Рішення № 57208492, 04.02.2016, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

02099, м. Київ, вул. Севастопольська, 14

справа № 753/16598/15-ц

провадження № 2/753/1098/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

"04" лютого 2016 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді КАЛІУШКА Ф.А.

при секретарі ДЕАК Ю.В.

за участю

позивача не з'явився;

відповідача не з'явилася;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі по тексту - позивач, ПАТ «Універсал Банк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_1) про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 177 028,89 доларів США.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до умов укладеного між позивачем та відповідачем кредитного договору, остання зобов'язалася здійснювати своєчасне погашення кредиту та сплачувати усі інші передбачені договором платежі.

Однак, ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором не виконала, у зв'язку з чим рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 16 липня 2009 року стягнуто з відповідача заборгованість за кредитним договором. Відповідач дане рішення не виконала, в зв'язку з чим позивач звертається до суду з вимогами про стягнення донарахованої заборгованості передбаченої законом.

Позивач у судове засідання не з'явився, однак його представник подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, у заяві позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила, заяви про розгляд справи у її відсутність до суду не надходило.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача та ухвалити заочне рішення відповідно до стст. 169 ч. 4, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України), оскільки представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, 23 квітня 2007 року між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №06/2160k-07 (далі по тексту - кредитний договір), відповідно до умов якого, позивач надає позичальнику грошові кошти (далі по тексту - кредит) в сумі 280 500 доларів США на строк користування до 22 квітня 2027 року, а ОСОБА_1 зобов'язується повернути наданий кредит, сплатити відсотки у розмірі 13,5% річних та платежі за кредитом у встановлений у договорі строк в повному обсязі. Погашення кредиту та оплата відсотків за його користування здійснюється відповідно до умов договору.

Частиною 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позивач виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, відповідно до умов договору здійснив видачу кредитних ресурсів у розмірі 280 500 доларів США.

Позичальник скористалася кредитними ресурсами та свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконувала.

Відповідно до частини першої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

За змістом стст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за кредитним договором, рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 16 липня 009 року, що набрало законної сили, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 348 023,71 доларів США, яка складається з суми основної заборгованості у розмірі 271 992,44 доларів США, нарахованих на неї відсотків у сумі 61 632,80 доларів США та пені у розмірі 14 398,47 доларів США, а також судові витрати.

Відповідно до ст. 61 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України) обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За змістом ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Виходячи із системного аналізу стст. 525, 526, 599, 611 ЦК України, змісту кредитного договору слід дійти висновку про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносини сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання й не позбавляє права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України.

Крім того, Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своїй постанові «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» №5 від 30.03.2012 року, зокрема у ч. 2 п. 17 роз'яснив, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.

Відтак, за встановлених судом обставин, зокрема, що на час звернення до суду з даним позовом свої зобов'язання за кредитним договором відповідач не виконав, як не виконав і рішення Дарницького районного суду м. Києва від 16 липня 2009 року, в зв'язку з чим за останнім утворилась заборгованість, яка виникла по донарахованих процентах та штрафних санкціях внаслідок невиконання рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором, та у відповідності до наданого розрахунку заборгованість за донарахованими відсотками, які підлягають стягненню, становить 171 211,71 доларів США (232 844,51 - 61 632,80).

Водночас, визначена у наведеному розрахунку та заявлена до стягнення сума пені у розмірі 20 215,65 доларів США не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно із частиною 1 статті 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (частина 3 статті 533 ЦК України).

Такий порядок визначено Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 року № 15-93, дія якого не поширюється на правовідносини щодо нарахування та стягнення штрафних санкцій за внутрішніми угодами, укладеними між резидентами на території України.

За змістом ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»).

Таким чином, максимальний розмір пені пов'язаний із розміром облікової ставки Національного банку України; оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише у національній валюті України - гривні.

Зазначена позиція узгоджується з практикою Верховного Суду України, викладеній у постанові №3-29ГС15 від 01 квітня 2015 року.

За таких обставин вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені, сума якої визначена у доларах США, не підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 88 ЦПК України покладаються на відповідача. Таким чином, з відповідача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору у розмірі 3 654 грн.

На підставі викладеного та керуючись стст. 3, 11, 13, 15, 16, 526, 599, 625, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, стст. 57, 60, 88, 169, 209, 212-215, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352) суму заборгованості за донарахованими відсотками у розмірі 171 211,71 доларів США, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 654 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було проголошено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.