Ухвала суду № 57223503, 15.04.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

15 квітня 2016 року № 810/1262/16

Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області про скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Відділу державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області, в якому позивач просить:

- скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області ОСОБА_2 від 02.03.2016 про відкриття виконавчого провадження № 50366273 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 25 743, 10 грн.;

- скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області ОСОБА_2 від 02.03.2016 ВП № 50366373 про арешт майна боржника ОСОБА_1 та оголошення заборони на його відчуження;

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам ст. 106 Кодексу.

Суд звертає увагу на те, що в матеріалах позовної заяви відсутня копія паспорту громадянина України як документ, що підтверджує наявність у ОСОБА_1 процесуальної правосуб'єктності.

Так, згідно з ч. 1 ст. 48 Кодексу адміністративного судочинства України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Адміністративна процесуальна правоздатність - абстрактна умова володіння всіма процесуальними правами і обов'язками, яка передбачає можливість конкретної особи стати суб'єктом конкретних процесуальних правовідносин, стати персоніфікованим носієм прав і обов'язків, передбачених законом для даного суб'єкта і даних правовідносин. Тому особою, що бере участь у справі, можуть бути лише особи, які володіють процесуальною правоздатністю.

Для особистої участі в адміністративній справі недостатньо володіти лише правоздатністю, необхідна ще й адміністративна процесуальна дієздатність, тобто здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді.

Відповідно до ч. 2 ст. 48 Кодексу адміністративного судочинства України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Таким чином, змістом адміністративної процесуальної дієздатності є здатність особисто здійснювати процесуальну діяльність, яка породжує відповідні юридичні наслідки. Вона визнається за фізичними особами, які досягли повноліття.

Положеннями статті 34 Цивільного кодексу України, серед іншого, передбачено, що особа вважається повнолітньою, якщо вона досягнула вісімнадцяти років.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 р. № 5492-VІ (далі-Закон № 5492) паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України на території України.

Пунктом 6 ч. 7 ст. 21 Закону № 5492 встановлено, що до паспорта громадянина України вноситься така інформація як дата народження.

Згідно з п. 1.2 Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 13.04.2012 № 320 паспорт громадянина України (далі - паспорт) видається територіальними підрозділами Державної міграційної служби України (далі - територіальні підрозділи) за місцем проживання кожному громадянинові України після досягнення 16-річного віку, а надалі в разі необхідності обмінюється, видається замість утраченого, викраденого або зіпсованого.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в даному випадку належним доказом наявності у ОСОБА_1 адміністративної процесуальної правосуб'єктності є саме паспорт громадянина України, який до позовної заяви не долучений.

Відповідно до ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» № 928-VIII від 25.12.2015 розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 1378 гривень, з 1 травня - 1450 гривень, з 1 грудня - 1550 гривень.

Абзацом 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що у разі коли в позовній заяві обєднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить суд: скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області ОСОБА_2 від 02.03.2016 про відкриття виконавчого провадження № 50366273 про стягнення з ОСОБА_1Ю, виконавчого збору у розмірі 25 743, 10 грн.;скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області ОСОБА_2 від 02.03.2016 ВП № 50366373 про арешт майна боржника ОСОБА_1 та оголошення заборони на його відчуження;

Таким чином позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру.

Отже, за вимоги немайнового характеру про скасування постанов позивачеві необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 102,40 грн. (2х0,4х 1 378,00 грн.).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження оплати судового збору, було долучено копію квитанції № 0.0.517634295.1 від 11.03.2016 на суму 551,21 грн.

Зі змісту вказаної квитанції вбачається, що сума судового збору у розмірі 551,21 грн. була сплачена позивачем за наступними реквізитами: отримувач коштів: Голосіївський районний суд міста Києва; код отримувача:38039757; банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві; код банку отримувача: 820019; рахунок отримувача: 31219206700002; призначення платежу: 101;3017022 251;судовий збір за позовом ОСОБА_1/Голосіївський районний суд м. Києва.

Отже, враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що вказана квитанція не є належним доказом, який підтверджує часткову сплату позивачем судового збору у сумі 551,21 грн. за звернення з позовною заявою до Київського окружного адміністративного суду.

Таким чином, при зверненні до суду позивачем не було сплачено судовий збір у розмірі 1 102,40 грн., який встановлений чинним законодавством.

Суд звертає увагу, що для перерахування судового збору за подання позовної заяви до Київського окружного адміністративного суду Головним управлінням Державної казначейської служби України у Київській області визначено наступні реквізити: отримувач коштів: Київський окружний адміністративний суд, код отримувача: 37955989, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Київській області, код банку отримувача: 821018, рахунок отримувача: 31213206784001, код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Частинами 4-5 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання. Якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються імя представника, його поштова адреса, а також номер засобу звязку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що сторона, а також третя особа в адміністративній справі можуть брати участь в адміністративному процесі особисто і (або) через представника.

Представники беруть участь в адміністративному процесі на основі договору або закону (ч. 3 ст. 56 Кодексу адміністративного судочинства України).

Судом встановлено, що позовна заява підписана представником позивача, ОСОБА_3, яка представляє інтереси позивача на підставі довіреності від 20.08.2014, що підписана ОСОБА_1. Проте, в позовній заяві відсутня інформації щодо представника позивача, зокрема, не вказаного його імя та поштова адреса.

Відповідно до ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову субєктом владних повноважень.

Частиною 4 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.

Як вбачається з матеріалів адміністративного позову, позивачем всупереч зазначеним вимогам Кодексу, надана не підписана представником копія позовної заяви для направлення відповідачу, а її фотокопія, що не відповідає приписам ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Відповідно до положень ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків. Вказані недоліки повинні бути усунені у місячний строк з дня отримання позивачем копії даної ухвали шляхом подання до суду позовної заяви з дотриманням вимог ст. 106 КАС України.

Керуючись ст. ст. 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1.Залишити позовну заяву без руху.

2.Усунути у місячний строк з дня отримання копії даної ухвали вказані недоліки, а саме:

- надати копію усіх заповнених сторінок паспорта громадянина України ОСОБА_1;

- надати виправлені примірники позовної заяви (в двох екземплярах) з урахуванням вказаних судом зауважень;

- надати докази оплати судового збору у сумі 1 102, 42 грн.

3.Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із обов'язковою вказівкою на номер справи № 810/1262/16 та зазначенням прізвища судді, який постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

4. Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Дудін С.О.