Ухвала суду № 57209512, 13.04.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

13 квітня 2016 року м. Київ № 826/23652/15

Окружний адміністративний суд м.Києва у складі судді Іщука І.О., при секретарі судового засідання Мині І.І., розглянув у відритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 про залишення позовної заяви без розгляду у справі

за позовомОСОБА_2до третя особа:Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації ОСОБА_1про визнання незаконним розпорядження від 29.10.2003 р. № 87,за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3;

від відповідача: не з'явився;

третя особа: ОСОБА_1;

від третьої особи: ОСОБА_4

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації, третя особа: ОСОБА_1, в якому просить визнати розпорядження Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації від 29 жовтня 2003 року № 87 «Про затвердження перепланування в квартирі АДРЕСА_1» незаконним та скасувати його.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 17.11.2015 р. суддею Кротюком О.В. відкрито провадження у справі.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Окружного адміністративного суду міста Києва №473 від 17.02.2016 року, у зв'язку із звільненням судді з посади, в провадженні якого перебувала справа і не була ним розглянута, справу № 826/23652/15 передано на повторний автоматичний розподіл справ між суддями.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 19.02.2016 р. справу прийнято до провадження суддею Іщуком І.О. та призначено до судового розгляду.

Згідно відмітки служби діловодства, 11.04.2016 р. Окружний адміністративний суд м. Києва одержав від ОСОБА_1 клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, яке обґрунтовано тим, що позивачем пропущено строки звернення до суду, оскільки про оскаржуване розпорядження їй стало відомо ще у 2013 році, у зв'язку із чим, на її думку, позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

В судовому засіданні суд поставив на обговорення питання щодо залишення позовної заяви без розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні проти заявленого клопотання заперечував, вважає, що позивачем не було пропущено строки звернення до суду.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи. Про причини неявки в судове засідання не повідомив.

Ознайомившись із клопотанням ОСОБА_1, суд приходить до висновку про наявність підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Закон України від 07.07.2010 №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів», яким внесено зміни, зокрема, до статей 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України набрав чинності 30.07.2010. За таких обставин, з 30.07.2010 р. для звернення до адміністративного суду, якщо не встановлено інше, встановлюється шестимісячний строк.

Згідно із частиною другою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Тобто, строк звернення до адміністративного суду повинен обчислюватися з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

29.01.2003 р. Шевченківською районною у м.Києві державною адміністрацією було видано розпорядження № 87 «Про затвердження перепланування в квартирі АДРЕСА_1».

Оскаржуваним розпорядженням № 87 від 29.01.2003 р. за підписом Голови адміністрації М.Харитончука відповідач затвердив акт районної міжвідомчої комісії та благоустрою № 340 від 26.12.2002 р. «Про прийняття в експлуатацію завершеного будівництва об'єкта» по переплануванню квартири АДРЕСА_1». Пунктом 3 цього розпорядження зобов'язано співвласників квартири звернутися до КМ БТІ для внесення відповідних змін до поверхового плану.

Як вбачається з матеріалів справи, в березні 2004 р., у відповідь на заяву позивачки щодо здійснення ОСОБА_1 перепланування, листом КП УЖГ Шевченківського району від 18.03.2004 р. (вих. № 1099) позивачу повідомлялося про розпорядження № 87 «Про затвердження перепланування в квартирі АДРЕСА_1.»

В грудні 2004 р. позивач звернулася із заявою від 24.12.2004 р. на ім'я Прокурора Шевченківського району м. Києва (вх. № 7698 від 26.12.2004 р.), в якому посилається на те, що 26.12.2002 р. голова адміністрації Шевченківського району Харітончук М.В. затвердив акт районної міжвідомчої комісії та благоустрою № 340 «Про прийняття в експлуатацію завершеного будівництвом об'єкта» по переплануванню квартири АДРЕСА_1 та рекомендував оформити квартиру в Київському міському бюро технічної інвентаризації».

Суд також звертає увагу на те, що про необхідність звернення співвласників квартири до КМ БТІ для внесення відповідних змін до поверхового плану зазначено в оскаржуваному розпорядженні № 87.

Крім того, із Висновку експертів від 22.07.2014 р. вбачається, що 14.11.2013 р. до КНІСЕ надійшов лист позивача до якого додано копію розпорядження № 87, що знову ж таки свідчить про те, що позивач знала про існування останнього.

Також про те, що позивач знала про існування оскаржуваного розпорядження свідчать наступні обставини.

Так, 02.02.2015 р. у цивільній справі № 761/36101/14-ц за позовом прокурора «про приведення приміщення до попереднього стану» третьою особою були надані заперечення проти позову, в яких позивач посилається на оскаржуване розпорядження.

Шевченківський районний суд м. Києва, відмовляючи в задоволенні позовних вимог прокурора в інтересах позивача до ОСОБА_1, посилається на оскаржуване розпорядження. Як вбачається з матеріалів справи, вказане рішення позивач отримала 11.03.2015 р.

В клопотанні про поновлення пропущеного строку звернення до суду, позивач зазначає, що про існування оспорюваного розпорядження дізналася у липні 2014 року. Однак до суду не зверталася, оскільки не знала, яке правове значення має вказаний документ.

Проте, враховуючи встановлені судом обставини, суд відхиляє посилання позивача на нерозуміння правового значення оскаржуваного розпорядження, що заважало їй звернутися до суду із позовом.

З урахуванням наведеного, слід дійти висновку, що позивач про порушення своїх прав та законних інтересів дізналася до 11.03.2015 р. включно.

Як встановлено судом, позивач звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом 16.10.2015 р., що підтверджується відміткою служби діловодства суду.

Аналіз фактичних обставин справи свідчить про те, що позивачем пропущено строки звернення до суду, передбачені ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

З огляду на викладене, суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Враховуючи, що заява позивача про обґрунтування причин пропуску строків звернення до суду є необґрунтованою, а причини пропуску строку звернення суд не визнав поважними, позовна заява підлягає залишенню без розгляду на підставі статей 99, 100, 155 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на викладене, керуючись статтями 99, 100, 155, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 залишити без розгляду.

Ухвала відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує ухвалу, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук

Повний текст ухвали складено 18.04.2016 р.