Рішення № 57221446, 14.04.2016, Білозерський районний суд Херсонської області

Справа № 648/752/16-ц

Провадження № 2/648/242/16

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

14 квітня 2016 року с.м.т. Білозерка

Білозерський районний суд Херсонської області в складі:

Головуючого судді - Бугрименка В.В.

секретаря - Когут Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу та збитків

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що 23 жовтня 2012 року між сторонами укладено договір фінансового лізингу відповідно до якого позивач передав у розпорядження відповідача обєкт лізингу транспортний засіб VW Polo Sedan 1.6 I, шасі №XW8ZZ61ZDG022390, а відповідач прийняв обєкт лізингу та зобовязувався сплачувати лізингові платежі відповідно до графіку, без урахування авансового платежу в сумі, що становить еквівалент у гривні 2141,69 дол. США., на загальну суму, що становить еквівалент у гривні 14277, 92 дол. США. 26 березня 2014 року сторони уклали додаткову угоду, якою продовжили дію договору до 15 жовтня 2019 року та погодили новий графік здійснення лізингових платежів. Разом з цим, з листопада місяця 2014 року відповідач порушив умови договору щодо своєчасності здійснення сплати лізингових платежів, за лютий-травень 2015 року вказані платежі взагалі не сплачені, заборгованість становить 18024 грн. 13 коп.. Протягом березня травня місяця 2015 року відповідачу направлено три вимоги щодо неналежного виконання умов договору. 27 травня 2015 року договір розірвано, проте відповідач, навіть після відкриття виконавчого провадження за виконавчим написом про повернення обєкта фінансового лізингу, останній не повернув, заборгованість не сплатив. Враховуючи, що відповідач не повернув обєкт лізингу, упущена вигода позивача за фактичне користування обєктом лізингу, за період з травня місяця 2015 року по січень місяць 2016 року, становить сукупність лізингових платежів за вказаний період на загальну суму 51705 грн. 92 коп.. Крім того, позивач має право на отримання комісії та процентів за період з лютого 2016 року по жовтень 2019 року в сумі 5039, 78 дол. США, що станом на 21 січня 2016 року становить 123736 грн. 69 коп. У звязку з неналежним виконанням відповідачем обовязків за договором, з метою захисту своїх прав, позивач змушений був звернутися до ТОВ «Юридична компанія «Тріпл Сі»» та ТОВ «Юридична фірма «Варнер»» для отримання юридичних послуг. Збитки позивача у звязку з понесеними витратами на вказані послуги становлять 16200 грн.. Крім того, відповідно до умов договору, відповідач зобовязаний сплатити позивачу штраф у сумі 2816 грн. 87 коп. (нагадування) та пеню за несплачені лізингові платежі за лютий квітень місяць 2015 року в сумі 2796 грн. 49 коп. а також, відповідно до ст.625 ЦК України, 3% річних 838 грн. 94 коп. та інфляційні втрати в сумі 5343 грн. 35 коп.. На підставі ст.ст.22, 526, 536, 549, 611, 785, 806, 808, 1048, 1214 ЦК України просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Порше Лізинг Україна» 221462 грн. 39 коп. та судові витрати.

В судове засідання представник позивача не зявився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав заяву в якій просив розглянути справу без його участі, позов підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку.

Згідно ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи викладене, оскільки представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд вважає необхідним ухвалити заочне рішення у справі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно до ч.1 ст. 806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Статтею 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачено, що фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансвого лізингу. За договоруом фінансового лізингу лізингодавець зобовязується набути у власність річ у продавця відповідно довстановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізинговий платіж).

Судом встановлено, що 23 жовтня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про фінансовий лізинг №00006003. Відповідно до умов договору, позивач передав у розпорядження відповідача об'єкт лізингу - транспортний засіб VW Polo Sedan 1.6 I, шасі №XW8ZZ61ZDG022390, а відповідач прийняв обєкт лізингу та зобовязувався сплачувати лізингові платежі відповідно до графіку, без урахування авансового платежу в сумі, що становить еквівалент у гривні 2141,69 дол. США., на загальну суму, що становить еквівалент у гривні 14277, 92 дол. США. 26 березня 2014 року сторони уклали додаткову угоду, якою продовжили дію договору до 15 жовтня 2019 року та погодили новий графік здійснення лізингових платежів. 27 травня 2015 року договір розірвано за ініціативою позивача, у звязку з несплатою відповідачем лізингових платежів за лютий-квітень місяці 2015 року в сумі 18024 грн. 13 коп.( 5299 грн.67 коп. + 6558 грн. + 6165 грн. 46 коп.). Станом на 21 січня 2016 року відповідач обєкт лізингу не повернув, заборгованість за лізинговими платежами не сплатив.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

За таких обставини, вимога позивача про стягнення з ОСОБА_1 заборгованість за лізинговими платежами в сумі 18024 грн. 13 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Зі змісту п.6.17 договору вбачається, що сторони погодили, що у випадку розірвання договору за ініціативою позивача відповідно до п.12 договору, лізинговий платіж буде вважатися платою за користування обєктом лізингу.

Враховуючи, що після розірвання договору, відповідач обєкт лізингу не повернув, з останнього на користь товариства мають бути стягнуті кошти за користування обєктом лізингу, за період з травня місяця 2015 року по січень місяць 2016 року, відповідно до заявлених вимог, в сумі 51705 грн. 92 коп..

Відповідно до п.п.3, 4 ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, відшкодування збитків.

Пунктом 8.2 договору передбачено, що у випадку прострочення сплати платежу, до лізингоодержувача застосовуються наступні санкції: пеня у розмірі 10 % річних від вчасно невиплаченої суми за кожен день затримки до моменту повної виплати платежу та штрафи за надіслані позивачем вимоги щодо сплати, еквівалент 15 дол.США за першу вимогу, 20 дол. США за другу вимогу, 25 дол. США за третю вимогу.

З матеріалів доданих до позовної заяви вбачається, що у звязку з порушенням відповідачем зобовязань, щодо сплати лізингових платежів, за вказаною ним адресою, позивачем направлялись вимоги відповідно до п.8.2 договору. За таких обставин з ОСОБА_1 підлягає стягненню штраф в сумі 2816 грн. 87 коп.

Разом з цим, вимога про стягнення з відповідача пені в сумі 2796 грн. 49 коп. підлягає задоволенню частково. Враховуючи, що відповідачем порушено сплату лізингових платежів за лютий-квітень місяці 2015 року, суд приходить до висновку, про безпідставність нарахування пені з 16 березня та 16 квітня 2014 року відповідно. Таким чином, з відповідача має бути стягнута пеня в сумі 1524 грн. 08 коп. (492 грн. 22 коп. (5299,67 грн. х10% / 100% /365 х 339 дн. = 492,22 грн.), за період з 16 лютого 2015 року по 21 січня 2016 року, + 558 грн. 86 коп. (6559 грн. х10% / 100% /365 х 311 дн. = 558,86 грн.), за період з 16 березня 2015 року по 21 січня 2016 року, + 473 грн. ((6165.46 грн. х 10% / 100% /365 х 280 дн. = 473 грн.))за період з 16 квітня 2015 року по 21 січня 2016 року).

Відповідно до ст.22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно п.6.3 договору сторони погодили, що лізингові платежі та інші платежі, що підлягають виплаті на користь ТОВ «Порше Лізинг Україна», відображають справедливу вартість об'єкта лізингу та забезпечують отриманняТОВ «Порше Лізинг Україна» очікуваної суми станом на дату виконання контракту суми на основі діючого курсу обміну доларів США, встановленого Національним банком України або українським комерційним банком, яке буде обрано за рішенням «Порше Лізинг Україна», станом на дату, коли кожен платіж підлягає виплаті.

Враховуючи, що продовж дії договору позивач сподівався на отримання доходів у вигляді процентів та комісії, які входять до складу лізингового платежу, разом з цим, договір було розірвано у звязку з протиправною поведінкою відповідача, останнім обєкт лізингу не повернуто, суд приходить до висновку, що діями ОСОБА_1 ТОВ «Порше Лізинг Україна» завдано збитків у вигляді недоотриманих процентів, комісії за період з лютого місяця 2016 року по жовтень місяць 2019 року, в сумі 123736 грн. 69 коп., що еквівалентно 5039, 78 дол. США.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язань, з останнього підлягають стягненню 3 проценти річних від простроченої суми та інфляційні втрати за періоди з 16 лютого 2105 року по 21 січня 2016 року, щодо невиконаного зобовязання на суму 5299 грн.67 коп., з 16 березня 2015 року по 21 січня 2016 року, щодо невиконаного зобовязання на суму 6559 грн., з 16 квітня 2015 року по 21 січня 2016 року, щодо невиконаного зобовязання на суму 6165 грн. 46 коп. Суд не може погодитись із розрахунком 3 % річних та інфляційних втрат наданих позивачем по другому та третьому платежу, а саме про початок періоду нарахувань з 16 березня та 16 квітня 2014 року, з підстав вище викладених судом, при вирішені вимоги про стягнення пені. За таких обставин, з відповідача мають бути стягнуті 3% річних у сумі 457 грн. 20 коп. (147 грн. 66 коп. (5299,67 грн. х 3% / 100% /365 х 339 дн. = 147,66 грн.), за період з 16 лютого 2015 року по 21 січня 2016 року, + 167 грн. 65 коп. (6559 грн. х3% / 100% /365 х 311 дн. = 167,65 грн.), за період з 16 березня 2015 року по 21 січня 2016 року, + 141 грн. 89 коп.((6165.46 грн. х 3% / 100% /365 х 280 дн. = 141,89 грн.))за період з 16 квітня 2015 року по 21 січня 2016 року).

Інфляційні втрати становлять з суми невиконаного зобовязання 5299 грн. 67 коп. 1759 грн. 25 коп. (110,80%?114,00%?102,20%?100,40%?99,00%?99,20%?102,30%?98,70%?102,00%?100,70%?100,90 = 133,2% х 5299 грн. 67 коп. = 7058 грн. 92 коп. - 5299 грн. 67 коп. = 1759 грн. 25 коп.). З суми невиконаного зобовязання 6559 грн. 1325грн. 74 коп. (114,00% ?102,20% ?100,40% ?99,00% ?99,20% ?102,30% ?98,70% ?102,00% ?100,70% ?100,90%= 120,2% х 6559 грн. = 7 884,74 грн. - 6559 грн. = 1 325,74 грн.) З суми невиконаного зобовязання 6165 грн. 46 коп. 335 грн. 99 коп. (102,20%?100,40%?99,00%?99,20%?102,30%?98,70%?102,00%?100,70%?100,90% = 105,45% х 6165 грн. 46 коп. = 6501 грн. 45 коп. - 6165 грн. 46 коп. = 335 грн. 99 коп.), а всього - 3420 грн. 98 коп.

Вимога позивача про стягнення з ОСОБА_1 збитків в сумі 16200 грн., понесених позивачем за оплату послуг ТОВ «Юридична компанія «Тріпл Сі»» та ТОВ «Юридична фірма «Варнер»», задоволенню не підлягає. Зі змісту договорів, укладених між позивачем та вказаними особами вбачається, що предметом цих договорів є надання юридичних послуг.

Зі змісту ст.1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20 грудня 2011 року вбачається, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Разом з цим, в супереч вимог ст. 60 ЦПК України, позивачем не надано належних та допустимих доказів щодо часу протягом якого товариствами надавалась правова допомога ТОВ «Порше Лізинг Україна».

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Оскільки позовні вимоги позивача задоволено частково, з відповідача на користь позивача мають бути стягнуті судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3022 грн. 97 коп. (3321 грн. 95 коп. х 91 % / 100% )

Керуючись ст.ст. 7,10, 15, 60, 61, 88, 209, 213-218, 223 ЦПК України, на підставі ст.526, 1049, 1054 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» заборгованість за несплаченими лізинговими платежами в сумі 18024 грн.13 коп., кошти за користування обєктом лізингу 51507 грн. 92 коп., збитки - 123736 грн. 69 коп., штрафи 2816 грн. 87 коп., пеню - 1524 грн. 08 коп., 3% річних 457 грн. 20 коп., інфляційні втрати 3420 грн. 98 коп., а всього 201487 (двісті одна тисяча чотириста вісімдесят сім) грн. 87 (вісімдесят сім) коп..

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» судові витрати в сумі 3022 (три тисячі двадцять дві) грн. 97 (девяносто сім) коп..

Заочне рішення може бути переглянуте Білозерським районним судом Херсонської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в загальному порядку до апеляційного суду Херсонської області, через Білозерським районний суд Херсонської області, шляхом подання апеляційної скарга протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: В.В. Бугрименко