Ухвала суду № 57229247, 12.04.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2016 р.м.ОдесаСправа № 821/2925/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Варняк С.О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Коваля М.П., Кравця О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2014 року по справі за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про скасування податкового повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області подала апеляційну скаргу на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2014 року, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог фізичної особи - підприємця ОСОБА_1.

Постановою від 05 листопада 2014 року, ухваленою у відкритому судовому засіданні, Херсонський окружний адміністративний суд в повному обсязі задовольнив адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 09 липня 2014 року №0003981702 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 10159,33 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2539,83 грн.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що при розгляді справи суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, що призвело до прийняття незаконного судового рішення.

Зокрема, апелянт зазначає, що документальною позаплановою невиїзною перевіркою достеменно встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, при здійсненні фінансово-господарських операцій з товариством з обмеженою відповідальністю «Прімаукргаз» у вересні 2013 року, що призвело до заниження податку на додану вартість за 2013 рік на суму 10159,33 грн.

Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки доводам відповідача про ненадання контрагентом позивача ТОВ «Прімаукргаз» будь-яких документів в підтвердження транспортування газу зрідженого покупцям, у тому числі ФОП ОСОБА_1, що зафіксовано актом Кременчуцької ОДПІ від 28.02.2014р. №618/16-03-22-02-12/37600562. ТОВ «Прімаукргаз» безпідставно виписано податкові накладні на продаж товарів контрагентам-покупцям, які не можуть розглядатися в якості належного підтвердження податкових зобов'язань, оскільки не мають статусу юридично значимих.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 письмових заперечень на апеляційну скаргу не надав.

Ухвалюючи постанову про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції встановив, що актом від 14.05.2014р. №724/21-03-17-02/НОМЕР_1 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) з питань взаємовідносин з ТОВ «Прімаукргаз» (РНОКПП 37600562) за вересень 2013 року» зафіксовано порушення позивачем п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за 2013 рік на суму 10159,33 грн.

Суд першої інстанції встановив, що 09.07.2014р. ДПІ у м. Херсоні винесено податкове повідомлення-рішення №0003981702, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 12699,16 грн. (в тому числі: за основним платежем - 10159,33 грн., за штрафними санкціями - 2539,83 грн.).

Підставою для визначення податковим органом грошового зобов'язання по податку на додану вартість та нарахування штрафних санкцій у вересні 2013 року за господарською операцією ФОП ОСОБА_1 з ТОВ «Прімаукргаз», є врахування ДПІ у м. Херсоні висновків акту Кременчуцької ОДПІ від 28.02.2014р. №618/16-03-22-02-12/37600562 «Про результати документальної виїзної перевірки ТОВ «Прімаукргаз» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013р. по 31.12.2013р.», в якому зафіксовано ненадання ТОВ «Прімаукргаз» до перевірки будь-яких документів, що підтверджують транспортування товару, та документів, які б підтверджували присутність посадових осіб в місцях прийому/передачі товару.

Суд першої інстанції встановив, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ТОВ «Прімаукргаз» зареєстровано та було зареєстровано на момент здійснення господарських правовідносин з ФОП ОСОБА_1 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців як юридична особа.

06 вересня 2013 року між позивачем (Покупець) та ТОВ «Прімаукргаз» (Постачальник) укладений генеральний договір №ПГ/8-13 на поставку газу зрідженого, за умовами якого Постачальник зобов'язувався передати у власність Покупця товар, а Покупець прийняти його та оплатити на умовах даного договору; кількість, асортимент та ціна товару узгоджується сторонами та вказується в заявках, специфікаціях, які є невід'ємними додатками до даного договору; умови поставки: автоцистернами покупця або постачальника, ЕХW - франко-термінал, ЕХW - нафтобаза зберігання на протязі 5 днів з моменту узгодження заявки, СРТ - пункт призначення згідно заявки покупця, DAF - назва місця поставки згідно письмової заявки покупця тощо. Специфікацією №1 до вказаного договору визначено найменування товару - газ скраплений 2711129700, кількість та вартість товару, а також термін поставки товару та термін оплати товару.

Також, суд першої інстанції встановив, що на виконання умов даного договору ТОВ «Прімаукргаз» у вересні 2013 року поставлено ФОП ОСОБА_1 газ скраплений у загальній кількості 5,957т. всього на загальну сумі 60956 грн. (в тому числі ПДВ 10159,33 грн.), що підтверджено видатковою та податковою накладними. Оплату товару здійснено у безготівковій формі у сумі 60956 грн., що підтверджено відповідним платіжним дорученням. Транспортування товару здійснювало ТОВ «Авто Ліга» на підставі укладеного з позивачем договору перевезення вантажів №06-25/09-13 ПВ від 06.09.2013р.

Дослідивши надані позивачем первинні документи, складені за наслідками здійснення господарських операцій з ТОВ «Прімаукргаз», суд першої інстанції дійшов висновку, що такі документи складені у відповідності до приписів чинного законодавства, мають всі необхідні для цього реквізити, та підтверджують реальність здійснення позивачем господарських операцій.

За висновками суду, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого ч.2 ст.71 КАС України покладений обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не довів наявність порушень, зафіксованих актом перевірки від 14.05.2014р. №724/21-03-17-02/НОМЕР_1, а тому визначення на підставі такого акту перевірки до сплати ФОП ОСОБА_1 грошових зобов'язань з податку на додану вартість та нарахування штрафних (фінансових) санкцій є незаконним.

Справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження на підставі п.1 ч.1 ст.197 КАС України.

Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив та оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив правову природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Предметом спору є податкове повідомлення-рішення від 09 липня 2014 року №0003981702, яке прийняте на підставі акту позапланової документальної невиїзної перевірки від 14 травня 2014 року №724/21-03-17-02/НОМЕР_1, в якому податковим органом зафіксовано порушення позивачем п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України при фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «Прімаукргаз» у вересні 2013 року.

Висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтуються на дослідженні наданих ФОП ОСОБА_1 до перевірки первинних бухгалтерських та податкових документів, про що зазначено в акті перевірки, які податковий орган вважає такими, що не підтверджують реальність господарських правовідносин між позивачем та його контрагентом ТОВ «Прімаукргаз».

Апеляційний суд зазначає, що вимоги апеляційної скарги обґрунтовані доводами, яким Херсонським окружним адміністративним судом надано правову оцінку, та не містять заперечень щодо встановлених судом першої інстанції фактичних обставин щодо реальності угоди, її платності, товарності та використання придбаного позивачем товару у власній господарській діяльності, що підтверджено матеріалами справи, зокрема: генеральним договором №ПГ/8-13 на поставку газу зрідженого від 06.09.2013р., укладеним між позивачем, як покупцем, та ТОВ «Прімаукргаз», як постачальником; специфікацією №1 від 24.09.2013р. до вказаного договору, податковою накладною №106 від 24.09.2013р., видатковою накладною №РН-0000110 від 24.09.2013р., товарно-транспортною накладеною на відпуск нафтопродуктів (нафти) №91 від 24.09.2013р., платіжним дорученням №43 від 07.10.2013р. (а.с.16-21, 48-49).

За умовами п.2.2 укладеного з ТОВ «Прімаукргаз» генерального договору №ПГ/8-13 на поставку газу зрідженого від 06.09.2013р., поставка здійснюється автоцистернами покупця або автоцистернами постачальника, якщо ця умова буде викладена у заявках покупця.

Апеляційний суд встановив, що з метою перевезення придбаного у ТОВ «Прімаукргаз» за договором №ПГ/8-13 від 06.09.2013р. товару, між ФОП ОСОБА_1, як замовником, та ТОВ «Авто Ліга», як перевізником, укладений договір перевезення вантажів №06-25/09-13 ПВ від 06.09.2013р., за яким 24.09.2013р. ТОВ «Авто Ліга» здійснило перевезення 5,957т. газу скрапленого, що підтверджено актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000529 від 24.09.2013р., специфікацією до вказаного акту, податковою накладною №75 від 24.09.2013р., платіжним дорученням №44 від 07.10.2013р. (а.с.22-23, 44-47)

Придбання ФОП ОСОБА_1 у ТОВ «Прімаукргаз» газу зрідженого узгоджується з основним видом діяльності позивача у перевіреному періоді - Роздрібна торгівля пальним (КВЕД 47.30), що також зафіксовано актом перевірки від 14.05.2014р. №724/21-03-17-02/НОМЕР_1 (а.с.10).

Апеляційний суд вважає, що ФОП ОСОБА_1 доведено дотримання ним всіх, передбачених ст.ст.198, 200, 201 Податкового кодексу України, умов на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару у ТОВ «Прімаукргаз», до податкового кредиту: фактичності придбання товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку на підтвердження придбання товару та сплати відповідної суми ПДВ; подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податків.

Оскільки законодавцем визначений перелік обставин-підстав, з настанням (здійсненням) яких пов'язано виникнення права платника податку на податковий кредит, який є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає, а дослідженими доказами по справі у їх сукупності доведена правомірність та правильність визначення позивачем за спірними господарськими відносинами за період, який перевірявся, податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податкового кредиту, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що податковий орган не довів наявність порушень норм податкового законодавства, а тому висновки податкового органу зазначені в акті перевірки позивача та в апеляційній скарзі є необґрунтованими та законодавчо безпідставними.

В акті перевірки, в запереченнях проти позову та в обґрунтовування вимог апеляційної скарги ДПІ у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області зазначає, що актом перевірки від 28.02.2014р. №618/16-03-22-02-12/37600562, який надійшов від Кременчуцької ОДПІ, зафіксовано ненадання ТОВ «Прімаукргаз» до перевірки будь-яких документів, що підтверджують транспортування товару, та документів, які б підтверджували присутність посадових осіб в місцях прийому/передачі товару.

Апеляційний суд відхиляє ці доводи апелянта, оскільки позивач належними документами довів транспортування товару від ТОВ «Прімаукргаз», зауважень щодо достатності та правильності оформлення яких акт перевірки не містить та апеляційний суд не встановив.

Апеляційний суд вважає також безпідставними посилання податкового органу в апеляційній скарзі на неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ «Прімаукргаз» та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України, оскільки апелянт не конкретизував, у чому саме полягає така неможливість.

Як в акті перевірки від 14 травня 2014 року №724/21-03-17-02/НОМЕР_1, так і в апеляційній скарзі, податковий орган посилається на обставини, зафіксовані актом перевірки Кременчуцької ОДПІ від 28.02.2014р. №618/16-03-22-02-12/37600562 без самостійної перевірки зазначених в ньому обставин і без жодного цьому документального підтвердження. Однак, чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань у платника податків в залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх.

При укладені договорів головним для суб'єкта господарювання є предмет договору, цінова політика, строки та спосіб доставки (виконання) предмету договору, розрахунки по договору (угоді), а також реєстрація постачальника як суб'єкта господарювання в органах виконавчої влади та допоміжна інформація про реєстрацію платником податку на додану вартість у органах податкової служби. Тому позивач не має права наполягати на отримані додаткової інформації відповідачем від його контрагента - постачальника товарів (робіт, послуг).

Апеляційний суд вважає, що позивач виконав всі зобов'язання за договором: отримав товар та сплатив постачальнику грошові кошти, про що свідчать належним чином оформлені первинні документи; договір укладений позивачем з метою використання придбаного товару у власній господарській діяльності. Зазначені обставини ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції відповідачем не спростовано.

Недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначно розтлумаченими доказами, однак такі докази, на порушення вимог частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, податковий орган не представив, реальність виконання господарських операцій, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит, не спростував.

Оскільки встановлено, що договір з контрагентом ТОВ «Прімаукргаз» укладений ФОП ОСОБА_1 у письмовій формі, виконання вказаного договору підтверджено первинними документами, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що сторони договору діяли виключно для досягнення економічних результатів та з метою отримання прибутків у відповідності до ст.3 ГК України. Укладений договір відповідає вимогам ст.203 ЦК України, не порушує публічний порядок, не спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, недійсність такого договору прямо законом не встановлена, а також такий договір судом недійсним не визнавався, а отже є чинним.

За таких обставин, висновок податкового органу про безтоварний характер спірних операцій з поставки товару позивачеві та неналежне оформлення первинних бухгалтерських документів ґрунтується на неправильній юридичній оцінці обставин справи.

Апеляційний суд вважає, що висновок суду першої інстанції про протиправність оскарженого податкового повідомлення-рішення та, у зв'язку з цим, наявність підстав для його скасування, є правильним. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 2, 11, 69-71, 195, п. 1 ч. 1 ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 206, 211, 212, ч.5 ст.254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя С.Д.Домусчі

суддя М.П.Коваль

суддя О.О.Кравець