Рішення № 57224162, 31.03.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16

тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" березня 2016 р. Справа № 911/5236/15

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ

до Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “Садова 31”, Автономна Республіка Крим, м. Ялта

про стягнення 6860,36 грн.

За участю представників:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі – позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “Садова 31” (далі – відповідач) про стягнення 6860,36 грн., з яких 4844,04 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу №1374/14-ТЕ-19 від 18.12.2013 р., 496,38 грн. пені, 145,88 грн. 3% річних та 1374,06 грн. інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №1374/14-ТЕ-19 від 18.12.2013 р. купівлі-продажу природного газу в частині оплати за природній газ, у зв’язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 4844,04 грн. У зв’язку з наявністю вказаної заборгованості позивачем на підставі п. 7.2. договору нараховано відповідачу 496,38 грн. пені та на підставі ст. 625 ЦК України 145,88 грн. 3% річних та 1374,06 грн. інфляційних втрат.

Представник позивача в судовому засіданні 20.01.2016 р. позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві, а у судове засідання 31.03.2016 р. не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судових засідань відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0103250045410.

Представник відповідача у судові засідання 20.01.2016 р. та 31.03.2016 р. не з’явився, хоча про звернення позивача за даним позовом до суду відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи транспортною накладною №00684649-ААWH.

При цьому, судом було повідомлено відповідача про розгляд справи у господарському суді Київської області шляхом розміщення інформації про розгляд справи на сторінці суду (у розділі «Новини та події суду») офіційного веб-порталу «Судова влада в Україні» в мережі Інртернет.

Відповідач відзив на позов до суду не надіслав, вимоги ухвал суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст. 75 ГПК України в разі якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

18.12.2013 р. між публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (продавець) та об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку “Садова 31” (покупець) було укладено договір №1374/14-ТЕ-19 купівлі-продажу природного газу (договір), відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов’язується передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах договору.

Відповідно до п. 1.2. договору газ, що продається за договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями, національними творчими спілками та їх регіональними осередками (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності).

Згідно з п. 2.1. договору продавець передає покупцеві з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р. газ обсягом до 66 тис. куб. м., у тому числі по місяцях кварталів (тис.куб.м.): І кв. 30 (січень 10, лютий 10, березень 10); ІІ кв. 7,4 (квітень 5, травень 1,2, червень 1,2); ІІІ кв. 3,6 (липень 1,2, серпень 1,2, вересень 1,2); ІV кв. 25 (жовтень 5, листопад 10, грудень 10).

Обсяги газу, що планується передати за договором, можуть змінюватись сторонами протягом місяця продажу в установленому порядку. Допускається відхилення місячного обсягу переданого газу в розмірі ± 5% (плюс/мінус п’ять відсотків) від узгодженого сторонами згідно з п. 2.1. цього договору планового обсягу продажу газу без коригування планового обсягу (підпункти 2.1.1., 2.1.2. пункту 2.1. договору).

Пунктом 3.1. договору передбачено, що продавець передає покупцю газ у пунктах приймання-передачі газу на вхідній запірній/відключаючій арматурі покупця. Право власності на газ переходить від продавця до покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов’язану з правом власності на газ.

Приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу (п. 3.3. договору).

Відповідно до п. 3.4. договору акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Згідно з п. 5.1. договору ціна (граничний рівень ціни) на газ і тарифи на його транспортування установлюються Національною комісією регулювання електроенергетики України (НКРЕ).

Пунктом 5.2. договору передбачено, що всього до сплати за 1000 куб.м. природного газу з ПДВ - 1309,20 грн.

Пунктом 6.1. договору встановлено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

В п. 11 договору сторони погодили, що договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу до 31.12.2014 р., а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення.

На виконання умов договору в січні-лютому 2014 р. позивач передав, а відповідач прийняв 7,700 тис. куб. м. природного газу на загальну суму 10080,84 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2014 р. за січень 2014 р. на суму 5236,80 грн. та від 28.02.2014 р. за лютий 2014 р. на суму 4844,04 грн., підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими їх печатками.

Відповідач за отриманий у січні-лютому 2014 р. природний газ розрахувався частково у сумі 5236,80 грн., що підтверджується довідкою позивача про операції по підприємству «Садова 31 ОСББ» з 01.12.2013 по 28.02.2015 р., у зв’язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 4844,04 грн.

Враховуючи те, що на момент звернення позивача до суду відповідач вказану заборгованість не погасив, позивач просить суд стягнути з відповідача 4844,04 грн.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 2 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з приписами статтей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем за договором №1374/14-ТЕ-19 від 18.12.2013 р. купівлі-продажу природного газу за актом приймання-передачі природного газу від 28.02.2014 р. за лютий 2014 р. у сумі 4844,04 грн. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості підтверджується доказами, які наявні в матеріалах справи, то вимога позивача про стягнення з відповідача 4844,04 грн. підлягає задоволенню.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення пені у сумі 496,38 грн. за прострочення оплати отриманого в січні 2014 р. природного газу, нарахованої за період з 15.02.2014 р. по 19.02.2014 р. на прострочену заборгованість відповідача за актом приймання-передачі природного газу за січень 2014 р. на суму 5236,80 грн. та за період з 15.03.2014 р. по 14.09.2014 р. на прострочену заборгованість відповідача за актом приймання-передачі природного газу за лютий 2014 р. на суму 4844,04 грн.

Згідно з п. 7.2. договору у разі невиконання покупцем пункту 6.1. умов цього договору він зобов’язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до п. 1.9. постанови № 14 від 17.12.2013 р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період прострочення, а тому позивачем невірно нараховано пеню за 19.02.2014 р.- день, коли фактично була погашена заборгованість за актом приймання-передачі природного газу за січень 2014 р. на суму 5236,80 грн.

Таким чином, відповідно до вірного розрахунку, здійсненого судом на прострочену заборгованість відповідача за січень-лютий 2014 р. з урахуванням зазначених позивачем дат початку періодів прострочення по 18.02.2014 р. та 14.09.2014 р., відповідно сума пені становить 494,52 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 145,88 грн. 3% річних нарахованих за загальний період з 15.02.2014 р. по 10.03.2015 р. та 1374,06 грн. інфляційних втрат нарахованих за загальний період з лютого 2014 р. по січень 2015р.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проте, як зазначалось раніше, наданий позивачем розрахунок 3% річних є невірним, оскільки позивачем нараховано 3 % річних за 19.02.2014 р. на заборгованість за січень 2014 р.

Відповідно до вірного розрахунку, здійсненого судом з урахуванням зазначених позивачем дат початку періодів прострочення по встановлені судом вірні дати закінчення періодів прострочення та з урахуванням часткової оплати, сума 3% річних за загальний період з 15.02.2014 р. по 10.03.2015 р. становить 145,45 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Позивач просить стягнути 1374,06 грн. інфляційних втрат, що нараховані за загальний період з лютого 2014 р. по січень 2015 р.

Однак, наданий розрахунок інфляційних втрат є невірним, з огляду на наступне.

Відповідно до абзаців 2, 3 п. 3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Враховуючи викладене, позивачем неправомірно нараховано інфляційні втрати за період, в якому заборгованість відповідача існувала менше місяця, а саме за лютий 2014 р., оскільки заборгованість відповідача у вказаному періоді нарахування інфляційних втрат виникла 15.02.2014 р., а оплата була здійснена 19.02.2014 р. та за березень 2014 р. на заборгованість за лютий 2014 р., оскільки заборгованість виникла 15.03.2014 р.

Таким чином, відповідно до вірного розрахунку, здійсненого судом за загальний період з квітня 2014 р. по січень 2015 р. на прострочену заборгованість відповідача за актом приймання передачі-природного газу за лютий 2014 р. на суму 4844,04 грн., інфляційні витрати становлять 1211,01 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до статті 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Садова 31» (98600, Автономна Республіка Крим, м. Ялта, вул. Садова, буд. 31, прим. 41-3, код 38829942) на користь публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Богдана Хмельницького, 6, код 20077720) 4844,04 грн. (чотири тисячі вісімсот сорок чотири грн. 04 коп.) заборгованості, 494,52 грн. (чотириста дев’яносто чотири грн. 52 коп.) пені, 145,45 грн. (сто сорок п’ять грн. 45 коп.) 3% річних, 1211,01 грн. (одну тисячу двісті одинадцять грн. 01 коп.) інфляційних втрат та 1188,65 грн. (одну тисячу сто вісімдесят вісім грн. 65 коп.) судового збору.

2. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.О. Рябцева

Рішення підписано 18.04.2016 р.