Постанова № 57225307, 14.04.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2016 р. Справа № 818/3687/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Курило Л.В. , Русанової В.Б.

за участю секретаря судового засідання - Дудки О.А.,

за участю: представника позивача - Кліменченка С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Волинської митниці ДФС на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18.01.2016р. по справі № 818/3687/15

за позовом Приватного виробничого підприємства "Вибір"

до Волинської митниці ДФС

про скасування карток відмови, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне виробниче підприємство "Вибір" (далі по тексту - ПВП "Вибір") звернулося до суду з адміністративним позовом до Волинської митниці ДФС (далі по тексту - Волинська митниця), в якому, з урахуванням подальших уточнень, просило: визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 03.11.2015 року № 205020006/2015/0034, від 04.11.2015 року № 205020006/2015/0035, від 12.11.2015 року № 205020006/2015/00036; зобов'язати відповідача відновити ПВП "Вибір" режим вільної торгівлі за наданими оригіналами сертифікатів про походження товару форми СТ-1 № RUUA 500300798 від 28.10.2015 року; СТ-1 № RUUA 5003000812 від 30.10.2015 року; СТ-1 № RUUA 5003000832 від 07.11.2015 року.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 18.01.2016 р. позовні вимоги задоволено у повному обсязі, а саме: визнано протиправною та скасовано картки відмови Волинської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 03.11.2015 року № 205020006/2015/00034; від 04.11.2015 року № 205020006/2015/00035; від 12.11.2015 року № 205020006/2015/00036; зобов'язано Волинську митницю відновити приватному виробничому підприємству "Вибір" режим вільної торгівлі за наданим оригіналом сертифікату про походження товару форми СТ-1 № RUUA 5003000798 від 28.10.2015 року по МД №205020006/2015/003798 від 31.10.2015 р., СТ-1 № RUUA 5003000812 від 30.10.2015 року по МД № 205020006/2015/003819 від 04.11.2015 р., СТ-1 № RUUA 5003000832 від 07.11.2015 р. по МД №205020006/2015/004000 від 12.11.2015 р."

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції в зв'язку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18.01.2016 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Митного кодексу України, КАС України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників осіб, які беруть участь у справі, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що 12.08.2014 року між ПВП "Вибір" (покупець) та ООО Торговый дом "Содружество" (постачальник) укладено договір № ТДС/07802-ДГВ (а.с.12-14).

Згідно п. 1.1 вказаного договору постачальник зобов'язується постачати та передати у власність покупця, а покупець прийняти та сплатити за товар згідно специфікацій, а також інвойсів (рахунків-фактур).

Відповідно до специфікації від 26.03.2015 року № 3, ПВП "Вибір" придбало у ООО Торговый дом "Содружество" 1140 метричних тон концентрату соєвого білкового, марка "70-К" (а.с.15).

Для митного оформлення придбаної партії товару - концентрату соєвого білкового, марка "70-К" - 20000 кг, 31.10.2015 року позивачем було подано до Волинської митниці електронну митну декларацію № 205020006/2015 (а.с. 17).

Згідно податкової деларації, загальна вартість товару складає 19500 доларів США. Згідно п. 33 код товару - 23099096, до вказаної декларації позивачем додано договір від 12.08.2015 року № ТДС/07802-ДГВ, специфікація від 26.04.2015 року № 3, додаткова угода від 04.09.2015 року № 1, сертифікат про походження товару форми СТ-1 № RUUA 500300798 від 28.10.2015 року, акт експертизи від 27.10.2015 року № 5404259 "Э", міжнародну автомобільну накладну від 27.10.2015 року А № 026451, рахунок-інвойс від 27.10.2015 року № ТД/0008638, платіжне доручення від 26.10.2015 року № 158, посвідчення якості і безпеки від 27.10.2015 року № 12643, посвідчення якості і безпеки від 27.10.2015 року № 12644, пакувальний лист від 27.10.2015 року, експортну митну декларацію від 28.10.2015 року № 10012180/2811015/0013918, експортну митну декларацію від 29.10.2015 року № MRN 15PL37103016А7С779, заявку - договір від 26.10.2015 року № 331, довідку про транспортні витрати від 29.10.2015 року, лист від 18.08.2014 року № ТДС-317.

В подальшому, для митного оформлення наступної партії товару - концентрату соєвого білкового, марка "70-К" - 20000 кг, 04.11.2015 року позивачем було подано до Волинської митниці електронну митну декларацію № 205020006/2015 (а.с.35). Загальна вартість товару, згідно поданої декларації, складає 19500 доларів США. Згідно п. 33 код товару - 23099096. До вказаної декларації позивачем додано договір від 12.08.2015 року № ТДС/07802-ДГВ, специфікація від 26.04.2015 року № 3, додаткова угода від 04.09.2015 року № 1, сертифікат про походження товару форми СТ-1 № RUUA 5003000812 від 28.10.2015 року, акти експертизи від 29.10.2015 року № 5404260 "Э", від 08.10.2015 року № 5406098 "Э", від 27.10.2015 року № 5406557 "Э", міжнародну автомобільну накладну від 28.10.2015 року А № 0000971, рахунок-інвойс від 28.10.2015 року № ТД/0008733, платіжне доручення від 28.10.2015 року № 159, посвідчення якості і безпеки від 27.10.2015 року № 12645, пакувальний лист від 28.10.2015 року, експортну митну декларацію від 30.10.2015 року № 10012180/301015/0014025, експортну митну декларацію від 30.10.2015 року № MRN 15PL37103016А934F4, заявку-договір від 26.10.2015 року № 332, довідку про транспортні витрати від 02.11.2015 року, лист від 18.08.2014 року № ТДС-317.

12.11.2015 року для митного оформлення наступної партії товару - концентрату соєвого білкового, марка "70-К" - 20000 кг, позивачем було подано до Волинської митниці електронну митну декларацію № 205020006/2015 (а.с.63). Загальна вартість товару, згідно поданої декларації, складає 19500 доларів США. Згідно п. 33 код товару - 23099096. До вказаної декларації позивачем додано договір від 12.08.2015 року № ТДС/07802-ДГВ, специфікація від 26.04.2015 року № 3, додаткова угода від 04.09.2015 року № 1, сертифікат про походження товару форми СТ-1 № RUUA 5003000832 від 07.11.2015 року, акт експертизи від 06.11.2015 року № 5406871 "Э", від 27.10.2015 року № 5406557 "Э", міжнародну автомобільну накладну від 05.11.2015 року А № 352501, рахунок-інвойс від 05.11.2015 року № ТД/0009019, платіжне доручення від 30.10.2015 року № 160, посвідчення якості і безпеки від 05.11.2015 року № 13151, пакувальний лист від 05.11.2015 року, експортну митну декларацію від 06.11.2015 року № 10012180/061115/0014378, експортну митну декларацію від 09.11.2015 року № MRN 15PL37103016АF9ЕА3, заявку-договір від 04.11.2015 року № 337, довідку про транспортні витрати від 11.11.2015 року, лист від 18.08.2014 року № ТДС-317.

За результатами опрацювання поданих документів, Волинською митницею видано позивачу картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 03.11.2015 року № 205020006/2015/0034 (ас.33-34), від 04.11.2015 року № 205020006/2015/0035 (а.с.54-55) та від 12.11.2015 року № 205020006/2015/00036 (а.с.76-77).

Підставою для відмови у митному оформленні товарів, зазначеною у всіх вищевказаних картках відмови, є перевірка сертифікатів походження СТ-1 № Е.ІША 500300798 від 28.10.2015 року; СТ-1 № КСША 5003000812 від 30.10.2015 року; СТ-1 № ІНША 5003000832 від 07.11.2015 року на відповідність вимогам "Правил заповнення сертифіката", визначеного розділом 7 "Правил визначення країни походження товарів країн СНД" від 20.11.2009, в ході якої встановлено, що у графі 9 "критерії походження" код товарної позиції "2304" не відповідає коду товарної позиції "2309", зазначеного у митних деклараціях. Згідно додатку 1 до Правил для товарної позиції "2309" передбачено умову набуття статусу походження: виготовлення, під час якого вартість усіх використовуваних матеріалів не повинна перевищувати 50 % ціни кінцевої продукції. У відповідності до п. 6.6 Правил для вирішення питання про можливість надання товару режиму вільної торгівлі декларантом надано акти експертизи, які не містять інформації щодо дотримання вимог, визначених додатком 1 до Правил для товарної позиції "2309" та однозначно не свідчить, що товар піддавався достатній обробці (переробці). В зв'язку з цим режим вільної торгівлі для товару "концентрат соєвий білковий, марка "70-К" за кодом товарної позиції "2309" на підставі наданих сертифікатів не може бути надано.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення необґрунтовані та підлягають скасуванню, а відповідача зобов'язано відновити ПВП "Вибір" режим вільної торгівлі за наданими оригіналами сертифікатів про походження товару форми СТ-1 № RUUA 500300798 від 28.10.2015 року; СТ-1 № RUUA 5003000812 від 30.10.2015 року; СТ-1 № RUUA 5003000832 від 07.11.2015 року.

Колегія суддів частково не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 12 ст. 264 Митного кодексу України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 36 Митного кодексу України, країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі. Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 43 Митного кодексу України, документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 43 Митного кодексу України, країна походження товару заявляється (декларується) органу доходів і зборів шляхом подання оригіналів документів про походження товару. Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

Згідно ч. 6 ст. 36 Митного кодексу України, положення цього Кодексу застосовуються для визначення походження товарів, на які при ввезенні їх на митну територію України поширюється режим найбільшого сприяння (непреференційне походження), з метою застосування до таких товарів передбачених законом заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до ч. 7 ст. 36 Митного кодексу України, повністю вироблені або піддані достатній переробці товари преференційного походження визначаються на основі законів України, а також міжнародних договорів України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.

20.11.2009 року урядами держав учасниць Співдружності Незалежних Держав підписано Угоду про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав (ратифіковано Україною із застереженням Законом № 3592-VI (3592-17) від 06.07.2011 року).

Вищевказані Правила визначення країни походження товарів (далі - Правила) діють стосовно товарів, що походять з держав - учасниць Угоди про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав від 20.11.2009 року (далі - держави - учасниці Угоди) і знаходяться в торговельному обігу між цими державами, до яких застосовується торговельний режим, передбачений Угодою про створення зони вільної торгівлі від 15.04.1994 року.

Згідно п. 6.1 Правил, для підтвердження країни походження товару в конкретній державі - учасниці Угоди для цілей надання режиму вільної торгівлі необхідне надання митним органам країни ввезення оригіналу сертифіката форми СТ-1 чи декларації про походження товару.

Сертифікат форми СТ-1 є підставою для надання товару режиму вільної торгівлі.

Під час вивезення товарів з держав - учасниць Угоди сертифікат про походження товару форми СТ-1 видається органом (організацією), уповноваженим державою вивезення відповідно до її національного законодавства (пункт 6.3 Правил).

Відповідно до п. 6.6 Правил, у разі надання сертифіката, що містить у графі 9 відомості про товарну позицію, у якій класифікується кінцевий товар, відмінні від відомостей, що містяться в митній декларації, питання про можливість надання режиму вільної торгівлі вирішується митним органом країни ввезення після надання імпортером (вантажоодержувачем) висновку про походження товару або акта експертизи, який виданий уповноваженим органом або іншими організаціями відповідно до національного законодавства держави - учасниці Угоди та який однозначно свідчить про те, що товар піддавався достатній обробці (переробці) в державі - учасниці Угоди.

Згідно ч. 8 ст. 43 Митного кодексу України, відповідно до якої у разі якщо в документах про походження товару є розбіжності у відомостях про країну походження товару або органом доходів і зборів встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені у документах, декларант або уповноважена ним особа має право надати органу доходів і зборів для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару додаткові відомості.

Додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару (ч. 9 ст. 43 Митного кодексу України).

Судовим розглядом встановлено, що позивачем під час митного оформлення товару надано Волинській митниці сертифікати про походження товару форми СТ-1 № RUUA 500300798 від 28.10.2015 року (а.с. 18), СТ-1 № RUUA 5003000812 від 30.10.2015 року (а.с. 37) та СТ-1 № RUUA 5003000832 від 07.11.2015 року (а.с. 64).

Графи 9 вказаних сертифікатів містили код товарної позиції 2304, в той час як графи 33 митних декларацій (код товару) від 31.10.2015 року № 205020006/2015 (а.с. 17), від 04.11.2015 року № 205020006/2015 (а.с.35) та від 12.11.2015 року № 205020006/2015 (а.с.63) містили код товару 23099096.

При цьому, на виконання п. 6.6 Правил на кожну партію товару ПВП "Вибір" було надано Волинській митниці акти експертизи від 27.10.2015 року № 5404259 "Э" (а.с.19-20), від 29.10.2015 року № 5404260 "Э" (а.с.38-39), від 08.10.2015 року № 5406098 "Э" (а.с.40), від 27.10.2015 року № 5406557 "Э" (а.с.42) та від 06.11.2015 року № 5406871 "Э" (а.с.65-66).

Згідно висновків зазначених актів експертизи, виданих на кожну партію, товар - концентрат соєвий білковий, марки "70-К" дійсно Російського походження. Походження товару встановлено у відповідності до Правил визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав. Критерій походження товару - 2304.

Посилання Волинської митниці на те, що висновки експертиз надавалися щодо коду товару 2304, а не коду 2309 колегія суддів вважає необґрунтованими, з наступних підстав.

28.10.2014 року Сумською митницею прийнято рішення № КТ-805000003-0004-2014, яким код товару - концентрату соєвого білкового, марки "70-К", поставленого на виконання контракту від 12.08.2014 року № ТДС/07802-ДГВ, змінено з 2304000000 на код 2309909690 (а.с.109), при цьому має місце визначення коду товару на виконання поставок по тому ж зовнішньоекономічному договору, на виконання якого здійснювались поставки, досліджені в межах даної справи.

Відповідно до ч. ч. 2, 7 ст. 69 Митного кодексу України, органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими.

Таким чином, відповідач фактично зобов'язав ПВП "Вибір" проводити митне оформлення товару - концентрату соєвого білкового, марки "70-К" за кодом 2309.

Судовим розглядом встановлено, що у позивача в наявності відповідні акти експертизи для оформлення сертифіката походження товару (форми СТ.-1), які підтверджують право позивача на режим вільної торгівлі, а відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав належних та допустимих доказів на спростування висновків таких актів.

Крім того, Волинська митниця при попередніх поставках за аналогічними за змістом документами, проводила розмитнення товару без зауважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, із врахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ПВП "Вибір" про визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 03.11.2015 року № 205020006/2015/0034, від 04.11.2015 року № 205020006/2015/0035, від 12.11.2015 року № 205020006/2015/00036 обґрунтовані та підлягають задоволенню, у зв'язку з чим постанова суду в цій частині підлягає залишенню без змін.

Доводи апелянта спростовані приведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням.

Щодо позовних вимог ПВП "Вибір" про зобов'язання відповідача відновити ПВП "Вибір" режим вільної торгівлі за наданими оригіналами сертифікатів про походження товару форми СТ-1 № RUUA 500300798 від 28.10.2015 року, СТ-1 № RUUA 5003000812 від 30.10.2015 року, СТ-1 № RUUA 5003000832 від 07.11.2015 року колегія суддів зазначає наступне.

Згідно п. 25 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України, митний режим - комплекс взаємопов'язаних правових норм, що відповідно до заявленої мети переміщення товарів через митний кордон України визначають митну процедуру щодо цих товарів, їх правовий статус, умови оподаткування і обумовлюють їх використання після митного оформлення.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 48 Митного кодексу України, до товарів застосовується (відновлюється) режим найбільшого сприяння за умови одержання органом доходів і зборів не пізніше ніж через 365 днів від дня здійснення митного оформлення цих товарів належним чином оформленого відповідного документа про їх походження.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1 Угоди про створення зони вільної торгівлі, договірні Сторони для досягнення цілей цієї Угоди забезпечать взаємодію у розв'язанні конкретних завдань першого етапу створення Економічного союзу, спрямованих на: поступову відміну мита, податків і зборів, що мають еквівалентну дію, та кількісних обмежень у взаємній торгівлі; усунення інших перешкод для вільного переміщення товарів і послуг. Територія Угоди охоплює митні території Договірних Сторін.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 Угоди про створення зони вільної торгівлі, країна походження товару визначається відповідно до Правил визначення країни походження товарів.

Згідно ст. 16 Угоди про створення зони вільної торгівлі, режим зони вільної торгівлі поширюється на товари, які походять із митної території Договірних Сторін і призначені для митної території Договірних Сторін.

Системний аналіз вищезазначених норм вказує, що прийняття рішення про встановлення режиму вільної торгівлі здійснюється митницею за результатами визначення країни походження товарів під час розмитнення цих товарів.

Судовим розглядом встановлено, що відповідачем під час прийняття рішень про відмову у прийнятті митної декларації не вирішувалось питання про відмову у встановленні митного режиму.

Відповідно до приписів Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11 березня 1980 р. на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Таким чином, прийняття рішення щодо відновлення митного режиму є за своєю правовою природою виключною компетенцією (дискреційними повноваженнями суб'єкта владних повноважень), а втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Із врахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ПВП «Вибір» про зобов'язання відповідача відновити йому режим вільної торгівлі за наданими оригіналами сертифікатів необґрунтовані та в їх задоволенні необхідно відмовити, оскільки суд не може перебирати на себе функцію щодо встановлення митного режиму замість органу, якому надані такі повноваження.

Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Таким чином, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ПВП "Вибір" про відновлення йому режиму вільної торгівлі за наданими оригіналами сертифікатів про походження товару форми СТ-1 № RUUA 500300798 від 28.10.2015 року, СТ-1 № RUUA 5003000812 від 30.10.2015 року, СТ-1 № RUUA 5003000832 від 07.11.2015 року підлягає скасуванню з прийняттям в цій частині нової постанови про відмову в задоволенні позову ПВП "Вибір".

Згідно положень ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін і кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2016 року відстрочено Волинській митниці ДФС сплату судового збору до прийняття рішення за результатами розгляду апеляційної скарги відповідача.

Враховуючи, що за результатами розгляду апеляційної скарги відповідача колегією суддів прийнято рішення, відповідно до ст. 94 КАС України, з відповідача на корисить Державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 5359, 20 грн.

Керуючись ст. ст. 94, 160, 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, 200, 202, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС задовольнити частково.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18.01.2016р. по справі № 818/3687/15 скасувати в частині зобов'язання Волинської митниці ДФС відновити Приватному виробничому підприємству "Вибір" режим вільної торгівлі за наданими оригіналами сертифікатів про походження товару форми СТ-1 № RUUA 5003000798 від 28.10.2015 року по МД № 205020006/2015/003798 від 31.10.2015 року, СТ-1 № RUUA 5003000812 від 30.10.2015 року по МД № 205020006/2015/003819 від 04.11.2015 року, СТ-1 № RUUA 5003000832 від 07.11.2015 року по МД №205020006/2015/004000 від 12.11.2015 року.

В цій частині прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні цієї частини позову Приватного виробничого підприємства "Вибір" .

В іншій частині постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18.01.2016р. по справі № 818/3687/15 залишити без змін.

Стягнути з Волинської митниці ДФС на користь Державного бюджету України судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 5359 (п'ять тисяч триста п'ятдесят дев'ять) гривень 20 копійок.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Присяжнюк О.В.Судді Курило Л.В. Русанова В.Б. Повний текст постанови виготовлений 15.04.2016 р.