Постанова № 57226148, 18.11.2015, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2015 року Справа № 813/4616/15

11 год. 58 хв. м. Львів, вул. Чоловського, 2

Зал судових засідань № 7

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Карпяк О.О.

при секретарі судового засідання Дорош Х.Р.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

від відповідача 3- ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації, Управління соціального захисту населення Золочівської райдержадміністрації Львівської області, Управління Пенсійного фонду України у Золочівському районі Львівської області про визнання протиправної бездіяльності та зобовязання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1, ОСОБА_4 (в інтересах якого діє як законний представник ОСОБА_1) звернулись до суду із адміністративним позовом до Департаменту соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації, Управління соціального захисту населення Золочівської райдержадміністрації Львівської області, Управління Пенсійного фонду України у Золочівському районі Львівської області у якому з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить:

- «Визнати бездіяльність департаменту соціального захисту населення Львівської ОДА щодо видачі взамін безпідставно вилучених пенсійних посвідчень ОСОБА_1, ОСОБА_4 протиправною;

- Зобовязати відповідача 1 та відповідача 2 видати ОСОБА_1 посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ої категорії та посвідчення інваліда війни, а також ОСОБА_4 посвідчення дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи та подати суду звіт про виконання рішення суду в частині видачі посвідчень;

- Зобовязати відповідача 1 і відповідача 2 провести позивачу 1 нарахування і виплату:

- згідно п. 4 ст. 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» грошової компенсації середньої вартості санаторно курортної путівки за 2012, 2013, 2014, 2015 роки з компенсацією втрат, завданих позивачу через несвоєчасну виплату вказаних сум згідно Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати»;

- згідно п. 14 ст. 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - компенсації 50 % вартості продуктів харчування за медичними нормами, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоровя щомісячно, починаючи з 22 квітня 2012 року з компенсацією втрат, завданих позивачу через несвоєчасну виплату вказаних сум згідно Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати»;

- згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»щорічної допомоги на оздоровлення за 2012, 2013, 2014, 2015 роки в розмірах чотирьох мінімальних заробітних плат . Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати. На суми виплат щорічної допомоги на оздоровлення за 2012, 2013, 2014, 2015 роки нарахувати і виплатити позивачу компенсацію втрат, завданих через несвоєчасну виплату вказаних сум згідно Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати»;

- згідно пункту 27 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» - разову грошову допомогу за 2012, 2013, 2014, 2015 роки;

- Зобовязати відповідача 3 провести позивачу 1 нарахування і виплату державної та додаткової за шкоду, заподіяну здоровю, пенсій з 22 квітня 2012 року згідно ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з компенсацією втрат, завданих позивачу через несвоєчасну виплату вказаних сум згідно Закону України ««Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати»;

- Зобовязати відповідача 1 і відповідача 2 провести позивачу 2 нарахування і виплату щомісячної допомоги 50 процентів мінімальної заробітної плати незалежно від інших виплат на кожну дитину шкільного віку, яка евакуйована із зони відчуження або народилася після 26 квітня 1986 року від батька, який на час настання вагітності матері, має підстави належати до категорії 1 або 2, або матері, яка на час настання вагітності або під час вагітності має підстави належати до категорії 1 або 2, а також на кожну дитину, яка проживала у зоні безумовного (обовязкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення з 22 квітня 2012 року по 31 грудня 2014 року в розмірах визначених Законом України ««Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції від 01.07.1992 року з компенсацією втрат, завданих позивачу через несвоєчасну виплату вказаних сум згідно Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати».

Ухвалою від 27 серпня 2015 року відкрито провадження у справі.

04.11.2015 року позивачем подано заяву про уточнення п.2 прохальної частини позовних вимог, виклавши їх в наступній редакції: «Зобовязати Департамент соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації та Управління соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації повернути (видати дублікат) ОСОБА_1 незаконно вилучені посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ої категорії серії А №156109С, дата видачі 27.05.2010 року та посвідчення інваліда війни серії Є №075586, дата видачі 16.06.2010 року, ОСОБА_4 посвідчення дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи серії Д №382693 та подати суду звіт про виконання рішення суду в частині повернення (видачі дублікатів ) посвідчень».

Позовні вимоги мотивовані тим, що 17.04.2015 року Львівський окружний адміністративний суд винесено постанову у справі № 813/8504/14, якою визнано протиправним та скасовано рішення Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України у вигляді протоколу № 45 від 24.04.2012 р. в частині безпідставності видачі ОСОБА_1 посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 2. 30.06.2015 року управління соціального захисту населення Золочівської райдержадміністрації направило в департамент соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації пакет документів для видачі позивачу та його дітям відповідних посвідчень, однак жодних посвідчень департаментом не було видано.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, наведених у позові та заявах про зміну позовних вимог, просять позов задоволити.

Відповідач 1 - Департамент соціального захисту населення Львівської ОДА, в судовому засіданні участі повноважного представника не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив, заперечень на позов не подав.

Відповідач 2 Управління соціального захисту населення Золочівської райдержадміністрації Львівської області, в судовому засіданні участі повноважного представника не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив, заперечень на позов не подав.

Позиція відповідача 3 - Управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області - викладена у запереченні на адміністративний позов та обґрунтовується, тим що Пенсійний фонд України не наділений повноваженнями щодо видачі посвідчень, а також представники Пенсійного фонду України не входять до складу Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а тому не приймають участі у вирішенні питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Крім того вказують, що управління ПФУ не проводить призначення пільг і компенсацій громадянам, віднесеним до категорії 1 та дітям, які належать до потерпілих від Чорнобильської катастрофи згідно ст. 20, 30 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Представник відповідача 3 в судовому засіданні проти позову заперечила, з підстав, наведених у письмових запереченнях на позов, просить відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, його представника, представника відповідача 3, дослідивши наявні у справі докази та давши їм оцінку, суд дійшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 отримав посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ої категорії серії А№156109, вкладки до посвідчення №691627 С, а його син ОСОБА_4 отримав посвідчення дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи серії Д №32693.

Рішенням Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України у вигляді протоколу № 45 від 24.04.2012 р. вирішено у звязку з безпідставністю видачі ОСОБА_1 посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 2 (1), посвідчення вилученню.

19.06.2012 року комісією Управління праці та соціального захисту населення Золочівської райдержадміністрації складено акт №1 про вилучення посвідчення ОСОБА_1 особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ої категорії серії А№156109, вкладки до посвідчення №691627С, у ОСОБА_4 посвідчення дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи серії Д №32693.

19.06.2012 року комісією Управління праці та соціального захисту населення Золочівської райдержадміністрації складено акт №2 про вилучення у ОСОБА_1 посвідчення інваліда війни серії Є №075586 і вкладку.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17.04.2015 року у справі № 813/8504/14 за позовом ОСОБА_1 до Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України, третя особа Департамент соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації було визнано протиправним та скасовано рішення Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України у вигляді протоколу № 45 від 24.04.2012 р. в частині безпідставності видачі ОСОБА_1 посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 2. Постанова набрала законної сили 19.05.2015 року.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС, обставини встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої ці обставини встановлені.

Слід зазначити, що в силу вимог частини п'ятої статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

30 червня 2015 року Управління соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області звернулося до Департаменту соціального захисту населення Львівської ОДА із клопотанням для отримання посвідчень за формою.

Голова ЛОО «Союз Чорнобиль України» ОСОБА_2 звернувся до Директора департаменту соціального захисту населення Львівської ОДА п. В. Мартиняка з листом у якому просить видати ОСОБА_5 та ОСОБА_1, посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідних категорій.

Однак, на момент слухання справи неправомірно вилучені посвідчення позивачам повернуті не були.

Оскільки вказані у позові посвідчення позивачів були протиправно вилучені відповідачем, що підтверджується постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17.04.2015 року у справі № 813/8504/14, яка набрала законної сили, тому такі посвідчення мають бути повернені позивачам.

Відтак, обґрунтованими та підставними є позовні вимоги про визнання бездіяльності Департаменту соціального захисту населення Львівської ОДА щодо видачі (повернення) безпідставно вилучених посвідчень ОСОБА_1, ОСОБА_4 протиправною. Відтак, для належного захисту прав та інтересів позивачів, слід зобовязати Департамент соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації повернути вилучене (оформити дублікат вилученого посвідчення) ОСОБА_1 посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ої категорії серії А №156109С, з зазначенням дати видачі 27.05.2010 року та посвідчення інваліда війни серії Є №075586, з зазначенням дати видачі 16.06.2010 року; зобовязати Департамент соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації повернути вилучене (оформити дублікат вилученого посвідчення) ОСОБА_4 посвідчення дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи серії Д №382693.

Стосовно позовних вимог про зобовязання відповідача 1 і відповідача 2 провести позивачу 1 нарахування і виплату: згідно п. 4 ст. 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» грошової компенсації середньої вартості санаторно курортної путівки за 2012, 2013, 2014, 2015 роки з компенсацією втрат, завданих позивачу через несвоєчасну виплату вказаних сум згідно Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати»; згідно п. 14 ст. 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - компенсації 50 % вартості продуктів харчування за медичними нормами, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоровя щомісячно, починаючи з 22 квітня 2012 року з компенсацією втрат, завданих позивачу через несвоєчасну виплату вказаних сум згідно Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати»; згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щорічної допомоги на оздоровлення за 2012, 2013, 2014, 2015 роки в розмірах чотирьох мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати. На суми виплат щорічної допомоги на оздоровлення за 2012, 2013, 2014, 2015 роки нарахувати і виплатити позивачу компенсацію втрат, завданих через несвоєчасну виплату вказаних сум згідно Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати»; згідно пункту 27 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» - разову грошову допомогу за 2012, 2013, 2014, 2015 роки; - такі підлягають до задоволені з огляду на наступне.

Відповідно до ч.4 ст.20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", особам, віднесеним до категорії 1 (пункт 1 статті 14), надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги: позачергове щорічне безплатне забезпечення санаторно-курортними путівками шляхом надання щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівок через безготівкове перерахування санаторно-курортним закладам, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, за надання послуг із санаторно-курортного лікування чи одержання за їх бажанням грошової компенсації у розмірі середньої вартості путівки в Україні; право вільного вибору санаторно-курортного закладу відповідного профілю чи закладу відпочинку, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та, за бажанням, здійснення доплати за надання додаткових послуг за рахунок власних коштів у разі недостатності суми щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівок на санаторно-курортне лікування чи відпочинок у вибраному закладі. Санаторно-курортні заклади незалежно від форми власності зобов'язані надавати санаторно-курортні та оздоровчі послуги шляхом безготівкових розрахунків.

Порядок надання щорічної грошової допомоги та здійснення доплат за рахунок власних коштів, виплати грошової компенсації в розмірі середньої вартості путівки в Україні встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Розмір щорічної грошової допомоги, щорічний розмір середньої вартості путівки в Україні визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік;

Відповідно до ч.14 ст.20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", особам, віднесеним до категорії 1 (пункт 1 статті 14), надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги: забезпечення продуктами харчування за медичними нормами з обов'язковим прикріпленням до відповідних магазинів за місцем проживання. Зазначеним особам компенсується 50 процентів вартості продуктів харчування за медичними нормами, встановлюваними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

Порядком використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 червня 2000 року N 987, та Порядком зарахування збору до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення і використання його коштів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 року N 396, не передбачено обмежень щодо здійснення відповідними органами виплат компенсації вартості продуктів харчування, визначеної на рівні закону.

Згідно зі статтею 62 цього Закону роз'яснення порядку його застосування провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання, незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

За пунктом 9 Порядку Мінпраці в десятиденний строк після прийняття закону про Державний бюджет України на відповідний рік виходячи з розроблених Міністерством охорони здоров'я України фізіологічних (медичних) норм харчування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 1992 року N 258, і даних Державного комітету статистики України щодо середніх цін на продукти харчування, що склалися в регіонах за попередні три місяці, визначає в розрізі Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя розміри грошової компенсації вартості продуктів харчування відповідно до Закону N 796-XII для громадян, віднесених до категорій 1 і 2, потерпілих дітей у разі захворювання кровотворних органів (гострі лейкози), щитовидної залози (аденома, рак), на злоякісні пухлини, а також для батьків потерпілих дітей, які не відвідують дитячі дошкільні та шкільні заклади і не забезпечуються продуктами харчування.

Відповідно до Закону N 796-XII та на виконання пункту 9 постанови N 936 Мінпраці наказом від 24 січня 2011 року N 23 затвердило розміри грошової компенсації вартості продуктів харчування громадянам, які віднесені до категорій 1 і 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на 2011 рік, зокрема, у Львівській області для громадян, віднесених до 1 категорії, - 302 грн.

Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави для висновку, що визначення розмірів передбаченої пунктом 14 статті 20 Закону N 796-XII грошової компенсації належить до повноважень Мінпраці. Розміри цієї компенсації затверджуються у десятиденний строк після прийняття закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

Визначення розміру грошової компенсації вартості продуктів харчування належить до повноважень Мінпраці відповідно до статті 62 Закону N 796-XII та Порядку. Оскільки позивач з 2012 року не отримував компенсацію у визначеному Мінпраці на ці роки розмірі, позов в цій частині є підставним та підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, дітям-інвалідам, сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, батькам померлого, щорічна допомога на оздоровлення виплачується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.27 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», інвалідам війни та прирівняним до них особам (стаття 7) надаються такі пільги: щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Відповідно до статей 1-2 Закону України, від 19.10.2000 № 2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Починаючи з червня 2012 року позивача 1 протиправно обмежено в отриманні вищенаведених виплат у звязку з безпідставним вилученням посвідчень, про що вказано вище.

Відповідно до ст.1173 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Суд, при вирішенні даного спору застосовує також принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Закріплений у судовій практиці Європейського Суду з прав людини принцип належного урядування передбачає, що у разі коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах: Беєлер проти Італії [ВП] (Beyeler v. Italy[GC]), заява №33202/96, п.120, ECHR 2000-І; Онер'їлдіз проти Туреччини [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява №48939/99, п.128, ECHR 2004-ХІІ; Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява №21151/04, п.72, від 8 квітня 2008 року і Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява №10373/05, п.51, від 15 вересня 2009 року).

Принцип належного урядування, як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (зазначене вище рішення у справі Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), п.73).

З іншого боку, потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincovd and Pine v. the Czech Republic), заява №36548/97, n.58, ECHR 2002-VIII).

Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (рішення у справі Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), п.74).

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincovd and Pine v. the Czech Republic), n.58, а також рішення у справі Ґаші проти Хорватії (Gashiv. Croatia), заява №32457/05, п.40, від 13 грудня 2007 року та у справі Трґо проти Хорватії (Trgo v. Croatia), заява №35298/04, п.67, від 11 червня 2009 року).

Щодо позовних вимог про зобовязання відповідача 3 провести позивачу 1 нарахування і виплату державної та додаткової за шкоду, заподіяну здоровю, пенсій з 22 квітня 2012 року згідно ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з компенсацією втрат, завданих позивачу через несвоєчасну виплату вказаних сум згідно Закону України ««Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати», то такі підлягають до задоволення частково з огляду на наступне.

Як видно із заперечень відповідача 3 та додаткових пояснень, позовні вимоги про нарахування і виплату державної і додаткової пенсії з 22.04.2012 року, такі вважають безпідставними, оскільки 22 і 23 квітня 2012 року позивачу виплачувалась пенсія від повідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. Рішення комісії Міністерства соціальної політики зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС про визнання безпідставною видачу посвідчення ОСОБА_1 було прийнято 24.04.2012 року, тому до вказаної дати пенсія йому виплачувалась у особливому розмірі відповідно до чинного законодавства.

Дана обставина позивачем не була спростована та ним не заперечувалась, тому береться судом до уваги.

Також судом враховуються заперечення відповідача про те, що в період з 01.05.2013 року по 28.05.2013 року немає підстав для нарахування і виплати позивачу 1 пенсії згідно вимог вказаного Закону, оскільки позивача в даний період не було визнано інвалідом. Вказана обставина не заперечувалась позивачем.

Статтею 49 Закону N 796 пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно зі статтею 50 цього Закону особам, віднесеним до категорії 1, зокрема інвалідам III групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії відповідно до статті 53 зазначеного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Таким чином, вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком згідно до статті 28 Закону України від 9 липня 2003 року N 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Як встановлено, позивач 1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесений до 1 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Відтак, позивач 1 має одержувати пенсію по інвалідності на підставі статті 54 Закону N 796 та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, на підставі статті 50 Закону N 796.

Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року N 523. Ця Постанова є чинною і її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають положенням статей 50, 54 Закону України N 796. Пунктом 2 постанови N 1 від 3 січня 2002 року "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету", всупереч положень статей 50, 54 Закону N 796, Кабінет Міністрів України установив розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій, при тому що ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, вирішуючи даний спір, при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону України N 796, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - пенсії), визначається Постановою КМ України, від 23.11.2011 № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Судом не беруться до уваги заперечення відповідача 3 про те, що для нарахування та виплати позивачу 1 пенсій відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" немає оскільки у нього було вилучене посвідчення, з огляду на Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.04.2015 року у справі № 813/8504/14, яка набрала законної сили.

Законом України "Про Державний бюджет на 2014 рік" від 16 січня 2014 року, що набрав чинності з 1 січня 2014 року, не передбачено жодної норми, яка б обмежувала у 2014 році пряме застосування Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», до внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" Законом України від 31.07.2014 року, які набрали чинності з 03.08.2014 року, якими передбачений п. 6-7 Прикінцевих положень про те, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.

Щодо застосування положень Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати слід зазначити наступне.

Відповідно до статей 1-2 Закону України, від 19.10.2000 № 2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Із наведеного вбачається, що дія вказаного Закону застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни у гривнях на території України і не мають разового характеру. Основною умовою для виплати громадянину компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі УПФ) добровільно чи на виконання судового рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у рішеннях Верховного Суду України від 07.11.2012 року №6-131цс12, та постанові від 18.11.2014 року (копія є в матеріалах справи).

Таким чином, оскільки позивач 1, є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесений до 1 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Відтак, підлягають до задоволення позовні вимоги в частині зобовязання Управління Пенсійного фонду України у Золочівському районі Львівської області провести ОСОБА_1 нарахування і виплату державної та додаткової за шкоду, заподіяну здоровю, пенсій: з 24.04.2012 року по 30.04.2013 року, з 29.05.2013 року по 31.12.2013 року згідно Постанови КМ України №1210"Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року згідно вимог Закону України №796-12 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, з 08.2014 року згідно постанови КМ України №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з компенсацією втрат, завданих позивачу через несвоєчасну виплату вказаних сум згідно Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати.

Щодо позовних вимог про зобовязання відповідача 1 та відповідача 2 провести ОСОБА_4 нарахування і виплату щомісячної допомоги 50 процентів мінімальної заробітної плати незалежно від інших виплат на кожну дитину шкільного віку, яка евакуйована із зони відчуження або народилася після 26 квітня 1986 року від батька, який на час настання вагітності матері, має підстави належати до категорії 1 або 2, або матері, яка на час настання вагітності або під час вагітності має підстави належати до категорії 1 або 2, а також на кожну дитину, яка проживала у зоні безумовного (обовязкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення з 22 квітня 2012 року по 31 грудня 2014 року в розмірах визначених Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в редакції від 01.07.1992 року з компенсацією втрат, завданих позивачу через несвоєчасну виплату вказаних сум згідно Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати то такі підлягають до задоволення з огляду на наступне.

Починаючи з червня 2012 року позивача 2 протиправно обмежено в отриманні вищенаведених виплат у звязку з безпідставним вилученням посвідчень, про що вказано вище.

Відповідно до ст.30 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ( у попередній редакції, станом на 1992 рік) потерпілим дітям, зазначеним у пунктах 1 - 6 статті 27 цього Закону, та їх батькам надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги, зокрема: щомісячна виплата 50 процентів мінімальної заробітної плати незалежно від інших виплат на кожну дитину шкільного віку, яка евакуйована із зони відчуження або народилася після 26 квітня 1986 року від батька, який на час настання вагітності матері, має підстави належати до категорії 1 або 2, або матері, яка на час настання вагітності або під час вагітності має підстави належати до категорії 1 або 2, а також на кожну дитину, яка проживала у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення.

Дію пункту 6 частини першої статті 30 зупинено на 2006 рік в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно із Законом України від 20.12.2005 р. N 3235-IV.

Дію пункту 6 частини першої статті 30 зупинено на 2007 рік в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно із Законом України від 19.12.2006 р. N 489-V.

Зупинення дії пункту 6 частини першої статті 30, передбачене пунктом 30 статті 71 Закону України від 19.12.2006 р. N 489-V, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. N 6-рп/2007.

Пункт 6 частини першої статті 30 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 28.12.2007 р. N 107-VI викладено у редакції: щомісячна виплата в порядку та розмірі, встановлених Кабінетом Міністрів України, незалежно від інших виплат на кожну дитину шкільного віку, яка евакуйована із зони відчуження або народилася після 26 квітня 1986 року від батька, який на час настання вагітності матері, має підстави належати до категорії 1 або 2, або матері, яка на час настання вагітності або під час вагітності має підстави належати до категорії 1 або 2, а також на кожну дитину, яка проживала у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення.

Зміни, внесені підпунктом "а" підпункту 5 пункту 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008).

Тобто, станом на момент виникнення порушеного права у позивача 2 (22.04.2012 року) діяла редакція вказаної норми за 1992 рік (первісна редакція).

Пункт 6 частини першої статті 30 виключено згідно із Законом України від 28.12.2014 р. N 76-VIII, який набрав чинності 01.01.2015 року.

Таким чином, підлягають до задоволення позовні вимоги про зобовязання Управління соціального захисту населення Золочівської райдержадміністрації Львівської області провести ОСОБА_4 нарахування і виплату щомісячної допомоги 50 процентів мінімальної заробітної плати незалежно від інших виплат на кожну дитину шкільного віку, яка евакуйована із зони відчуження або народилася після 26 квітня 1986 року від батька, який на час настання вагітності матері, має підстави належати до категорії 1 або 2, або матері, яка на час настання вагітності або під час вагітності має підстави належати до категорії 1 або 2, а також на кожну дитину, яка проживала у зоні безумовного (обовязкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення (згідно п.6 ч.1 ст.30 Закону) з 22 квітня 2012 року по 31 грудня 2014 року в розмірах визначених Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в редакції від 01.07.1992 року з компенсацією втрат, завданих позивачу через несвоєчасну виплату вказаних сум згідно Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати.

Аналогічні правові позиції містяться у постанові ВАС України від 01.10.2015 року №К/800/27945/15, ухвалі ВАС України від 08.10.2015 року №К/800/42441/15 та від 06.11.2014 року №К/800/21849/14.

Відповідно до положень ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно із ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частина 1 статті 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведене, перевіривши обставини визначені ч.3 ст.2 КАС України, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову частково.

Враховуючи положення ст.94 КАС України, п.10 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір до стягнення не підлягає.

Керуючись статтями 17 - 19, 94, 160-163, 167, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

1.Адміністративний позов задоволити частково.

2.Визнати бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Львівської ОДА щодо видачі (поверненню) безпідставно вилучених посвідчень ОСОБА_1, ОСОБА_4 протиправною.

3.Зобовязати Департаменту соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації повернути вилучене (оформити дублікат вилученого посвідчення) ОСОБА_1 посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ої категорії серії А №156109С, з зазначенням дати видачі 27.05.2010 року та посвідчення інваліда війни серії Є №075586, з зазначенням дати видачі 16.06.2010 року.

4.Зобовязати Департаменту соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації повернути вилучене (оформити дублікат вилученого посвідчення) ОСОБА_4 посвідчення дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи серії Д №382693.

5.Зобовязати Управління соціального захисту населення Золочівської райдержадміністрації Львівської області провести ОСОБА_1 нарахування і виплату: згідно п. 4 ст. 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» грошової компенсації середньої вартості санаторно курортної путівки за 2012, 2013, 2014, 2015 роки з компенсацією втрат, завданих позивачу через несвоєчасну виплату вказаних сум згідно Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати»; згідно п. 14 ст. 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - компенсації 50 % вартості продуктів харчування за медичними нормами, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоровя щомісячно, починаючи з 22 квітня 2012 року з компенсацією втрат, завданих позивачу через несвоєчасну виплату вказаних сум згідно Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати»; згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щорічної допомоги на оздоровлення за 2012, 2013, 2014, 2015 роки в розмірах чотирьох мінімальних заробітних плат (розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати) з нарахуванням і виплатою позивачу компенсації втрат, завданих через несвоєчасну виплату вказаних сум згідно Закону України №Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати» на суми виплат щорічної допомоги на оздоровлення за 2012, 2013, 2014, 2015 роки; згідно пункту 27 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» - разову грошову допомогу за 2012, 2013, 2014, 2015 роки;

6. Зобовязати Управління Пенсійного фонду України у Золочівському районі Львівської області провести ОСОБА_1 нарахування і виплату державної та додаткової за шкоду, заподіяну здоровю, пенсій: з 24.04.2012 року по 30.04.2013 року, з 29.05.2013 року по 31.12.2013 року згідно Постанови КМ України №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року згідно вимог Закону України №796-12 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з 08.2014 року згідно постанови КМ України №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з компенсацією втрат, завданих позивачу через несвоєчасну виплату вказаних сум згідно Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати».

7.Зобовязати Управління соціального захисту населення Золочівської райдержадміністрації Львівської області провести ОСОБА_4 нарахування і виплату щомісячної допомоги 50 процентів мінімальної заробітної плати незалежно від інших виплат на кожну дитину шкільного віку, яка евакуйована із зони відчуження або народилася після 26 квітня 1986 року від батька, який на час настання вагітності матері, має підстави належати до категорії 1 або 2, або матері, яка на час настання вагітності або під час вагітності має підстави належати до категорії 1 або 2, а також на кожну дитину, яка проживала у зоні безумовного (обовязкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення з 22 квітня 2012 року по 31 грудня 2014 року в розмірах визначених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції від 01.07.1992 року з компенсацією втрат, завданих позивачу через несвоєчасну виплату вказаних сум згідно Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати».

8.Зобовязати Департамент соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації та Управління соціального захисту населення Золочівської райдержадміністрації Львівської області подати суду звіт про виконання рішення суду у місячний строк з моменту набрання таким законної сили.

9.У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений і підписаний 23.11.2015 року.

Суддя Карп'як Оксана Орестівна