Ухвала суду № 57228657, 19.04.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Сурніна Л.О.

Суддя-доповідач - Ханова Р.Ф.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2016 року справа №417/1858/16-а

у приміщенні суду за адресою: м. Краматорськ, вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді: Ханової Р.Ф.

суддів: Василенко Л.А.

Гайдара А.В.

розглянувши в порядку

письмового провадження

апеляційну скаргу ОСОБА_3

на ухвалу Марківський районний суд Луганської області

від 11 березня 2016 року

по адміністративній справі №417/1858/16-а

за позовом ОСОБА_3

до Управління Пенсійного фонду України в Марківському районі

Луганської області

про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 у січні 2016 року звернулась до Марківського районного суду Луганської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської області про визнання дій цього Управління щодо відмови їй у призначенні пенсії за віком, відповідно до ст. 16 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та зобов'язання Управління призначити заявниці пенсії за віком з 17 березня 2014 року, відповідно до ст. 16 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788 від 5 листопада 1991 року (а.с. 1-2).

Ухвалою Марківського районного суду Луганської області від 11 березня 2016 року провадження у справі закрито відповідно до положень пункту четвертого частини першої статі 157 КАС України, з мотивів того, що є така сама постанова, що набрала законної сили, з того самого спору і між тими самими сторонами, а саме, постанова Марківського районного суду Луганської області від 28 березня 2014 року у справі № 2-а/417/25/14-к (а. с. 50).

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції позивач подала апеляційну скаргу в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права (а. с. 53-55, 73-74).

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до вимог статей 33-38 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представник відповідача 14 квітня 2016 року через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи у його відсутність, яке задоволено судом.

За приписами п.1 та п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження.

За правилами частини першої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

ОСОБА_3 14 березня 2014 року звернулась до Марківського районного суду Луганської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської області про визнання дій Управління щодо відмови ОСОБА_3 у призначенні пенсії за віком, відповідно до ст. 16 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та зобов'язання Управління призначити їй пенсію за віком з 17 березня 2014 року, відповідно до ст. 16 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-12.

Постановою Марківського районного суду Луганської області від 28 березня 2014 року ухваленою в порядку скороченого провадження (адміністративна справа №417/25/14-к) в задоволенні позову ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання призначити пенсію за віком відмовлено (а.с.23).

Жодних обставин справи, підстав її прийняття постановою суду не встановлено, мотивувальна частина рішення відсутня взагалі, постанова не оскаржувалась до апеляційної інстанції та набула законної сили.

Позивач 18 січня 2016 року звернулась з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Марківському районі Луганської області з вимогами які суд першої інстанції вважає ідентичними, а саме, визнання дій Управління щодо відмови у призначенні пенсії за віком, відповідно до статті 16 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та зобов'язання призначити їй пенсію за віком з 17 березня 2014 року відповідно до цієї статті.

Суд пославшись на постанову Марківського районного суду Луганської області від 28 березня 2014 року по справі №417/25/14-к, керуючись п.4 ст. 1 ст. 157 КАС України закрив провадження у справі, з підстав того, що постанова з того самого спору і між тими самими сторонами набрала законної сили.

Розглядаючи доводи апеляційної скарги колегія суддів виходить з аналізу норм процесуального права оскільки ухвалою, яка є предметом апеляційного перегляду вирішено суто процесуальне питання.

Відповідно до п.4 ст. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що умовами застосування цієї підстави для закриття провадження є тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); остаточне вирішення тотожного спору постановою чи ухвалою, яка перешкоджає повторному зверненню до суду (про відмову у відкритті провадження чи закриття провадження); набрання судовим рішенням в іншій справи законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи дві вимоги складають предмет позову, це визнання неправомірними дій щодо не призначення пенсії, що означає бездіяльність управління та спонукання вчинити певні дії, а саме, призначити пенсію.

Колегія суддів зазначає, що самі по собі дії правових наслідків не створюють. Підстави відмови у позові постановою від 28 березня 2014 року не визначені взагалі, внаслідок чого висновок суду першої інстанції про ідентичність у тому числі підстав позову є не обґрунтованим.

Крім того, до матеріалів справи додане рішення комісії з призначення пенсій при управлінні, яка вирішила питання права позивача на пенсію. Комісія не є органом який відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» або будь-якого іншого закону має право на вирішення питання про призначення або відмови в призначенні пенсії громадянам України. Рішення комісії не є способом реалізації владних управлінських функцій. Має місце явна не відповідність прийнятого рішення частині 3 статті 2 КАС України. Рішення керівника органу який має вирішувати дане питання від імені управління до матеріалів справи не долучене. Таким чином, заява позивача про призначення пенсії не вирішена.

Таким чином, колегія суддів позбавлена можливості погодити висновок суду першої інстанції щодо закриття провадження у даній справі оскільки постанова суду, яка набрала законної сили, постановленої за позовом, який не є тотожним до позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет позову, але не збігаються підстави позовів. При наявності тих самих сторін та заявленого предмету тотожність підстав відсутня внаслідок їх не зазначення у первісній постанові суду. Відсутність однієї із трьох складових унеможливлює прийняття позиції суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що судом першої інстанції ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

З врахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 157, 160, 165, 195, 197, 199, 202, п.4 ч.1 ст. 204, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Марківського районного суду Луганської області від 11 березня 2016 року про закриття провадження по справі №417/1858/16-а - задовольнити.

Ухвалу Марківського районного суду Луганської області від 11 березня 2016 року про закриття провадження по справі №417/1858/16-а - скасувати.

Справу №417/1858/16-а направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала постановлена 19 квітня 2016 року.

Ухвала суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя : Р.Ф. Ханова

Судді: Л.А.Василенко

А.В.Гайдар