Постанова № 57229242, 12.04.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2016 р.м.ОдесаСправа № 821/4161/14

Категорія: 8 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Коваля М.П., Кравця О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2014 року по справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Симос» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними дій щодо складання акту про неможливість проведення зустрічної звірки, щодо коригування в базі даних показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, зобов'язання відновити інформацію в базі даних, -

ВСТАНОВИВ:

16 жовтня 2014 року приватне підприємство «Симос» звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними дій щодо складання акту від 07.08.2014р. №198/21-03-22-06/34554938 «Про неможливість проведення зустрічної звірки приватного підприємства «Симос» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за квітень-травень 2014 року», визнання протиправними дій щодо коригування в базі даних Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів АІС «Податковий блок» показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, задекларованих ПП «Симос» у квітні, травні 2014 року, на підставі акту від 07.08.2014р. №198/21-03-22-06/34554938, зобов'язання відновити в базі даних Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів АІС «Податковий блок» показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, задекларованих ПП «Симос» у квітні, травні 2014 року.

Постановою від 28 листопада 2014 року, ухваленою у відкритому судовому засіданні, Херсонський окружний адміністративний суд частково задовольнив адміністративний позов ПП «Симос».

Суд першої інстанції визнав протиправними дії ДПІ у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області щодо зміни в базі даних Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів АІС «Податковий блок» показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, задекларованих ПП «Симос» у квітні, травні 2014 року, на підставі акту від 07.08.2014р. №198/21-03-22-06/34554938, а також зобов'язав відповідача вилучити з бази даних системи Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів АІС «Податковий блок» інформацію, внесену на підставі акту 07.08.2014р. №198/21-03-22-06/34554938. В задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.

Не погоджуючись з постановою суду ДПІ у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену постанову в частині задоволених вимог та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову ПП «Симос» у повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, оскільки податковим органом достеменно встановлено відсутність у ПП «Симос» об'єктів оподаткування податком на додану вартість з контрагентами-продавцями та покупцями в розумінні п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України. За період квітень-травень 2014 року підприємством не надано жодного первинного документу, що унеможливлює надати реальну оцінку проведенню фінансово-господарських операцій, підтвердити їх реальність здійснення.

Апелянт зазначає, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання у господарській діяльності, тоді як єдиною метою ПП «Симос» з декларування фактично не здійснених господарських операцій є надання податкової вигоди третім особам.

Приватне підприємство «Симос» письмових заперечень на апеляційну скаргу не надало.

Ухвалюючи постанову про часткове задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції встановив, що спірні відносини між сторонами виникли внаслідок проведення та складання ДПІ у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області акту 07.08.2014р. №198/21-03-22-06/34554938 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Симос» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за квітень-травень 2014 року», на підставі висновків якого податковим органом внесено зміни в базі даних Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів АІС «Податковий блок» показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Суд першої інстанції встановив, що на запит контролюючого органу від 17.06.2014р. №615/10/21-03-15-02 про надання первинних документів на підтвердження вчинення господарських операцій у квітні, травні 2014 року, надісланий у зв'язку з встановленням факту різкого збільшення податкового кредиту по декларації з ПДВ за травень 2014 року у порівнянні з квітнем 2014 року, ПП «Симос» не надало жодного документу. На підставі наказу №985 від 04.07.2014р. відповідачем здійснено виїзд за податковою адресою ПП «Симос» для проведення документальної позапланової виїзної перевірки, внаслідок чого складений акт від 04.08.2014р. №409/21-03-22-06/34554938 про відсутність ПП «Симос» за податковою адресою та здійснено запит №318/21-03-22-06 від 04.08.2014р. на встановлення місцезнаходження платника податків. Станом на 07.08.2014р., згідно інтегрованої автоматизованої інформаційної системи АІС «Податковий блок», ПП «Симос» має стан 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

Суд першої інстанції встановив, що у зв'язку із неотриманням первинної бухгалтерської та податкової документації від ПП «Симос» та не встановлення підприємства за податковою адресою, 07.08.2014р. ДПІ у м.Херсоні складений акт №198/21-03-22-06/34554938 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Симос» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за квітень-травень 2014 року».

В акті неможливості проведення зустрічної звірки зазначено, що документальне оформлення операцій з поставок товару та послуг від контрагентів-постачальників позбавлене юридичної сили та всі господарські операції по ланцюгу до «вигодонабувача» фактично не здійснювались та не мали реального товарного характеру. Вказаним актом, також, зафіксовано відсутність об'єктів оподаткування у ПП «Симос» по операціям за квітень, травень 2014 року, відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, технічного персоналу, транспортних засобів та матеріальних ресурсів.

Суд першої інстанції встановив, що за результатами перевірки податкові повідомлення-рішення відповідачем не приймалися.

Також суд першої інстанції, з посиланням на п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України, п.3, п.7 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010р. №1232, п.4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами Державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України № 236 від 22.04.2011р., дійшов висновку, що відповідач порушив процедуру проведення зустрічних звірок, акт від 07.08.2014р. №198/21-03-22-06/34554938 не відповідає вимогам чинного законодавства, викладені в ньому висновки ґрунтуються на припущеннях, без зазначення будь-яких первинних документів та без системного викладення порушень вимог чинного податкового законодавства. Спірний акт не містить жодного посилання відповідача на встановлення порушень позивачем вимог ПКУ або інших законодавчих норм.

За висновками суду першої інстанції, у даному випадку, у зв'язку з ненаданням ПП «Симос» на запит ДПІ у м.Херсоні від 17.06.2014р. №6415/10/21-03-15-02 первинної документації, згідно п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України відповідач мав провести позапланову документальну перевірку відповідно до направлення на перевірку №727/21032206 та наказу №985 від 04.08.2014р., а не зустрічну звірку.

Однак, суд першої інстанції не знайшов підстав для задоволення вимог ПП «Симос» про визнання протиправними дій щодо складання акту від 07.08.2014р. №198/21-03-22-06/34554938 «Про неможливість проведення зустрічної звірки приватного підприємства «Симос» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за квітень-травень 2014 року», зазначивши, що пред'явлення вимоги про визнання протиправними дій, які полягають у складанні акту про неможливість проведення зустрічної звірки, є неправильним способом захисту порушених прав, оскільки сам по собі акт фіксує дії податкового ревізора-інспектора та не порушує права платника.

Суд першої інстанції встановив, що акт від 07.08.2014р. №198/21-03-22-06/34554938 використаний ДПІ у м.Херсоні для зміни задекларованих платником податків показників податкового кредиту та податкових зобов'язань за спірний період в базі даних Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів АІС «Податковий блок». Зокрема, показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, які задекларовані ПП «Симос» квітні та травні 2014 року, змінені податковим органом до « 0» грн. по всім покупцям та продавцям, в тому числі по контрагентам ТОВ «Агрофірма «Крижопіль», ПП «Верона», ПП «Терра-Прайм», ПП «Грант-Трейд».

Такі дії ДПІ у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області суд першої інстанції визнав протиправними, зазначивши, що спосіб дій контролюючого органу, у разі виявлення факту неправильного обрахування платником податків податкового зобов'язання, визначений пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, відповідно до якого контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

З посиланням на п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України, суд першої інстанції дійшов висновку, що у випадку виявлення факту заниження платником податків податкового зобов'язання, рівно як і у випадку виявлення факту завищення платником податків податкового зобов'язання, в тому числі і внаслідок декларування не існуючого об'єкта оподаткування, податковий орган обтяжений законодавцем обов'язком прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення. Іншого порядку дій податкового органу, як суб'єкта владних повноважень у спірних правовідносинах, закон не передбачає.

За висновками суду першої інстанції, самостійна зміна податковою інспекцією в базі Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту АІС «Податковий блок» показників податкового кредиту та/або податкових зобов'язань позивача без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків), порушує права та інтереси ПП «Симос», оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

Оскільки суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо коригування податкових зобов'язань позивача в інформаційній електронній базі даних, то, відповідно, і задовольнив вимоги ПП «Симос» про зобов'язання ДПІ у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області вилучити інформацію, яка внесена на підставі акта від 07.08.14 № 198/21-03-22-06/34554938 до такої інформаційної бази. При цьому, суд першої інстанції врахував, що податкова звітність ПП «Симос» з ПДВ за квітень та травень 2014 року подана до контролюючого органу з додатками 5, реєстрами виданих та отриманих податкових накладних та прийнята останнім без зауважень.

Справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження, без виклику сторін, на підставі п.1 ч.1 ст.197 КАС України.

На підставі ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає постанову суду першої інстанції від 28.11.2014р. в межах вимог апеляційної скарги ДПІ у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області, тобто в частині вимог ПП «Симос» які задоволено оскаржуваною постановою.

Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Предметом позову, серед іншого, є оскарження ПП «Симос» дій ДПІ у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області щодо коригування в базі даних Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів АІС «Податковий блок» показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, задекларованих ПП «Симос» у квітні, травні 2014 року, на підставі акту від 07.08.2014р. №198/21-03-22-06/34554938 «Про неможливість проведення зустрічної звірки приватного підприємства «Симос» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за квітень-травень 2014 року».

Апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість вимог позову в цій частині та наявність підстав для їх задоволення з огляду наступне.

Відповідно до вимог ст.17 КАС України предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства є рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Згідно ч.1 ст.6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 25 листопада 1997 року № 6-зп «Щодо офіційного тлумачення частини другої статті 55 Конституції України та статті 248-2 Цивільного процесуального кодексу України» частину другу статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що кожен, тобто громадянин України, іноземець, особа без громадянства має гарантоване державою право оскаржити в суді загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх рішення, дія чи бездіяльність порушують або ущемляють права і свободи громадянина України, іноземця, особи без громадянства чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують правового захисту в суді.

Відповідно до зазначеної правової позиції Конституційного Суду України, підставою для звернення особи до суду з позовом щодо оскарження рішення, дій чи бездіяльності будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб є наявність у позивача переконання в порушенні його прав чи в існуванні перешкод у здійсненні цих прав.

Платники податків можуть оскаржувати в судовому порядку рішення, дії, бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які порушують їх права, свободи та інтереси. Однак, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи чи інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.

При цьому, апеляційний суд зазначає, що неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення можливості чи неможливість реалізації її законного права та/або виникнення додаткового обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про інформацію» податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

У пункті 61.1 статті 61 цього Кодексу визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.2 статті 62 ПК України).

Згідно п.71.1 ст.71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Відповідно до ст.72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла від платників податків та податкових агентів, від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та Національного банку України, від банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків, від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів, за результатами податкового контролю, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку.

Згідно п.74.1 ст.74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

З метою поліпшення адміністрування податків, повноти декларування податкових зобов'язань в умовах впровадження спеціального програмного забезпечення для удосконалення діючих процедур проведення камеральних перевірок, що покращить якість матеріалів перевірок та сприятиме зменшенню термінів їх проведення, були запроваджені Методичні рекомендації щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, затверджені наказом Міністерства доходів і зборів України № 165 від 14.06.2013 року.

Відповідно до п.1.3 зазначених рекомендацій під час реалізації Методичних рекомендацій використовуються такі програмні продукти: підсистеми інформаційної системи «Податковий блок» - «Реєстрація ПП», «Обробка податкової звітності та платежів», «Податковий аудит», «Аналітична система», «Облік платежів»; єдиний реєстр податкових накладних; АРМ «Митниця»; підсистема «Реєстрація та облік РРО та книг обліку розрахункових операцій АІС «Реєстри платників податків».

Тобто, АІС «Податковий блок» Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів є програмним продуктом, яка створена для використання контролюючими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі та є інформаційною системою для них.

Апеляційний суд вважає, що дії ДПІ у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області щодо включення, виключення, зміни даних у системі АІС «Податковий блок» Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів не тягнуть настання будь-яких негативних наслідків для позивача та жодним чином не порушують його права.

Вчинення дій суб'єктом владних повноважень є способом реалізації наданої останньому компетенції та являє собою процес реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень. Самі по собі такі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несуть акти індивідуальної дії, саме вони мають вплив на його права та інтереси. Апеляційний суд встановив, що податкові повідомлення-рішення на підставі акту від 07.08.2014р. №198/21-03-22-06/34554938 «Про неможливість проведення зустрічної звірки приватного підприємства «Симос» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за квітень-травень 2014 року» ДПІ у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області не приймала.

У зв'язку з цим, апеляційний суд дійшов висновку, що вимога приватного підприємства «Симос» про визнання протиправними дій ДПІ у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області щодо коригування в базі даних Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів АІС «Податковий блок» показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, задекларованих ПП «Симос» у квітні, травні 2014 року, на підставі акту від 07.08.2014р. №198/21-03-22-06/34554938 «Про неможливість проведення зустрічної звірки приватного підприємства «Симос» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за квітень-травень 2014 року» задоволенню не підлягає.

Верховний Суд України у постановах від 3 листопада та 1 грудня 2015 року (справи №№ 21-99а15, 21-3133а15 відповідно) висловив правову позицію, згідно якої дії контролюючого органу щодо внесення до Інформаційної системи змін показників податкової звітності суб'єктів господарювання в частині податкового кредиту та податкових зобов'язань на підставі акта перевірки без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю.

Також, апеляційний суд не встановив підстав для задоволення вимог позивача про зобов'язання ДПІ у м. Херсоні відновити в базі даних Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів АІС «Податковий блок» показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, задекларованих ПП «Симос» у квітні, травні 2014 року, оскільки суд не наділений правом втручатись у порядок взаємодії контролюючих органів та не вправі зобов'язувати посадових осіб ДПІ у м. Херсоні до вчинення тих дій, які згідно із Податковим кодексом України, можуть здійснюватися виключно податковим органом.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність часткового задоволення позову ПП «Симос»

Оскільки під час розгляду справи суд першої інстанції порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постановлене судове рішення, на підставі п.4 ч.1 ст.202 КАС України, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ПП «Симос».

Керуючись ст. 19 Конституції України ст. ст. 2, 11, 69-72, 195, п.1 ч.1 ст.197, п.3 ч.1 ст.198, п.1, п.4 ч.1 ст.202, ст.ст. 207, 211, 212, 244-2, ч.5 ст.254 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області задовольнити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2014 року скасувати та ухвалити нову постанову.

Відмовити в задоволенні адміністративного позову приватного підприємства «Симос» до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними дій щодо складання акту про неможливість проведення зустрічної звірки, щодо коригування в базі даних показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, зобов'язання відновити інформацію в базі даних.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя С.Д.Домусчі

суддя М.П.Коваль

суддя О.О.Кравець