Ухвала суду № 57228640, 12.04.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2016 р.Справа № 820/29/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ральченка І.М.

Суддів: Бершова Г.Є. , Катунова В.В. ,

при секретарі судового засідання - Антипенко В. А.,

за участю представників сторін:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Скубак Н. В.,

представника відповідача - Ремінного В. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.02.2016р. по справі № 820/29/16

за позовом ОСОБА_4

до Харківської обласної державної адміністрації, голови Райніна І.Л. , Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, в.о. начальника Оберемок Є.А. третя особа Харківська районна адміністрація Харківської області, голова Раїна Ю.І.

про скасування розпорядження, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення компенсації за матеріальні та моральні збитки,

ВСТАНОВИЛА:

11.01.2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, в якому просив розпорядження №327 Харківської обласної державної адміністрації від 14 липня 2015 року "Про скасування розпорядження голови Харківської районної державної адміністрації від 19 липня 2012 року №1637 скасувати, як неправомірне; зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області виконати свої службові обов'язки, затвердити проект; у разі відмови виконати прохання ОСОБА_4 в п. 1 і п. 2 стягнути з винних компенсацію за нанесений моральний та матеріальний збиток на користь ОСОБА_4 в сумі 50000 грн (без урахування інфляції та курсу валют).

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 29.02.2016 року відмовив у задоволенні позовних вимог.

ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняту нову, якою задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, апелянт зазначає, що суд першої інстанції зайняв позицію захисту державних установ.

У судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Представники відповідачів у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечували у повному обсязі, вважали постанову суду першої інстанції такою, що не підлягає скасуванню.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судовим розглядом, ОСОБА_4 звернувся із заявою до голови Харківської районної державної адміністрації щодо надання дозволу на розробку технічної документації земельної ділянки.

Харківською районною державною адміністрацією за результатами розгляду звернення громадянина ОСОБА_4 та на підставі. ст. 17, 22, 34, 93, 116, 124, ч. 2 ст. 134, пункту 12 розділу Х "перехідні положення" Земельного кодексу України видано розпорядження №1637 від 19.07.2012 року " про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок гр. ОСОБА_4" надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у користування на умовах оренди, орієнтованою загальною площею 15,0 га, за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь (сіножаття), які розташовані за межами населеного пункту на території Русько-Тишківської сільської ради Харківського району Харківської області для сінокосіння.

Відповідно до розпорядження №713 від 12.12.2013 року Харківської районної державної адміністрації "Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації від 19.07.2012 року№1637 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок гр. ОСОБА_4" внесено зміни до зазначеного розпорядження.

На виконання умов розпорядження Харківської районної державної адміністрації №1637 від 17.07.2012 року ТОВ Фірма "Амістрад" був розроблений проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок гр. ОСОБА_4 для сінокосіння і випасання худоби у користування на умовах оренди на території Русько-Тишківської сільської ради Харківського району Харківської області.

Позивач звернувся із заявою від 12.09.2014 року до Головного управління Держземагенства у Харківській області, якою просив затвердити наданий ним проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби на території Русько-Тишківської сільської ради Харківського району Харківської області та передачі земельних ділянок у користування на умовах оренди.

Листом від 22.09.2014 року №19-20-6-11550/09-14 Головним управлінням Держземагентсва у Харківській області повідомлено позивача, що після розгляду наданого проекту було встановлено, що місце розташування земельної ділянки на Публічній кадастровій карті України та розгляду представлених графічних матеріалів встановлено, що частина земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_1, площа - 6,7031 га) розташована в межах с. Руські Тишки. У зв'язку з встановленим проект землеустрою направлено на доопрацювання.

В подальшому позивач з заявою від 24.04.2015 року звернувся до відповідача, Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 12,4270 га для сінокосіння і випасання худоби на території Русько-Тишківської сільської ради Харківського району Харківської області та передачі вищезазначених земельних ділянок у користування позивачу на умовах оренди.

Листом від 08.05.2015 року №19-20-6-11015/0/9-15 відповідачем, Головним управлінням Держземагенства у Харківській області надано відповідь, якою зазначено, що у заяві відсутній строк, на який ОСОБА_4 бажає отримати у користування земельні ділянки. Крім того, формування земельної ділянки площею 6,7031 га з кадастровим номером НОМЕР_1 здійснено з порушенням вимог Земельного кодексу, Закону України "Про Державний земельний кадастр", "Порядок ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2010 № 1051, Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Держкомзему України від 18.05.2010 № 376, зареєстрованим в Мін'юсті України від 16.06.2010 № 391/17686 (із змінами). З врахуванням встановленого відповідачем повернуто проект на доопрацювання.

З метою ефективного та раціонального використання землі на території Русько-Тишківської сільської ради Харківського району Харківської області, з врахуванням правового висновку Юридичного департаменту Харківської обласної державної адміністрації від 13.07.2015 року №04-10/404,, відповідно до частини 8 ст. 118 Конституції України, статей 33, 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", керуючись статтями 6, 39 зазначеного Закону головою Харківської обласної державної адміністрації скасовано розпорядження голови Харківської районної державної адміністрації від 19.07.2010 року №1637.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, не підтверджені матеріалами справи.

Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

У відповідності до абз.1-2 ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону; надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).

Абзацом 1 частини 2 вказаної статті Земельного кодексу України визначено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації.

Так, у клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).

Згідно з абз. 1 ч. 3 ст. 123 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об'єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.

Умови і строки розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Типовий договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки затверджується Кабінетом Міністрів України.

Проаналізувавши вищевказані правові положення, колегія суддів зазначає, що статтею 123 Земельного кодексу України чітко визначено процедуру надання земельних ділянок у користування. Зокрема, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення повинна звернутися з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного суб'єкта владних повноважень. В свою чергу, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування за результатом розгляду такого клопотання надає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або відмовляє у його наданні.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, позивач звертався з первинною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 12.09.2014 року, на яку отримано відповідь від 22.09.2014 року. Підставою для відмови відповідачем визначено обставину щодо часткового перебування визначеної земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_1, площа - 6,7031 га) в межах с. Руські Тишки, при чому розпорядженням №1637 від 19.07.2012 року позивачу було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у користування на умовах оренди, орієнтованою загальною площею 15,0 га, за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь (сіножаття), які розташовані за межами населеного пункту. При цьому, позивачем не усунено зазначений недолік, про що свідчить наявне в матеріалах справи листування.

Положеннями статті 6 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" передбачено, що на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання власних і делегованих повноважень, голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази. Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

Згідно з ч. 3 ст. 33 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" голови обласних державних адміністрацій мають право скасовувати розпорядження голів районних державних адміністрацій, що суперечать Конституції України та законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України, Кабінету Міністрів України, голів обласних державних адміністрацій, а також міністерств, інших центральних органів виконавчої влади.

У відповідності до ч.3 ст. 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, розпорядження Харківської районної державної адміністрації Харківської області прийнято 19.07.2012 року, однак з того часу будь-яких розпоряджень третьою особою на виконання даного розпорядження не приймалось.

За таких обставин, колегія суддів вважає необгрунтованими доводи апеляційної скарги щодо неправомірності оскаржуваного розпорядження Харківської обласної державної адміністрації.

Разом з тим, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову в частині зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Харківській області виконати свої службові обов'язки, затвердити проект, оскільки суд не може перебирати на себе повноваження та функції уповноваженого органу, втручаючись при цьому у внутрішньо - організаційну специфіку роботи.

Отже, суд не вправі зобов'язувати відповідача до вчинення тих дій, які згідно із вищезазначеним земельним законодавством України можуть здійснюватися лише за його розсудом.

Крім того, колегія суддів вважає невмотивованими позовні вимоги про стягнення з відповідачів коштів на відшкодування шкоди за нанесений моральний та матеріальний збиток на користь ОСОБА_4 в сумі 50000 грн., з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.

Однак, ОСОБА_4 не надані докази заподіяння такої шкоди і причинний зв'язок дій або бездіяльності відповідачів з моральними стражданнями позивача або нанесенням матеріальних збитків.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що позовні вимоги не знайшли свого обгрунтованого підтвердження в ході судового розгляду справи, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню.

Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції у повному обсязі з'ясував обставини справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.02.2016р. по справі № 820/29/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Ральченко І.М.Судді Бершов Г.Є. Катунов В.В. Повний текст ухвали виготовлений 18.04.2016 р.