Рішення № 57224556, 06.04.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.2016Справа №910/13582/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТРЯНИЙ ПАРК ЛУТУГИНСЬКИЙ"

до Державного підприємства "Енергоринок"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) Міністерство енергетики та вугільної промисловості України

2) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

за участю Прокуратури міста Києва

про стягнення 11 121 699,38 грн.

Суддя М.М. Якименко

Представники сторін:

від позивача: Севостянов С.С. - за довіреністю від 15.06.2015 року;

від відповідача: Манзюк О.В. - за довіреністю № 01/44-852Д від 18.12.2015 року та Сніжко В.Ю. - за довіреністю № 01/44-870Д від 01.02.2016 року;

від третьої особи 1: Старушкевич У.М. - за довіреністю №120/2015 від 07.12.2015;

від третьої особи 2: Усачова А.І. - за довіреністю №5 від 29.12.2015;

від прокуратури: Ваколюк Д.С. (посвідчення);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітряний парк Лутугинський" до Державного підприємства "Енергоринок" про стягнення 11 121 699,38 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав умови укладеного між сторонами договору №10383/17 від 04.04.2014 року та не розрахувався за поставлену позивачем за період з 18.02.2015 року до 24.03.2015 року електричну енергію, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість в розмірі 11 121 699,38 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.09.2015 по справі №910/13582/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2015, позов задоволено.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.01.2016 року у справі №910/13582/15 рішення Господарського суду міста Києва від 21 вересня 2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23 листопада 2015 року у справі за №910/13582/15 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

Розпорядженням керівника апарату господарського суд м. Києва №04-23/121 від 27.01.2016 року "щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ", у зв'язку з поверненням Вищим господарським судом України справи №910/13582/15 до Господарського суду міста Києва, призначено повторний автоматичний розподіл справи, за наслідками якого справу було призначено для розгляду на суддю Якименко М.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2016 року суддею Якименко М.М. справу №910/13582/15 прийнято до свого провадження та призначено її розгляд на 24.02.2016 року.

17.02.2016 представник третьої особи -2 через відділ діловодства суду подав письмові пояснення на позовну заяву.

23.02.2016 відповідач через відділ діловодства суду подав додаткові письмові пояснення на позовну заяву з урахуванням висновків постанови Вищого господарського суду України.

24.02.2016 відповідач через відділ діловодства суду подав клопотання про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, яке судом задоволено.

24.02.2016 представник третьої особи -1 через відділ діловодства суду подав письмові пояснення на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2016 року відкладено розгляд справи на 16.03.2016 року.

У судовому засіданні 16.03.2016 року судом оголошено перерву до 30.03.2016 року.

У судове засідання 30.03.2016 року представники третіх осіб не з'явилися, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 06.04.2016.

06.04.2016 представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 06.04.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

04.04.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІТРЯНИЙ ПАРК ЛУТУГИНСЬКИЙ" (далі по тексту - позивач, ВАТ) та Державним підприємством "Енергоринок" (далі по тексту - відповідач, ДПЕ) укладено Договір №10383/17 (далі по тексту - Договір), за умовами якого позивач зобов'язувався продавати, а відповідач купувати електроенергію, вироблену позивачем, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору .

Відповідно до п. 2.2. Договору позивач зобов'язався продавати, а відповідач купувати вироблену електроенергію в точках поставки - на межі балансової належності електричних мереж, що визначені в актах розмежування балансової належності електричних мереж (додаток № 3 до цього договору). Точки обліку електричної енергії наведені в додатку № 1 "Перелік місць встановлення приладів та систем розрахункового обліку". В разі змін в схемі обліку, сторони вносять відповідні зміни до додатків № 1 та № 2 до цього договору.

Позивач продає відповідачу електроенергію за тарифом, величину якого встановлює Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (НКРЕ) у національній валюті України (п. 2.3. договору).

Згідно з п. 2.5. договору вартість електричної енергії, купленої відповідачем у позивача в розрахунковому місяці, визначається на підставі тарифу відповідно до п. 2.3. та фактичних обсягів електроенергії, купленої ДП "Енергоринок" у ТОВ "Вітряний парк Лутугинський".

Відповідно до п. 3.6. договору позивач до 12:00 5-го числа, наступного за розрахунковим, надає відповідачу факсом звітні дані фізичного балансу електроенергії за місяць у формі акта про виробіток, відпуск в мережу електроенергії, виробленої позивачем і протягом 3 днів оригінал вищевказаного акта надсилають відповідачу поштою, або надають через уповноваженого представника.

За п. п. 4.1.- 4.2. договору розрахунок за куплену відповідачем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок позивача, з урахуванням ПДВ, та, за згодою сторін, іншими формами що передбачені чинним законодавством України. Платежі за отриману відповідачем у позивача електроенергію здійснюються кожного банківського дня з поточного рахунку із спеціальним режимом використання відповідачем відповідно до алгоритму ОРЕ, який затверджується НКРЕ.

Відповідний алгоритм затверджено Постановою НКРЕ № 2 від 21.12.2011 "Про алгоритм розподілу коштів з поточного рахунка зі спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії".

На виконання умов договору, в період з лютого 2015 року по березень 2015 року позивачем було продано, а відповідачем прийнято електричну енергію на суму 22 060 968,22 грн., що підтверджується підписаними між сторонами актами купівлі-продажу електричної енергії за лютий та березень 2015 року.

Протягом лютого - квітня 2015 року, Національною комісією, що здійснює державне регулювання в сфері енергетики та комунальних послуг, були прийняті постанови, якими внесено зміни до алгоритму розподілу коштів Оптового ринку електроенергії, зокрема:

1) Постанова НКРЕКП № 203 від 18.02.2015 "Про внесення змін до постанов Національної комісії регулювання електроенергетики України № 1052 від 03.09.2008 та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики № 2 від 21.12.2011, № 1036 від 26.07.2013".

Постанова НКРЕКП № 203 діяла на період дії розпорядження Кабінету Міністрів України № 36-р "Про вжиття тимчасових заходів на ринку електричної енергії" від 14.01.2015, яке втратило чинність 25.03.2015.

2) Постанова НКРЕКП № 870 від 24.03.2015 "Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики № 2 від 21.12.2011". Вказаною постановою визначено, що кошти, які були нараховані та не перераховані відповідно до постанови № 203 залишаються на поточному рахунку із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії до прийняття окремого рішення. Строк дії Постанови НКРЕКП № 870 від 24.03.2015 встановлений з 25.03.2015 по 31.03.2015.

3) Постанова НКРЕКП № 1173 від 01.04.2015 "Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики № 2 від 21.12.2011". Постанова діяла на період тимчасових надзвичайних заходів на ринку електричної енергії, передбачених розпорядженням КМУ від 31.03.2015 № 280-р "Про вжиття тимчасових надзвичайних заходів на ринку електричної енергії", тобто, до 30.04.2015. Постановою № 1173 визначено, що кошти, які були нараховані та не перераховані відповідно до постанов НКРЕКП № 203 та № 870 залишаються на поточному рахунку із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії до прийняття окремого рішення.

Положеннями вказаних постанов НКРЕКП були внесені зміни до Алгоритмів розподілу коштів Оптового ринку електроенергії, зокрема щодо нездійснення перерахувань виробникам електричної енергії платежів, які нараховані по установках (устаткуванню та/або енергетичному обладнанню), що знаходяться на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, відповідно до переліку, визначеного центральним органом виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі.

Для забезпечення реалізації постанов НКРЕКП № 203, №870, №1173, наказами Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №88 від 12.02.2015 (станом на 11.02.2015), №100 від 18.02.2015 (станом на 18.02.2015) та №273 від 08.05.2015 р. визначено перелік виробників електричної енергії, установки (устаткування та/або енергетичне обладнання) яких знаходяться на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, серед яких вказаний і позивач.

Як зазначає позивач, прийняття НКРЕКП постанов №203, №870 зумовило призупинення проведення розрахунків з позивачем на Оптовому ринку електричної енергії за договором №10383/17 від 04.04.2014.

Заслухавши пояснення представників сторін та прокуратури, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до п.5.1.1 договору, позивач має право вимагати від відповідача оплати за продану електроенергію відповідно до ст. 4 договору.

Відповідач зобов'язаний здійснювати оплату позивачу за фактично відпущену електроенергію грошовими коштами. При цьому, відповідач здійснює оплату купленої електроенергії грошовими коштами відповідно до алгоритму розподілу коштів ОРЕ в межах наявних на поточному рахунку із спеціальним режимом використання відповідачем грошових коштів, які відповідно до алгоритму ОРЕ підлягають перерахуванню позивачу. Зазначене, водночас, не обмежує зобов'язання відповідача щодо остаточних розрахунків за куплену у позивача електроенергію відповідно до п.4.2 цього договору.

Згідно з ч. 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість з оплати електричної енергії поставлено протягом періоду дії у часі Постанови НКРЕКП №203 з 18.02.2015 року до 25.03.2015 року у сумі 11 121 699,38 грн.

Правовідносини, які виникли між сторонами, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням, купівлею, продажем і використанням електричної енергії, що регулюється Законом України "Про електроенергетику".

Згідно з статтею 15 Закону України "Про електроенергетику" купівля всієї електричної енергії, виробленої на електростанціях, потужність чи обсяг відпуску яких перевищують граничні показники (крім випадків, передбачених цим Законом), та весь її оптовий продаж здійснюються на оптовому ринку електричної енергії України. Функціонування інших оптових ринків електричної енергії в Україні забороняється.

Оптовий ринок електричної енергії України створюється на підставі договору.

Позивач є учасником оптового ринку електроенергії - виробником електричної енергії на підставі ліцензії на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії, виданої Національною комісією регулювання електроенергетики серія АЕ № 288046 від 12.01.2015 року (строк дії ліцензії з 19.12.2013 по 18.12.2033).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про утворення державного підприємства "Енергоринок" №755 від 05.05.2000 року, відповідач є оптовим постачальником електричної енергії, на нього покладено здійснення функцій розпорядника системи розрахунків та розпорядника коштів оптового ринку електроенергії.

Обов'язок відповідача щодо оплати купленої у виробників електроенергії обмежується коштами, наявними на поточному рахунку із спеціальним режимом використання відповідача, які відповідно до алгоритму ОРЕ підлягають розподілу кожному виробнику електроенергії.

Відповідач зобов'язаний здійснювати оплату за електричну енергію виробникам в розмірі коштів, що надійшли на його поточний рахунок із спеціальним режимом використання і відповідно до алгоритму ОРЕ належать до перерахування кожному виробнику електричної енергії.

Частиною 1 статті 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач просить суд стягнути з відповідача кошти, які не були перераховані позивачу під час дії мораторію, встановленого постановами НКРЕКП №203 від 18.02.2015, №870 від 24.03.2015 та №1173 від 01.04.2015, так і після його закінчення. Крім того, згідно наданих суду щоденних звітів відповідача про розподіл коштів, що направляються кожному члену ОРЕ, вказані кошти були нараховані (розподілені) відповідачем на користь позивача відповідно до алгоритму ОРЕ, затвердженого постановою НКРЕ №2 від 21.12.2011.

Таким чином, порушення прав та законних інтересів позивача виникло внаслідок порушення відповідачем своїх зобов'язань, визначених ДЧОРЕ, ІВКОР, Законом України "Про електроенергетику" та договором, укладеним між позивачем та відповідачем №10383/17 від 04.04.2014 року.

Для забезпечення реалізації постанов НКРЕКП №203, №870, №1173, наказами Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 88 від 12.02.2015 р. (станом на 11.02.2015р.) та №100 від 18.02.2015р. (станом на 18.02.2015 р.) визначено перелік виробників електричної енергії" установки (устаткування та/або енергетичне обладнання) яких знаходяться на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

Згідно додатків до вищевказаних наказів № 88 та №100 позивача, включено до переліку виробників електричної енергії, установки (устаткування та/або енергетичне обладнання) яких знаходяться на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

Вказані накази №88 та №100 ідентифікували окремих виробників електричної енергій установки (устаткування та/або енергетичне обладнання) яких знаходяться на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження), з якими розпорядник коштів з рахунків із спеціальним режимом використання відповідач призупиняє розрахунки за вироблену та продану в Оптовий ринок електричної енергії України товарну продукцію (електроенергію).

На підставі Наказу №273 Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 08.05.2015 року "Про затвердження переліку виробників електричної енергії", позивача внесено до переліку виробників електричної енергії, установки (устаткування та/або енергетичного обладнання) яких знаходяться на території, де органи державної влади не здійснюють, або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

Постанова №203, як прямо у ній зазначено (п. 3 ), діяла протягом дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 36-р "Про вжиття тимчасових надзвичайних заходів на ринку електричної енергії".

Розпорядження КМУ від 14.01.2015 № 36-р втратило чинність 24.03.2015 року. Тобто, 24.03.2015 року втратила чинність і Поста нова № 203.

Крім того, Донецьким окружним адміністративним судом 16.03.2015 року винесено постано ву у справі № 805/705/15-а якою визнано протиправною з моменту її прийняття постанову НКРЕКП №203 від 18.02.2015 року. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.04.2015 постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16.03.2015 у справі № 805/705/15-а зали шено без змін. В силу статті 254 КАС України, постанова окружного адміністративного суду набрала законної сили 28 квітня 2015 року.

При цьому адміністративний суд в своєму рішенні дійшов висновку про те, що постанова НКРЕКП №203 є індивідуальним актом одноразового застосування, адресованим певному колу осіб, з конкретним приписом щодо нездійснення перерахувань нарахованих коштів, обмеженим строком дії. Такий акт вичерпує свою дію після його реалізації. Коло осіб, на які поширюється постанова НКРЕКП від 18.02.2015 № 203, визначено відповідно до наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 18.02.2015 № 100 "Про затвердження переліку виробників електричної енергії". До вказаного переліку внесено виробників електроенергії, електростанції яких знаходяться на тимчасово непідконтрольній державі території. До вказаного переліку включено і "Лутугинську-1 ВЕС" TOB "ВІТРЯНИЙ ПАРК ЛУТУГИНСЬКИЙ". Тобто, визнання протиправною постанови НКРЕКП № 203від 18.02.2015, розповсюджується на всіх осіб, яким вона адресована, в тому числі і на позивача.

Таким чином, посилання відповідача на постанову НКРЕКП №203 від 18.02.2015 року як на підставу невиконання своїх зобов'язань є безпідставним оскільки, постанова НКРЕКП №203 як акт індивідуальної дії втратила чинність із 25.03.2015 року у зв'язку із закінченням строку її дії та є протиправною з моменту її прийняття, що встановлено рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16.03.2015 у справі № 805/705/15-а.

Суд також вважає необґрунтованими посилання відповідача на лист Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики № 4268/17.4/61-15 від 05.05.2015 року та постанову Кабінету Міністрів України № 263 від 07.05.2015 року, як на підставу неперерахування позивачу коштів, оскільки, як вбачається зі змісту листа Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики № 4268/17.4/61-15 від 05.05.2015 року, останній містить тільки рекомендації залишити вказані кошти на поточному рахунку із спеціальним режимом використання до прийняття Комісією відповідного рішення. Крім того, лист Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики № 4268/17.4/61-15 від 05.05.2015 року не є рішенням цього органу, а відтак і не є обов'язковим до виконання в силу Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики, затвердженого Указом Президента України № 715 від 10.09.2014 року.

Законом України від 07.04.2015р. № 284-VIII "Про внесення змін до Закону України "Про електроенергетику" щодо особливостей регулювання відносин у сфері електроенергетики на території проведення антитерористичної операції" внесено зміни до ст. 23 Закону України "Про електроенергетику", якими передбачено, що особливості регулювання правових, економічних та організаційних відносин, пов'язаних з продажем електричної енергії з оптового ринку електричної енергії України на тимчасово окуповану територію та на територію, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, а також відносин, пов'язаних з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням, купівлею, продажем і використанням електричної енергії на тимчасово окупованій території та на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, встановлюються Кабінетом Міністрів України. Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначених положень Закону, Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову "Про особливості регулювання відносин у сфері електроенергетики на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження" № 263 від 07.05.2015 року.

Вказана постанова Кабінету Міністрів України регулює особливості відносин купівлі-продажу електроенергії на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження (далі - неконтрольована територія). Відповідно до положень даної постанови, відповідач з 01.05.2015р. не здійснює купівлю та оплату електроенергії, що виробляється та споживається на неконтрольованій території.

При цьому, пп. 6 п. 8 постанови КМУ № 263 від 07.05.2015 року встановлює, що ДП "Енергоринок" здійснює відповідно до законодавства погашення заборгованості за закуплену у виробників електричну енергію.

Таким чином, виходячи з положень постанови КМУ № 263 від 07.05.2015 року, відповідач зобов'язаний погасити заборгованість перед виробниками за куплену у них електроенергію на загальних засадах.

Відповідно до п. 13 постанови КМУ № 263, Міністерству енергетики та вугільної промисловості України разом з Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та державним підприємством "Енергоринок" доручено розробити та запровадити механізм накопичення запасів вугільної продукції для проходження осінньо-зимового періоду 2015/16 року із використанням коштів, нарахованих, але не виплачених оптовим постачальником виробникам електричної енергії, що провадять діяльність на неконтрольованій території, та здійснення заходів щодо виключення із розрахунків на ринку електричної енергії виробників електричної енергії, що провадять діяльність на неконтрольованій території, під час проведення остаточних розрахунків з виробниками електричної енергії за місяць, що передує набранню чинності цією постановою.

На думку відповідача, припис п. 13 постанови КМУ № 263 щодо розроблення та запровадження механізму накопичення запасів вугільної продукції для проходження осінньо-зимового періоду 2015/16 року із використанням коштів, нарахованих, але не виплачених оптовим постачальником виробникам електричної енергії, що провадять свою діяльність на неконтрольованій території, по суті є вказівкою на неперерахування позивачеві спірної суми коштів.

Крім того, відповідач також вважає, що припис п. 13 постанови КМУ № 263 про здійснення заходів щодо виключення із розрахунків на ринку електричної енергії виробників електричної енергії, що провадять діяльність на неконтрольованій території, під час проведення остаточних розрахунків з виробниками електричної енергії за місяць, що передує набранню чинності цією постановою, доручає Міненерговугілля, Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та ДП "Енергоринок" вжити заходи щодо нездійснення остаточного розрахунку (оплати) за вироблену позивачем та продану відповідачеві електроенергію.

Проте, пункт 13 постанови КМУ № 263 не містить приписів, відповідно до яких механізм накопичення запасів вугільної продукції для проходження осінньо-зимового періоду 2015/16 року, що має бути розробленим Міненерговугілля, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та ДП "Енергоринок", має передбачати неоплату виробникам електричної енергії, які здійснювали виробництво електроенергії на установках, що знаходяться на неконтрольованій території, нарахованих, накопичених, але не виплачених їм коштів за продану ДП "Енергоринок" електроенергію до 01.05.2015р.

Крім того, положення п.13 постанови КМУ № 263 про виключення із розрахунків на ринку електроенергії виробників, що провадять діяльність на неконтрольованій території, під час проведення остаточних розрахунків з виробниками електричної енергії за місяць, що передує набранню чинності цією постановою, означає необхідність проведення остаточних розрахунків (оплати) на ринку електричної енергії з виробниками, що здійснюють діяльність на неконтрольованій території, за квітень 2015 року включно. При цьому, під час проведення остаточних розрахунків із системи розрахунків на ринку електричної енергії повинні бути виключені виробники (теплоелектростанції), які з 01.05.2015р. не будуть здійснювати продаж електроенергії на адресу ДП "Енергоринок".

Таким чином, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 263 від 07.05.2015 року у відповідача зберігаються зобов'язання щодо оплати купленої у позивача електроенергії відповідно до вимог закону.

З огляду на вищевикладене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором №10383/17 від 04.04.2014 року за куплену електроенергію за період з 18.02.2015 року по 24.03.2015 року в розмірі 11 121 699,38 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання по договору виконав належним чином, відповідно до умов Договору, тоді як відповідачі у встановлений Договором строк не вніс грошові кошти.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідачі в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростували, розміру позовних вимог не оспорили, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

У відповідності до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з державного підприємства "Енергоринок" (01032, м. Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 27, ідентифікаційний код: 21515381) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТРЯНИЙ ПАРК ЛУТУГИНСЬКИЙ" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 7, ідентифікаційний код 37904583) 11 121 699 (одинадцять мільйонів сто двадцять одна тисяча шістсот дев'яносто дев'ять) грн. 38 коп. - заборгованість за договором, 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. - судового збору.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Якименко М.М.

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 12.04.2016 року.