтування слідчим, склад майна, на яке слідчий просить накласти арешт, правову підставу для арешту майна, враховуючи, що воно підлягає можливій конфіскації передбаченій санкцією ч.3 ст.199 КК України, приймаючи до уваги, що не застосування арешту, який полягає у позбавлення права на відчуження та розпорядження майном, може призвести до відчуження майна, щодо якого ставиться питання про накладення на нього арешту, впевнившись, що слідчим надано достатньо доказів, які вказують на вчинення кримінального правопорушення, виходячи із розумності та співмірності обмеження права власності в результаті накладення арешту на майно завданням кримінального провадження, приходжу до переконання, що клопотання про арешт майна в частині позбавлення права на відчуження та розпорядження майном, підставне та підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170-173, 175, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в :

Накласти арешт, який полягає в позбавленні права на відчуження та розпорядження автомобілем марки «VOLVO ХС90», з державними номерними знаками НОМЕР_1, який належить ОСОБА_10, з правом користування ОСОБА_9, який виявлений та вилучений згідно протоколу обшуку від 08 квітня 2016 року.

До можливої конфіскації майна, як виду покарання, транспортний засіб марки «VOLVO ХС90», з державними номерними знаками НОМЕР_1, повернути в користування ОСОБА_10 та ОСОБА_9.

Ухвала підлягає для негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Львівської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя /підпис/ Мичка Б.Р.

Копія вірна

Слідчий суддя Мичка Б.Р.