Постанова № 57198574, 12.04.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 квітня 2016 рокусправа № П/811/3306/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Добродняк І.Ю Бишевської Н.А.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року по справі №П/811/3306/15 за позовом ОСОБА_2 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів,-

в с т а н о в и В :

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

1. визнати бездіяльність відповідача по невиплаті у встановлені строки, грошового забезпечення за серпень 2015 року та одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби - протиправною;

2. стягнути з відповідача:

- заборгованість по грошовому забезпеченню за серпень 2015 року в сумі 3 431,39 грн.;

- заборгованість по невиплаченій одноразовій грошовій допомозі в сумі 22 497,90 грн.;

- компенсацію за завдану моральну шкоду в розмірі 10 000,00 грн.;

3. зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити:

- матеріальну допомогу (допомогу на оздоровлення);

- середній заробіток, за весь час затримки, по день фактичного розрахунку;

- щомісячну грошову допомогу у розмірі окладу за військовим (спеціальним) званням за період з 26.08.2015 року по 26.09.2015 року та з 26.09.2015 року по 26.10.2015 року;

- грошове забезпечення за штатною посадою на день скорочення з посади за період з 26.08.2015 року по 26.09.2015 року та з 26.09.2015 року по 26.10.2015 року;

- компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати;

- індексацію грошових доходів населення.

Встановити 10-денний термін, з моменту набрання рішенням суду законної сили, для здійснення зазначених нарахувань та проведення виплат;

4. допустити негайне виконання постанови суду у частині стягнення з грошового забезпечення за серпень 2015 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що в серпні 2015 року він був звільнений зі служби в органах внутрішніх справ, проте під час проходження служби з ним не проводився повний розрахунок та при звільненні не були виплачені всі належні суми.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року адміністративний позов задоволено частково, а саме:

визнано бездіяльність Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області по невиплаті ОСОБА_2 у встановлені строки, частину грошового забезпечення за серпень 2015р. та одноразової грошової допомоги в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби - протиправною;

стягнуто з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області (код

ЄДРПОУ 08592224) на користь ОСОБА_2 (ід.номер : НОМЕР_1):

- нараховане грошове забезпеченню за серпень 2015р. в сумі 2 381 (дві тисячі триста вісімдесят одна) грн. 00 коп.;

- вихідну допомогу при звільненні в сумі 22497 (двадцять дві тисячі чотириста дев'яносто сім) грн. 90 коп.;

- нараховану матеріальну допомогу на оздоровлення в сумі 3 449 (три тисячі чотириста сорок дев'ять) грн. 33 коп.;

- компенсацію за завдану моральну шкоду в сумі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп.;

- нараховане грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в сумі 19959 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 94 коп..

Допущено негайне виконання постанови суду в частині стягнення з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 08592224) на користь ОСОБА_2 (ід.номер НОМЕР_1) невиплаченого грошового забезпечення за серпень 2015 року в розмірі 2 381,00 грн..

В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована незгодою з висновками суду першої інстанції щодо допущення відповідачем у спірних правовідносинах протиправної бездіяльності. Заявник апеляційної скарги вказує на те, що не здійснення у повному обсязі розрахунку при звільненні позивача пов'язано з відсутністю належного фінансування, у зв'язку з чим Управління неодноразово зверталася до компетентних органів з запитами щодо забезпечення такого фінансування. Крім цього, відповідач вказує на те, що при визначення середнього заробітку, який підлягає стягненню на користь позивача за час затримки розрахунку, судом не вірно визначено його розмір з помилковим застосуванням нормативно-правового акту, який не підлягав застосуванню у спірних правовідносинах. Також відповідач зазначає про те, що судом безпідставно стягнуто з відповідача компенсацію за завдану шкоду, оскільки такі вимоги позивача є необґрунтованими та жодними доказами не підтверджені. Заявник апеляційної скарги, крім зазначеного, вказує також на необґрунтованість рішення суду, в частині стягнення матеріальної допомоги у розмірі 3449,33грн., оскільки виплата такої допомоги можлива лише у межах наявних для цього асигнувань, які у спірному випадку були відсутні.

Позивач своїм процесуальним правом щодо оскарження судового рішення, в частині не задоволених позовних вимог, не скористався.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи із наступного.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що ОСОБА_2 проходив службу в ОВС, остання посада - інспектор відділу ветеринарної міліції громадської безпеки УМВС України в Кіровоградській області (а.с.18-25).

Наказом УМВС України в Кіровоградській області від 26.08.2015 р. № 302 о/с капітана міліції ОСОБА_2, на підставі пункту 64 "г" (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, звільнено з ОВС з 26 серпня 2015 року. Вислуга років на день звільнення в календарному обчисленні становить 15 років 01 місяць 22 дні, в пільговому обчисленні становить 15 років 02 місяці 15 днів (а.с.8).

01 вересня 2015 року позивач звернувся до відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку УМВС України в Кіровоградській області із заявою про надання роз'яснення щодо причин не виплати належних йому сум грошового забезпечення за липень-серпень 2015 року, матеріальної допомоги на оздоровлення та одноразової грошової допомоги при звільненні з органів внутрішніх справ із зазначенням сум загальної заборгованості (а.с.51).

На наслідками розгляду заяви, посадовими особами відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку УМВС України в Кіровоградській області складено висновок та Листом від 18 вересня 2015 року за №12/Ш-35ОП повідомлено позивача, що виплата коштів по грошовому забезпеченню та одноразовій грошовій допомозі при звільненні буде проведена після надходження відповідного фінансування з Міністерства аграрної політики та продовольства України. Стосовно матеріальної допомоги на оздоровлення, позивачу роз'яснено, що така допомога йому не нараховувалась та не виплачувалась у зв'язку з недостатнім фінансуванням (а.с.52-53).

Посилаючись на не проведення повного розрахунку з позивачем під час проходження ним служби та невиплату всіх належних сум при звільнення, позивач звернувся до суду з позовом.

За наслідками розгляду справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_2 грошового забезпечення за серпень 2015 року, вихідної допомоги при звільненні, з огляду на наступне.

На час виникнення спірних правовідносини порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки визначався Законом України від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ «Про міліцію», Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29 липня 1991 року №114 (далі - Положення №114).

Відповідно до пункту 10 Положення №114 особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов'язки громадян, передбачені Конституцією та іншими законодавчими актами, а їх права, обов'язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про міліцію» форми і розміри грошового забезпечення працівників міліції встановлюються Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї законодавчої норми Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 1294).

Відповідно до п.1 Постанови №1294 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 2 Постанови №1294 визначено, що виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується, зокрема, Міністерством внутрішніх справ.

Наказом МВС України від 31.12.2007 N 499, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 р. за N 205/14896 «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ» затверджено, серед іншого, Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (далі - Інструкція № 499).

Згідно з п.п.1.6 Інструкції №499 грошове забезпечення осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ виплачується за місцем служби.

Відповідно до п.п.1.18 Інструкції №499 у разі звільнення зі служби грошове забезпечення особі рядового чи начальницького складу виплачується до дня виключення зі списків особового складу включно.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що у зв'язку із недостатнім та несвоєчасним фінансуванням Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області не в повному обсязі виплачено позивачу грошове забезпечення за серпень 2015 року.

Довідкою відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку УМВС України в Кіровоградській області, яку надано на запит УМВС України в Кіровоградській області від 05.11.2015 №2/1551, підтверджено, що станом на 01.11.2015 року за серпень 2015 року заборгованість з виплати по грошовому забезпеченню ОСОБА_2 складає 2381,00 грн. (а.с.50).

Про наявність вказаної суми заборгованості також зазначено у висновку про результати розгляду заяви громадянина ОСОБА_2, складеного посадовими особами ВФЗБО УМВС України в Кіровоградській області, та Листі від 18.09.2015 року за №12/Ш-35ОП (а.с.52-53).

Встановивши обставини справи, які свідчать про те, що позивачу на час вирішення справи, грошове забезпечення за серпень 2015 року в сумі 2 381 грн. не було виплачено, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо наявності підстав для стягнення такої суми з УМВС України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_2

В апеляційній скарзі заявник апеляційної скарги вказує на те, що на теперішній час заборгованість перед позивачем по виплаті грошового забезпечення в сумі 2 381 грн. відсутня, а тому вимоги про її стягнення є безпідставними. Такі доводи заявника апеляційної скарги суд апеляційної інстанції не бере до уваги, оскільки на час прийняття рішення судом першої інстанції така заборгованість мала місце, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов правильного висновку про її стягнення з відповідача.

Щодо позовних вимог ОСОБА_2 в частині стягнення з відповідача вихідної допомоги при звільненні в сумі 22497, суд зазначає на наступне.

Згідно ч.1 ст.9 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції, чинній на момент звільнення зі служби) особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення зі служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 16 років, одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Положення вказаної норми також узгоджуються з приписами п. 10 Постанови КМУ від 17.07.1992 №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" відповідно до якого військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної інспекції техногенної безпеки, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби:

які звільняються із служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби;

які звільняються із служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, за наявності вислуги 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби;

які звільняються із служби за власним бажанням, через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, та мають вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

З матеріалів справи вбачається, що позивача звільнено зі служби у зв'язку зі скороченням штатів та на день звільнення він мав вислугу понад 10 років, у зв'язку з чим ОСОБА_2 при звільненні підлягала виплаті одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що заборгованість Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області перед позивачем зі сплати одноразової грошової допомоги при звільненні з ОВС складає 22 497,90 грн. Така заборгованість підтверджується висновком про результати розгляду заяви громадянина ОСОБА_2, складеного посадовими особами ВФЗБО УМВС України в Кіровоградській області, та Листом від 18.09.2015 року за №12/Ш-35ОП.

Встановивши обставини справи, які свідчать про те, що позивачу при звільненні не виплачена одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, та підтвердженості наявної заборгованості зі сплати такої допомоги документальними доказами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь ОСОБА_2 вихідної допомоги при звільненні в сумі 22497 грн. 90 коп.

Доводів щодо незаконності або необґрунтованості рішення суду першої інстанції в цій частині апеляційна скарга не містить.

Таким чином, встановлені обставини справи свідчать про те, що на час звільнення позивача з ним не було проведено остаточного та в повному обсязі розрахунку.

Суд першої інстанції, з урахуванням встановлених обставин, дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для стягнення середнього заробітку за час несвоєчасного розрахунку. При цьому, оскільки спеціальне законодавство не визначає підстав для стягнення середнього заробітку, суд першої інстанції обґрунтовано застосував положення Кодексу законів про працю в Україні. Можливість застосування положень Кодексу законів про працю в Україні у правовідносинах, які врегульовані спеціальними законами, роз'яснена Конституційним Судом України (рішення від 07.05.2002 р. №8-рп/202).

В той же час, визначаючи розмір середнього заробітку за час несвоєчасного розрахунку, суд першої інстанції помилково застосував норми Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, оскільки в даному випадку повинна застосовуватись Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, затверджена наказом МВС України від 31.12.2007 року № 499 (далі Інструкція №499).

Відповідно до п. 1.4. Інструкції № 499 працівники міліції отримують грошове забезпечення, а не заробітну плату.

Згідно з п.3.5.2 працівникам міліції, звільненим з ОВС, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачується за посадою.

Отже механізм нарахування грошового забезпечення здійснюється по принципу нарахування цього ж грошового забезпечення за посадою, яку позивач обіймав, на загальних правилах нарахування.

Нараховуючи суму виплати суд першої інстанції виходив із обрахунку робочих днів, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, а саме, шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - на число календарних днів за цей період.

Проте, до атестованих працівників застосовується інший обрахунок, відповідно до п. 1.7 Інструкції № 499 календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів (незалежно від відпрацьованих).

Зазначені обставини призвели до помилкового застосування судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного розрахунку розміру грошового забезпечення за час несвоєчасного розрахунку при звільненні.

Згідно з архівної відомості за період роботи позивача у 2015 році, довідки - розрахунку, які надані відповідачем на вимогу суду апеляційної інстанції, грошове забезпечення позивача на день скорочення посади становило 2999,72грн. та складалося з: посадового окладу - 700,0грн.; окладу за спеціальне звання - 120,0грн.; надбавки за вислугу років (30%) - 246,0грн.; надбавки за виконання особливо важливих завдань (50%) - 533,0грн.; премії (87,6%) - 1400,72грн.

Таким чином, розмір грошового забезпечення за час несвоєчасного розрахунку, з урахуванням часу звільнення позивача та обсягу заявлених ним вимог (з 27.08.2015р. по 14.12.2015р.), становить 10837,70грн.: серпень (5 календарних днів) - 483,83грн.; вересень (30 календарних днів) - 2999,72грн.; жовтень (31 календарних днів) - 2999,72грн.; листопад (30 календарних днів) - 2999,72грн.; грудень (14 календарних днів) - 1354,71грн.

Вказані обставини є підставою для зміни рішення суду першої інстанції, в цій частині заявлених вимог.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення з УМВС України в Кіровоградській області на користь позивача матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі 3449,33грн., суд першої інстанції виходив з того, що така допомога була нарахована відповідачем та в силу положень п.2.16.1 Інструкції №499 повинна була виплачена позивачу.

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції не погоджується з наступних підстав.

Відповідно до п. 2.16.1 Інструкції №499 особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ надається матеріальна допомога у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення на день виплати, та один раз на рік - допомога для оздоровлення в розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення.

Пунктом 2.16.3. Інструкції №499 визначено, що допомога для оздоровлення особам рядового і начальницького складу надається у розмірі, що не перевищує грошового забезпечення, яке особа отримувала на день виплати.

Отже, допомога на оздоровлення може бути надана якщо на це передбачені відповідні асигнування.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що допомога на оздоровлення за 2015 рік позивачу не була надана саме з огляду на відсутність на це відповідних асигнувань. Про вказані обставини свідчать неодноразові звернення відповідача до відповідних органів з метою надання відповідного фінансування.

При цьому, зазначений вид матеріальної допомоги у стягнутому судом розмірі не був нарахований позивачу, як про те зазначив суд першої інстанції. Про вказані обставини свідчить архівна відомість №1 за період роботи позивача у 2015 році, яка витребувана судом апеляційної інстанції. Посилання суду першої інстанції на розрахунок по грошовому забезпеченню позивача (а.с.59) не є доказом нарахування позивачу такого виду матеріальної допомоги. Вказаний розрахунок складався та направлявся Управлінням саме з метою виділення відповідних асигнувань.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованим рішення суду першої інстанції, в частині стягнення матеріальної допомоги у розмірі 3449,33грн.

Не погоджується суд апеляційної інстанції і з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області на користь позивача моральної шкоди.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до ст..71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Отже, позивач був зобов'язаний довести суду ті обставини, які свідчать як про факт заподіяння моральної шкоди (у чому полягає така шкода), так довести і розмір заподіяної моральної шкоди, який заявлено до відшкодування. Вказані обставини позивачем суду не доведені.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом в залежності від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Оцінюючи заподіяну моральну шкоду у розмірі 10 000 грн. позивачем не зазначено з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. Суд першої інстанції, визначаючи компенсацію у розмірі 3000грн., також не зазначив доказів та мотивів, які б підтверджували як визначений розмір такої компенсації так і сам факт заподіяння моральної шкоди.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необґрунтованість рішення суду в цій частині заявлених вимог.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про часткову обґрунтованість апеляційної скарги відповідача, у зв'язку з чим вважає за необхідне постанову суду першої інстанції, в частині задоволених позовних вимог щодо стягнення з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_2 матеріальної допомоги у розмірі 3449,33грн. та компенсації за завдану моральну шкоду в сумі 3000 грн. - скасувати та в цій частині заявлених вимог прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Постанову суду, в частині визначеного розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку - змінити.

На підставі викладеного, керуючись п.2, 3 ч.1 ст.198, ст.ст.202, 205, 207 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області - задовольнити частково.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року по справі №П/811/3306/15, в частині задоволених позовних вимог щодо стягнення з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 08592224) на користь ОСОБА_2 (ід.номер: НОМЕР_1) матеріальної допомоги у розмірі 3449,33грн. та компенсації за завдану моральну шкоду в сумі 3000, 00 грн. - скасувати та в цій частині заявлених вимог прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року по справі №П/811/3306/15, в частині задоволених позовних вимог щодо стягнення з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в сумі 19959,94грн. - змінити, визначивши суму, яка підлягає стягненню в якості грошового забезпечення за час несвоєчасного розрахунку при звільненні, у розмірі 10837,70грн.

В іншій частині постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року по справі №П/811/3306/15 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з часу її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст..212 КАС України.

(Повний текст постанови виготовлено 13.04.2016р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська