Рішення № 57218302, 06.04.2016, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/1950/15-ц Провадження № 2/450/242/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2016 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Мусієвського В.Є.

при секретарях Гук О.П., Микитів Н.С., Зварич С.В.

з участю представників ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, ОСОБА_6, третіх осіб ОСОБА_7, приватного нотаріуса Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської області ОСОБА_8, відділу Держкомагенства у Пустомитівському районі Львівської області, приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_9 про визнання права власності, скасування акту державного виконавця, скасування свідоцтва про передачу майна стягувачу, скасування державного акту про право власності, скасування договору купівлі-продажу та витребування майна від набувача за відплатним договором,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся з позовом до відповідачів та третіх осіб, в якому просить суд визнати за ним право власності в ідеально рівних частинах на майно, яке є обєктом права спільної сумісної власності подружжя, а саме на земельну ділянку площею 0,0504 га, що розташована на території Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, залишивши 1 / 2 частини вказаної земельної ділянки у власності ОСОБА_4, а 1 / 2 частини вказаної земельної ділянки у власності ОСОБА_3, та припинити право спільної сумісної власності на нього; скасувати акт державного виконавця про прилюдні торги, що не відбулися та передачу майна стягувану в рахунок погашення боргу від 13.08.2012 року, яким передано належну позивачу частину земельної ділянки площею 0,0504 га, розташовану на території Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, ОСОБА_7; скасувати свідоцтво від 06.09.2012 року про право власності за ОСОБА_7 на земельну ділянку площею 0,0504 га, розташовану на території Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, зареєстроване в реєстрі за № 993 та видане на підставі акту державного виконавця про прилюдні торги, що не відбулися та передачі майна стягувачу в рахунок погашення боргу; скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0504 га, розташовану на території Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області від 07.12.2012 року, серії ЯМ 359713, виданого ОСОБА_7 на підставі свідоцтва № 993 про придбання арештованого нерухомого майна з прилюдних торгів від 06.09.2012 року; скасувати договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0504 га, розташовану на території Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, від 04.10.2013 року укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_6; витребувати від ОСОБА_6 1 / 2 частини земельної ділянки площею 0,0504 га, розташованої на території Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, набуту за договором купівлі-продажу від 04.10.2013 року; стягнути з відповідачів суму сплаченого судового збору.

Свої вимоги мотивує тим, що 12.05.1979 року позивач уклав шлюб з ОСОБА_4 Під час перебування в шлюбі, 15.08.2006 року ОСОБА_4 разом з позивачем, згідно договору купівлі-продажу, була придбана земельна ділянка площею 0,0504 га, що розташована на території Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області. 21.09.2009 року на підставі договору купівлі-продажу від 15.08.2006 року, ОСОБА_4 отримала державний акт на право власності на зазначену земельну ділянку, що була придбана за спільні гроші подружжя та зі згоди позивача була зареєстрована на відповідачку, а тому є їх спільною сумісною власністю. Проте, позивачу стало відомо, що відділом державної виконавчої служби, відкрито виконавче провадження з приводу примусового виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_4. на користь ОСОБА_7 грошових коштів. В ході виконання провадження по справі встановлено, що ОСОБА_4 належала спірна земельна ділянка. 13.08.2012 року державним виконавцем складено постанову про передачу майна стягувану в рахунок погашення боргу та акт про прилюдні торги, що не відбулися. Зі змісту вказаних документів вбачається, що відділом державної виконавчої служби спірна земельна ділянка тричі виставлялася на прилюдні торги для реалізації майна боржника, але вказані торги не відбувалися у звязку з відсутністю зареєстрованих покупців. В звязку з надходженням заяви ОСОБА_7 про передачу їй майна стягувача в рахунок погашення боргу державний виконавець прийняв рішення передати ОСОБА_7 цю земельну ділянку. Однак, вчиняючи зазначені дії, державним виконавцем не взято до уваги, що земельна ділянка є спільною сумісною власністю подружжя, позивачу не надсилалося жодних документів виконавчого провадження і його власність не була ніяким чином захищена, що є суттєвим порушенням його права власності. Результатом прилюдних торгів є видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів.

06.09.2012 року на підставі акту державного виконавця, ОСОБА_7 видано свідоцтво про право власності на спірну земельну ділянку, а 07.12.2012 року на підставі цього свідоцтва відповідний державний акт на право власності. 04.10.2013 року згідно договору купівлі-продажу ОСОБА_7 продала вказану земельну ділянку ОСОБА_6, який в даний час згідно вказаного договору є власником вказаної земельної ділянки.

Таким чином, позивач не був стороною виконавчого провадження з приводу примусового виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 грошових коштів, тому не міг відповідати перед останньою своїм майном, яке належить йому на праві власності. Державний виконавець перевищив свої повноваження при складанні акту про прилюдні торги, що не відбулися та передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, яким незаконно передав належну позивачу частину земельної ділянки ОСОБА_7 і таким чином ця земельна ділянка вибула із володіння ОСОБА_3 не з його волі, а внаслідок дій державної виконавчої служби. В подальшому ОСОБА_7, будучи особою, яка не мала право відчужувати належну позивачу частину земельної ділянки, за відплатним договором купівлі-продажу відчужила цю земельну ділянку ОСОБА_6, який володіє нею по теперішній час. На підставі наведеного позов просить задовольнити.

Позивач в судове засідання не зявився, не повідомив суд про причини своєї неявки, хоч і був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, однак зявився його представник ОСОБА_1, який пояснення надав аналогічні викладеним у позовній заяві, позов просив задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання зявилась, позивні вимоги визнала, проти задоволення позову не заперечила, а також пояснила, що спірна земельна ділянка була придбана за кошти позивача ОСОБА_3

Представник відповідача ОСОБА_5 відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції у судове засідання не зявився не повідомив суд про причини своєї неявки, хоч і був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, обґрунтованих клопотань про відкладення такого суду не подав, а тому, в силу вимог ч.4 ст.169 ЦПК України, суд вважає за необхідне продовжити судовий розгляд без участі представника відповідача.

Відповідач ОСОБА_6 та його представник ОСОБА_10 у судове не зявилися, не повідомили суд про причини своєї неявки, хоч і були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, проте ОСОБА_6 зявився у судове засідання 25.01.2016 року в якому проти позову заперечив, у задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Третя особа ОСОБА_7 у судове засідання не зявилась, проте у судовому засіданні 23.11.2015 року позовні вимоги заперечила, у позові просила відмовити, аналогічну позицію висловив її представник ОСОБА_2, який у судове засідання зявився.

Третя особа приватний нотаріус Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської області ОСОБА_8 у судове засідання не зявилась, хоч і була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, проте через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи без її участі, щодо задоволення позовних вимог своєї думки не висловила.

Представник третьої особи відділу Держкомагенства у Пустомитівському районі Львівської області у судове засідання не зявився не повідомив суд про причини своєї неявки, хоч і був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, обґрунтованих клопотань про відкладення такого суду не подав, а тому, в силу вимог ч.4 ст.169 ЦПК України, суд вважає за необхідне продовжити судовий розгляд без участі представника третьої особи.

Третя особа приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_9 у судове засідання не зявилась, проте 20.10.2015 року подала заперечення на позовну заяву, у яких зазначила, що 04.10.2013 року нею, у відповідності до вимог законодавства, було посвідчено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0504 га, в межах згідно з планом, що розташована за адресою: Жирівська сільська рада (за межами населених пунктів) Пустомитівського району Львівської області, (кадастровий номер земельної ділянки 4623682800:09:000:0205), за яким продавцем виступила ОСОБА_7, а покупцем ОСОБА_6 Для посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки, було подано всі необхідні документи, що підтверджували право власності ОСОБА_7 на цю земельну ділянку. Таким чином, просила суд визнати позовні вимоги ОСОБА_3 необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а тому у їх задоволенні слід відмовити у повному обсязі. Крім того просила розгляд справи проводити без її участі.

Розглянувши матеріали справи і докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Із свідоцтва про укладення шлюбу серії І-СГ №406578 вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 12.05.1979 року зареєстрували шлюб у виконавчому комітеті Баківецької сільської ради народних депутатів Жидачівського району Львівської області, актовий запис № 5.

15.08.2006 року ОСОБА_4, згідно договору купівлі-продажу серії НАМ 846539, прийняла у власність земельну ділянку площею 0,0504 га, яка розташована на території Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, передану для ведення садівництва.

21 вересня 2009 року на підставі договору купівлі-продажу від 15.08.2006 року, ОСОБА_4, отримала державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0504 га, яка розташована на території Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, кадастровий номер 4623682800:09:000:0205.

Із акту про прилюдні торги, що не відбулися (про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу) від 13.08.2012 року вбачається, що Франківським районним судом м. Львова видано виконавчий документ про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 53200,00 Євро, 34800,00 доларів, 120,00 грн. витрат на ІТЗ, 1700,00 грн. сплаченого державного мита та 2000,00 грн. надання юридичних послуг.

Згідно ст.65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею/ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй/йому особисто.

Підстави набуття права спільної сумісної власності подружжя (тобто перелік юридичних фактів, які є підставами виникнення права спільної власності на майно подружжя) визначені у статті 60 СК України.

За змістом цієї норми належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його за час шлюбу, але і спільністю участі подружжя коштами або працею в набутті майна.

Виходячи з наведеного для правильного застосування статті 60 СК України та визнання майна спільною сумісною власністю суд повинен установити не тільки факт набуття цього майна за час шлюбу, а й той факт, що джерелом його набуття є спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Аналіз правових норм дає можливість зробити висновок, що хоч майно і може бути придбаним за час перебування подружжя у шлюбі, проте воно не може автоматично вважатись їх спільною сумісною власністю.

Важливим для визначення виду власності майна подружжя (спільна сумісна чи особиста приватна) є зясування походження коштів, за які таке майно придбано. У даному випадку, зясовуючи за чиї саме кошти було придбано майно, виникли розбіжності, оскільки позивач у позові зазначив, що спірну земельну ділянку було придбано за спільні кошти подружжя, а відповідач ОСОБА_4 надаючи усні пояснення суду вказала, що цю земельну ділянку було придбано за гроші позивача ОСОБА_3

Відтак, беручи до уваги наведене вище, суд приходить до переконання, що кошти, які ОСОБА_4 заборгувала ОСОБА_7, перша отримала в інтересах сімї за взаємною згодою подружжя. Зазначену обставину позивачем, а також його дружиною, відповідачем у справі ОСОБА_4, не заперечено та жодним чином не спростовано, а також не представлено доказів того, що у даному випадку, згода позивача на отримання коштів ОСОБА_4 від ОСОБА_7, мала бути надана у письмовій формі, а тому правомірним є настання спільного обовязку для дружини та чоловіка, які перебувають у шлюбі, зокрема, обовязку погашення боргу що виник спільним майном.

З наведеного слідує, що правомірними є дії державного виконавця Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, яким у зазначеному вище акті про прилюдні торги, що не відбулися (про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу) від 13.08.2012 року при примусовому виконанні виконавчого документа №2-1659/10, виданого Франківським районним судом м. Львова про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 заборгованості встановлено, що спірна земельна ділянка, про яку вказано вище, тричі виставлялась на прилюдні торги, проте не була реалізована у звязку з відсутністю зареєстрованих покупців. З огляду на наведене, державним виконавцем 25.07.2012 року стягувачу було надіслано пропозицію про залишення за собою майна боржника. Проти зазначеної пропозиції ОСОБА_7 не заперечила, а тому спірну земельну ділянку було передано останній.

В подальшому, 06.09.2012 року приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської області ОСОБА_8, на підставі зазначеного акту державного виконавця про прилюдні торги, що не відбулися та передачі майна стягувачу в рахунок погашення боргу, ОСОБА_7 видано свідоцтво серії ВРХ №23575 про право власності на земельну ділянку площею 0,0504 га, кадастровий номер 4623682800:09:000:0205, розташованої на території Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, свідоцтво зареєстрованого в реєстрі № 993.

07.12.2012 року на підставі свідоцтва № 993 про право власності на земельну ділянку від 06.09.2012 року, ОСОБА_7 видано державний акт серія ЯМ 359713 на право власності на земельну ділянку площею 0,0504 га, що розташована на території Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, кадастровий номер якої 4623682800:09:000:0205.

З наведеного вбачається, що ОСОБА_7 на належних правових підставах набула та у визначеному законом порядку зареєструвала своє право власності на спірну земельну ділянку.

Відтак, враховуючи те, що майно, вибуло із власності ОСОБА_4 правомірно, шляхом вчинення належних виконавчих дій та оформлення відповідних виконавчих документів, безпідставними є позовні вимоги про визнання за позивачем права власності на 1 / 2 спірної земельної ділянки та про скасування акту державного виконавця про прилюдні торги, що не відбулися та передачі майна стягувачу в рахунок погашення боргу, а тому такі задоволенню не підлягають.

Оскільки, судом встановлено, що право власності позивача на спірну земельну ділянку жодним чином не порушено, є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, позовні вимоги останнього про скасування свідоцтва та державного акту про право власності ОСОБА_7 на земельну ділянку площею 0,0504 га, що розташована на території Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, кадастровий номер якої 4623682800:09:000:0205.

Згідно ч.ч. 1,2 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Реалізовуючи своє законне право ОСОБА_7 04.10.2013 року згідно договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_9, за номером 3744, передала у власність земельну ділянку площею 0,0504 га, що розташована на території Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, кадастровий номер 4623682800:09:000:0205, ОСОБА_6

Зважаючи на те, що позивач не є стороною у вказаному договорі купівлі-продажу, внаслідок укладення такого договору жодним чином не порушено його прав, суд прийшов до переконання, що ОСОБА_3 не має права оскаржувати договір у якому він не є стороною, а тому, позовні вимоги про скасування договору купівлі-продажу задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.2 ст.388 ЦК України майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Відтак, оскільки ОСОБА_7 набула спірну земельну ділянку добросовісно, у порядку виконання судового рішення, а в подальшому правомірно її відчужила ОСОБА_6, який у свою чергу також набув це майно правомірно, суд прийшов до переконання, що у задоволенні позовної вимоги про витребування у ОСОБА_6 1 / 2 земельної ділянки площею 0,0504 га, що розташована на території Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, кадастровий номер якої 4623682800:09:000:0205, слід відмовити.

За вказаних вище обставин та встановлених фактів суд прийшов до переконання, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 слід відмовити повністю за безпідставністю таких.

Згідно ст.88 ЦПК України з відповідачів у користь позивача судовий збір стягненню не підлягає.

Окрім того, представником третьої особи ОСОБА_7 - ОСОБА_2 заявлено клопотання про витребування із ОСОБА_5 відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції матеріалів виконавчого провадження на підставі якого спірну земельну ділянку було передано від ОСОБА_4 до ОСОБА_7, та про витребування від приватного нотаріуса ОСОБА_8 матеріалів, на підставі яких ОСОБА_7 видано свідоцтво серії ВРХ №23575 про право власності на земельну ділянку площею 0,0504 га, кадастровий номер 4623682800:09:000:0205, розташованої на території Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, свідоцтво зареєстрованого в реєстрі № 993, так як вважає, що при видачі вказаних документів могли бути допущені процесуальні порушення, а також про визнання явки позивача до суду обовязковою. Проте в задоволенні клопотання про визнання явки обовязковою судом відмовлено, оскільки зі слів представника позивача разом із позовом долучено всі необхідні для розгляду справи документи та надано пояснення, а тому у відібранні додаткових пояснень в позивача необхідність відсутня. Так само відмовлено у задоволенні клопотання про витребування, оскільки відсутня необхідність для додаткового зясування процесуальних порушень повязаних із видачею вказаних у клопотанні документів, так як позивач у позовній заяві чітко зазначив, яким саме чином його право порушено.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 197, 209, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 316, 319, 388 ЦК України, ст. ст. 57, 60, 61, 63, 65 СК України, суд,-

в и р і ш и в :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області через Пустомитівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення або отримання копії.

СуддяОСОБА_11