Ухвала суду № 57231989, 14.04.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 310/10997/15 Головуючий у 1 інстанції: Стручкова Л.І.

Провадження № 22-ц/778/1475/16 Суддя-доповідач: Маловічко С.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі

Головуючого: Маловічко С.В., суддів Савченко О.В., Кочеткової І.В.

при секретарі: Остащенко О.В.

з участю прокурора Маруєвої Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 25 січня 2016 року у справі за позовом органу опіки та піклування в особі Бердянської районної державної адміністрації в інтересах малолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_2, третя особа: служба у справах дітей Бердянської районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2015 року орган опіки та піклування в особі Бердянської РДА звернувся до суду в інтересах малолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 із позовом про позбавлення батьківських прав їх матері ОСОБА_2, посилаючись на те, що остання не виконує належним чином свого обов»язку щодо виховання та розвитку цих дітей, а також не створює для них належних умов для проживання і виховання. Крім того, позивач просив стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей у розмірі 30 відсотків прожиткового мінімуму на кожну дитину до досягнення кожною дитиною повноліття на користь державного закладу, до якого будуть влаштовані діти, або на користь особи, яка буде призначена опікуном.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 25 січня 2016 року позовну заяву задоволено.

Позбавлено громадянку України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка народилася в с. Новоселівка, Карасуського району, Кустанайської області, батьківських прав щодо малолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5.

Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_2 аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, у розмірі 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину щомісячно, до досягнення дітьми повноліття, на користь державного закладу, до якого буде влаштована дитина, або особи, яка буде призначена опікуном, починаючи стягнення з 08.12.2015 року.

Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у загальному розмірі 1102,40 грн.

Не погоджуючись з рішення суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність у зв»язку з тим, що суд безпідставно застосував крайній захід впливу, позбавивши її батьківських прав, не врахувавши, що вона є одинокою матір»ю та в силу матеріального стану не могла в повній мірі дбати про духовний та фізичний розвиток дітей. Вона вважає, що може виправитись, змінити свою поведінку, а також створити для своїх дітей належні умови проживання та виховання, тому просить рішення скасувати та відмовити в задоволенні позову органу опіки та піклування в особі Бердянської районної державної адміністрації.

ОСОБА_2, будучи належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, про що мається зворотнє поштове повідомлення про вручення їй судової повістки, до засідання апеляційного суду 14 квітня 2016р. не з»явилась, не надавши заяв про відкладення розгляду справи та не сповістивши причин своєї неявки.

Служба у справах дітей та орган опіки та піклування Бердянської районної державної адміністрації направили до апеляційного суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких просили апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін, вважаючи, що позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відповідає інтересам дітей, які позбавлені батьківського піклування з боку матері. Також просили розглянути справи у відсутності їх представників.

Зважаючи на вказані обставини, колегія у відповідності до вимог ч. 2 ст. 305 ЦПК України розглянула справу у відсутності позивача та відповідача.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення прокурора Маруєвої Т.В., яка заперечувала проти апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.12 Закону України "Про охорону дитинства", на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов'язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно з ч. 4 ст.155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом, зокрема, за вимогами п. 2 ч.1 ст.164 СК України, батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

За роз'ясненнями, наданими у п.п. 15, 16, 18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав", позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема, ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Із системного тлумачення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ст.ст. 7, 155 СК України, випливає, що при вирішенні спору щодо позбавлення батьків батьківських прав, суд має враховувати передусім інтереси дитини.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, є матір»ю чотирьох малолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_9, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_10, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_11 Відомості про батька в актових записах про народження ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 внесені на підставі заяви матері відповідно до ч.1 ст. 135 СК України, що підтверджується світлокопіями їх свідоцтв про народження та листами відділу ДРАЦС по Бердянському району Бердянського МРУЮ у Запорізькій області (а.с. 11, 12, 14, 15, 16).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_2 з 2013р. зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3, але фактично мешкала спочатку за адресою: АДРЕСА_4, а на час розгляду справи мешкала за адресою: АДРЕСА_5

21.02.2015 року ОСОБА_2 народила четверту дитину - ОСОБА_6, тому на тепер перебуває у відпустці по догляду за дитиною до трирічного віку.

Діти ОСОБА_2 з 05.05.2015р. перебувають у Службі дітей Бердянської районної державної адміністрації на обліку як такі, що перебувають в складних життєвих обставинах, оскільки матір ухиляється від виконання своїх батьківських обов»язків з виховання цих дітей ( а.с. 12, 15, 17).

Постановленню дітей на облік передували наступні події.

02.05.2015р. від сусідів ОСОБА_2 надійшла інформація, що остання перебуває у стані алкогольного сп»яніння, а її дитина кричить. Виїхавшими за місцем виклику спеціалістом сільради ОСОБА_7, фельдшером швидкої допомоги ОСОБА_8, медичною сестрою ОСОБА_9 було встановлено, що ОСОБА_2, знаходячись у стані сильного алкогольного сп»яніння, годує груддю двомісячного немовля ОСОБА_6. Така ситуація повторилась 03.05.2015р., у зв»язку з чим в цей день ОСОБА_2 відправлено на швидкій до дитячої лікарні для огляду дитини, яку два дні годували грудним молоком від сп»янілої матері, де вона знаходилась з дитиною до 04.05.2015р.

Також 04.05.2015р. здійснена перевірка спеціалістом Димитрівської сільради ОСОБА_7 помешкання ОСОБА_2, яке на той час знаходилось за адресою: АДРЕСА_6 яке складалось з 5 кімнат, в тому числі 3 житлових. Перевіркою було встановлено, що у ОСОБА_2 не мається запасу продуктів, сім»я перебуває у важкому матеріальному стані, а сама мати в цей час знову перебувала в стані алкогольного сп»яніння ( а.с. 20).

05.05.2015р. ОСОБА_7 письмово доповіла в Службу у справах дітей про вказані обставини ( а.с. 20).

З 05.05.2015р. троє дітей ОСОБА_2, крім немовля ОСОБА_6, яку залишено з матір»ю, перебувають КЗ «Пологівський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» на повному державному забезпеченні, куди направлені службою у справах дітей Бердянської РДА для надання соціальної допомоги ( а.с. 15, 17, 18).

Вказане направлення дітей до Центру відбулось вдруге, а вперше діти перебували там з 05.04.2014р. по 30.07.2014р. для надання матері ОСОБА_2 можливості працевлаштуватись та створити дітям належні умови проживання.

За інформацією Центру соціально-психологічної реабілітації, у дітей ОСОБА_2 були недостатньо розвинені соціально-побутові навички, що потребувало відповідного контролю; розумовий розвиток дітей не відповідав віковим нормам; мався обмежений запас знань, низький рівень розвитку пізнавальних процесів, низька мотивація до навчання, що свідчило про відсутність до них уваги з боку матері, не здійснення нею свого обов»язку з виховання та розвитку дітей.

Також Центром соціально-психологічної реабілітації було повідомлено Службу у справах дітей листами від 16.11.2015р., що за п»ять місяців перебування дітей у Центрі матір ОСОБА_2 жодного разу не відвідала своїх дітей, не зателефонувала до закладу з приводу їх стану здоров»я, їх життя та навчання у центрі.

На запрошення в засідання батьківського клубу «Діалог», яке відбулось 13.08.2015р. у Центрі, ОСОБА_2 також не з»явилась.

Під час знаходження в КЗ « Пологівський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» двоє дітей ОСОБА_2 - ОСОБА_10 та ОСОБА_4 були зараховані до Пологівської ЗОШ № 4, де охоче займаються.

Отже, матір настільки не слідкувала за вихованням дітей, що старша дитина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, пішла до шкоди майже у 8 років, та тільки завдяки перебуванню у Центрі соціально-психологічної реабілітації.

З вищезазначених обставин слідує, що ОСОБА_2 дійсно не приділяла уваги вихованню та розвитку своїх дітей, коли вони знаходились у неї. А на її байдужість до їх долі вказує той факт, що вона взагалі не цікавиться життям та здоров»ям дітей, які перебувають в Центрі соціально-психологічної реабілітації.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до теперішнього часу продовжують знаходитись у КЗ «Пологівський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» на повному державному забезпеченні, тобто вже майже 2 роки, та жодного звернення з боку матері ОСОБА_2 щодо їх повернення додому не відбулось.

Вбачається, що Службою у справах дітей з ОСОБА_2 проводились спілкування з приводу того, що остання не цікавиться долею дітей навіть у телефонному режимі, на що остання завжди посилалась як на поважну причину - на відсутність грошей.

Проте, на думку колегії, це не може бути виправданням такої поведінки матері, оскільки остання отримує соціальні виплати на дітей як одинока та багатодітна матір, в той час як діти вже майже два роки знаходяться на повному державному забезпеченні. Отже, вважається, що остання могла принаймні спілкуватись з працівниками Центру та дітьми в телефонному режимі, але цього не відбувалось.

З характеристик, що містяться в матеріалах справи, вбачається, що ОСОБА_2 схильна до зловживання спритними напоями, що підтверджується вищенаведеними результатами перевірок її помешкання спеціалістом сільради ОСОБА_7

Медичний працівник, який здійснював супровід немовля ОСОБА_6, та працівники сільради і служби у справах дітей, які відвідували місце мешкання ОСОБА_2, неодноразово заставали останню у стані алкогольного сп»яніння, що також підтверджується вищенаведеними довідками.

Перевіркою останнього помешкання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_7 встановлено, що будинок, у якому проживає сім»я, складається з однієї житлової кімнати, кухні, в якій мається пічне опалення, коридору; санітарно-гігієнічний стан помешкання є незадовільним, в кімнатах брудно, мається неприємний запах; у дітей немає окремих ліжок, не створені умови для навчання; відсутні книжки, розвиваючи іграшки, письмовий стіл, шафи для одягу; немає запасу продуктів ( а.с. 19, 22).

Вказане викликано тим, що ОСОБА_2 зловживає спиртними напоями, не працевлаштована, негативно характеризується за місцем мешкання, що встановлено при перевірці скарг від сусідів ОСОБА_2, про що головою Димитрівської сільради була надана відповідна характеристика ( а.с. 10).

За неналежне виконання батьківських обов'язків постановами Бердянського міськрайонного суду від 29.05.2015р. та від 29.12.2015р. ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП ( а.с. 24, 53) .

З ОСОБА_2 працівниками служби у справах дітей і Димитрівської сільради неодноразово проводились профілактичні бесіди щодо належного виконання батьківських обов'язків, створення належних умов для життя, дотримання санітарно-гігієнічних норм по відношенню до малолітніх дітей, а також було запропоновано закодуватись від алкогольної залежності, від чого остання категорично відмовилась, пояснивши, що вона не є залежною від алкоголю.

Враховуючи всі вищенаведені обставини, суд правильно визнав, що позов Органу опіки та піклування в особі Бердянської РДА щодо позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно її доньок, а також стягнення з неї аліменти на їх утримання у розмірі 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину щомісячно, до досягнення ними повноліття, є повністю обгрунтованим.

Також колегія відзначає, що судом прийнято вказані висновки із врахуванням при розгляді справи практики Європейського суду з прав людини щодо справедливої рівноваги між інтересами дітей та інтересами їх батьків, суттю якої є перевага найважливіших інтересів дітей над інтересами батьків. А висновки про позбавлення батьківських прав з точки зору практики Європейського суду мають ґрунтуватись, зокрема, на оцінці особистості батьків, щодо яких ініційовано таке питання, та їх поведінки. Факт оскарження заявником заяви про позбавлення батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини.

З огляду на вказані критерії Європейського суду, при вирішенні цієї справи суд першої інстанції на підставі досліджених у справі доказів обґрунтовано вважав, що ОСОБА_2 надавала пріоритет своїм інтересам, ніж інтересам своїх дітей, залишаючи їх без нагляду заради спілкування у компанії людей для спільного вживання алкогольних напоїв.

Подавши апеляційну скаргу на рішення суду про позбавлення її батьківських прав, що, на її думку, свідчило про її зацікавленість у залишенні дітей з нею, ОСОБА_2 для відстоювання апеляційної скарги до апеляційного суду не з»явилась, чим поставила під сумнів свою позицію щодо бажання самостійно виховувати та піклуватись про своїх дітей.

Згідно з актом від 21 січня 2016р., складеним членами комісії ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_12 вже під час перебування справи про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав в суді, для перевірки доводів ОСОБА_2 про її намагання виправитись та створити належні умови проживання для дітей, 21.01.2016р. знову здійснено вихід за місцем мешкання відповідача, де встановлено, що відповідач знову перебуває у стані алкогольного сп»яніння, та просила не зазначати в Акті обстеження про ці обставини. Цим Актом встановлено, що у будинку холодно, багато брудного посуду і одягу; дитина ОСОБА_6 вдягнута у брудний одяг; в будинку не прибрано, запасів продуктів ОСОБА_2 не показала ( а.с. 54).

Всі ці обставини були підтверджені допитаними в ході розгляду справи свідками.

З пояснень прокурора Маруєвої Т.В. в судовому засіданні апеляційного суду слідує, що перед судовим засіданням вона зв»язувалась в телефонному режимі з прокурором, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, який сповістив, що ОСОБА_2 після ухвалення рішення суду про позбавленні її батьківських прав не змінила способу свого життя.

Отже, на теперішній час встановлено, що вказані умови проживання та поведінка ОСОБА_2 не свідчать, що вона змінила своє відношення до питання забезпечення дітей, їх належного утримання, виховання та належним чином здійснення своїх батьківських обов»язків.

Те, що протягом місяця у серпні-вересні 2015р. її матір ОСОБА_14 перебувала у лікарні з приводи флегмони ротової порожнини та начебто через це потребувала догляду з боку ОСОБА_2, не може бути поважною причиною для повного припинення контакту з дітьми, які перебувають у Центрі соціально-психологічної реабілітації.

Таким чином, колегія вважає, що суд дійшов вірних висновків про те, що на теперішній час в інтересах дітей задля їх належного утримання, розвитку, навчання мається необхідність позбавити ОСОБА_2 батьківських прав із стягненням з неї аліментів на їх утримання в мінімальному розміру, що не позбавляє відповідача права в подальшому, усунувши всі обставини, які стали підставою для цього, та змінивши свою поведінку, ставлення до дітей та їх виховання, ставити питання про поновлення своїх батьківських прав.

Керуючись ст.ст. 307,308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 25 січня 2016 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: