Ухвала суду № 57208960, 09.04.2016, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/6410/16-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2016 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Бабенко С.Ш.,

при секретарі Скирді В.Є.,

за участю прокурора Цилюрика О.А.,

захисника ОСОБА_1,

підозрюваного ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України Халепа Д.Ю., погоджене прокурором відділу Генеральної прокуратури України Цилюриком О.А., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Черкаси, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, одруженого, який має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6. народження, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2

В С Т А Н О В И В :

В провадження слідчого судді надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України Халепа Д.Ю., погоджене прокурором відділу Генеральної прокуратури України Цилюриком О.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2

Вказане клопотання обґрунтовано тим, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42015180010000044 від 20.03.2015 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

11.02.2016 ОСОБА_2 у процесуальний спосіб повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

11.02.2016 підозрюваного ОСОБА_2 оголошено у розшук.

09.04.2016 о 08 год. 00 хв. року на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15.02.2016 року ОСОБА_2 затримано.

Прокурор посилаючись на те, що ОСОБА_2 підозрюється у вчинені злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі, що дає достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, просив клопотання задовольнити застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому доводи, наполягав на його задоволенні.

Підозрюваний та його захисник заперечували щодо задоволення клопотання, мотивуючи тим, що стороною обвинувачення не доведена мета застосування запобіжного заходу, а також наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою інкримінованих кримінальних правопорушень та ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Одночасно в судовому засіданні захисник зазначив, що висновки органу досудового розслідування з приводу обґрунтованості підозри не відповідають фактичним обставинам справи та є передчасними, жодних вагомих доказів, які б вказували на вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень в матеріалах клопотання не має. Підозрюваний виключно позитивно характеризується за місцем постійного проживання та роботи, має міцні соціальні зв'язки, відсутні будь-які ризики неналежної процесуальної поведінки підозрюваного на стадії досудового розслідування.

Заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного, його захисника, дослідивши клопотання та долучені до нього в стороною обвинувачення та захисту документи, слідчий суддя дійшов такого висновку.

ОСОБА_2 є підозрюваним у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015180010000044 від 20.03.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

11.02.2016 ОСОБА_2 у процесуальний спосіб повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

11.02.2016 підозрюваного ОСОБА_2 оголошено у розшук.

09.04.2016 о 08 год. 00 хв. року на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15.02.2016 року ОСОБА_2 затримано.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 в другій половині грудня 2013 року прийняв рішення продати належний йому на праві приватної власності автомобіль «Volvo S 70», кузов № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 за 15 000 доларів США.

З цією метою ОСОБА_6 звернувся до свого товариша ОСОБА_7, який працював на посаді фахівця відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи № 4 управління Державної автомобільної інспекції у місті Києві за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, 52 (далі ВРЕР - 4). ОСОБА_7 погодився допомогти в реалізації зазначеного автомобіля, та в другій половині грудня 2013 року отримав від ОСОБА_6 зазначений автомобіль, свідоцтво про його реєстрацію, ключі від нього.

Діючи на виконання прохання ОСОБА_6, ОСОБА_7 в другій половині грудня 2013 року, перебуваючи у приміщенні ВРЕР - 4 за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, 52 звернувся до свого знайомого ОСОБА_2, який займався діяльністю пов'язаною з реалізацією вживаних автомобілів, та постійно оформлював такі операції у МРЕВ № 4, з проханням надати допомогу в реалізації автомобіля ОСОБА_6 за 15 000 доларів США.

ОСОБА_2 розуміючи, що надання ним згоди допомогти реалізувати цей автомобіль надасть йому можливість в подальшому незаконно заволодіти цим транспортним засобом та правовстановлюючими документами на нього, погодився на пропозицію ОСОБА_7 та повідомив останньому, що для цього йому знадобиться сам автомобіль та свідоцтво про реєстрацію.

ОСОБА_7 для надання можливості ОСОБА_2 демонструвати автомобіль ОСОБА_6 покупцям, в кінці грудня 2013 року, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, 52, передав ОСОБА_2 автомобіль «Volvo S 70», кузов № НОМЕР_1 свідоцтво про його реєстрацію та ключі від нього, після чого зняв з обліку зазначений автомобіль, таким чином незаконно заволодів та розпорядився цим автомобілем, цим заподіяв ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 15 000 доларів США, яка відповідно до курсу НБУ станом на 26.02.2014 складає 141 450 грн.

Таким чином, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Водночас, слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення (протоколи допиту свідків, потерпілого, огляду магнітного носія), у слідчого судді наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, ніж до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_2 складає сукупність належних даних, які підтверджуються зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: показаннями потерпілого ОСОБА_6, показаннями свідка ОСОБА_7, довідкою УДАІ ГУМВС в м. Києві, згідно якої автомобіль «VOLVO S 70 2319», державний номерний знак НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_1, 26.02.2014 знятий з обліку на підставі доручення ВТР № 716154 для реалізації, а 12.03.2014 та 01.07.2014, був перереєстрований на інших власників, вилученим речовим доказом: автомобілем «VOLVO S 70 2319», номер кузова НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_3.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_2, а виходячи лише з фактичних даних, що містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення за викладених в клопотанні обставин.

Перевіряючи достатність доказів для такого висновку, слідчий суддя, наряду з положеннями КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення «Чеботарь проти Молдови»), у відповідності до якої слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин. Натомість, не будучи наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення на даній стадії кримінального судочинства, слідчий суддя позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації її дій у відповідності до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

Вирішуючи клопотання про застосування такого запобіжного заходу як тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_2, особу підозрюваного, та надходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

За таких обставин клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину встановлено від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати.

При визначенні розміру застави суд враховує дані про особу підозрюваного, його вік, сімейний стан, соціальні зв'язки, задовільний майновий стан, обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється, а також те, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, санкцією якої передбачено покарання у вигляді позбавлення волі. Крім того, суд приймає до уваги і практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. У зв'язку з викладеним суд приходить до висновку про доцільність визначити ОСОБА_2, як альтернативу застосованому щодо нього запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою заставу, в розмірі 40 мінімальних розмірів заробітної плати, що становить 55 120,00 грн, оскільки саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків і таким, що не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України та вимогам ст. ст. 178, 182, 183 КПК України, позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання порушувати покладені на нього процесуальні обов'язки.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, вважаю за необхідне відповідно до ст. 194 ч.5 КПК України покласти на нього такі обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту (Київська область, Броварський район, с. Зазим'є), в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.

Згідно ч. 6 ст. 194 КПК України зазначені обов'язки покладаються на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184,193,194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ :

Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України Халепа Д.Ю., погоджене прокурором відділу Генеральної прокуратури України Цилюриком О.А., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2 задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 07 червня 2016р.

Строк тримання під вартою відраховувати з моменту затримання з 09.04.2016р. з 08 год 00 хв.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_2 обов'язків, визначених КПК України.

Визначити заставу у розмірі 40 розмірів мінімальної заробітної плати, що дорівнює 55 120,00 (п'ятдесят п'ять тисяч сто двадцять) грн, яка може бути внесена (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:

р/р 373 110 010 028 07;

МФО (код банку) 820019;

ЗКПО 02 896 745;

ЄДРПОУ банку: 38004897;

Банк одержувача: УДКСУ в Печерському районі ГУ ДКСУ в м. Києві.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_2 у разі внесення застави наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту (Київська область, Броварський район, с. Зазим'є), в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.

Визначити строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення строком до 07 червня 2016р.

Визначити строк дії ухвали до 07 червня 2016 року.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Київського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у місті Києві та Київській області.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Київського СІЗО № 13 негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2 з-під варти та повідомити усно і письмово Головне слідче управління Генеральної прокуратури України.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя С.Ш.Бабенко