Ухвала суду № 57204267, 18.04.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

18 квітня 2016 р.Справа № 876/2003/16

Суддя Львівського апеляційного адміністративного суду Старунський Д.М., перевіривши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01.03.2016р. у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги та рішення, -

в с т а н о в и в:

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 01.03.2016р. задоволено повністю адміністративний позов..

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ДПІ у Шевченківському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області оскаржила його в апеляційному порядку.

Ухвалою судді Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2016 апеляційну скаргу залишено без руху та надано термін для усунення виявлених недоліків.

Як видно із матеріалів справи, апелянт копію даної ухвали від 22.03.2016 про залишення апеляційної скарги без руху отримав 28.03.2016, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

11.04.2016 апелянт подав до суду клопотання про відстрочення сплати судового збору у якому покликається на ту обставину, що відсутні кошти на рахунках апелянта призначені для сплати судового збору.

Частиною 2 статті 88 КАС України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" постановлено взяти до уваги та довести до відома суддів апеляційних, окружних адміністративних судів та місцевих загальних судів Довідку про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Закону України "Про судовий збір".

Так, Пленум Вищого адміністративного суду України у вказаній довідці зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у своїй постанові від 25.09.2015 року зазначила, що відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

За таких обставин, суддя прийшов до висновку, що обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її відстрочення від сплати судового збору, що узгоджується із позиціями Пленуму Вищого адміністративного суду України та Верховного суду України.

Відповідно до ч.3 ст.189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Згідно ч.1, 3 ст.108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Станом на момент постановлення даної ухвали, апелянт не усунув недоліків апеляційної скарги, яку залишено без руху, відповідно до ч.3 ст.189 та п.1 ч.3 ст.108 КАС України, апеляційну скаргу слід повернути особі, яка її подала.

При цьому, особі, яка подавала апеляційну скаргу слід роз'яснити, що у відповідності до вимог ч.6 ст.108 КАС України повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення з такою до адміністративного суду в порядку, встановленому цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч.3 ст.108, ч.3 ст.189 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги відмовити.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01.03.2016р. у справі №813/5973/15 повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали направити усім особам, які беруть участь у справі, а особі яка подавала апеляційну скаргу також додані до неї матеріали.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення.

На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Суддя Д.М. Старунський