Вирок № 5722311, 03.03.2008, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 1-154/2008р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2008 року Оболонський районний суд міста Києва

в складі головуючого - судді Прудніка О.А.

при секретарі Бохонській І.О.

з участю прокурора Сімонова Я.Г.

з участю захисника ОСОБА_1

законного представника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу по обвинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, що має неповну середню освіту, учня 10-Б класу ЗНЗ №216, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч.3 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

29.10.2007 року, о 23 годині 30 хвилин, неповнолітній ОСОБА_3 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у приміщенні торгового залу магазина «Сільпо», розташованого по АДРЕСА_2 в присутності громадян, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, почав висловлюватися брутальною лайкою, на адресу старшого зміни охорони вищевказаного магазину ОСОБА_4 , який виконував свої службові обов'язки, пов'язані з забезпечення нормального функціонування вищевказаного магазину, провокуючи останнього на конфлікт.

30.10.2007 року, в період часу з 01 години по 04 годину, неповнолітній ОСОБА_3 умисно, з метою грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, продовжуючи свої злочинні дії, періодично заходячи у приміщення магазину «Сільпо» та знаходячись у приміщенні торгового залу , знов почав провокувати старшого зміни охорони магазина «Сільпо» ОСОБА_4 на конфлікт інсценізуючи викрадення товару.

Після того, як старший зміни охорони магазину «Сільпо» ОСОБА_4 виконуючи свої службові обов'язки запросив ОСОБА_3 у кімнату охорони, щоб перевірити у останнього наявність неоплаченої продукції, ОСОБА_3 зневажаючи загальноприйняті норми моралі та поведінки у суспільстві, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, в присутності громадян почав ображати ОСОБА_4 нецензурною лайкою, яка принижує честь та гідність особи. Після цього опинившись на вулиці, після того, як старший зміни охорони ОСОБА_4 запропонував покинути приміщення магазину, ОСОБА_3 продовжуючи свої хуліганські дії, спрямовані на порушення громадського порядку, діючи з особливою зухвалістю, знайшовши пусту скляну пляшку почав умисно стукати нею по вікну магазина, а потім умисно вдарив нею по склу вікна магазина та розбив його. Через деякий час, ОСОБА_3 побачивши у вікні магазину «Сільпо» старшого зміни охорони ОСОБА_4 знову почав висловлюватися на його адресу нецензурною лайкою. При цьому старший зміни охорони магазина «Сільпо» ОСОБА_4, намагаючись припинити дії ОСОБА_3 спрямовані на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, та намагаючись затримати його став вимагати від останнього негайно припинити свої хуліганські дії. Однак, неповнолітній ОСОБА_3 категорично ігноруючи дії старшого зміни охорони ОСОБА_4 та намагання останнього припинити хуліганські дії, свої хуліганські дії не припинив, та здійснюючи активну фізичну протидію та опір громадянину, який, припиняв хуліганські дії, кинув у ОСОБА_4 також скляною пляшкою, яка потрапила у плече ОСОБА_4, спричинивши йому тим самим фізичний біль. В подальшому при намаганні ухилитися від відповідальності та уникнути покарання ОСОБА_3 став тікати з місця вчинення злочину, однак був затриманий та переданий до чергової частини міліції. В наслідок вчинення хуліганських дій ОСОБА_3 ЗАТ «ФОЗЗІ» до якого належить магазин «Сільпо», розташований по вулиці АДРЕСА_2, було спричинено матеріальну шкоду на суму 2550 гривень.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч.3 КК України визнав повністю, щиро покаявся і дав суду показання, які відповідають встановленим та викладеним вище обставинам, підтвердивши події викладені у обвинувальному висновку доповнивши, що він вчинив дії, які йому інкримінують не обдумавши їх наслідки та на теперішній час дуже шкодує про свій вчинок. Просить суворо його не карати, обіцяючи більш злочинів не вчиняти. При цьому ОСОБА_3 зазначив, що дійсно 29.10.2007 року, о 23 годині 30 хвилин, він після вживання алкогольного напою, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у приміщенні торгового залу магазина «Сільпо», розташованого по АДРЕСА_2 в присутності громадян, вчинив хуліганство, провокував старшого зміни охорони вищевказаного магазину ОСОБА_4, який виконував свої службові обов'язки, пов'язані з забезпечення нормального функціонування вищевказаного магазину на конфлікт. 30.10.2007 року, в період часу з 01 години по 04 годину, періодично заходив у приміщення магазину «Сільпо» та знаходячись у приміщенні торгового залу знов провокував старшого зміни охорони магазина «Сільпо» ОСОБА_4 на конфлікт інсценізуючи викрадення товару. Після того, як старший зміни охорони магазину «Сільпо» ОСОБА_4 виконуючи свої службові обов'язки запросив його у кімнату охорони, щоб перевірити наявність неоплаченої продукції, він в присутності громадян почав ображати ОСОБА_4 принижуючи честь та гідність особи. Після цього опинившись на вулиці, після того, як старший зміни охорони ОСОБА_4 запропонував покинути приміщення магазину, він продовжуючи свої хуліганські дії, спрямовані на порушення громадського порядку, знайшовши пусту

скляну пляшку почав умисно стукати нею по вікну магазина, а потім вдарив нею по склу вікна магазина та розбив його. Через деякий час, він побачивши у вікні магазину «Сільпо» старшого зміни охорони ОСОБА_4 який намагався припинити його дії спрямовані на хуліганство. Однак він свої дії не припинив, та кинув у бік ОСОБА_4 також скляною пляшкою. В подальшому при намаганні втекти з місця вчинення злочину він був затриманий та переданий до чергової частини міліції. В наслідок вчинення хуліганських дій ЗАТ «Ф0331» до якого належить магазин «Сільпо», розташований по вулиці АДРЕСА_2, була спричинено матеріальну шкоду яка на теперішній час вже відшкодована.

ОСОБА_2 - законний представник неповнолітнього підсудного, охарактеризувала свого сина ОСОБА_3 фактично з позитивної сторони, пославшись на те, що останній шкодує про свій вчинок та обіцяє виправитись.

Крім повного визнання своєї вини підсудним, його винність у вчиненні інкримінованих йому діянь, кваліфікованих за ч.3 ст. 296 КК України повністю підтверджується та доведена зібраними по кримінальній справі доказами, дослідження яких відповідно до ст. ст. 299, 301-1 КПК України за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним та обмежено, стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

При встановлених обставинах, оцінюючи всі зібрані та досліджені докази в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудного у вчиненні вищезазначеного злочину доведена і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились в хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського* порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувались особливою зухвалістю пов'язані з опором громадянину, який припиняв хуліганські дії, ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ст. 296 ч.3 КК України.

При цьому кваліфікуюча ознака по пред'явленому обвинуваченню у хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку, що супроводжується винятковим цинізмом, на думку суду підлягає виключенню з обвинувачення ОСОБА_3, як така, що не знайшла свого належного підтвердження при судовому слідстві.

Призначаючи вид та міру покарання підсудному ОСОБА_3 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує характер, ступінь суспільної небезпеки та тяжкість вчиненого злочину, особу винного та дані, що його характеризують, його відношення до подій, що відбулися, їх наслідків, його вік, стан здоров'я, сімейні обставини, матеріальне становище, умови його життя та виховання, вплив дорослих та оточуючих, стан здоров'я, загального розвитку, рівень розумових здібностей, повне визнання своєї вини та щире каяття, вчинення злочину у неповнолітньому віці, що раніше він до кримінальної відповідальності не притягувався, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, а також обставини, які негативно впливали на виховання неповнолітнього, й інші особливості, що злочин ним вчинено у стані алкогольного сп'яніння.

Враховуючи, що по справі встановлено декілька обставин які пом'якшують покарання підсудного і істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, суд та приходить до висновку про необхідність призначення підсудному покарання згідно ст. 98 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції визначеної статті кримінального закону з застосуванням ст. 75, 104 КК України, звільнення від відбування покарання з випробуванням, оскільки на думку суду його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства в умовах нагляду за ним матері, без призначення громадського вихователя, при цьому саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення та перевиховання підсудного.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 299, 301-1, 323, 324, 433, 445, 446 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч.3 КК України та призначити йому покарання у виді 2(двох) років позбавлення волі, з застосуванням ст. 75, 104 КК України звільнення від відбування призначеного покарання з випробуванням на один рік шість місяців, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити попередньою у виді підписки про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві р/р №35226002000466 в УДК у Київській області, МФО 821018 код 25575285 за проведення експертизи 376 (триста сімдесят шість) гривень 72 коп.

Вирок може бути оскаржений протягом 15 днів до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва.