Постанова № 57198573, 14.04.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

14 квітня 2016 року 13:10 справа №826/25551/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кузьменка В.А., суддів Арсірія Р.О., Огурцова О.П., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства "Укргазвидобування"доДержавної фіскальної служби Українипровизнання протиправним та скасування рішенняОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" (далі по тексту - позивач, ПАТ "Укргазвидобування") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі по тексту - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про застосування фінансових санкцій від 03 листопада 2015 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва 02 грудня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/25551/15, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 27 січня 2016 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив; сторонами заявлено спільне клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи викладене, суд ухвалив здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до рішення Державної фіскальної служби України про застосування Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу сприту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а саме: зберігання спирту (КМПА) у місці зберігання не внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання, до ПАТ "Укргазвидобування" застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 726 593,90 грн. згідно з абзацом одинадцятим частини другої статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу сприту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Зазначене рішення про застосування фінансових санкцій прийняте на підставі акта від 20 липня 2015 року №13/20-40-21-01-12/259764423 "Про результати проведення фактичної перевірки Шебелинського відділення Філії Управління з переробки газу та газового конденсату ПАТ "Укргазвидобування", код за ЄДРПОУ 259764423, місце провадження діяльності: Харківська область, Балаклійський район, с. Андріївка з питань дотримання вимог Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу сприту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" із змінами та доповненнями, вимог статті 215 "Підакцизні товари та ставки податку" Податкового кодексу України та іншого законодавства, яке регулює відносини у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів" (далі по тексту - акт перевірки).

В акті перевірки зазначено наступне: в ході проведення перевірки встановлено факт зберігання Шебелинським відділенням Філії Управління з переробки газу та газового конденсату ПАТ "Укргазвидобування" компоненту моторного палива альтернативного (далі по тексту -КМПА) у кількості - 35 663 кг на загальну суму 726 593, 90 грн. у відповідності його до ТУ У 24,6-30219014-009:2007, що класифікується у товарній позиції 2207 УКТЗЕД (вміст етилового спирту становить 80 об.% або більше) у місцях не внесених до ЄДР місць зберігання спирту, чим порушено статті 2 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу сприту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Позивач вважає протиправним рішення про застосування фінансових санкцій, мотивуючи позовні вимоги тим, що КМПА не може класифікуватись за товарною позицією УКТЗЕД 2207, навіть за наявності у його складі частки спирту, оскільки відповідає характеристикам товарної позиції 8311, а відтак не може вважатись "спиртом етиловим та іншим спиртовим дистилятом, одержаним шляхом перегонки, денатурованим", бо призначений для використання в інших конкретно визначених цілях.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, зазначивши про правомірність оскаржуваного рішення та обґрунтованість висновків акта перевірки.

Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред'явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.

Згідно з преамбулою Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу сприту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" цей Закон визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Так, відповідно до частини п'ятої статті 2 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", виробництво спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового та алкогольних напоїв здійснюється за наявності внесених до Єдиного реєстру місць зберігання спирту. При цьому приміщення, в яких здійснюється виробництво спирту етилового, та місця зберігання спирту, розташовані на державному підприємстві, яке виробляє спирт етиловий, вважаються акцизним складом. Акцизним складом також вважаються виробничі приміщення на території суб'єкта господарювання, де суб'єктом господарювання виробляється, обробляється (переробляється) горілка та лікеро-горілчані вироби, та його складські приміщення, в яких зберігається, одержується чи відправляється горілка та лікеро-горілчані вироби.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", спирт етиловий - спирт етиловий-сирець, спирт етиловий ректифікований технічний, спирт етиловий денатурований (спирт технічний), спирт етиловий технічний, спирт етиловий ректифікований, що відповідають кодам 2207 і 2208 згідно з УКТЗЕД та виготовлені з крохмале- і цукровмісної сировини або з нехарчових видів сировини за спеціальними технологіями.

Частина перша статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу сприту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" передбачає, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Згідно з абзацом одинадцятим частини другої статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу сприту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" встановлено, що за зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у розмірі 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 1700 гривень.

Таким чином, в межах даного спору належить встановити правомірність віднесення КМПА до товарної позиції 2207 УКТЗЕД.

Вирішуючи питання віднесення компонента моторного палива альтернативного до категорії етилового спирту, суд керується наступним.

Відповідно до Митного тарифу України, встановленого Законом України "Про Митний тариф України" до товарної позиції 2207 відноситься спирт етиловий, неденатурований, з концентрацією спирту 80 об. % або більше; спирт етиловий та інші спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки, денатуровані, будь-якої концентрації.

Товарна позиція 2207 відноситься до групи 22, яка об'єднує алкогольні і безалкогольні напої та оцет та міститься в ІV розділі "Готові харчові продукти; алкогольні та безалкогольні напої і оцет; тютюн та його замінники". Тобто, товар кожної товарної позиції 22 групи має відповідати за своїми характеристиками назві даної групи. При цьому, визначальним для віднесення до будь-якої позиції групи 22 є належність товару до готових харчових продуктів, алкогольних та безалкогольних напоїв або оцету.

Згідно пункту 9 частини першої статті 1 Закону України "Про альтернативні види палива" біоетанол - спирт етиловий зневоджений, виготовлений з біомаси або спирту етилового-сирцю для використання як біопалива.

У відповідності до національного стандарту України ДСТУ 7166:2010, біоетанол - це спирт етиловий зневоднений, виготовлений з біомаси або зі спирту етилового-сирцю для використання як біопалива. Біоетанол призначено для виготовлення палива моторного сумішевого, добавок до палива на основі біоетанолу біокомпонентів моторного палива, отриманих синтезом із застосуванням біоетанолу або змішуванням біоетанолу з органічними сполуками та паливом, одержаним з вуглеводневої сировини, в яких вміст біоетанолу відповідає вимогам нормативних документів та які належать до біопалива.

Так, відповідно до технологічного процесу, виготовлений з меляси бурякової спирт етиловий відразу зневоджується, тобто виготовляється біоетанол, після чого в нього добавляється денатуруюча добавка бензин. Отже, після денатурації бензином даний розчин вже не є спиртом етиловим не денатурованим.

Згідно ТУ У 24.6-30219014-009:2007, КМПА - це антидетонаторний засіб, який призначено для виробництва біопалив моторних альтернативних для двигунів внутрішнього згорання (в тому числі біодизелю), біокомпоненту моторного, а також в якості добавки до бензинів автомобільних

Згідно пояснень УКТЗЕД до товарної позиції 3811 "Антидетонатори, антиоксиданти, інгібітори смолоутворення, загусники, антикорозійні препарати та інші готові присадки, добавки для нафтопродуктів (включаючи бензин) або для інших рідин, які використовують з тією самою метою, що нафтопродукти". Наведене свідчить, що КМПА відповідає характеристикам товарної позиції 3811 і не можна вважатись "спиртом етиловий та іншим спиртовим дистилятом, одержаним шляхом перегонки, денатурованим", бо призначений для використання в інших конкретно визначених цілях.

Згідно положень Основних правил інтерпретації УКТЗЕД Митного тарифу України, встановленого Законом України "Про Митний тариф України" від 19 вересня 2013 року №584-VII, класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється за такими правилами:

1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:

2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;

(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

3. У разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:

(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;

(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;

(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

4. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.

Відтак, класифікувати продукцію за УКТЗЕД можна лише за правилами, визначеними Законом України "Про Митний тариф України", натомість відповідачем фактично встановлено код УКТЗЕД 2207, посилаючись на посвідчення про якість КМПА, в якому зазначено, що зразки КМПА відповідають вимогам ТУ У 24.6-30219014-009:2007, фактична об'ємна частка спирту етилового становить 98,68 %, але така характеристика не може бути критерієм для визначення коду УКТЗЕД.

Так, суд зазначає, що контролюючим органом при прийнятті рішень прийнято до уваги лише опис товару, наведеній в товарній позиції 2207, без врахування інших товарних позиції УКТЗЕД, без обґрунтувань надання переваги саме цій позиції.

Колегія суддів відхиляє доводи відповідача про те, що визначальною ознакою для віднесення товару до товарної позиції 2207 є визначення у складі речовини вмісту спирту у його відсотковому відношенні, оскільки основним критерієм для віднесення товару до товарної позиції групи 22 є можливість його вживання як готового харчового продукту, алкогольного та безалкогольного напою або оцету. Відсотковий вміст спирту в складі речовини враховується при визначенні цієї товарної позиції лише в разі належності такого товару до харчового продукту.

Відтак, суд приходить до висновку, що КМПА, який відповідає технічним умовам ТУ У 24.6-30219014-009:2007, слід розглядати у товарній позиції 3811 "Антидетонатори, антиоксиданти, інгібітори смолоутворення, загусники, антикорозійні препарати та інші готові присадки, добавки до нафтопродуктів (включаючи бензин) або для інших рідин, які використовують з тією самою метою, що і нафтопродукти".

При цьому, слід зазначити, що перелік підакцизних товарів (продукції) та ставки податку закріплені статтею 215 Податкового кодексу України. Підакцизні товари (продукція) - товари за товарними позиціями, категоріями та підкатегоріями згідно з кодуванням товарів за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності - УКТЗЕД.

До таких товарів (продукції) віднесено, зокрема, спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво, код класифікації яких - 2207, в той же час, на товар (продукцію) за кодом класифікації 3811, що виробляється позивачем, Податковим кодексом України акцизний збір не встановлено.

Таким чином, виходячи з призначення компоненту палива моторного альтернативного, його не можна вважати алкогольним напоєм, та класифікувати за товарною позицією УКТЗЕД 2207, навіть за наявності у його складі частки спирту.

Враховуючи, що судом встановлено, що КМПА не може класифікуватись за товарною позицією УКТЗЕД 2207, висновки відповідача про порушення ПАТ "Укргазвидобування" норм Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу сприту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" в частині зберігання спирту у місцях зберігання, не винесених до Єдиного державного реєстру нормативно та документально не підтверджуються.

Суд також звертає увагу, що форма оскаржуваного рішення не узгоджується із нормами Податкового кодексу України, виходячи з наступного.

Форма рішення про застосування фінансових санкцій встановлена Порядком застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року №790.

Разом із тим, відповідно до пункту 10 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (Перехідні положення) нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, Державної податкової адміністрації України та інших центральних органів виконавчої влади, прийняті до набрання чинності цим Кодексом на виконання законів з питань оподаткування, та нормативно-правові акти, які використовуються при застосуванні норм законів про оподаткування (в тому числі акти законодавства СРСР), застосовуються в частині, що не суперечить цьому Кодексу, до прийняття відповідних актів згідно з вимогами цього Кодексу.

Зважаючи на викладене, будь-які норми, що прийняті до набрання чинності Податковим кодексом України або одночасно з ним, можуть застосовуватися лише в частині, що не суперечить нормам цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Наведена норма в імперативному порядку зобов'язує контролюючий орган визначити суму грошових зобов'язань за штрафними санкціями платникові податку в тому разі, якщо таким платником порушено норми законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на відповідний орган.

Статтею 113 Податкового кодексу України передбачено, що штрафні (фінансові) санкції застосовуються також і за порушення вимог іншого, крім податкового, законодавства, якщо контроль за дотриманням відповідних норм покладено на контролюючі органи.

Таким чином, обов'язком контролюючих органів у розумінні Податкового кодексу України є визначення суми грошових зобов'язань у вигляді штрафних санкцій за порушення норм іншого, крім податкового, законодавства, якщо контроль за дотриманням відповідних норм покладений на контролюючі органи.

Зазначене поширюється також і на санкції за порушення норм законодавства, що регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, оскільки контроль за дотриманням відповідних норм покладено на органи доходів і зборів України.

При цьому відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України у разі, коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі, коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Таким чином, контролюючий орган, у разі виявлення порушення вимог законодавства, яке регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, якщо таке порушення тягне за собою визначення грошових зобов'язань у вигляді адміністративно-господарських санкцій, зобов'язаний прийняти податкове повідомлення-рішення, а прийняття будь-яких інших рішень, у тому числі про застосування фінансових санкцій, суперечитиме Податковому кодексу України.

Аналогічна позиція доведена Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 28 березня 2014 року №375/11/14-14.

Враховуючи викладене, рішення Державної фіскальної служби України від 03 листопада 2015 року прийнято не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України та Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу сприту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, Державною фіскальною службою України не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття спірного рішення про застосування фінансових санкцій з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ПАТ "Укргазвидобування" підлягає задоволенню.

Частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України про застосування фінансових санкцій від 03 листопада 2015 року №000452.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 218,00 (одна тисяча двісті вісімнадцять гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В.А. Кузьменко

Судді Р.О. Арсірій

О.П. Огурцов