Ухвала суду № 57209525, 11.04.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2016 року Справа № 876/5323/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Обрізко І.М.,

суддів Левицької Н.Г, Сапіги В.П.

за участю секретаря судового засідання Мельничук Б.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Львова Головного управління Державної фіскальної служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року по справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Львова Головного управління Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернулась із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області (надалі - ДПІ у Шевченківському районі м. Львова) у якому позивач просила визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення - рішення № 0008981702/15648 від 10.10.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 10.10.2014 року податковим органом на підставі акта перевірки № 440/101/13-07/17-02/НОМЕР_1 від 03.10.2014 року прийнято спірне податкове повідомлення - рішення, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 443038,50 грн., у тому числі 295359,00 грн. за основним платежем - 147679,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Позивач зазначає, що на підтвердження реальності фінансово-господарських операцій між позивачем та ТОВ «Будівельна компанія «Адена»», ТОВ «Континент Профі», ТОВ «Екотехнік-СТР», ТОВ «Рудос Строй», ТОВ «ТПК Груп», ПП «Вест Бізнес Менеджмент» та ПП «Роял Ісланд» до перевірки було надано оборотно-сальдові відомості, видаткові накладні, податкові накладні, рахунки фактури та виписки з банків про рух коштів. Вказані документи свідчать про факт продажу позивачем товарно-матеріальні цінності. Складені і надані до перевірки податковому органу документи містять усі необхідні реквізити передбачені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та підтверджують реальність здійснених господарських операцій.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року позовні вимоги задоволено повністю. Суд виходив з того, що позивачем на підтвердження здійснення господарських операцій подано суду копії: податкових, видаткових накладних, оборотно-сальдових відомостей по рахунках, рахунків - фактур, виписок банку про рух коштів за оплату товарів. Надані позивачем докази дають суду достатні підстави для висновку про сплату позивачем сум ПДВ у ціні реалізованих контрагентам товарів, які мали статус платників податку на додану вартість. Вказані документи відображають реальність господарської операції, її зв'язок з господарською діяльністю товариства, а також використання придбаних товарів у власній господарській діяльності та подальшій реалізації, які є підставою для формування податкового обліку платника податків. Податковий кодекс України (надалі - ПК України) не ставить в залежність формування ПДВ платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб. Якщо контрагенти позивача є недобросовісними платниками, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо таких контрагентів позивача. Судом не враховувались висновки податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства щодо заниження податкового зобов'язання з ПДВ за лютий 2013 року, за березень 2013 року, за квітень 2013 року, за травень 2013 року, за червень 2013 року, за липень 2013 року, за серпень 2013 року, за жовтень 2013 року та за листопад 2013 року на суму - 58500,00 грн. за рахунок не включення до суб'єкта оподаткування операцій з безоплатної поставки товарів невстановленим юридичним особам чи фізичним особам, що призвело до заниження ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету (з врахуванням від'ємного значення рядка 24) на суму ПДВ, в тому числі за лютий 2013 року, за травень 2013 року, липень 2013 року, за жовтень 2013 року та листопад 2013 року з посиланням на висновки вищевказаних актів перевірок контрагентів позивача, оскільки податком органом висновок про заниження ПДВ зроблено лише на підставі висновків актів перевірки контрагентів без дослідження первинних документів які підтверджують проведення господарських операцій позивача з контрагентами.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, сторона відповідача подала апеляційну скаргу, з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Покликання маються на те, що перевіркою встановлено порушення позивачем п.185.1 ст. 185 ПК України, а саме занижено податкові зобов'язання з ПДВ. Покупцями позивача за перевіряємий період були ТОВ «Будівельна компанія «Адена»», ТОВ «Континент Профі», ТОВ «Екотехнік-СТР», ТОВ «Рудос Строй», ТОВ «ТПК Груп», ПП «Вест Бізнес Менеджмент» та ПП «Роял Ісланд». Позивачем не представлено документів на проведення вантажно-розвантажувальних робіт, акти прийому-передачі товару, доручення та перевезення товару.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Згідно із загальновизнаним принципом сучасного права, закріпленим у частині першій статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.

Законом України від 2 грудня 2010 року № 2756-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України» (далі - Закон № 2756-VI), який набрав чинності з 1 січня 2011 року, редакцію статті 228 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) змінено.

Змінами, внесеними до статті 228 ЦК України Законом № 2756-VI, встановлено два окремі види недійсності правочинів: ті, що порушують публічний порядок і є нікчемними, та ті, що вчинені з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства, і є оспорюваними (недійсність яких прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інші заінтересовані особи можуть заперечувати їх дійсність в судовому порядку на підставах, встановлених законом (частина третя статті 215 ЦК України)).

Таким чином, у новій редакції статті 228 ЦК України передбачено, що правочин, який не відповідає інтересам держави і суспільства, може бути визнаний недійсним судом. Також законодавець визначив наслідки визнання такого правочину недійсним.

Тому, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки договірні стосунки позивача з контрагентами мали місце після 2011 року, то у разі спірності договору як такий, що не виконувався слід доводити окремо в суді. Податковий орган цим не скористався. Відтак реальність правочинів підтверджується вище переліченими первинними документами.

Вказана позиція не суперечить висновку Верховного Суду України, викладеному в судовому рішенні від 18.11.2014 року, відповідно до якого, застосування наслідків недійсного правочину, які були укладені з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, передбачених частиною третьою ст. 228 ЦК України, мають застосовуватися до правочинів, недійсність яких встановлюється судом.

Крім того, реальність здійснення господарських операцій підтверджується рядом первинних документів з контрагентами позивача, які містяться в матеріалах справи.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не складають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Львова Головного управління Державної фіскальної служби залишити без задоволення, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року по справі № 813/8047/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня виготовлення ухвали в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.М. Обрізко

Судді Н.Г. Левицька

В.П. Сапіга

Повний текст виготовлено 18.04.2016 року.