Ухвала суду № 57225525, 31.03.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Осіпової Л.О.,

суддів Боголюбської Л.Б., Паленика І.Г.,

за участю секретаря судового засідання Лучка Ю.І.,

розглянувши у приміщенні суду у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12014100030001853 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів Ємця А.А., Салкова Р.В.,

представника потерпілої ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_1,

за апеляційними скаргами прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, та захисника ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Деснянського районного суду м. Києва від 18 травня 2015 року,

в с т а н о в и л а :

В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні Петренко О.М., посилаючись на невідповідність призначеного ОСОБА_1 покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості, просить вирок суду першої інстанції скасувати в частині призначеного покарання та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 121 КК України покарання у виді позбавлення волі строком 10 років. За доводами прокурора судом першої інстанції при призначення покарання не дано належної оцінки ступеню тяжкості вчиненого злочину, обставинам його вчинення, даним про особу обвинуваченого, відсутності у нього критичного ставлення до скоєного злочину та його наслідків, невжиттю ним заходів до відшкодування заподіяної злочином шкоди. Звертає увагу на відсутність обставин, які пом'якшують покарання.

При цьому прокурором не оспорюється відповідність висновків суду першої інстанції, викладених у вироку, фактичним обставинам кримінального провадження, доведеність винуватості ОСОБА_1 та правильність юридичної кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 121 КК України.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_3, посилаючись на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам кримінального провадження, та неправильне застосування судом закону України про кримінальну відповідальність, просить вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 змінити, перекваліфікувати дії обвинуваченого з ч. 2 ст. 121 КК України на ч. 1 ст. 119 КК України та призначити йому покарання, не пов'язане з позбавленням волі.

В обґрунтування своїх вимог захисник посилається на те, що висновки суду ґрунтуються на показаннях свідків, які є сумнівними, мають суб'єктивний та упереджений зміст, а також на упередженому та необ'єктивному висновку експертизи, проведеної експертами Житомирського обласного бюро судово-медичної експертизи, і при цьому судом не взято до уваги виступи експертів ОСОБА_5, ОСОБА_6, а також висновок експертизи Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи №2-2015/з. Зазначає, що висновки суду не спростовують тих доводів та обставин, на які посилався ОСОБА_1 під час судового розгляду, як на підстави його невинуватості у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, зокрема про те, що він захищався від ударів потерпілого.

Захисник стверджує про порушення права ОСОБА_1 на об'єктивний судовий розгляд та отримання належних доказів свого захисту через відмову у задоволенні клопотання про проведення повторної судово-медичної експертизи з огляду на наявність виявлених суперечностей у висновках експертизи, проведеної експертами Житомирського обласного бюро СМЕ.

Сторона захисту звертає увагу на те, що судом не враховано, що ініціатором конфлікту був свідок ОСОБА_7 та потерпілий ОСОБА_8, їх поведінку та характер дії по відношенню до обвинуваченого, а також те, що обвинувачений лівша, і сильніший удар прийшовся б потерпілому на праву частину голови. Вказує, що судом не взято до уваги, що досудовим слідством для повного і об'єктивного розслідування не проводився слідчий експеримент за участю свідків та обвинуваченого ОСОБА_1 на місці події, як і не було досліджено, який саме твердий предмет знаходився в руках у обвинуваченого, і якщо він був, то куди подівся.

З огляду на викладене, враховуючи спрямованість умислу обвинуваченого по відношенню до наслідків, які настали, посилаючись на наявність ряду обставин, які пом'якшують покарання, зокрема, щире каяття ОСОБА_1, наявність у нього двох малолітніх дітей, непрацюючої дружини, захисник вважає, що дії обвинуваченого підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 119 КК України з призначенням йому за цим законом покарання, не пов'язаного з позбавленням волі.

Іншими учасниками судового провадження вирок суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржено.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи обвинуваченого ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_3, які підтримали апеляційну скаргу останнього та заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, доводи прокурорів та представника потерпілої, які підтримали апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні та заперечували проти задоволення апеляційної скарги захисника, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченого, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Вироком Деснянського районного суду м. Києва від 18 травня 2015 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком 8 (вісім) років.

Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги 6828 грн. 30 коп. у рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого; на користь потерпілої ОСОБА_9 - 4305 гр. 70 коп. в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди та 500000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, 2332 грн. 29 коп. в рахунок відшкодування понесених процесуальних витрат.

Вирішено питання про речові докази відповідно до ст. 100 КПК України.

Вироком суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 22 лютого 2014 року приблизно о 7 год. 00 хв., знаходячись в інтернет-кафе, розташованому по проспекту Маяковського, 95 у м. Києві, в ході конфлікту, який виник між ним та ОСОБА_8, маючи на меті заподіяння тілесних ушкоджень останньому, наніс ОСОБА_8 не менше трьох ударів невстановленими досудовим слідством тупими твердими предметами з обмеженою контактуючою поверхнею в ділянку голови, а саме: один удар - в ділянку верхньої губи та носу праворуч, один удар - в ділянку лівої виличної кістки, один удар - в ліву лобно-скроневу ділянку. У результаті потерпілому було спричинено тяжкі тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-лицевої та мозкової травми, ускладненої розвитком набряку та набухання головного мозку, від якого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 помер у лікарні.

Висновок суду про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_1 в умисному спричиненні ОСОБА_8 тяжких тілесних ушкоджень, від яких останній помер, відповідає фактичним обставинам кримінального провадження та підтверджуються доказами, ретельно дослідженими у судовому засіданні та наведеними у вироку.

Твердження ж сторони захисту про те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, ґрунтуються на показаннях свідків, які є сумнівними, мають суб'єктивний та упереджений зміст, а також про те, що у обвинуваченого ОСОБА_1 не було умислу спричинити потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, про що йдеться в апеляційній скарзі, колегія суддів визнає необґрунтованими.

Так, згідно за показаннями допитаної в суді першої інстанції ОСОБА_9 вечором 21.02.2014 її син ОСОБА_8 вийшов з дому, а 22.02.2014 приблизно о 07.15 год. до її квартири зайшов незнайомий чоловік, який, повідомивши, що є охоронцем клубу, тримав на собі її сина. Син був без свідомості, у нього з носа та губи текла кров, в крові була і голова, на все око з лівої сторони був синець. Вона почала надавати сину допомогу, однак він вже знаходився в комі. На її виклик прибули лікарі швидкої медичної допомоги та сина забрали в лікарню, де йому була зроблена операція. Два тижні син знаходився в лікарні та ІНФОРМАЦІЯ_2 помер.

Допитаний в суді свідок ОСОБА_7 показав, що з вечора 21.02.2014 до ранку наступного дня він знаходився з ОСОБА_8 на дискотеці, після чого вони заїхали в ломбард, де заклали його мобільний телефон. Отримавши в ломбарді грошові кошти, вони поїхали в інтернет-кафе, розташоване по проспекту Маяковського, 95 у м. Києві, де на час їх прибуття знаходився ОСОБА_1 В кафе між ОСОБА_1 і ОСОБА_8 виник конфлікт, ОСОБА_1 не сподобалось, що ОСОБА_8 образливо висловився в його сторону. В ході конфлікту між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 почалась бійка. ОСОБА_1 почав наносити ОСОБА_8 удари кулаком руки по голові, при цьому в кулаку він тримав якийсь предмет, але, що саме, він, свідок, не бачив. ОСОБА_1 наніс ОСОБА_8 удар в обличчя, потім - у верхню частину голови, від чого ОСОБА_8 впав на підлогу. У ОСОБА_8 на голові була кров, під оком та на голові були ушкодження. Від виклику швидкої медичної допомоги ОСОБА_8 відмовився, сказав, що поїде додому. Після цього охоронник кафе відвіз ОСОБА_8 додому. Свідок ОСОБА_7 також наполягав, що до приходу в інтернет-кафе у ОСОБА_8 тілесних ушкоджень не було.

При цьому показання свідка ОСОБА_7 в частині нанесення ОСОБА_1 послідових ударів кулаком в голову ОСОБА_8 не містили будь-яких суперечностей та надані суду безпосередньо під час судового засідання, і ці показання стосувались лише щодо фактів, які свідком сприймались особисто.

Крім того, показання свідка ОСОБА_7 об'єктивно підтверджуються іншими дослідженими судом доказами.

Так, свідок ОСОБА_11, охоронник інтернет-кафе, що розташоване по проспекту Маяковського, 95 у м. Києві, в судовому засіданні показав, що 22.02.2014 приблизно о 07 год. в залі кафе ОСОБА_1 зробив ОСОБА_8, який перебував у стані сп'яніння, зауваження, в результаті чого між ними почався конфлікт. Коли він, свідок, вийшов з кафе, то почув гуркіт, а зайшовши до приміщення, - побачив, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 відбувається бійка. ОСОБА_1 наносив ОСОБА_8 удари кулаком в область голови, і ОСОБА_8 упав на стіл, а потім - на підлогу. При цьому ОСОБА_8 були спричинені тілесні ушкодження, була кров на голові, на брові та на губі. В подальшому він, свідок, на автомобілі відвіз ОСОБА_8 за місцем проживання останнього, допоміг йому зайти до квартири, де потерпілого зустріла мати.

З показань свідка ОСОБА_12 вбачається, що ранком 22.04.2014, він працюючи водієм таксі, та прибувши на замовлення на проспекту Маяковського у м. Києві, відмовився від його виконання, оскільки виявив там двох чоловіків, один з яких був побитий, і його обличчя було в крові.

З дослідженого судом протоколу огляду місця події від 22.02.2014 вбачається, що при вході в приміщення інтернет-кафе, що розташоване по проспекту Маяковського, 95 у м. Києві,виявлено плями речовини бурого кольору, яка за допомогою ватних паличок була вилучені(т. 1, а.с.п. 67-73).

Згідно з даними висновку експерта №110 від 11.04.2014 на наданій на дослідження косметичній паличці зі змивом, вилученим при огляді місця події в приміщенні інтернет-кафе по проспекту Маяковського, 95 у м. Києві, виявлена кров людини, можливість походження якої від потерпілого ОСОБА_8 не виключається (т. 1, а.с.п. 105-109).

Судом було досліджено запис з камер відеоспостереження відділення ПТЗ «Скарбниця», розташованого по проспекту Маяковського, 26 у м. Києві за 22.02.2014, що міститься на СД диску, визнаному речовим доказом та оглянутому протоколом перегляду відеозапису від 03.06.2014, на якому зафіксовано, як 22.02.2014 в період часу з 04 год. 58 хв. до 05 год. 24 хв. потерпілий ОСОБА_8 та свідок ОСОБА_7 заклали мобільний телефон, і при цьому видимі тілесні ушкодження в області голови у ОСОБА_8 відсутні(т. 1, а.с.п. 120, 121).

Згідно даних, які містяться у формі щодо реєстрації 22.02.2014 о 09 год. 26 хв. повідомлення зі служби 102, яке надійшло 22.02.2014 о 09 год. 08 хв., 22.02.2014 о 09 год. 07 хв. з проспекту Маяковського, 11-А/2 у м. Києві надійшло повідомлення лікаря бригади №156 відносно ОСОБА_8, якого доставлено до ЛШМД протишокове відділення з діагнозом: ЗЧМТ, СГМ мозкова кома, не контактний (т.1, а.с.п. 86).

Згідно даних, які містяться в лікарському свідоцтві про смерть №695/2 від 10.03.2014, смерть ОСОБА_8 настала ІНФОРМАЦІЯ_2, причина смерті - відкритий перелом склепіння та основи черепа з крововиливом над та під оболонки, в тканину мозку, смерть настала від травми внаслідок контакту з тупим предметом (т.1, а.с.п 93).

Згідно даних висновку експерта №695/2 від 12.05.2014 при проведенні судово-медичної експертизи трупа та вивченні даних медичної документації у ОСОБА_8 було виявлено наступне: крововилив в шкіру та м'які тканини лівої половини голови, лінійний та багатоосколковий перелом склепіння та основи черепа, що включає в себе ліву скроневу кістку, лобну та решітчасту кістки, основну кістку зліва, епідуральний крововилив над лівою півкулею мозку (видалений під час оперативного втручання 22.02.2014), об'ємом до 120 куб. см., субдуральний крововилив в ділянці передньої та середньої черепних ям зліва об'ємом до 10 куб. см., субарахноїдальний крововилив та вогнище забою тканини мозку - в ділянці лівої скроневої частки, добре виражена борозна вдавлення на нижній поверхні півкуль мозочка від краю великого потиличного отвору. Вищевказаний комплекс ушкоджень має ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя. Виходячи з характеру та морфології виявлених ушкоджень, їх зовнішнього вигляду, з урахуванням даних судово-гістологічного дослідження, не виключається можливість виникнення даної черепно-мозкової травми в строк 22.02.2014 приблизно о 04.00 годині від дії тупого твердого предмету з обмеженою поверхнею контакту, що не відобразив своїх індивідуальних особливостей в ушкодженнях. Смерть ОСОБА_8 настала в результаті відкритої черепно-мозкової травми у вигляді ушкодження шкіри та м'яких тканин голови, перелому склепіння та основи черепа, крововиливу над та під оболонки, в тканину мозку, що обумовили розвиток набряку-набухання головного мозку. Між усім комплексом ушкоджень в ділянці голови та причиною настання смерті вбачається прямий причинно-наслідковий зв'язок (т.1, а.с.п. 94-100).

Згідно з даними висновку експерта №53/695/2 від 03.06.2014 на підставі судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_8 та вивчення медичної документації встановлено, крім комплексу ушкоджень, зазначених у висновку експерта №695/2 від 10.03.2014, який розташований в ділянці обличчя та волосистої частини голови ліворуч, що обумовив формування черепно-мозкової травми, яка призвела до смерті потерпілого, також, згідно даних медичної карти стаціонарного хворого №5130 на час надходження потерпілого до лікувального закладу (22.02.2014 о 8.45) було виявлено садно в ділянці верхньої губи, яке виникло від дії тупого предмета(-ів) з обмеженою поверхнею контакту та має ознаки легких тілесних ушкоджень. Беручи до уваги розташування ушкоджень в різних анатомічних ділянках голови, характер їх та морфологію, слід вважати, що травмуючасила діяла в ділянку голови не менше ніж два рази. Приймаючи до уваги клінічний стан потерпілого на час надходження його до стаціонару (свідомість порушена по типу кома 3), а також дані, викладені в протоколі хірургічного втручання, проведеного потерпілому в лікувальному закладі (які свідчать про деякі особливості виявленої та в подальшому видаленої епідуральної гематоми над лівою півкулею мозку), з ypaхуванням результатів судово-гістологічного дослідження - не виключаєтьсяможливість виникнення тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_8 22.02.2014 приблизно о 7-й годині ранку (т.1, а.с.п 115-117).

З даних висновку експертизи №24 від 16.03.2015, проведеної експертами Житомирського обласного бюро СМЕ відповідно до ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 17.02.2015, вбачається, що на підставі записів представлених медичних документів, приймаючи до уваги обставини справи, експертна комісія прийшла до наступних підсумків: під час огляду ОСОБА_8 співробітниками карети ШМД 22.02.2014 о 08.14 год. було відмічено наявність синця на верхній та нижній повіці без зазначення сторони, забійну рану верхньої губи, сліди забоїв слизових верхньої та нижньої щелепи.

При огляді нейрохірургом в КМКЛШМД 22.02.2014 відмічалась наявність забою м'яких тканин лівої периорбітальної ділянки та садно верхньої губи, встановлено діагноз «Тяжка закрита черепно-мозкова травма. Забій головного мозку? Забій м'яких тканин лівої периорбітальної ділянки, садно верхньої губи».

При комп'ютерній томографії головного мозку 22.02.2014 було виявлено перелом передньої та зовнішньої стінок лівої гайморової пазухи з розповсюдженням лінії перелому на нижній край очниці, перелом спинки носа справа, уламково-вдавлений перелом лівої скроневої кістки, лобної кістки зліва з розповсюдженням на виличний відросток, лівої тім'яної кістки зі зміщенням уламків в товщину головного мозку з розповсюдженням ліній перелому на ліве велике та мале крило клиновидної кістки з порушенням цілісності зовнішньої поверхні лівої очниці, лінійний перелом правої скроневої кістки, крововиливи під тверду та над твердою мозковою оболонкою в базальних відділах скроневої кістки зліва з розповсюдженням на лобно-тім'яну ділянку, крововиливів під м'яку мозкову оболонку зліва, геморагічного забою лівої лобної та скроневої часток зліва, забій м'яких тканин в лобно-скронево-тім'яній ділянці зліва та забій м'яких тканин лівої орбіти, а також кров в лівій гайморовій пазусі, основній пазусі зліва, задніх комірках решітчастого лабіринту, правій гайморовій пазусі та ротовій порожнині та міхурці повітря в порожнині черепа.

При судово-медичній експертизі трупа, проведеній 10.03.2014, було виявлено післяопераційну рану в лобно-тім'яній ділянці зліва, післяопераційну рану передньої поверхні шиї, післяопераційну рану в лівій підключичній ділянці, синець на верхній повіці лівого ока, крововилив в м'які тканини голови в лобно-тім'яній ділянці зліва з переходом на лобно-тім'яно-скроневу ділянку зліва, трепанаційний отвір кісток склепіння та основи черепа зліва та багатоуламковий перелом кісток основи черепа (лобної, решітчастої, основної), крововилив під тверду мозкову оболонку в проекції передньої та середньої черепних ямок зліва, крововиливів під м'яку мозкову оболонку в проекції полюса та базальну поверхню лівої скроневої частки, забій в ділянці полюса в базальній поверхні лівої скроневої частки головного мозку.

Враховуючи вищевикладене, комісія вважає, що гр. ОСОБА_8 була спричинена відкрита черепно-лицева травма у вигляді крововиливів у м'які покрови голови в лівій лобно-тім'яно-скроневій ділянці, синця лівої параорбітальної ділянки, садна (поверхневої забійної рани) верхньої губи справа, перелому стінок лівої гайморової пазухи з розповсюдженням на нижній край очниці, перелому кісток спинки носу справа, крововиливів в обидві гайморові і основну пазухи та в комірки решітчастої кістки, вдавленого перелому лівої скроневої та лобної кісток з переходом на основу черепа зліва в передню та середню черепні ямки, лінійного перелому правої скроневої кістки, крововиливів над та під твердою мозковою оболонкою зліва, крововиливів під м'якою

мозковою оболонкою зліва та геморагічного забою лобної та скроневої долей головного мозку, яка відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя і знаходиться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті.

Виявлені при судово-медичній експертизі трупа післяопераційні рани волосяної частини голови зліва, передньої поверхні шиї, лівої підключичної ділянки є слідами медичних маніпуляцій і не оцінюються за ступенем тяжкості тілесних ушкоджень.

Виявлені у ОСОБА_8 тілесні ушкодження утворились від дії тупих

твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, що не залишив після себе яких-небудь характерних ознак, що дозволили б їх ідентифікувати, внаслідок нанесення в будь-якій послідовності не менше 3-х ударів: одного в ділянку верхньої губи та носу справа з напрямком травмуючої сили спереду назад, одного в ділянку лівої виличної кістки з напрямком дії травмуючої сили найбільш спереду-назад та одного в ліву лобно-скроневу ділянку з напрямком прикладання травмуючої сили зліва направо, однак через непроведення медико-криміналістичного дослідження черепа більш достовірно встановити напрямок дії травмуючої сили не представляється можливим.

Експерта комісія також зазначила, що відсутність ознак крововиливу в проекції правої скроневої кістки як на момент проведення комп'ютерної томографії головного мозку, так і на момент судово-медичної експертизи трупа, а також лінійний характер перелому правої скроневої кістки не виключають можливості його утворення конструкційно, тобто без прикладання травмуючої сили безпосередньо в дану ділянку, а за рахунок розтріскування після нанесення удару в ліву лобно-скроневу ділянку. Враховуючи характер, локалізацію та кількість виявлених ушкоджень, утворення їх при падінні з положення стоячи, а також при дії травмуючої сили ззаду наперед можна виключити. В момент спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 міг знаходитись в будь-якому положенні тіла, при якому місця прикладання травмуючої сили були доступні для здійснення травмуючого впливу. Спричинена ОСОБА_8 черепно-лицева та мозкова травма могла утворитись за обставин та в терміни, що вказані в ухвалі суду. Смерть ОСОБА_8 настала в результаті відкритої черепно-лицевої та мозкової травми, ускладненої розвитком набряку та набуханням головного мозку (т. 3, а.с.п. 117-127).

Судом першої інстанції було досліджено дані висновку проведеної за клопотанням сторони захисту експертами Київського міського клінічного бюро СМЕ судово-медичної експертизи №2-2015/з від 6.04.2015, згідно яких після вивчення та аналізу даних, які містяться в наданій експертам документації (копія висновку експерта №695/2 від 10.03-12.05.2014, копія висновку експерта №24 від 25.02-16.03.2015), експерти прийшли до висновку про можливість стверджувати, що тілесні ушкодження на голові ОСОБА_8, наявність яких встановлена судово-медичною експертизою («Висновок експерта» №24) та комплекс яких тією ж експертизою названий як «черепно-лицева та мозкова травма», утворилися за декількома механізмами, а саме:

- крововиливи в м'які тканини лівої половини голови та в ділянці лівої очниці, переломи кісток черепа (мозкового - склепіння, основи та лицьового) з крововиливом над твердою мозковою оболонкою (епідуральна гематома) без будь-яких інших внутрішньо-мозкових крововиливів на випуклих поверхнях півкуль мозку - за імпресійним механізмом внаслідок безпосередньої 1-2*-кратної дії (удару) тупого предмету (або удару об такий);

- крововиливи в речовину базальних відділів лівих лобної та скроневої часток головного мозку, плямисті субарахноїдальні крововиливи в ділянці полюсу та базальної поверхні лівої скроневої частки головного мозку, в ділянці базальної поверхні лівої лобної частки головного мозку, крововилив під тверду мозкову оболонку (субдуральна гематома) в даній ділянці (за рахунок ерозивних ушкоджень м'якої оболонки в зоні плямистих субарахноїдальні крововиливів), можливо - частина переломів кісток основи (решітчастої) черепа - за інерційним механізмом внаслідок дії тупого предмету з необмеженою поверхнею контакту при падінні потерпілого з вертикального положення на площину (будь-яке пояснення існування іншого механізму утворення перелічених складових травми буде софізмом - сучасна судова медицина, як наука, не знає інших механізмів утворення таких складових);

- однократної: крововилив в м'які тканини ділянки лівої очниці - за рахунок натьоку крові внаслідок переломів кісток склепіння та основи черепа, а переломи кісток лицьового черепа - як «продовження» ліній переломів зі склепіння черепа.

Експерти зазначили, що додатки до «Висновку експерта» №24, не містять чіткого встановлення експертизою локалізації та розповсюдження ліній перелому кісток черепа, а зазначається лише зона таких переломів:

- переломи кісток лицьового черепу (за винятком перелому носової кістки) можуть бути як «самостійно» утворені переломи внаслідок безпосередньої дії (удару) тупого предмету, так і «продовженням» ліній переломів зі склепіння черепа;

- перелом даху піраміди правої скроневої кістки (як зазначено в додатку) взагалі не може утворитися «конструкційно за рахунок розтріскування після нанесення удару в ліву лобно-скроневу ділянку», а є продовженням лінії перелому з лівої частини основи черепа через тіло основної кістки (що факультативно встановлено самою ж експертизою при зазначенні наявності крові в основній пазусі).

Також експерти зазначили, що дані, які отримані судово-медичною експертизою («Висновок експерта» №24), а саме «уламково-вдавлений перелом лівої скроневої кістки, лобної кістки зліва з розповсюдженням на виличний відросток, лівої тім'яної кістки з пролабуванням відламків в товщу головного мозку» є протиріччям іншим даним цієї ж експертизи (не виявлене ушкодження саме твердої мозкової оболонки при лише наявності якого можливе «пролабування відламків в товщу головного мозку», також і при проведенні оперативного втручання лікарями не відмічалось ушкодження твердої мозкової оболонки). І в даному випадку для встановлення механізму утворення саме переломів кісток черепа (дія тупого предмета з обмеженою поверхнею контакту або можливість дії тупого предмета з необмеженою поверхнею контакту), і, відповідно, крововиливу над твердою мозковою оболонкою (епідуральна гематома), враховуючи факт проведення оперативного втручання, необхідно провести дослідження даних комп'ютерної томографії як до операції, так і після неї, та з урахуванням даних судово-медичної експертизи трупа, по можливості повністю відобразити (не лише у «вигляді зон перелому») точну локалізацію та хід ліній переломів кісток лицьового, склепіння та основи черепа.

З урахуванням наведеної в апеляційній скарзі захисника аргументації позиції сторони захисту про неповноту дослідження механізму утворення виявлених у потерпілого ОСОБА_8 тілесних ушкоджень, зокрема, неусунення суперечностей у висновках експертизи №24 від 16.03.2015 та з огляду на висновки проведеної за клопотанням сторони захисту експертизи №2-2015/з від 6.04.2015 в цій частині, а також з метою перевірки фактичних обставин кримінального провадження, як вони встановлені судом першої інстанції, судом апеляційної інстанції відповідно до вимог ст. 404 КПК України за клопотанням сторони захисту ухвалою від 22.12.2015 експертам Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи доручено проведення судово-медичної експертизи, на вирішення якої поставлено питання щодо виявлених у потерпілого при його госпіталізації до КМЛШМД та при судово-медичному дослідженні його трупа тілесних ушкоджень, в тому числі і щодо механізму їх утворення, з наданням урозпорядження експертів матеріалів даного кримінального провадження та КТ-досліджень головного мозку ОСОБА_8

З даних висновку експерта №7-2016/о від 19.02.2016, проведеної за дорученням суду апеляційної інстанції, вбачається, що з урахуванням даних, які отримані під час проведення цієї експертизи, комісія експертів прийшла до висновку про можливість обґрунтовано стверджувати про те, що тілесні ушкодження, які отримав ОСОБА_8, утворилися за декількома механізмами, а саме:

А) крововилив в м'які тканини ділянки носа справа, перелом правої носової кістки - за імпресійним (ударним) механізмом внаслідок 1-кратної дії (удару) тупого предмету з обмеженою поверхнею контакту (на кшталт кисті людини, що зібрана в кулак) в ділянку носу справа;

Б) крововилив в м'які тканини підочної ділянки зліва, уламковий перелом передньої та бічної стінок лівої гайморової пазухи з розповсюдженням лінії перелому на нижню стінку лівої орбіти - за імпресійним (ударним) механізмом внаслідок 1-кратної дії (удару) тупого предмету з обмеженою поверхнею контакту (на кшталт кисті людини, що зібрана в кулак) в ліву підочну ділянку;

В) крововилив в м'які тканини навколо-очної ділянки зліва, перелом скуло-орбітального комплексу зліва з розповсюдженням ліній перелому на зовнішню стінку орбіти, на скроневу поверхню основної кістки та на лобну кістку - за імпресійним (ударним) механізмом внаслідок 1-кратної дії (удару) тупого предмету з обмеженою поверхнею контакту (на кшталт кисті людини, що зібрана в кулак) в ліву навколо-очну, більш ззовні, ділянку;

Г) крововилив в м'які тканини лівої скронево-тім'яної ділянки, перелом луски лівої скроневої кістки з розповсюдженням на основу черепа, крововилив над твердою мозковою оболонкою (епідуральна гематома) випуклої поверхні лівих скроневої та тім'яної часток головного мозку, крововиливи під м'яку оболонку (плямисті субарахноїдальні крововиливи) та в речовину базальних відділів та полюса лівої скроневої частки головного мозку, плямисті субарахноїдальні крововиливи в ділянці полюса та базальної поверхні лівої лобної частки головного мозку, крововилив під тверду мозкову оболонку (субдуральна гематома) в даній ділянці (за рахунок ерозивних ушкоджень м'якої оболонки в зоні плямистих субарахноїдальні крововиливів) - за імпресійно- інерційним (ударно-протиударним) механізмом внаслідок удару об тупий предмет з необмеженоюповерхнею контакту з контактуванням лівою скронево-тім'яною ділянкою: при падінні потерпілого з вертикального, або близького до нього, положення на підлогу, при контактуванні голови потерпілого зі стіною тощо, в т.ч. і після надання тілу потерпілого попереднього прискорення внаслідок дій, які зазначені вище у підпунктах Б) та В).

Також експерти зазначили:

- що стосується наявності у потерпілого перелому даху піраміди правої скроневої кістки - таке ушкодження даної експертизою не встановлено, що цілком пояснюється взагалі неможливістю його «окремого існування» (як було вже зазначено раніше при проведенні «попередньої» судово-медичної експертизи);

- що стосується наявності у потерпілого багатоосколкового перелому кісток основи черепа (з формуванням 5-ти осколків невизначеної форми розмірами від 0,7x0,8x0,1 см до 1,5x1,5x0,1 см), що встановлено судово-медичною експертизою трупу - дані переломи, з урахуванням «різниці» томографічної до- та післяопераційної картини, та з урахуванням об'єму оперативного втручання (формування трепанаційного вікна розміром 12x8,5 см із захватом основи черепа), слід вважати такими, які утворилися безпосередньо при проведенні оперативного втручання внаслідок саме формування вищевказаного трепанаційного вікна;

- що стосується наявності у потерпілого крові (в незначній кількості) в правій: гайморовій пазусі, в задніх комірках решітчастого лабіринту та в основній пазусі зліва при збереженості цілісності даних кісткових утворень - це пояснюється саме уламковим переломом стінок лівої гайморової пазухи із майже повним заповненням останньої кров'ю (вище перелічені повітроносні порожнини в кістках черепа сполучаються між собою).

Зазначені вище у підпунктах А)-Г) тілесні ушкодження мають ознаки:

- комплекс, який перелічений в підпункті А), - легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я (за критерієм тривалості розладу здоров'я);

- комплекс, який перелічений в підпункті Б), - тілесного ушкодження середньої тяжкості (за критерієм тривалості розладу здоров'я);

- комплекс, який перелічений в підпункті В), - тяжкого тілесного ушкодження (за критерієм небезпеки для життя);

- комплекс, який перелічений в підпункті Г), - тяжкого тілесного ушкодження (за критерієм небезпеки для життя).

Настання смерті ОСОБА_8 було обумовлено перебігом черепно-мозкової травми, складові якої наведені саме в підпункті Г), - існує прямий причинно-наслідковий зв'язок між отриманням даного комплексу тілесних ушкоджень та настанням смерті.

Таким чином, дослідивши повторно за клопотанням сторони захисту зазначені обставини у цьому кримінальному провадженні, що були неповно досліджені судом першої інстанції, колегія суддів не вбачає підстав вважати висновок суду першої інстанції у вироку про доведеність вини обвинуваченого в умисному заподіянні ОСОБА_8 тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого, необ'єктивним, про що йдеться в апеляційній скарзі захисника, бо наведені в ній доводи не знайшли свого підтвердження при перегляді вироку у суді апеляційної інстанції.

Так, наведені вище висновки експерта №7-2016/о від 19.02.2016 лише уточнюють та конкретизують висновки експерта №695/2 від 12.05.2014, № 53/695/2 від 03.06.2014, №24 від 16.03.2015 щодо виявлених у ОСОБА_8 тілесних ушкоджень, а також їх ступеня тяжкості та механізму утворення.

Як правильно встановив суд першої інстанції, з показань свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_11 вбачається, що ОСОБА_1 наносив удари потерпілому ОСОБА_8 саме в голову, тобто у життєво важливий орган. Більше того, за показаннями свідка ОСОБА_11, охоронника інтернет-кафе, після нанесення ОСОБА_1 ударів потерпілому і падіння останнього на підлогу, ОСОБА_8 допомогли сісти на стілець, проте, обвинувачений намагався повторно накинутись на потерпілого, але його відтягнули від ОСОБА_8

Обставини нанесення неодноразових ударів ОСОБА_8 кулаком в голову з послідуючим його падінням від удару в судовому засіданні підтвердив і обвинувачений ОСОБА_1, не оспорюючи, що при цьому він керувався раптово виниклою особистою неприязню до потерпілого.

Вказані обставини в сукупності з наведеними вище даними про локалізацію і характер та механізм утворення тілесних ушкоджень, в тому числі і згідно висновку експерта №7-2016/о від 19.02.2016, свідчать про те, що дії ОСОБА_1 мали активний характер. Наносячи удари в життєво важливий орган - голову потерпілого, який перебував до того ж у стані сп'яніння, обвинувачений збільшував силу їх нанесення, тобто завдаючи удари, розраховував на особливу силу цих ударів, усвідомлюючи при цьому суспільно небезпечний характер своїх дій, і такі можливі наслідки, як різке падіння потерпілого та удар головою об підлогу, стіну тощо, від чого його здоров'ю буде спричинена тяжка шкода, тобто діяв умисно. Щодо спричинення смерті потерпілому, то в діях ОСОБА_1 має місце необережна форма вини у вигляді злочинної недбалості.

Таким чином, суд першої інстанції, ретельно дослідивши докази у кримінальному провадженні, дав правильну їм оцінку, в тому числі щодо їх належності, допустимості та достатності, та прийняв законне й обґрунтоване рішення, ухваливши щодо ОСОБА_1 обвинувальний вирок та визнавши правильною кваліфікацію його дій за ч. 2 ст. 121 КК України.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до положень ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого, який є особою, раніше не судимою в силу ст. 89 КК України, посередньо характеризується за місцем реєстрації, суспільно-корисною працею зайнятий не був, а також його вік, наявність двох малолітніх дітей та батьків-пенсіонерів.

Суд взяв до уваги і думку потерпілої щодо міри покарання.

Також судом не встановлено обставин, які б пом'якшували та обтяжували покарання.

Крім того, ухвалою Апеляційного суду м. Києва від було скасовано попередній вирок Деснянського районного суду м. Києва від, яким ОСОБА_1 було засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України до покарання у виді 8 років позбавлення волі.

Відповідно до ч. 2 ст. 416 КПК України при новому розгляді в суді першої інстанції допускається посилення покарання тільки за умови, якщо вирок було скасовано за апеляційною скаргою прокурора або потерпілого чи його представника у зв'язку з необхідністю застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання.

Як вбачається зі змісту ухвали Апеляційного суду м. Києва від, попередній вирок щодо ОСОБА_1 було скасовано через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції, і при цьому про невідповідність призначеного за попереднім вироком ОСОБА_1 покарання ступеню тяжкості злочину та особі обвинуваченого через м'якість та про можливість посилення покарання при новому розгляді кримінального провадження в ухвалі суду апеляційної інстанції не зазначалось.

Таким чином, враховуючи положення ст. 416 КПК України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неможливості у даному випадку посилення ОСОБА_1 покарання при новому розгляді кримінального провадження.

За наведених підстав колегія суддів визнає апеляційні скарги захисника ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 та прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, необґрунтованими.

В той же час, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України у разі засудження особи до позбавлення волі їй зараховується строк попереднього ув'язнення, застосованого в межах того самого кримінального провадження, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Відповідно до вироку строк відбування покарання, призначеного ОСОБА_1, обчислюється з 11 березня 2014 року, тобто з моменту прийняття рішення про обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Оскільки вирок суду першої інстанції набирає чинності після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, колегія суддів вважає за необхідне зарахувати ОСОБА_1 в строк призначеного покарання час попереднього ув'язнення в межах цього кримінального провадження з 11 березня 2014 року по 31 березня 2016 року включно відповідно до положень ч. 5 ст. 72 КК України.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, та захисника ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Вирок Деснянського районного суду м. Києва від 18 травня 2015 року у кримінальному провадженні №12014100030001853 відносно ОСОБА_1 залишити без зміни.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати у строк призначеного за цим вироком покарання час попереднього ув'язнення ОСОБА_1 в межах цього кримінального провадження з 11 березня 2014 року по 31 березня 2016 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим ОСОБА_1 - в той же строк з дня вручення йому копії ухвали.

Судді:

_______ _______ _______

Осіпова Л.О. Боголюбська Л.Б. ПаленикІ.Г.