Ухвала суду № 57204451, 13.04.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2016 р. Справа № 876/5903/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-суддіКостіва М.В.

суддівБруновської Н.В., Шавеля Р.М.

за участю секретаряКерод Х.І.

представника позивачаОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 26.03.2015 року в справі №807/13/15 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

встановив:

У січні 2015 року позивач звернувся в суд з позовом до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Позивач позовні вимоги мотивував тим, що працівниками Мукачівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Закарпатській області було проведено перевірку ФОП ОСОБА_2, за результатами якої складено акт № 6380/1701/НОМЕР_1 від 28.11.2014 року. Відповідно до висновків, зроблених контролюючим органом в акті перевірки, у позивача були відсутні підстави для включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та відповідно до сум, що підлягають бюджетному відшкодуванню, оскільки останній, будучи фізичною особою - підприємцем, не набув права власності на транспортні засоби як суб'єкт господарювання. Зазначає, що він у даному випадку є фізичною особою, яка здійснює діяльність, віднесену законодавством до підприємницької, є платником ПДВ у розумінні ст.ст. 14 та 180 Податкового кодексу України, зареєстрований у встановленому порядку платником ПДВ, тому на нього повною мірою поширюються правові норми, які визначають порядок обчислення і сплати ПДВ, включення сум до податкового кредиту з ПДВ та визначення бюджетного відшкодування. Висновки відповідача про те, що позивач як фізична особа - підприємець не має права на формування податкового кредиту за рахунок сум податку, сплаченого в ціні придбаних транспортних засобів та заявляти вказані суми до бюджетного відшкодування є безпідставними, не ґрунтуються на нормах діючого на момент виникнення спірних правовідносин законодавства України, а тому податкове повідомлення-рішення № №0062011701 від12.12.2014 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 29389,00 гривень за вересень 2014 року та податкове повідомлення-рішення №0062001701 від 12.12.2014 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 4031,00 гривень за вересень 2014 року та застосовано штрафну санкцію у розмірі 2015,50 гривень, є протиправними та підлягають скасуванню. Просив позов задовольнити.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 26.03.2015 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Мукачівської ОДПІ ГУ Мндоходів у Закарпатській області № НОМЕР_2 від 12.12.2014 року, в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 26299,83 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Мукачівської ОДПІ ГУ Мндоходів у Закарпатській області № НОМЕР_3 від 12.12.2014 року щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 4031,00 грн. за вересень 2014 року та 2015, 50 грн. штрафної санкції.

Постанову суду першої інстанції оскаржила Мукачівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального й процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів дійшла переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 28.11.2014 року працівниками Мукачівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Закарпатській області було проведено перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

За результатами даної перевірки складено Акт № 6380/1701/НОМЕР_1 від 28.11.2014 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки СПД ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за вересень 2014 року, що виникло в результаті декларування від'ємного значення за серпень 2014».

Як зазначено в Акті перевірки, перевіркою відображених показників за рядком 12.1 розділу II податкових декларацій з ПДВ «Імпортовані товари, необоротні активи та отримані від нерезидента на митній території України послуги з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які оподатковуються за основною ставкою та нульовою ставкою обсяг: придбання, податок на додану вартість, сплачений митним органом» за період 01.07.2014 року по 31.08.2014 року встановлено, що приватним підприємцем було проведено імпортну операцію, а саме - придбано транспортний засіб - напівпричіп-рефрижератор, для перевезення вантажів, марка Schmstz, модель SКО 24L-13.4FР60СООL. ТИП SКО24, ідентифікаційний номер шасі WSM00000005017160, календарний рік виготовлення - 2006, модельний рік виготовлення не визначено, вантажопідйомність 26560 кг, в разі максимального завантаження 35000 кг, категорія 04, трьохвісний, колір чорний. Відправник - FUZESI ISTVAN arufuvarozo, адреса відправника: 4225, DEBRECEN. SZIROM U. 12 Угорщина, ВМД №305090000/2014/0161176 від 26.09.2014 року. Вартість товару відповідно ВМД - 181983,60 грн., сума ПДВ - 30330,60 грн.

Перевіркою встановлено, що у вересні 2014 року платником віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ по придбанню товарів, що не використовувалися в господарській діяльності ФОП ОСОБА_2, а використані для власних потреб, не пов'язаних з господарською діяльністю відповідно до податкових накладних від 20.09.2014 року №44, видана ТОВ «Фішер Україна», на загальну суму 7732,00 грн. в т.ч. 1288,67 ПДВ та від 23.09.2014 року №48, видана ТОВ «Фішер Україна», на загальну суму 20441,00 грн. т.ч. 3406,83 ПДВ.

Таким чином, встановлено, що в порушення п. 198.3 ст.198 ПК України ФОП ОСОБА_2 завищено дозволений податковий кредит (ряд. 15.1 декларації за вересень) за вересень 2014 року на суму 3089,17 гривень по вищезазначених податкових накладних (з врахуванням коефіцієнту 65,79%) по придбанню товарів, що не використовувалися в господарській діяльності, а саме - лижі гірські та спорядження до них (кріплення, брюки гірськолижні, шолом, шкарпетки, гірськолижна маска, термоштани та інше).

На підставі даного Акта винесено податкові повідомлення-рішення за №0062011701 від12.12.2014 року, яким згідно з п.54.3 ст.54, п.58.1 ст.58, гл.4 р. II ПК України та згідно з п.п.200.11 ст. 200 ПК України зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2014 р. на 29389 грн. та за №0062001701 від 12.12.2014 року, яким згідно з п.54.3 ст.54, п.58.1 ст.58, абз. 4 п. 123.1 ст.123 ПК України зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 4031,00 гривень за вересень 2014 року та застосовано штрафну санкцію у розмірі 2015,50 грн.

Судовою колегією апеляційного суду встановлено, що ФОП ОСОБА_2 від фізичної особи-експедитора ОСОБА_3 (Угорщина) було придбано транспортний засіб - напівпричіп-рефрижератор для перевезення вантажів, марка Schmstz, модель SКО 24L-13.4FР60СООL, ТИП SКО24, ідентифікаційний номер шасі WSM00000005017160, календарний рік виготовлення 2006, модельний рік виготовлення не визначено, вантажопідйомність 26560 кг, в разі максимального завантаження 35000 кг, категорія 04, трьохвісний, колір чорний, за ціною 137866,35 гривень.

Згідно з митною декларацією форми МД-2 від 26.09.2014 року СПД ОСОБА_2 за транспортний засіб - напівпричіп-рефрижератор, для перевезення вантажів, марка Schmstz, модель SКО 24L-13.4FР60СООL, ТИП SКО24, 2006 року випуску сплатив митні платежі ( а.с. 28), що стверджується платіжними дорученнями № 1127 від 26.09.2014 року.

Зазначений транспортний засіб був зареєстрований Мукачівським ВРЕР УДАІ УМВС України в Закарпатській області за ФОП ОСОБА_2, під номером АО2478ХТ, що стверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортного засобу: СХХ316481.

Документами, що підтверджують використання вищезазначених транспортних засобів у господарській діяльності є наступні товарно-транспортні накладні: CMR № 085333, CMR № 083464.

Приймаючи рішення про завищення позивачем сум податкового кредиту за вересень 2014 року та суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню з ПДВ за вересень 2014 року, посадові особи відповідача виходили з того, що придбаний ОСОБА_2 транспортний засіб зареєстровано на фізичну особу, тому, враховуючи вимоги ст. 325 Цивільного кодексу України та постанову Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів», така обставина не дає можливості вважати майно, яке перебуває у приватній власності фізичної особи, основними фондами суб'єкта господарювання - фізичної особи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 р. №1388 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів», зокрема пунктами 6-7 встановлено, що: транспортні засоби реєструються за юридичними та фізичними особами в реєстраційно-екзаменаційних підрозділах Державтоінспекції. Транспортні засоби, що належать фізичним особам-підприємцям, реєструються за ними як за фізичними особами. Власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Згідно з п.8 зазначеної Постанови державна реєстрація транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Державна реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів), а також внесення в установленому порядку платежів за проведення огляду транспортних засобів, державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків.

Пунктом 200.1. ст.200. ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з пп.14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пп. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (послуг); або дата отримання товарів (послуг), що підтверджено податковою накладною.

Разом з тим, норми податкового законодавства України не обмежують право платника податку на податковий кредит залежно від суб'єктного складу сторін у правовідносинах за договорами на придбання товарів (робіт, послуг), в т.ч. і транспортних засобів та визначають одинакові права та обов'язки як для юридичних, так і для фізичних осіб, платників податку (в тому числі і фізичних осіб-підприємців).

Судова колегія апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що Постанова Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 не регулює податкові відносини по сплаті ПДВ, а положення Податкового кодексу України не містять відповідних обмежень права платника податку на податковий кредит і не ставлять його в залежність від приписів даного підзаконного нормативного акту.

Згідно зі ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги є безпідставними й необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а, відтак, у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

ухвалив:

Апеляційну скаргу Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 26.03.2015 року в справі №807/13/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів після набрання нею законної сили, а у разі складення такої в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.

Головуючий суддя Костів М.В.

Судді Бруновська Н.В.

ОСОБА_4

Повний текст ухвали складено 15.04.2016 року.