Рішення № 57224476, 14.04.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.2016Справа №910/3922/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ФІРМА "КРІОГЕНСЕРВІС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АМТ-БІЗНЕС"

про стягнення 318 065,16 грн.

Суддя Турчин С.О.

Представники сторін:

від позивача: Власенко М.В. (довіреність б/н від 23.03.2016)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ФІРМА "КРІОГЕНСЕРВІС" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АМТ-БІЗНЕС" (відповідач) про стягнення 318 065,16 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № ЛГ-22-10 на виконання робіт від 08.10.2013 в частині оплати за виконані позивачем роботи, у зв'язку із чим, у відповідача виникла заборгованість у розмірі 170107,27 грн. Також, у зв'язку із простроченням грошового зобов'язання, позивач нарахував відповідачу 3% річних у розмірі 10919,48 грн. та збитки, завдані інфляцією у розмірі 137038,41 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.03.2016 прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження по справі № 910/3922/16, розгляд справи призначено на 24.03.2016.

23.03.2016 через відділ діловодства суду від позивача надішли документи по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2016 розгляд справи №910/3922/16, на підставі ст. 77 ГПК України, відкладено на 14.04.2016.

Представник позивача в судовому засіданні 14.04.2016, надав пояснення по суті позовних вимог, підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 14.04.2016 не з'явився, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив.

У відповідності до п. п. 3.9.1. п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

Ухвали Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи надсилались на юридичну адресу відповідача (вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), а відтак, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Водночас, судом, враховано, що у відповідності до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Враховуючи вищенаведене та те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, в судовому засіданні 14.04.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

08.10.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АМТ-БІЗНЕС" (відповідач, генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ФІРМА "КРІОГЕНСЕРВІС" (позивач, субпідрядник) укладено договір № ЛГ-22-10 на виконання робіт (надалі - договір), відповідно до умов якого генпідрядник доручає, а субпідрядник зобов'язується виконати роботи: Капітальний ремонт приміщень в вісях 16-18,Г-М на відм. +9,900 лабораторно-клінічного корпусу для розміщення ангіографічної системи ДУ "Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова" НАМНУ м. Київ, вул. Амосова, 6, відповідно до локального кошторису, що додається (додаток №2), та є невід'ємною частиною договору (п. 1.1. договору).

Пунктом 1.2. договору встановлено, що вартість передбачених договором робіт визначається договірною ціною (додаток №1) і становить 283512 грн. 12 коп., у т.ч. ПДВ 20% - 47252 грн. 02 коп.

Згідно із п. 3.1. договору, субпідрядник зобов'язується виконати роботу протягом 30 (тридцяти) робочих днів із дня підписання договору за умови своєчасного надання фронту робіт генпідрядником, із правом дострокового виконання.

Здача-приймання виконаних робіт оформляється актами приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2в і довідка № КБ-3), підписаними сторонами. Генпідрядник на протязі двох днів від дня одержання форм №КБ-2в і довідки № КБ-3 зобов'язаний перевірити й підписати ці документи або відмовити в підписанні форм, вказавши причину (неправильне застосування розцінок, завищення обсягів) зменшення суми (п. 4.1., п. 4.2. договору).

Згідно із п. 6.2. договору, генпідрядник має право безперешкодного доступу до робіт субпідрядника для перевірки ходу і якості виконуваних робіт.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що генпідрядник перераховує на рахунок виконавця аванс в розмірі 40% від загальної суми, що складає 113404 грн. 85 коп. у т.ч. ПДВ 20% - 18900 грн. 81 коп. протягом 5-ти банківських днів після підписання сторонами даного договору.

Відповідно до п. 5.2. договору, остаточний розрахунок за виконані роботи за цим договором здійснюються протягом 5-ти банківських днів на підставі підписаних актів форм КБ-2в і довідки КБ-3 за фактичний виконаний обсяг робіт шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок субпідрядника, на протязі 5-ти банківських днів після підписання сторонами Акту виконаних робіт, але не пізніше 30 грудня 2013 року.

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2013 року (8.1. договору).

Позивачем на виконання умов договору виконано, а відповідачем прийнято роботи на суму 283512,12 грн., що підтверджується Актом приймання виконаних будівельних робіт №1 (форма КБ-2в) від 24.10.2013 та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт №1 (форма КБ-3) від 24.10.2013; Актом приймання виконаних будівельних робіт №2 (форма КБ-2в) від 25.10.2013 та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт №2 (форма КБ-3) від 25.10.2013; Актом приймання виконаних будівельних робіт №3 (форма КБ-2в) від 27.12.2013 та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт №3 (форма КБ-3) від 27.12.2013.

25.10.2013 відповідач здійснив часткову оплату вартості виконаних робіт у розмірі 113404,85 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку №2600985818.

Таким чином, заборгованість відповідача за договором № ЛГ-22-10 на виконання робіт від 08.10.2013 становить 170107,27 грн. (283512,12 - 113404,85).

У зв'язку із наявністю заборгованості за договором № ЛГ-22-10 на виконання робіт від 08.10.2013 у розмірі 170107,27 грн. та простроченням виконання грошового зобов'язання, на підставі ст. 625 ЦК України, позивач нарахував 3% річних у розмірі 10919,48 грн. та збитки, завдані інфляцією у розмірі 137038,41 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду.

Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).

Відповідно до наявних в матеріалах справи Акту приймання виконаних будівельних робіт №1 (форма КБ-2в) від 24.10.2013, Акту приймання виконаних будівельних робіт №2 (форма КБ-2в) від 25.10.2013 та Акту приймання виконаних будівельних робіт №3 (форма КБ-2в) від 27.12.2013 позивачем виконано та відповідачем прийнято за договором на загальну суму 283512,12 грн. Вищевказані акти підписані відповідачем без заперечень та зауважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідачем здійснено часткову оплату вартості виконаних робіт у розмірі 113404,85 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою по рахунку №2600985818. Вартість виконаних позивачем робіт у розмірі 170107,27 грн. (283512,12 - 113404,85) відповідачем, у строки визначені п. 5.2. договору, не сплачена.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем за договором у розмірі 170107,27 грн. належним чином доведена, документально підтверджена та відповідачем не спростована.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки, невиконане зобов'язання за договором у розмірі 170017,27 грн. підтверджується матеріалами справи, доказів оплати заборгованості відповідачем не надано, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 170107,27 грн.

Позивачем, також, заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 10919,48 грн. та збитки, завдані інфляцією у розмірі 137038,41 грн.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу, є способом захисту майнового права та інтересу кредитора, що полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування грошовими коштами, що підлягають до сплати кредиторові.

Пунктом 3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" роз'яснено, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Перевіривши розрахунок 3% річних, нарахованих з 13.01.2014 по 04.03.2016, суд встановив, що розмір 3% річних становить 10933,47 грн.

Однак, враховуючи те, що позивачем у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України не заявлялось клопотань про можливість суду виходити за межі позовних вимог, то з відповідача підлягає стягненню сума 3% річних в розмірі 10919,48 грн., що заявлені позивачем до стягнення, а тому дана позовна вимога підлягає задоволенню в повному обсязі.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат, нарахованих з 13.01.2014 по 04.03.2016 судом встановлено, що розмір інфляційних втрат становить 135818,15 грн., а тому вимоги у частині стягнення збитків, завданих інфляцією підлягають задоволенню частково.

Враховуючи вищенаведене, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи, суд задовольняє позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ФІРМА "КРІОГЕНСЕРВІС" частково.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АМТ-БІЗНЕС" (02660, м. Київ, вул. Шиманського, будинок 2/1, код ЄДРПОУ 31172669) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ФІРМА "КРІОГЕНСЕРВІС" (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петрівське, вул. Київська, будинок 29-К, код ЄДРПОУ 21543199) суму основного боргу у розмірі 170107,27 грн., 3% річних у розмірі 10919,48 грн., збитки, завдані інфляцією у розмірі 135818,15 грн., судові витрати у розмірі 4752,67 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 18.04.2016.

Суддя С.О. Турчин