Рішення № 57224281, 12.04.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3338/16 12.04.16 р.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕЧЕРСЬК - 2006"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атрікс Груп"

про стягнення 240 000,00 грн.,

Суддя Зеленіна Н.І.

При секретарі судового засідання Ліпіній В.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Валентинов А.В. за довіреністю № б/н від 01.03.2016 р.;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕЧЕРСЬК - 2006" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атрікс Груп" про стягнення 240 000,00 грн.

Ухвалою суду від 01.03.2016 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 22.03.2016 р.

15.03.2016 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання.

22.03.2016 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні 22.03.2016 р. подав клопотання про продовження строку вирішення спору у справі на 15 днів.

Ухвалою суду від 22.03.2016 р. продовжено строк розгляду справи на 15 днів, розгляд справи відкладено на 12.04.2016 р.

У судове засідання 12.04.2016 р. представник відповідача повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Жодних заяв, клопотань від відповідача через відділ діловодства суду не надходило.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році», п. 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році», п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

У судовому засіданні 12.04.2016 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

15.07.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Печерськ -2006" (надалі - позивач, Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АРТІКС ГРУП" (надалі - відповідач, Підрядник) укладено Договір № 15-07/14 (надалі - Договір).

Відповідно до п. п. 1.1., 1.2. Договору, Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконувати роботи по модернізації приміщень (м. Київ, вул. Димитрова, 5, корпус 2, літера В1), згідно з Договірною ціною та Локальним кошторисом. Замовник зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її згідно з умовами даного Договору.

За умовами п. 3.1. Договору, загальна вартість робіт та матеріалів за цим Договором складає 240 000,60 грн., у тому числі ПДВ 20%, що складає 40 000,00 грн.

Пунктом 4.1. Договору сторони погодили, що сплата суми, визначеної у п. 3.1 Договору, або її першої частини здійснюється Замовником шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок Підрядника в термін до 30 липня 2014 року включно.

Згідно з п. 5.1. Договору, здача - приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за Актом приймання виконаних робіт, в якому визначаються якість виконаних робіт і ймовірні претензії, які повинні бути задоволені Підрядником.

Відповідно до п. п. 7.1., 7.2. Договору, Підрядник зобов'язується виконати роботи, що складають предмет цього Договору, у термін до 31 липня 2014 року включно. Цей Договір набирає чинності з дати підписання його сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Зобов'язанням, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до ст. ст. 626-629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, позивачем належним чином виконано зобов'язання за Договором щодо сплати грошових коштів, про що свідчить платіжне доручення № 840 від 28.07.2014 р.

Проте, погоджені сторонами роботи за Договором відповідачем не виконано, у зв'язку з чим позивач просить суд повернути плачену суму грошових коштів.

Станом на час розгляду справи будь-яких доказів виконання відповідачем робіт за Договором суду не надано, доводи позивача у встановленому законом порядку не спростовано.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 34 Кодексу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як встановлено ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач відзиву на позовну заяву та будь-яких заперечень по суті спору не надав, тверджень позивача у встановленому законом порядку не спростував.

При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином та у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Атрікс Груп" (01014, м. Київ, вул. Звіринецька, буд. 63; код ЄДРПОУ 38977783) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕЧЕРСЬК - 2006" (03680, м. Київ, вул. Димитрова, буд. 5; код ЄДРПОУ 34414872) 240 000 (двісті сорок тисяч) грн. 00 коп. заборгованості та 3 600 (три тисячі шістсот) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 18.04.2016 р.

Суддя Н.І. Зеленіна