Ухвала суду № 57200672, 12.04.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

12.04.2016Справа № 910/13936/15Суддя Отрош І.М., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2015 у справі № 910/13936/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Абетон Елемент»

до Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»

про стягнення 60166 грн. 97 коп.

Представники сторін:

від заявника (боржника): Щербатюк К.О. - представник за довіреністю № 553 від 01.04.2016;

від стягувача: не з'явились.

Встановив:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.07.2015 у справі № 910/13936/15, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2015 та набрало законної сили 07.09.2015, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Абетон Елемент» задоволено частково; стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» основний борг у розмірі 34382 грн. 60 коп., 3% річних у розмірі 1159 грн. 20 коп., інфляційні втрати у розмірі 20866 грн. 20 коп. та судовий збір у розмірі 1712 грн. 86 коп.; в іншій частині позову відмовлено.

18.09.2015 на виконання вказаного рішення видано наказ.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.11.2015 рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2015 у справі № 910/13936/15 залишено без змін.

31.03.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» надійшла заява про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2015 у справі № 910/13936/15, в якій заявник (боржник) просить суд розстрочити виконання вказаного рішення строком на шість місяців.

У заяві про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2015 у справі № 910/13936/15 заявник (боржник) зазначив, що виконання рішення суду без надання судом розстрочки в примусовому порядку призведе до арешту розрахункових рахунків заявника (боржника), що позбавить Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» можливості здійснювати фінансово-господарські операції, заблокує його виробничо-господарську діяльність та завдасть значних збитків у масштабах міста Києва та інших міст України, оскільки заявник (боржник) є єдиним підприємством. Крім того, заявник (боржник) зазначив, що встановлений у рішенні спосіб та порядок виконання рішення господарського суду завдасть шкоди інтересам самого стягувача, оскільки не призведе до повного виконання рішення суду.

При цьому, заявник (боржник) зазначив, що неможливість здійснення фінансових операцій також призведе до зриву виконання аварійно-відновлювальних робіт на водопровідних та каналізаційних мережах і спорудах, пов'язаних єдиним технологічним процесом виробництва, транспортування води, відведення та очищення стічних вод після її використання тощо. Дана обставина ставить під загрозу стабільність забезпечення населення міста Києва водою, оскільки загальна довжина водопровідних мереж ПАТ «АК «Київводоканал» складає 4204,90 км, з них довжина аварійних мереж становить 1669,40 км, довжина мереж водовідведення складає 2653,60 км, з них в аварійному стані знаходиться 841,60 км. Системи водопостачання та водовідведення міста Києва повністю вичерпали свій термін експлуатації та потребують капітального ремонту або капітальної заміни. Така зношеність постійно спричиняє виникнення аварій з відключенням водопостачання споживачів. Також, в разі арешту розрахункових рахунків заявник (боржник) не зможе проводити розрахунки з контрагентами за господарсько-договірними зобов'язаннями, внаслідок чого існує загроза припинення постачання реагентів, необхідних для очищення води та стоків.

Заявник (боржник) вказав на те, що у разі ненадання розстрочки виконання рішення суду у ПАТ «АК «Київводоканал» будуть відсутні кошти для закупівлі необхідних реагентів при відсутності яких заявник (боржник) не зможе забезпечити очищення води до якості, яка відповідатиме державним санітарним нормам та правилам «Гігієнічні вимоги до питної води, призначено для споживання людиною» (ДСанПіН 2.2.4-171-10) затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 12.05.2010 № 400 та у відповідності до статті 7 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» буде змушене припинити водопостачання для м. Києва для уникнення масових інфекційних захворювань населення. Також існує загроза неконтрольованого скиду стоків у річку Дніпро, з якої здійснюється забір води для питного водопостачання м. Києва та інших міст України, оскільки контроль та ліквідація наслідків перевищення підприємствами норм забруднення стічних вод потребує значних затрат з боку Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал». До того ж, арешт рахунків ПАТ «АК «Київводоканал» унеможливлює здійснення поточних платежів за електроенергію, що загрожує повному припиненню електропостачання об'єктів Товариства з боку ПАТ «Київенерго», як наслідок припинення будь-якої діяльності Підприємства та відсутність можливості надання повноцінних та якісних послуг з водопостачання та водовідведення.

При цьому, заявник (боржник) зазначив, що ПАТ «АК «Київводоканал» має значну заборгованість перед ПАТ «Київенерго», що виникла внаслідок роботи заявника (боржника) за соціальними (зниженими) тарифами та, поряд з цим, несвоєчасним і неповним відшкодуванням Публічному акціонерному товариству «Акціонерна компанія «Київводоканал» з державного та місцевого бюджетів коштів з різниці в тарифах, в результаті чого на виконанні в органах Державної виконавчої служби знаходиться 81 виконавче провадження про стягнення з ПАТ «АК «Київводоканал» на користь ПАТ «Київенерго» заборгованості.

Заявник (боржник) вказав на те, що з метою погашення заборгованості перед ПАТ «Київенерго» 26.01.2016 між ПАТ «АК «Київводоканал», ПАТ «Київенерго», КК «Центр комунального сервісу» та КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр» укладена Угода про перерахування боргових коштів в рахунок виконання зобов'язань, умовами якої передбачено порядок погашення заборгованості ПАТ «АК «Київводоканал» перед ПАТ «Київенерго», що розстрочує виконання рішень суду на тривалий час та надає змогу Товариству виконати свої зобов'язання і в той же час безперервно та якісно надавати послуги з водопостачання та водовідведення мешканцям міста Києва та прилеглих міст.

При цьому, заявник (боржник) звернув увагу суду на те, що в ході примусового виконання даного рішення майнові інтереси стягувача не будуть задоволені у зв'язку з тим, що у ПАТ «АК «Київводоканал» на рахунках відсутні кошти для виконання всіх судових рішень, що знаходяться на виконанні. Відповідно до положень ст. 44 Закону України «Про виконавче провадження» стягнуті кошти будуть розподілятися пропорційно між стягувачами згідно виконавчих документів, тобто між ПАТ «Київенерго» із сумою боргу 27 млн грн та ТОВ «Абетон Елемент» із сумою боргу 59 тис. грн. Вищевикладене свідчить про те, що негайне примусове виконання рішення Господарського суду м. Києва у справі № 910/13936/15 призведе до зупинення господарської діяльності підприємства боржника, та не гарантуватиме отримання ТОВ «Абетон Елемент» коштів згідно судового рішення в повному обсязі, що порушує права та законні інтереси як самого стягувача, так і третіх осіб у зв'язку з неможливістю ПАТ «АК «Київводоканал» надавати послуги з водопостачання та водовідведення.

Одночасно, заявник (боржник) повідомив суд про те, що загальна заборгованість КП, КП УЖГ перед ПАТ «АК «Київводоканал» становить 453,9 млн грн., що також значно погіршує фінансовий стан ПАТ «АК «Київводоканал», у зв'язку з чим у Товариства відсутні фінансові можливості своєчасно сплатити борг перед ТОВ «Абетон Елемент». Окрім того, відповідно до ст. 42 Водного кодексу України ПАТ «АК «Київводоканал» є первинним водокористувачем, на якого згідно з п.11 ст. 44 цього ж кодексу покладено обов'язок своєчасно сплачувати збори за спеціальне водокористування. Наявність дебіторської заборгованості абонентів, які грубо порушують договірні та законодавчо покладені на них зобов'язання, не вносячи ПАТ «АК «Київводоканал» в повному розмірі та своєчасно плату за отримані послуги, позбавляє ПАТ «АК «Київводоканал» можливості систематично здійснювати обов'язкові платежі за використання природних ресурсів до державного бюджету.

Враховуючи вищевикладене, Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» просило суд розстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2015 у справі № 910/13936/15 строком на шість місяців.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2016 призначено розгляд заяви Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2015 у справі № 910/13936/15 на 12.04.2016.

Представник заявника (боржника) у судовому засіданні 12.04.2016 надав усні пояснення по суті заяви; заяву про розстрочку виконання рішення просив задовольнити.

Представник стягувача у судове засідання 12.04.2016 не з'явився, про причини неявки у судове засідання суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою, яка вказана в спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 21830865 від 31.03.2016, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією реєстру поштових відправлень суду та витягом з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, з якого вбачається, що поштове відправлення 11.04.2016 надійшло до відділення зв'язку.

Відповідно до абзацу 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2015 у справі № 910/13936/15, суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно з пунктом 7.1.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Положеннями пункту 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" визначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Поряд з цим, суд вважає за необхідне відзначити, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені в параграф 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Однак, суд зазначає, що заявником (боржником) не надано суду доказів, що підтверджують наявність обставин, які роблять неможливим виконання рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2015 у справі № 910/13936/15, або обставин, що ускладнюють виконання вказаного рішення у визначений законом строк, зокрема, доказів наявності тяжкого фінансового стану боржника, загрози банкрутства, відсутності коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення.

Так, заявник (боржник) вказує на відсутність коштів на рахунках Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» у достатньому обсязі для виконання рішення суду, однак заявником (боржником) не надано суду доказів на підтвердження вказаних обставин (довідок банку або банківських виписок про наявність/відсутність коштів на відкритих рахунках).

При цьому, заявник (боржник) зазначив, що ПАТ «АК «Київводоканал» має значну заборгованість перед ПАТ «Київенерго», що виникла внаслідок роботи заявника (боржника) за соціальними (зниженими) тарифами та, поряд з цим, несвоєчасним і неповним відшкодуванням Публічному акціонерному товариству «Акціонерна компанія «Київводоканал» з державного та місцевого бюджетів коштів з різниці в тарифах, в результаті чого на виконанні в органах Державної виконавчої служби знаходиться 81 виконавче провадження про стягнення з ПАТ «АК «Київводоканал» на користь ПАТ «Київенерго» заборгованості.

Однак, суд зазначає, що відповідно до статті 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до статті 44 Господарського кодексу України, підприємництво здійснюється на основі, зокрема, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що заявник (боржник) є юридичною особою, яка самостійно несе відповідальність, а тому посилання на значну кредиторську заборгованість не є підставами для розстрочення виконання рішення суду.

При цьому, доказів того, що в органах Державної виконавчої служби перебуває 81 виконавче провадження про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» заборгованості заявником (боржником) суду не надано (зокрема, копій про відкриття виконавчих проваджень).

Крім того, заявником (боржником) не надано суду доказів у підтвердження фактичної можливості виконання рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2015 у справі № 910/13936/15 у випадку задоволення судом поданої заявником (боржником) заяви про розстрочку виконання рішення суду строком на шість місяців, зокрема, заявником (боржником) не надано доказів, що у нього буде достатня сума грошових коштів для здійснення чергових платежів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2015 у справі № 910/13936/15 є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 86, ч. 1, 3 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2015 у справі № 910/13936/15.

Суддя І.М. Отрош