справа № 815/7158/15
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 квітня 2016 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Стеценко О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Апсорос» до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів через митний кордон України,-
В С Т А Н О В И В:
До Одеського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Апсорос» (далі - Позивач, або ТОВ «Апсорос») з адміністративним позовом до Одеської митниці ДФС (далі - Відповідач, або Одеська митниця) про визнання протиправними та скасування рішень Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 500040403/2015/000034/2 від 19.10.2015 року, № 500040403/2015/000035/2 від 20.10.2015 року, № 500040403/2015/000044/1 від 24.10.2015 року, № 500040403/2015/000061/1 від 27.10.2015 року, № 500040403/2015/000065/1 від 01.11.2015 року, № 500040403/2015/000070/2 від 02.11.2015 року, № 00040403/2015/000076/2 від 06.11.2015 року, № 500040403/2015/000081/2 від 10.11.2015 року, № 500040403/2015/000083/2 від 14.11.2015 року, № 500040403/2015/000091/2 від 24.11.2015 року, карток відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів через митний кордон України № 500040403/2015/00040 від 19.10.2015 року, № 500040403/2015/00041 від 20.10.2015року, № 500040403/2015/00051 від 24.10.2015 року, № 500040403/2015/00065 від 27.10.2015року, № 500040403/2015/00070 від 01.11.2015 року, № 500040403/2015/00075 від 02.11.2015 року, № 500040403/2015/00081 від 06.11.2015року, № 500040403/2015/00086 від 10.11.2015року, №500040403/2015/00088 від 14.11.2015 року, № 500040403/2015/00096 від 24.11.2015року.
Свої вимоги Позивач обґрунтував наступними доводами.
Так, Позивач зазначив, що 30.09.2015 року між ТОВ «Апсорос» та фірмою «АСНІ 2015» LTD (Грузія) був укладений контракт за № 30/09/2015, за умовами та положеннями якого грузинська сторона зобов'язувалась поставити, а Позивач прийняти та сплатити товар в кількості, вказаній у специфікаціях, що є невід'ємною частиною цього контракту, на умовах СІF - Іллічівськ, Україна, найменування, ціна та кількість товару зазначається в інвойсах. Відповідно до зазначеного контракту протягом 19.10.2015 року - 24.11.2015 року в Україну прибули партії товару, під час ввезення якого на митну територію України повірена особа ТОВ «Апсорос», здійснила його декларування, подавши відділу митного оформлення № 3 митного поста «Іллічівськ» Одеської митниці в порядку електронного декларування відповідні митні декларації. При цьому, згідно приписів ч.2 ст.57 Митного кодексу України (далі - МК України) декларантом була визначена митна вартість продукції за основним методом, а саме: за ціною договору. Числове значення заявленої митої вартості зазначене в інвойсах. На підтвердження чого одночасно з митними деклараціями повіреною особою ТОВ «Апсорос» були надані обумовлені ст.53 МК України документи. Крім того були надані копії митних декларацій країни відправлення та розрахунки ціни (калькуляція). Повірена від ТОВ «Апсорос» особа, виконавши приписи ст. 52 та ч.ч. 1, 2 ст.53 МК України подала Відповідачу всі необхідні документи та відомості для визначення митної вартості, які базувалися на об'єктивних, документально підтверджених даних. Проте, як зазначається у письмових повідомленнях Відповідача декларанту, складених по результату розгляду поданих відповідно до ч.2 ст.53 МК України документів, виявлено, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Відповідач, в порядку ч.3 ст.53 МК України на підтвердження заявленої Позивачем митної вартості затребував надати протягом 10 календарних днів додаткові документи. Позивач вважає, що такі вимоги Відповідача жодним чином не були обґрунтовані, є протиправними та такими, що порушують права Позивача, оскільки митний орган має право вимагати від декларанта додаткових документів лише при наявності визначених законом підстав, чітко зазначених в ч.3 ст.53 МК України (розбіжності у документах, ознаки підробки документів, або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари). На думку Позивача, у поданих Відповідачу для митного оформлення документах фактично не було ні розбіжностей, ні ознак підробки, а також вони містили всі відомості, що підтверджували числові значення ціни, що підлягає сплаті за поставлену продукцію, а означені Відповідачем так звані «підстави» ніяк не можна визначити як розбіжності, або відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Позивач вважає, що зазначені у письмових повідомленнях декларанту причини неприйняття представлених документів на підтвердження митної вартості товарів є цілком надуманими, нічим необґрунтованими та не заснованими на законі, і відповідно у Відповідача фактично були відсутні будь-які дійсні та об'єктивно визначені підстави для невизнання заявленою Позивачем митної вартості поставленої продукції, а відтак Відповідач не мав права згідно ч.3 ст.53 МК України вимагати надання додаткових документів, а був зобов'язаний здійснити митне оформлення згідно первісно поданих митних декларацій. На думку Позивача, Відповідач, не надавши належної оцінки наданим йому документам, без достатніх на то підстав, відмовив Позивачу у митному оформлені продукції, порушивши тим самим встановлені митним законодавством принципи митного регулювання: законності, додержання прав та інтересів, що охороняються законом - за власним рішенням визначив митну вартість продукції за другорядними методами, згідно відповідних рішень про коригування митної вартості товарів та видав відповідні картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів через митний кордон України, які є протиправними та підлягають скасуванню.
В судовому засіданні 17.03.2016 року представник Позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити позов з підстав, зазначених в адміністративному позові (т.1 а.с.3-5) та додаткових письмових поясненнях (т. 2 а.с 233-234).
Представник Відповідача в судове засідання, призначене на 17.04.2016 року, для розгляду справи по суті не з'явився, про день, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином та своєчасно, заяв про відкладення розгляду справи не надав. Судом визнано неявку представника Відповідача неповажною, та, на підставі ч.4 ст.128 КАС України, ухвалено рішення про розгляд справи за відсутності Відповідача.
Представником Відповідача надано до суду письмові заперечення на адміністративний позов (т.2 а.с.137-148). Так, в обґрунтування заперечень проти позову, Відповідач зазначив, що під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів встановлено, що в поданих декларантом документах, які підтверджують заявлену митну вартість, містяться розбіжності. У зв'язку з викладеним, у відповідності до вимог ч.3 ст.53 МК України, декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, проте, декларант повідомив Відповідача, що не може надати додаткові документи. Відповідач зазначив, що, оскільки декларантом не було подано в установлений строк необхідних документів, митний орган визначив митну вартість товару самостійно на підставі наявних у нього відомостей. Відповідач зазначив, що у зв'язку з неможливістю застосування перших п'яти методів митної вартості, визначених у МК України, ним були прийняті рішення про застосування резервного методу визначення митної вартості товарів. Враховуючи викладені обставини та положення ч.6 ст.54 МК України, Відповідач вважає, що Одеською митницею були правомірно прийняті спірні рішення щодо коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Частиною 6 ст.128 КАС України передбачено, що якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справ, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
У зв'язку із неявкою до судового засідання представника Відповідача, враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд на підставі приписів ч.6 ст.128 КАС України ухвалив про розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, додаткові письмові пояснення представника Позивача, письмові заперечення Відповідача, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги, та перевіривши їх доказами, судом встановлені наступні факти та обставини.
30.09.2015 року між фірмою «АСНІ 2015» LTD (Грузія, Продавець) та ТОВ «Апсорос» (Покупець) було укладено контракт № 30/09/2015, за умовами якого Продавець зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та сплатити товар в кількості, зазначеній у специфікаціях, що є невід'ємною частиною цього контракту, на умовах СІF - Іллічівськ, Україна. Найменування, ціна та кількість товару зазначається в інвойсах (т.1 а.с.24-28).
На виконання вимог зазначеного контракту на ім'я ТОВ «Апсорос» надійшов товар: Хурма свіжа (код товару 08107000); Фейхоа (код товару 08109075).
З метою декларування вказаного товару Позивач подав до Одеської митниці ДФС митні декларації за № 500040403/2015/005201 від 19.10.2015 року, № 500040403/2015/005217 від 20.10.2015 року, № 500040403/2015/005383 від 24.10.2015 року, № 500040403/2015/005467 від 27.10.2015 року, № 500040403/2015/005568 від 01.11.2015 року, № 500040403/2015/005611 від 02.11.2015 року, № 500040403/2015/005728 від 06.11.2015 року, № 500040403/2015/005799 від 10.11.2015 року, № 500040403/2015/005889 від 14.11.2015 року, № 500040403/2015/006152 від 24.11.2015 року (т.1 а.с.31-33, 43-44, 53-54, 64-65, 77-79, 91-92, 103-104, 113-115, 125-126, т.2, 80-81).
До митного оформлення для підтвердження митної вартості зазначеного товару по кожній МД Позивачем були подані наступні документи: міжнародні автомобільні накладні (CMR), вантажні відомості, розрахунки (калькуляції), рахунки-фактури (інвойси), доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту), зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, договори про надання послуг митного брокера, інформація про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару, інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товарів, інформація про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю, сертифікати про походження товару форми СТ-1, акти експертизи, копії митних декларацій країни відправлення та інші документи, перелічені в графі 44 МД.
Під час здійснення Одеською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів встановлено, що в поданих декларантом документах, які підтверджують заявлену митну вартість, містяться розбіжності, а саме: в повній калькуляції закупівельної вартості та інших витрат на придбання товару, виданої Торгово-промисловою палатою Аджарської А.Р. Грузії № 01-17/85 від 09.10.2015 року, визначено питому вагу вартості дерев'яної тари на один кілограм вартості товару № 1 (хурма свіжа) з числовою помилкою, а саме: зазначено 0,062 дол. США., фактично це значення дорівнює 0,0625 дол. США; у калькуляції зазначено, що пластмасова тара (ящики) мають ємкість 6 кг кожний, але згідно СMR від 24.10.2015 року № 8 та № 10 ємкість одного ящика складає 7,5 кг; калькуляція закупівельної вартості та інших витрат на придбання товару № 2 (фейхоа) відсутня; в наданому до МД пакеті документів відсутні відомості про витрати на страхування товарів, що імпортуються; в зовнішньоекономічному договорі можливий розрахунок за товар із третіми особами.
З огляду на викладене, згідно ч.3 ст.53 МК України, декларанта було зобов'язано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару № 2.
Однак, декларант повідомив Відповідача, що не може надати витребувані документи.
З огляду на неподання Позивачем додаткових документів, витребуваних Відповідачем, на підставі ч.1 ст.55 МК України, останнім було здійснено коригування митної вартості заявленого Позивачем товару та визначено її за другорядними методами (за ціною з подібними та ідентичними товарами та резервним) до: товар № 1 - 0,80 дол. США за кг нетто; товар № 2 - 1,0 дол. США за кг нетто, про що прийняті відповідні рішення № 500040403/2015/000034/2 від 19.10.2015 року, № 500040403/2015/000035/2 від 20.10.2015 року, № 500040403/2015/000044/1 від 24.10.2015 року, № 500040403/2015/000061/1 від 27.10.2015 року, № 500040403/2015/000065/1 від 01.11.2015 року, № 500040403/2015/000070/2 від 02.11.2015 року, № 500040403/2015/000076/2 від 06.11.2015 року, № 500040403/2015/000081/2 від 10.11.2015 року, № 500040403/2015/000083/2 від 14.11.2015 року, 500040403/2015/000091/2 від 24.11.2015 року (т.1 а.с.39-40, 49-50, 60-61, 73-74, 87-88, 99-100, 109-110, 121-122, 134-135, 145-146).
На підставі зазначених рішень про коригування митної вартості товару Відповідачем було винесено картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500040403/2015/00040 від 19.10.2015 року, № 500040403/2015/00041 від 20.10.2015року, № 500040403/2015/00051 від 24.10.2015 року, № 500040403/2015/00065 від 27.10.2015року, № 500040403/2015/00070 від 01.11.2015 року, № 500040403/2015/00075 від 02.11.2015 року, № 500040403/2015/00081 від 06.11.2015року, № 500040403/2015/00086 від 10.11.2015року, №500040403/2015/00088 від 14.11.2015 року, № 500040403/2015/00096 від 24.11.2015 року (т.1 а.с.41-42, 51-52 62-63, 75-76, 89-90, 101-102, 111-112, 123-124, 136-137, 147-148).
Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ст.ст. 52, 53 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. У разі якщо документи, подані на підтвердження митної вартості товарів, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений положеннями даної статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Згідно ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій ст.58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст.55 цього Кодексу. Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 6 ст.54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою ст.54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно вимог ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Аналіз наведених норм свідчить, що обов'язок доведення митної вартості товару заявленого до декларування лежить на декларанті. Митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.
Імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.
Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у ч.2 ст.53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Тобто, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Так, ст.57 МК України закріплений обов'язок митниці кожний наступний метод застосовувати лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст.ст. 59 і 60 цього Кодексу.
Суд наголошує, що не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Зазначена позиція суду відповідає позиції, висловленій Верховним судом України, зокрема, у постановах від 31.03.2015 року у справі № 21-127а15, від 30.06.2015 року у справі № 21-591а15 (814/283/14), в яких вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України зазначила, що наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Як встановлено судом, обґрунтовуючи свої сумніви у правильності зазначеної Позивачем митної вартості товарів заявлених у спірному випадку до декларування, Відповідач послався на те, що в поданих декларантом документах, які підтверджують заявлену митну вартість, містяться розбіжності.
Проте, Відповідачем не вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що Позивачем заявлено неповні чи/або недостовірні відомості саме щодо митної вартості заявленого Позивачем до декларування товару, зокрема, не вказано які саме складові митної вартості є непідтвердженими.
З оскаржуваних рішень Відповідача про коригування заявленої митної вартості товару за другорядними методами не вбачається, в чому саме полягала неможливість визначення митної вартості за першим методом, на підставі поданих документів ТОВ «Апсорос».
Так, як на підставу для не визнання заявленої Позивачем митної вартості товарів, Відповідач посилається на те, що в повній калькуляції закупівельної вартості та інших витрат на придбання товару, виданої Торгово-промисловою палатою Аджарської А.Р. Грузії № 01-17/85 від 09.10.2015 року, визначено питому вагу вартості дерев'яної тари на один кілограм вартості товару № 1 (хурма свіжа) з числовою помилкою, а саме: зазначено 0,062 дол. США., фактично це значення дорівнює 0,0625 дол. США; у калькуляції зазначено, що пластмасова тара (ящики) мають ємкість 6 кг кожний, але згідно СMR від 24.10.2015 року № 8 та № 10 ємкість одного ящика складає 7,5 кг; калькуляція закупівельної вартості та інших витрат на придбання товару № 2 (фейхоа) відсутня; в наданому до МД пакеті документів відсутні відомості про витрати на страхування товарів, що імпортуються; в зовнішньоекономічному договорі можливий розрахунок за товар із третіми особами.
Проте, вказані обставини жодним чином не свідчать про не підтвердження Позивачем саме митної вартості заявленого ним до декларування товару.
Більш того, як вірно зазначено Позивачем, лист-довідка спеціалізованої експертної організації країни відправлення про вартість товару носить характер виключно довідкової інформації, і не є документом, зазначеним у ч.2 ст.53 МК України, тобто не є документом, що підлягає одночасній подачі з митною декларацією на підтвердження митної вартості товарів, відтак, жодним чином неможливо вважати розбіжністю у документах, зазначених у ч.2 ст.53 МК України і відповідно вважати як підставу для не визнання заявленої митної вартості товарів та пред'явлення вимоги щодо надання додаткових документів, виявлення якихось невідповідностей у листі-довідці (т.з. калькуляції) Торгово-промислової палати Аджарської А.Р. Грузії від 09.10.2015 року № 01-17/85.
Посилання митного органу, як на підставу для не визнання заявленої Позивачем митної вартості товарів на відсутність калькуляції закупівельної вартості та інших витрат на придбання товару № 2 (фейхоа), суд вважає, також, безпідставними, оскільки згідно ст. 53 МК України калькуляція не є документом, що повинен подаватись декларантом на підтвердження заявленої митної вартості товарів одночасно з митною декларацією.
Що стосується посилань Відповідача на відсутність, в пакеті поданих документів, документів про витрати на страхування товарів, що імпортуються, слід зазначити, що згідно контракту від 30.09.2015 року за № 30/09/2015 поставка товарів здійснюється на умовах згідно СІР - Іллічівськ, Україна, що означає, що продавець виконав поставку, коли товар занурений на транспортний засіб відвантаження, а продажна ціна включає в себе вартість товару, фрахт або транспортні витрати, а також вартість страховки товару при перевезенні.
З наданих Позивачем до митного оформлення документів, які наявні в матеріалах справи, судом встановлено, що ціна поставляємого Позивачем товару, визначена ним в поданих МД у розмірі 0,44 дол. США кг за нетто, цілком відповідає ціні цього товару, що визначена у комерційних інвойсах № 1 від 15.10.2015 року, № 2 від 17.10.2015 року, № 3 від 21.10.2015 року, № 4 від 24.10.2015 року, № 5 від 28.10.2015 року, № 6 від 31.10.2015 року, № 7 від 03.11.2015 року, № 8 від 07.11.2015 року, № 9 від 11.11.2015 року, № 10 від 21.11.2015 року (т.1 а.с.37, 47, 58, 69, 83, 96, 107, 119, 131), а також відповідає даним митної декларації іноземної країни, що була представлена до митного оформлення.
Жодних зауважень щодо вказаних документів та саме щодо митної вартості заявленого Позивачем до декларування товару у митного органу не виникло.
З огляду на викладене, суд вважає, що Позивачем надані Відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені МК України, що дають можливість визначити митну вартість товару за першим методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту).
Подані документи ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті Позивачем на користь продавця.
Таким чином, правильність визначення Позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані Відповідачем, а тому висновки щодо документального не підтвердження Позивачем митної вартості товару є необґрунтованими, а подальше коригування його вартості за допомогою іншого методу є протиправним.
За викладених обставин, суд вважає, що вимоги Позивача про визнання протиправними та скасування рішень Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів, карток відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів через митний кордон України є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст.ст. 11, 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суд вважає, що Відповідач не довів законності та обґрунтованості прийнятих ним рішень.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд прийшов до висновку про те, що вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про стягнення з Відповідача, за рахунок бюджетних асигнувань, на користь Позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 24725,40 гривень, сплачені згідно з платіжними дорученнями (т. 1 а.с.11, 152).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 94, 128, 159-163 КАС України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Апсорос» до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів через митний кордон України - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 500040403/2015/000034/2 від 19.10.2015 року, № 500040403/2015/000035/2 від 20.10.2015 року, № 500040403/2015/000044/1 від 24.10.2015 року, № 500040403/2015/000061/1 від 27.10.2015 року, № 500040403/2015/000065/1 від 01.11.2015 року, № 500040403/2015/000070/2 від 02.11.2015 року, № 00040403/2015/000076/2 від 06.11.2015 року, № 500040403/2015/000081/2 від 10.11.2015 року, № 500040403/2015/000083/2 від 14.11.2015 року, № 500040403/2015/000091/2 від 24.11.2015 року.
Визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів через митний кордон України № 500040403/2015/00040 від 19.10.2015 року, № 500040403/2015/00041 від 20.10.2015року, № 500040403/2015/00051 від 24.10.2015 року, № 500040403/2015/00065 від 27.10.2015року, № 500040403/2015/00070 від 01.11.2015 року, № 500040403/2015/00075 від 02.11.2015 року, № 500040403/2015/00081 від 06.11.2015року, № 500040403/2015/00086 від 10.11.2015року, №500040403/2015/00088 від 14.11.2015 року, № 500040403/2015/00096 від 24.11.2015року Одеської митниці ДФС.
Стягнути з Одеської митниці ДФС (юридична адреса: вул. Гайдара, буд. 21-А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 39441717) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Апсорос» (юридична адреса: 65025, м. Одеса, вул. Академіка Заболотного, буд. 20, кв. 21 , код ЄДРПОУ 40009014) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 24725,40 гривень (двадцять чотири тисячі сімсот двадцять п'ять гривень 40 копійок).
Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Стеценко О.О.
Судове рішення № 57197918, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 07.04.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 815/7158/15. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: