Рішення № 57212461, 18.04.2016, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/378/16-ц

Номер провадження 2/623/351/2016

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

18 квітня 2016 року м. Ізюм

Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Бутенка В.М.

при секретарі судового засідання Ткаченко Ю.В.

судового розпорядника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізюмі цивільну справу за позовною заявою публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

У лютому 2016 року публічне акціонерне товариство «Акціонерний банк «Експрес-Банк» (далі ПАТ АБ «Експрес-Банк») звернулося до суду із зазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 19 березня 2012 року між ним і ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 88011/07/к, за яким остання отримала спожитий кредит у розмірі 25 тис. грн під 25,0 % річних на суму залишку зі сплатою щомісячними платежами строком на 36 місяці та кінцевим терміном повернення 19 березня 2015 року.

Посилаючись на те, що своїх зобовязань за договором відповідачка не виконала, позивач просив стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у розмірі 8 тис. 554 грн 75 коп. та судові витрати в сумі 1378 грн (а.с. 3-4).

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав письмову заяву про розгляд справи за їх відсутності, на заочне рішення позивач згоден.

Відповідачка в судове засідання повторно не з'явилася без поважних причин, про час і місце судового засідання повідомлялася належним чином, заяв про розгляд справи за її відсутності не надійшло.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. ст. 169, 224 ЦПК України.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні судового засідання за відсутності сторін та без здійснення фіксації судового засідання технічними засобами, що відповідає положенням ст. 197 ЦПК України.

Перевіривши і дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом установлено та із матеріалів справи вбачається, що 19 березня 2012 року між ПАТ АБ «Експрес-Банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 88011/07/к, за умовами якого ОСОБА_2 отримала спожитий кредит у розмірі 25 тис. грн під 25,0 % річних на суму залишку зі сплатою щомісячними платежами строком на 36 місяці та кінцевим терміном повернення 19 березня 2015 року (а.с. 24-30, 32-34).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Зобовязання виникають із підстав, установлених ст. 11 ЦК України, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Відповідно до статей 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша кредитна установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог статей 57-60 ЦПК України.

За змістом ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Цивільно-правова відповідальність це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обовязку новим, або у приєднанні до невиконаного обовязку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обовязків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

У той самий час, згідно із ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. На відміну від процентів, які є платою за користування чужими грошима, неустойка є засобом забезпечення виконання зобовязання і одночасно способом цивільно-правової відповідальності.

За положеннями ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Аналіз правових норм, зокрема, ст. ст. 536, 549 ЦК України дає підстави для висновку про те, що проценти та неустойка є різними правовими інститутами, обмеження можливості одночасного застосування яких законом не встановлена.

У заяві на отримання кредиту зазначено, що боржник ознайомився та згодний із Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам, які були їй надані у письмовій формі та своїм підписом вона підтвердила факт надання їй повної інформації про умови кредитування.

Умовами п. 6 договору передбачено застосування неустойки (пені, штрафу) як виду цивільно-правової відповідальності за порушення позичальником строків погашення кредиту і процентів за користування ним.

Відповідно до умов кредитного договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, а також інші витрати згідно умов.

Напорушенняумов кредитного договору ОСОБА_2 зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконувала, оскільки належним чином не сплачувала кредит, остання погашення кредиту 22.10.2014 на загальну суму 21 тис. 529,50 грн, процентів 26.11.2014 в сумі 9 тис. 311,94 грн (а.с. 8-23).

Зазначені обставини не оспорювалися відповідачкою.

Станом на 25 січня 2016 року виникла заборгованість у розмірі 8 тис. 554 грн 75 коп, яка складається: - суми заборгованості за кредитом 3 470,50 грн; - суми заборгованості за процентами за користування кредитом 1207,70 грн; - суми заборгованості по пені за несвоєчасне повернення кредиту 980,49 грн; - суми заборгованості по пені за несвоєчасне повернення відсотків 239,89 грн; - суми заборгованості по кредиту з урахуванням індексу інфляції 156,17 грн; - сума штрафу 2 500 грн (а.с. 5-7).

Наданийбанком розрахунок заборгованості відповідає вимогам діючого законодавства України і умовам кредитного договору, та відповідачкою не спростований.

Виходячи з наведеного,суд дійшов до висновкупро те, що відповідачкою порушені зобов'язання за договором, які є обов'язковими для сторін.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України сплачений судовий збір в сумі 1378 грн 00 коп., який підтверджується документально, стягується з відповідача на рахунок позивача (а.с. 2).

Керуючись статями 10, 11, 60, 88, 197, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, паспорт серії МН номер 771038, індивідуальний реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи НОМЕР_1, значиться зареєстрованою за місцем проживання: 64300, Харківська область, м. Ізюм, вїзд Рябиновий, буд. № 3, на користь публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес-Банк» (03049, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 25, Харківська філія АБ «Експрес-Банк» 61052, м. Харків, вул. Слов'янська, буд. 6, код ЄДРПОУ 20053145, рахунок № 29092050012 в АБ «Експрес-Банк», МФО 322959) заборгованість за кредитним договором № 88011/07/к від 19 березня 2012 року станом на 25.01.2016 у розмірі 8 тис. 554 грн 75 коп., та 1378 грн судових витрат на сплату судового збору.

Рішення може бути оскаржене позивачем в строк 10 днів з дня отримання копії рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області.

Заочне рішення може бути переглянуте Ізюмським міськрайонний судом Харківської області, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви відповідача про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку в строк 10 днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області.

Головуючий: суддя