Ухвала суду № 57199473, 12.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2016 року м. Київ К/800/55206/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Мороз В.Ф.

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги приватного акціонерного товариства «Запоріжбіосинтез» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у справі

за позовом Закритого акціонерного товариства «Запоріжбіосинтез»

до відповідача Державної митної служби України Запорізької митниці

про скасування податкових повідомлень, -

В С Т А Н О В И В :

28.03.2013р. до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень форми «Р» №42 та №43 від 19.03.2013р. звернулося закрите акціонерне товариство «Запоріжбіосинтез» (далі Товариство). Свої вимоги позивач мотивував тим, що за результатами проведеної перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення форми «Р», у яких визначено суму податку на додану вартість у розмірі 26 580,33 грн. та суму ввізного мита у розмірі 62, 47 грн. Посилаючись на протиправність повідомлень, Товариство просило задовольнити позов.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 10.07.2013р., залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 2.10.2014р., в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Товариство звернулося із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про необґрунтованість позовних вимог.

У своїх запереченнях відповідач вважає рішення судів законними та обґрунтованими.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами встановлено, що на підставі наказу від 12.12.2012р. №766 Митницею була проведена документальна планова виїзна перевірка дотримання Товариством вимог законодавства з питань державної митної справи за період з 1.01.2010р. по 30.09.2012р. та встановлено порушення законодавства, що виявилося у включенні декларантом до митної вартості товарів витрат на транспортування оцінюваних товарів не в повному обсязі, що призвело до заниження податкового зобов'язання на загальну суму 19 022,26 грн.

Питання перевірки правильного визначення митної вартості товарів визначається Порядком здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого Постановою КМУ від 9.04.2008р. №339 (далі Порядок №339).

Відповідно до п. 4 Порядку №339 контроль за правильністю визначення митної вартості товарів після завершення операцій їх митного контролю, митного оформлення та пропуску через митний кордон України здійснюється митним органом шляхом: проведення перевірок, у тому числі невиїзних документальних, системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщується через митний кордон України; надсилання запитів до митних органів іноземних держав, державних органів, установ та організацій дня: встановлення автентичності документів, поданих митному органові України; перевірки дотримання вимог статті 267 Митного кодексу України; вжиття інших заходів, передбачених Митним кодексом України та іншими законами з питань митної справи.

Згідно пункту 8 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщується через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою КМУ від 20.12.2006р. №1766 (яка діяла на момент виникнення правовідносин) для підтвердження транспортних витрат, які відповідно до Митного кодексу України включаються до ціни товару, декларант зобов'язаний подати довідку підприємства-перевізника, що здійснило перевезення, яка містить реквізити товаротранспортного документа, відомості про маршрут перевезення, розмір плати за надання транспортно-експедиційних послуг та підписи керівника і головного бухгалтера такого підприємства.

Здійснивши аналіз норм права та залучених у справі доказів, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильних висновків, що Товариство не включило до митної вартості витрати на транспортування оцінюваних товарів в повному обсязі, що призвело до заниження митної вартості товарів та невірного визначення бази оподаткування, а отже до несвоєчасної та неповної сплати платежів.

Щодо посилань Товариства на подання ним довідок перевізника, то дані довідки не є первинними документами в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а отже не можуть підтверджувати понесені транспортні витрати.

Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230, 231, 254 КАС України, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Запоріжбіосинтез» залишити без задоволення, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10.07.2013р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 2.10.2014р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст. 235-244 КАС України.

Судді А.О. Логвиненко

О.Є. Донець

В.Ф. Мороз