Рішення № 57215287, 12.04.2016, Волноваський районний суд Донецької області

221/2244/15-ц

2/221/115/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2016 року Волноваський районний суд Донецької області у складі : головуючого судді Овчиннікової О.С.,

при секретарі - Гуровій Л.Л.,

за участю представника позивача - не з»явилася,

за участю відповідача - не з»явився,

за участю представника відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому зазначив, що 20.07.2011 року між ним та відповідачем ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 001-04096-200711, за яким позивач відкрив відповідачу картковий рахунок № 26253904865659 в національній валюті України гривні на загальну суму 100000 гривень з лімітом 5000 гривень. Відповідач зобов»язаний за умовами договору здійснювати погашення частини суми заборгованості за кредитною лінією , яка виникла за попередній звітний місяць , а також здійснювати погашення в повному обсязі заборгованості за овердрафтом, яка виникла за попередній звітній місяць, сплачувати всю суму процентів, нарахованих за користування кредитною лінією, та всю суму пені, яка нарахована за попередній звітній місяць у разі порушення строків сплати заборгованості за кредитною лінією. В зв»язку з невиконанням умов кредитного договору позивач просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості в розмірі 16477 гривень 30 копійок, де тіло кредиту - 16477 гривень 20 копійок, заборгованість за відсотками - 0,10 гривень.

В судове засідання представник позивача не з»явився, надав письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягав.

Відповідач в судове засідання не з»явився, надав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, у присутності його представника ОСОБА_1, проти задоволення позову заперечував.

Представник відповідача ОСОБА_3 на підставі договору про надання правової допомоги в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, зазначив, що його довіритель ОСОБА_2 , дійсно, уклав з позивачем кредитний договір 20.07.2011 року з визначеним банком лімітом 5000 гривень, однак банк на власний розсуд збільшував кредитну лінію, а він не отримував ці кредитні кошти. В зв»язку з ситуацією в Донецькій області перестав сплачувати за кредитом в липні 2014 року, кредит в розмірі 16477,20 гривень фактично ОСОБА_2 не отримував.

Суд, вислухавши пояснення представника відповідача , дослідивши матеріали цивільної справи, вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову з огляду на наступне.

Згідно ст. 526 ЦК України зобовязання повинно виконуватися належним чином, відповідно до умов договору і чинного законодавства.

На підставі ст.ст. 610, 611 ЦК України у разі неналежного виконання зобовязання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Ст. 625 ЦК України передбачає обовязок боржника, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу.

У відповідності з ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами ( з розстроченням), то в разі прострочення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

З наданого позивачем договору № 001-04096-200711 від 20 липня 2011 року на відкриття поточного рахунку з використанням платіжної картки та обслуговування платіжної картки судом встановлено, що позивач відкрив відповідачу картковий рахунок № 26253904865659 в національній валюті України гривні на загальну суму 100000 гривень з лімітом 5000 гривень. Відповідач зобов»язаний за умовами договору здійснювати погашення частини суми заборгованості за кредитною лінією , яка виникла за попередній звітний місяць , а також здійснювати погашення в повному обсязі заборгованості за овердрафтом, яка виникла за попередній звітній місяць, сплачувати всю суму процентів, нарахованих за користування кредитною лінією, та всю суму пені, яка нарахована за попередній звітній місяць у разі порушення строків сплати заборгованості за кредитною лінією.

Відповідач та його представник заперечували факт отримання відповідачем ОСОБА_2 за даним договором 16477 гривень 20 копійок.

За клопотанням представника відповідача судом було спрямовано на адресу позивача перший запит від 08.10.2015 року про надання судові документів , що підтверджують фактичне отримання відповідачем ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі, зазначеному у позові, отриманий представником позивача 21.10.2015 року ( а.с. 32): та повторний письмовий запит суду від 22.02.2016 року отриманий позивачем 29.02.2016 року ( а.с. 40).

Однак жодних документів на підтвердження своїх позовних вимог на адресу суду позивачем направлено не було.

Відтак, враховуючи заяву відповідача та його представника про те, що відповідач ОСОБА_2 не отримував фактично зазначеної в позові суми кредиту 16477 гривень 20 копійок, а також зважаючи на ненадання позивачем суду для огляду та для здійснення інших процесуальних дій документів на підтвердження фактичного отримання ОСОБА_2 кредитних коштів в розмірі 16477,20 гривень, які єналежними і допустимими доказами істотних обставин даної справи, суд дійшов висновку про те, що позивач не виконав передбаченого статтею 60 ЦПК України процесуального обовязку із доказування належними і допустимими доказами факту отримання відповідачем кредитнх коштів в розмірі, зазначеному в позові.

Як встановлено статтею 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутністьобставин,що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та іншихобставин,які маютьзначеннядля вирішення справи.

Відповідно до статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Наведене є підставою для відмови у задоволенні даного позову з огляду на те, що позивачем не було виконано свого обовязку із доказування обґрунтованості і правомірності його вимог.

На підставі ст.ст. 526, 610, 611, 625, ч.2 ст. 1050 ЦК України, керуючись ст.ст.15, 30, 57- 60, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити за необгрунтованістю.

В повному обсязі рішення складене 12 квітня 2016 року.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Донецької області через Волноваський районний суд Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення або протягом десяти днів з дня отримання копії рішення особою, яка брала участь у справі, але не була присутньою в судовому засіданні під час проголошення судового рішення.

Суддя:

12.04.2016