Ухвала суду № 57229399, 12.04.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/6658/14

Категорія: 8.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Марин П. П.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Коваля М.П., Кравця О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2014 року по справі за поданням Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Арома Інтер Плюс» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області подала апеляційну скаргу на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2014 року, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою задовольнити подання про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна.

Постановою від 24 листопада 2014 року, ухваленою у відкритому судовому засіданні, Одеський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні подання Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків - товариства з обмеженою відповідальністю «Арома Інтер Плюс».

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального і процесуального права, оскільки не взяв до уваги доводи податкового органу стосовно відмови посадових осіб ТОВ «Арома Інтер Плюс» у допуску податкового органу до проведення позапланової документальної виїзної перевірки, про що ДПІ у Приморському районі м.Одеси складений відповідний акт про недопуск.

Апелянт зазначає, що відмова платника податків від допуску посадових осіб податкового органу до проведення перевірки за наявності законних підстав для її проведення є, передбаченою п.п. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України, обставиною для застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Арома Інтер Плюс» письмових заперечень на апеляційну скаргу не надало.

Ухвалюючи постанову про відмову в задоволенні подання Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, суд першої інстанції встановив, що 12.11.2014р. наказом ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області №2543 призначено проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Арома Інтер Плюс» з питань дотримання податкового законодавства в період за 2012-2013 роки, на підставі якого фахівцями податкового органу Куліковим Є.Г. та Мігун Н.Г. 21.11.2014р. здійснений виїзд на податкову адресу товариства для проведення перевірки.

Суд першої інстанції встановив, що 21.11.2014р. головним державним ревізором-інспектором відділу спеціальних перевірок управління податкового аудиту ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області Куліковим Є.Г. та головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи юридичних осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області Мігун Н.Г., у зв'язку з відмовою відповідача у допуску до проведення позапланової документальної виїзної перевірки при наявності законних підстав на її проведення, складений акт №7082/22-06/37351793 «Про відмову від допуску до проведення перевірки ТОВ «Арома Інтер Плюс», код ЄДРПОУ 37351793».

Також суд першої інстанції встановив, що 21.11.2014р., на підставі ст.94 розділу ІІ Податкового кодексу України, в.о. начальника управління податкового аудиту ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області оформлено звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків №39416/10/15-53-22-06, за результатами розгляду якого прийнято Рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 24.11.2014р. №99484/10/15-53-22-06-59. Зазначеним рішенням до ТОВ «Арома Інтер Плюс» застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків, що перебуває за адресою: м. Одеса, вул. Дюковська, буд. 14, кв. (офіс) 4.

Дослідивши матеріали справи Одеський окружний адміністративний суд не встановив підстав для задоволення подання про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна та, з посиланням на п.81.1, п.81.2 ст.81, п.94.1, п.п.94.2.3 п.94.2, п.94.5, п.94.6, п.94.10 ст.94 Податкового кодексу України, п.п.3 п.3.1 розділу III Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України 10 жовтня 2013 року № 568, п.2 ч.1, п.2 ч.5 статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов висновку, що із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Зокрема, суд першої інстанції встановив, що ТОВ «Арома Інтер Плюс» не визнає законність проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту, та звернулось до суду з позовною заявою про визнання протиправним та скасування наказу №2543 від 12.11.2014р. «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Арома Інтер Плюс» з питань дотримання податкового законодавства в період за 2012-2013 роки», провадження за якою по справі №815/6693/14 відкрито ухвалою від 27.11.2014р.

Зазначене, за висновками суду першої інстанції, свідчить про наявність у відповідача заперечень з приводу законності перевірки, не допуск до якої став підставою для внесення відповідного подання. Враховуючи, що предметом спору в даній справі є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, а саме платник податків заперечує законність проведення перевірки, та виходячи з положень ст.183-3 КАС України, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного судочинства, яким є провадження за поданням органу доходів і зборів.

Суд першої інстанції роз'яснив ДПІ у Приморському районі м. Одеси, що відмова в задоволенні подання органу доходів і зборів на підставі ч.6 ст.183-3 КАС України не позбавляє заявника права звернутися до суду з відповідною вимогою в загальному порядку позовного провадження.

Справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження на підставі п.1 ч.1 ст.197 КАС України.

Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга може бути задоволена частково.

Апеляційний суд встановив, що Державною податковою інспекцією у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області 24 листопада 2014 року о 14:00 год. прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «Арома Інтер Плюс», підставою для прийняття якого є висновки відповідача про відмову ТОВ «Арома Інтер Плюс» від допуску посадових осіб податкового органу до проведення перевірки (а.с.8).

Відповідно до п.94.1 ст.94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Згідно п.п.94.2.3. п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України відмова платника податків від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу є підставою для арешту майна платника.

Пунктом 94.10 цієї ж статті передбачено, що арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

За змістом ч. 1 ст. 183-3 КАС України підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків здійснюється на підставі подання органів доходів та зборів.

Відповідно до пункту 2 частини 5 цієї ж статті суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо з поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Спір про право в контексті цієї норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 183-3 КАС України.

Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання.

При цьому, КАС України не містить переліку будь-яких критеріїв такої незгоди як підстави для висновку про існування спору про право. А тому, у кожному конкретному випадку, в залежності від змісту правовідносин, суд повинен оцінити форму вираження відповідної незгоди учасника провадження на предмет існування спору. Така незгода має втілюватися у вчиненні учасником процесу об'єктивно необхідних дій для відновлення порушеного права.

Як правильно встановив суд першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ТОВ «Арома Інтер Плюс» оскаржило до суду наказ податкового органу від №2543 від 12.11.2014р. «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Арома Інтер Плюс» з питань дотримання податкового законодавства в період за 2012-2013 роки» і ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року відкрито провадження у справі №815/6693/14 (а.с.30-32, 38).

Наведене підтверджує існування спору про право у даних правовідносинах з огляду на заперечення платником законності проведення документальної позапланової виїзної перевірки, недопуск до якої і зумовив звернення податкового органу до суду з відповідним поданням.

Наявність спору про право може бути виявлено і після відкриття провадження у справі.

Оскільки положеннями статті 183-3 КАС України не визначено дій суду в такому разі, апеляційний суд вважає, що в цьому випадку слід закривати провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 157 КАС України, так як відповідні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного судочинства, яким є провадження за поданням податкового органу.

Таким чином, суд першої інстанції мав закрити провадження у справі на підставі положень п.1 ч.1 ст.157 КАС України, а не відмовити ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області в задоволенні поданого нею подання, роз'яснивши заявнику, що відповідні вимоги підлягають розгляду в адміністративних судах, але в загальному порядку позовного провадження.

Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157, ч. 1 ст. 203 КАС України, це є підставою для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування оскарженої постанови та закриття провадження по справі.

Керуючись ст. ст. 2, 11, 94, п. 1 ч. 1 ст. 157, 183-3, 195, п. 1 ч. 1 ст. 197, п. 4 ч. 1 ст. 198, ч. 1 ст. 203, ст. ст. 206, 211, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2014 року скасувати.

Закрити провадження у справі за поданням Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Арома Інтер Плюс» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна.

Роз'яснити Державній податковій інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області її право на звернення з відповідними вимогами в загальному порядку позовного провадження.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя С.Д.Домусчі

суддя М.П. Коваль

суддя О.О.Кравець