Рішення № 57224687, 31.03.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" березня 2016 р. Справа № 911/5108/15

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу

за позовом публічного акціонерного товариства «Київобленерго», Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м.Вишневе

до громадської організації «Боярський міський фізкультурно-спортивний клуб інвалідів «Ікар», Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Боярка

про стягнення 15494,28 грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність №144 від 22.05.2015 р.);

від відповідача: не з'явився;

Обставини справи:

публічне акціонерне товариство «Київобленерго» (далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до громадської організації «Боярський міський фізкультурно-спортивний клуб інвалідів «Ікар» (далі - відповідач) про стягнення 15494,28 грн., з яких 9100,28 грн. заборгованості за договором № 8124 від 25.06.2001 р. про користування електричною енергією, 4495,71 грн. пені та 1898,29 грн. 3% річних.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на порушення відповідачем умов договору № 8124 від 25.06.2001 р. в частині зобовязання з оплати вартості поставленої електричної енергії, у звязку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 9100,28 грн. У звязку з наявністю вказаної заборгованості позивачем на підставі п. 6.3 договору нараховано відповідачу 4495,71 грн. пені та на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України 1898,29 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Київської області (суддя Третьякова О.О.) від 27.11.2015 р. порушено провадження у справі №911/5108/15 за позовом публічного акціонерного товариства «Київобленерго» до Боярського міського фізкультурно-спортивного клубу інвалідів «Ікар» про стягнення 15494,28 грн. та призначено розгляд справи на 13.01.2016 о 15:50 год.

В судовому засіданні 13.01.2016 р. було оголошено перерву до 02.02.2016 р.

Ухвалою суду від 02.02.2016 р. розгляд справи відкладено на 10.02.2016 р.

Ухвалою суду від 15.02.2016 р. розгляд справи призначено на 09.03.2016 р.

Пунктом 2.3.52. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010р. № 30, передбачено, що повторний автоматизований розподіл судових справ у визначених законодавством випадках (помилково визначена спеціалізація, неправильне налаштування табеля робочих днів суддів, недопустимість повторної участі судді в розгляді судової справи, у тому числі повторної участі судді в кримінальному провадженні, якщо він брав участь в цьому ж провадженні під час досудового розслідування, відсутність допуску або дозволу до роботи з документами, що містять інформацію з обмеженим доступом, припинення повноважень (закінчення пятирічного строку призначення судді вперше, досягнення 65-річного віку тощо)) здійснюється за письмовим розпорядженням керівника апарату суду (особи, яка виконує його обов'язки) згідно з додатком 7 до цього Положення, електронний примірник якого вноситься до автоматизованої системи не пізніше наступного робочого дня, що настає після його підписання.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2016 р. визначено суддю Рябцеву О.О. для розгляду зазначеної справи.

Представник позивача в судовому засіданні 31.03.2016 р. позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача був присутній в судовому засіданні 13.01.2016 р., проте у письмовому вигляді своєї позиції щодо заявлених позовних вимог до суду не подав. У судові засідання 02.02.2016 р. та 31.03.2016 р. не зявився, хоча про час та місце судових засідань відповідач був повідомлений належним чином, оскільки кореспонденція направлялась на адресу відповідача, за якою він зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (спеціальний витяг № 21606661 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).

Згідно з абзацом 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 75 ГПК України в разі якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

25.06.2001 р. між акціонерною енергопостачальною компанією «Київобленерго» (електропостачальник), правонаступником якої є публічне акціонерне товариство «Київобленерго» та Боярським міським фізкультурно-спортивним клубом інвалідів «Ікар» (споживач) було укладено договір № 8124 про користування електричною енергією (договір).

Пунктом 1 договору встановлено, що електропостачальник зобов'язується постачати електричну енергію у відповідності з умовами договору, а споживач своєчасно проводити сплату за електричну енергію та виконувати інші умови, визначені даним договором.

Згідно пункту 2.1 договору електропостачальник зобов'язується відпускати електроенергію як різновид промислової продукції споживачу в межах 3,0 кВт приєднаної (дозволеної до використання) потужності згідно з визначеними йому цим договором умовами та величинами постачання електроенергії та потужності.

Відповідно до пункту 4.1 договору споживач зобовязується своєчасно сплачувати поточну плату за електроенергію банківськими коштами, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період згідно з діючими в цей період тарифами та умовами цього договору.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що у випадку споживання електроенергії понад кількість, обумовлену цим договором на розрахунковий період (місяць) споживач сплачує електропостачальнику пятикратну вартість електроенергії, витраченої понад обумовлений даним договором обсяг електричної енергії.

В пункті 6 договору зазначено, що розрахунки за електричну енергію та інші платежі за розрахунковий період (місяць) здійснюється за діючими тарифами відповідно до тарифних груп та класів напруги кожного приєднання.

Згідно з пунктом 6.1 договору щомісячно до 15 числа згідно з додатком №4 до договору на користування електроенергією направляється представник споживача у відділ збуту Києво-Святошинського РП за адресою: м. Вишневе, вул. Київська, 26, для подання звіту про використану електроенергію, за розрахунковий період (місяць), документів, що підтверджують оплату за розрахунковий період та одержання платіжних вимог-доручень для поточної сплати електроенергії, що споживається в наступному розрахунковому періоді та інших платіжних документів (плата за перевищення договірних величин).

Додатком №4, а саме пунктами 1 та 2 визначено, що споживач знімає показання електролічильників о 24-00 год. 15 числа розрахункового періоду. Споживач зобовязаний протягом 0,5 доби з моменту зняття показань електролічильників довести їх значення електропостачальникові за встановленою формою за адресою: м. Вишневе, вул. Київська, 26.

Відповідно до пункту 6.2 договору оплата платіжних документів банківськими коштами здійснюється споживачем самостійно, в 10-ти денний термін після дати, зазначеної в платіжному документі.

Пунктом 6.3 договору передбачено, що при відсутності оплати за електроенергію, яка спожита за розрахунковий період (тобто після дати сальдових розрахунків за розрахунковий місяць по показниках розрахункових лічильників) обумовлений договором, нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на дату виникнення боргу.

З метою визначення обсягу спожитої електричної енергії, відповідачу був встановлений розрахунковий прилад обліку (електролічильник) типу ЦЄ-6807Б №075509702723175.

Відповідно до пункту 6.13 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року №28 (далі ПКЕЕ), у передбачений договором термін за результатами розрахункового періоду споживачем, постачальником електричної енергії, електропередавальною організацією (основним споживачем) на підставі даних розрахункового обліку електричної енергії визначається фактичний обсяг переданої та поставленої споживачу (субспоживачу) електричної енергії та оформляється акт про використану електричну енергію (акт прийняття-передавання товарної продукції).

Відповідачем всупереч вимог правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року №28, а також умов договору №8124 не було подано звіт про використану електричну енергію.

Згідно підпункту 4 пункту 8.1 ПКЕЕ постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право на безперешкодний доступ (за пред'явленням службового посвідчення) до розрахункових засобів обліку електричної енергії, що встановлені на об'єктах споживачів, для візуального або автоматизованого зняття показів розрахункових засобів обліку.

23.06.2015 р. уповноваженими представниками позивача під час перевірки лічильника було зафіксовано його показники та встановлено що відповідачем спожито 23852 кВ, що відображено в завданні на зйом показників №К145299С від 23.06.2015 р.

Судом встановлено, що позивач належним чином виконав взяті на себе зобовязання щодо постачання електричної енергії відповідно до умов договору № 8124 від 25.06.2001 р. Жодних претензій чи заперечень щодо якості та обсягу постачання електричної енергії від відповідача не надходило.

Проте, відповідач в порушення умов договору не зявлявся до відділу збуту Києво-Святошинського РП для подання звіту про використану електроенергію та не здійснював розрахунки за отриману електричну енергію, в звязку з чим 23.06.2015 р. працівниками ПАТ «Київобленерго» було проведено огляд засобів обліку електричної енергії в ході якого зафіксовано показники лічильника 23852 кВ.

На підставі вказаного акта позивачем було виставлено рахунок-фактуру за активну електроенергію № НОМЕР_1 від 28.10.2015 р. за жовтень 2015 р. на суму 9100,28 грн., в яку включений несплачений борг відповідача за попередні розрахункові періоди.

Вказаний рахунок станом на момент звернення позивача до суду із даним позовом відповідачем оплачено не було, в звязку з чим за відповідачем утворилась заборгованість у сумі 9100,28 грн.

Відповідно до ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з ч.ч. 6, 7 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

Згідно з п. 5.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 р. (далі - Правила), договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом та споживачем укладається один договір про постачання електричної енергії за усіма об'єктами споживача, які розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом. За взаємною згодою сторін можуть бути укладені окремі договори про постачання електричної енергії за кожним об'єктом споживача.

Згідно з п. 6.1. Правил розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору. Розрахунковий період становить один місяць, за винятком випадку, передбаченого пунктом 6.8 цих Правил.

Обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті, мають визначатися відповідно до даних розрахункового обліку електричної енергії про її фактичне споживання за винятком випадків, передбачених цими Правилами.

Підпунктом 2 пункту 10.2. Правил встановлено, що споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем за поставлену на підставі договору № 8124 від 25.06.2001 р. електричну енергію у сумі 9100,28 грн. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 9100,28 грн. підлягає задоволенню.

Позивачем також заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача 4495,71 грн. пені за порушення термінів оплати спожитої електричної енергії, виходячи з доданого до позовної заяви розрахунку пені.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Проте, дослідивши вказаний розрахунок пені судом встановлено, що під час його здійснення позивачем не вірно визначено початок періоду виникнення заборгованості, що в свою чергу призвело до невірного визначення позивачем кінця періоду нарахування пені по кожному періоду виникнення заборгованості. Крім того, нарахування пені здійснюється позивачем по кожному періоду окремо, в межах 6 місяців, з додаванням до кожного наступного періоду суми заборгованості за попередні періоди, які також включають у себе 6 місячний період прострочення на які вже нараховувалась пеня.

При здійсненні розрахунку пені, початок виникнення заборгованості по кожному періоду окремо, судом визначається від кінцевої дати оплати встановленої у відповідних рахунках-фактурах за відповідні місяці в яких відповідачем спожито електричну енергію.

Відтак, відповідно до вірного розрахунку, здійсненого судом, сума пені становить 587,07 грн., яка нарахована за наступні періоди: заборгованість за липень 2013 р. у сумі 331,60 грн.: пеня нараховується з 16.08.2013 р. (початкова дата вказана позивачем у розрахунку пені) по 03.02.2014 р.; заборгованість за вересень 2013 р. у сумі 743,33 грн.: пеня нараховується з 08.10.2013 р. по 16.03.2014 р. (кінцева дата вказана позивачем у розрахунку пені); заборгованість за жовтень 2013 р. у сумі 744,03 грн.: пеня нараховується з 05.11.2013 р. по 16.04.2014 р. (кінцева дата вказана позивачем у розрахунку пені); заборгованість за листопад 2013 р. у сумі 768,11 грн.: пеня нараховується з 13.12.2013 р. по 16.05.2014 р. (кінцева дата вказана позивачем у розрахунку пені); заборгованість за грудень 2013 р. у сумі 1065,42 грн.: пеня нараховується з 25.12.2013 р. по 16.06.2014 р. (кінцева дата вказана позивачем у розрахунку пені); заборгованість за січень 2014 р. у сумі 470,77 грн.: пеня нараховується з 06.02.2014 р. по 16.07.2014 р. (кінцева дата вказана позивачем у розрахунку пені); заборгованість за лютий 2014 р. у сумі 1065,44 грн.: пеня нараховується з 07.03.2014 р. по 16.08.2014 р. (кінцева дата вказана позивачем у розрахунку пені); заборгованість за березень 2014 р. у сумі 1065,43 грн.: пеня нараховується з 03.04.2014 р. по 16.09.2014 р. (кінцева дата вказана позивачем у розрахунку пені); заборгованість за квітень 2014 р. у сумі 1065,44 грн.: пеня нараховується з 08.05.2014 р. по 16.10.2014 р. (кінцева дата вказана позивачем у розрахунку пені); заборгованість за листопад 2014 р. у сумі 136,18 грн.: пеня нараховується з 05.12.2014 р. по 16.05.2015 р. (кінцева дата вказана позивачем у розрахунку пені).

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 1898,29 грн. 3% річних.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 1898,29 грн. 3% річних, нарахованих за загальний період з 16.08.2013 р. по 30.10.2015 р. на прострочену заборгованість відповідача.

Проте, наданий позивачем розрахунок 3% річних є невірним, оскільки позивачем невірно визначено дату початку виникнення заборгованості та невірно визначено кінцеву дату нарахування 3% річних по кожному періоду виникнення заборгованості, в звязку з чим позовна вимога про стягнення з відповідача 1898,29 грн. 3% річних підлягає частковому задоволенню у сумі 393,39 грн., які нараховані наступним чином: з 16.08.2013 р . по 07.10.2013 р. на суму боргу 331,60 грн.; з 08.10.2013 р. по 04.11.2013 р. на суму боргу 1074,93 грн.; з 05.11.2013 р. по 12.12.2013 р. на суму боргу 1818,26 грн.; з 13.12.2013 р. по 24.12.2013 р. на суму боргу 2586,37 грн.; з 25.12.2013 р. по 05.02.2014 р. на суму боргу 3651,79 грн.; з 06.02.2014 р. по 06.03.2014 р. на суму боргу 4122,56 грн.; з 07.03.2014 р. по 02.04.2014 р. на суму боргу 5188,00 грн.; з 03.04.2014 р. по 07.05.2014 р. на суму боргу 6253,43 грн.; з 08.05.2014 р. по 04.12.2014 р. на суму боргу 7318,87 грн.; з 05.12.2014 р. по 30.10.2015 р. на суму боргу 7455,05 грн.

Таким чином позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір».

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з громадської організації «Боярський міський фізкультурно-спортивний клуб інвалідів «Ікар» (08153, АДРЕСА_1, код 24211598) на користь публічного акціонерного товариства «Київобленерго» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, 2-Б, код 23243188) 9100,28 грн. (дев'ять тисяч сто грн. 28 коп.) заборгованості, 587,07 грн. (пятсот вісімдесят сім грн. 07 коп.) пені, 393,39 грн. (триста девяносто три грн. 39 коп.) 3% річних та 792,44 грн. (сімсот девяносто дві грн. 44 коп.) судового збору.

2. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.О. Рябцева

Рішення підписано 18.04.2016 р.