Ухвала суду № 57225650, 14.04.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 760/1677/16-ц № апеляційного провадження: 22-ц/796/5406/2016 Головуючий у суді першої інстанції: Лазаренко В.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Білич І.М. У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого судді: Білич І.М.

Суддів: Болотова Є.В., Поліщук Н.В.

при секретарі: Горбачовій І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 10 лютого 2016 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дол-Ватер» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

в с т а н о в и л а :

У січні 2016 року позивач звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дол-Ватер» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 10 лютого 2016 року позовна заява, була визнана неподаною та повернута позивачу у відповідності до положень ч. 2 ст. 121 ЦПК України.

Не погоджуючись з ухвалою суду представник позивача подала апеляційну скаргу, де ставила питання про скасування ухвали суду та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Вказуючи при цьому на порушення судом норм процесуального права.

У поданій скарзі зазначала про те, що відповідно до ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів», споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами пов'язаними з порушенням їх прав. За відсутності в ЗУ «Про судовий збір» норми, яка б передбачала пільгу щодо судового збору для споживача, останній не позбавлений такої пільги у відповідності до ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів».

Також вважали, необґрунтованим твердження суду про необхідність доказування факту розірвання договору як підстави для відшкодування шкоди, оскільки згідно положень ЗУ «Про захист прав споживачів» та ЦПК України єдиною умовою відповідальності є порушення зобов'язання, передбаченого договором, тобто його невиконання або неналежне виконання. Сам по собі факт розірвання договору не є передумовою притягнення особи до відповідальності за порушення, які мали місце під час його дії. Обставини порушення умов договору, викладені в позовній заяві, є необхідними та достатніми підставами для притягнення відповідача до відповідальності за такі порушення.

Позивач та представник позивача будучи повідомленими про розгляд справи у судове засідання не з'явилися, поважність причин неявки суду не повідомили.

Колегія суддів вважає, за можливе розглянути справу за їх відсутності в силу вимог ст. 305 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Позивач звертаючись до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дол-Ватер» просив суд задовольнити його та стягнути з відповідача на його користь: суму авансового платежу; пеню за прострочення поставки товару; відшкодувати моральну шкоду та вартість наданих юридичних послуг.

Суд першої інстанції 10 лютого 2016 року визнаючи позовну заяву неподаною та повертаючи її позивачу за правилами ч. 2 ст. 121 ЦПК України, вказував на те, що позивач ОСОБА_3 особисто отримав копію ухвали у визначений судом строк недоліки не усунув.

Проте, погодитися з такими висновками суду не можна виходячи з наступного.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при вирішенні питання про відкриття провадження у справі не було взято до уваги те, що приймаючи рішення щодо залишення позовної заяви без руху та надаючи строк для усунення недоліків суд вважав що в поданій позовній заяві позивач

- не обґрунтував свої позовні вимоги та не зазначив в позовній заяві докази на підтвердження кожної обставини. Зокрема, позивач не зазначив якими доказами підтверджується, що на виконання умов договору, укладеного між сторонами 30.06.2014 року, ним на рахунок відповідача були внесені кошти в сумі 7 500 гривень.

- не зазначено чи розірваний договір, що був укладений між сторонами 30.06.2014 року, коли саме, в якій спосіб і якими доказами підтверджуються вказані обставини. Не обґрунтовані позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди. Зокрема, не зазначено якими діями відповідача позивачеві заподіяна моральна шкода, в чому полягали ці дії і в чому полягає моральна шкода, заподіяна позивачеві. Позивачем не було зазначено з якого розрахунку він виходив визначаючи суму, яку просить стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди, не зазначив докази на підтвердження того, що позивачеві заподіяна моральна шкода, між діями відповідача та шкодою є причинно - наслідковий зв'язок.

- не надано доказів на підтвердження сплати судового збору.

У той час як у відповідності до положень ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити:

- найменування суду, до якого подається заява; - ім'я ( найменування)позивача та відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання ( перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; - зміст позовних; - ціну позову щодо вимог майнового характеру; - виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; - зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; - перелік документів що додається до заяви.

Як вбачається із переліку додатків до позовної заяви, позивачем надавалися документи на підтвердження проведеної оплати про що зазначалось в позові, позовна заява також містить обгрунтування позовних вимог.

З урахуванням вищевикладеного, ухвалу суду не можна визнати законною та обгрунтованою, відтак вона підлягає скасуванню передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 305, 307, 311, 312, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4задовольнити частково.

Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 10 лютого 2016 року скасувати, питання передати до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: