Ухвала суду № 57225799, 06.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"06" квітня 2016 р. м. Київ К/800/38056/15

Колегія Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді - Олексієнка М.М. (доповідач),

суддів: Ситникова О.Ф., Штульман І.В.,

за участі секретаря судового засідання Крапивки Л.А., представника відповідача Лозінського І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в касаційному порядку справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, третя особа: Головне територіальне управління юстиції у Черкаській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення за касаційною скаргою позивача постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому просив:

визнати протиправним та скасувати наказ Міністра юстиції України від 23.09.2014 року №2097/к про припинення перебування його на державній службі - начальника Головного територіального управління юстиції у Черкаській області та звільнення із займаної посади за порушення Присяги державного службовця;

поновити на попередній посаді;

стягнути середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу.

Посилався на незаконність звільнення, оскільки порушень присяги не допускав.

Справа судами розглядалася неодноразово.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 4 червня 2015 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністра юстиції України від 23.09.2014 року №2097/к «Про припинення державної служби ОСОБА_2». Поновлено позивача на посаді начальника Головного територіального управління юстиції у Черкаській області з 23.09.2014 року, стягнуто 76634,25 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Київський апеляційний адміністративний суд рішенням від 30 липня 2015 року постанову окружного суду скасував та ухвалив нову про відмову в позові.

В касаційні скарзі позивач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені апеляційним судом, просить рішення цього суду скасувати і залишити в силі постанову суду першої інстанції. Вказує на те, що висновок апеляційного суду є необґрунтованим, неповним та таким, що суперечить Конституції і законам України.

В судовому засіданні представник відповідача проти вимог, викладених в касаційній скарзі, заперечив, посилаючись на те, що порушення, допущені позивачем, свідчать про недотримання Присяги державного службовця, тому його звільнення є законним і обґрунтованим.

Вислухавши доводи осіб, які з'явилися в судове засідання, з'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги частково з наступних підстав.

Відповідно до статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам рішення суду апеляційної інстанції не відповідає.

Підстави припинення державної служби наведені у статті 30 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII «Про державну службу» (далі - Закон № 3723-XII).

Відповідно до пункту 6 частини першої цієї норми крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги державного службовця, передбаченої статтею 17 цього Закону.

У частині другій вище згаданої норма наведеного текст присяги державного службовця такого змісту "Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки" (далі - Присяга).

Верховний Суд України, аналізуючи текст вище згаданої Присяги, неодноразово, в тому числі в постанові від 1 жовтня 2013 року (справа № 21- 259а13), вказував на те, що під порушенням Присяги слід розуміти скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків, адже в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги.

Отже, як порушення Присяги, так і дисциплінарне правопорушення може бути наслідком недотримання, порушення державним службовцем як правових, так і етичних (моральних) засад проходження публічної служби.

Таким чином, припинення державної служби у зв'язку з порушенням Присяги та дисциплінарна відповідальність державних службовців можуть бути наслідком існування схожих фактичних підстав у разі вчинення державним службовцем достатньо близьких за характером одне одного дисциплінарного або іншого правопорушення, проте звільнення за порушення присяги має застосовуватися за конкретні надзвичайного тяжкі проступки, як за фактом їх вчинення, так і за наслідками, до яких вони призводять.

Апеляційний суд, в порушенні пункту 3 частини першої статті 207 КАС України, у рішенні не вказав, які саме конкретно дії (рішення) вчинені позивачем свідчать про порушення Присяги.

Окрім того, судом апеляційної інстанції не з'ясовані обставини щодо належного здійснення службового розслідування. Зокрема не перевірені обставини відсутності пояснень позивача стосовно вчинених проступків, хоча припинення державної служби за порушення Присяги є найсуворішою санкцією відповідальності державного службовця, який вчинив діяння, несумісне з посадою, тому рівень юридичних гарантій захисту прав зазначеної особи в процедурах вирішення питань застосування такої відповідальності має бути не менше, ніж під час звільнення з державної служби за вчинення дисциплінарного правопорушення, з дотриманням порядку та строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Такий висновок ґрунтується на положеннях, викладених в постановах Верховного Суду України від 21 травня та 4 червня 2013 року (справа №21-403а12).

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України в постанові від 1 жовтня 2013 року (справа № 21-259а13) звернула увагу й на те, що за змістом пункту 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» підставами захисту порушеного права звільненої особи може бути не тільки звільнення без законних підстав, а й порушення порядку його проведення. При цьому Верховного Суд акцентував увагу не лише на необхідності відібрання письмових пояснень від особи, яка притягується до відповідальності, а й звільнення під час перебування на лікарняному.

Згідно фактичних обставин, встановлених судами, позивача звільнено під час перебування на лікарняному.

З урахуванням зазначених обставин та положень, наведених у частині першій статті 220 КАС України, згідно яких суд касаційної інстанції позбавлений права у дослідженні доказів, встановленні та визнанні доведеними обставин, які не були встановлені в судовому рішенні, у вирішенні питань про достовірність того чи іншого доказу, постанова апеляційного суду підлягає скасуванню з підстав, передбачених частиною другою (порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи) статті 227 КАС України, з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

При новому розгляді на основі зібраних і досліджених доказів встановити, які саме дії, допущені позивачем, свідчать про порушення Присяги, перевірити дотримання порядку проведення службового розслідування в частині відібрання пояснення в особи, яка притягується до відповідальності, а також з'ясувати можливість звільнення під час перебування на лікарняному.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2015 року з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної з моменту проголошення, оскарженню не підлягає.

Судді: М.М. Олексієнко

О.Ф. Ситников

І.В. Штульман