Постанова № 57197396, 05.04.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 квітня 2016 рокусправа № 804/9281/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2015 року у справі № 804/9281/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будком-Форт» до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будком-Форт» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення № 110100000/2015/200013/1 від 24.01.2015 року про коригування митної вартості товару та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110100000/2015/00023 від 24.01.2015 року. В обґрунтування позовних вимог зазначало, що до Дніпропетровської митниці ДФС заявлено до митного оформлення товар - ківі (сорт Хейворд) свіжі у кошику, врожаю 2014 року, митна вартість якого була визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються. За результатами здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, відповідачем були прийняті спірні рішення та картка відмови в прийнятті митної декларації, які позивач вважає такими, що суперечать вимогам діючого законодавства, оскільки ним були подані усі документи для підтвердження митної вартості товару.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із рішенням суду, Дніпропетровська митниця ДФС звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати оскаржену постанову та прийняти нове рішення, відмовивши у задоволенні позову. Апелянт зазначає, що підставою для застосування резервного методу визначення митної вартості товарів стали виявлені в ході митного контролю розбіжності у наданих позивачем документах, у зв'язку з чим у відповідача обґрунтовано виникли сумніви в правильності визначення митної вартості товару із застосуванням методу визначення митної вартості товарів за ціною контракту. Так, постачання товару здійснювалось за умовами FCA Правил Інкотермс-2010, що передбачає включення до митної вартості товару до контрактної вартості всі витрати, пов'язані з доставкою товару до кордону України. Позивачем до митниці надані договори транспортно-експедиційного обслуговування та інші документи на підтвердження транспортних витрат, як оформлені ТОВ «АТБ-Маркет», які не мають відношення до постачання, здійсненого за зовнішньоекономічним контрактом позивачу і не містять необхідної інформації для підтвердження заявленої митної вартості. Крім того, митницею наголошувалось на тому, що наданий позивачем договір комісії № 1209/7, яким передбачена виплата 0,2 % комісійної винагороди від обсягу поставок, проте вартість товару, що зазначена у специфікації до зовнішньоекономічного контракту та специфікації до договору комісії не відрізняється, що свідчить про не включення до митної вартості товару усіх складових витрат. Також у наданій до митного оформлення калькуляції транспортних витрат зазначено контракт № 2408-ІТ/ UC замість контракту № 2806- UN/ BF, за яким здійснювалась поставка; у сертифікаті якості та фіто санітарному сертифікаті відсутня інформація, яка би дозволяла ідентифікувати приналежність цих документів саме до поставки, здійсненої за специфікацією № 7, зважаючи на те, що позивачем здійснюється отримання цього ж виду товару (ківі) за іншими специфікаціями, контрактами. На думку апелянта, митницею були надані змістовні обґрунтування правомірності застосування другорядного (резервного) методу визначення митної вартості товару, що не було враховано судом першої інстанції при ухваленні постанови по справі.

У письмових запереченнях на апеляційну скаргу позивач просив залишити оскаржене рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване, та зазначив, що подані позивачем документи до митного оформлення товару підтвердили заявлену його митну вартість. Зважаючи на те, що митним органом не було виявлено у цих документах розбіжностей, ознак підробки або неповних даних та не відображено про це у рішенні про коригування митної вартості товару, відмова у митному оформленні товару є протиправною. Також відповідач не конкретизував, яких саме даних у поданих позивачем документах не вистачало.

У судовому засіданні представники сторін підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі та письмових запереченнях на неї.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про наявність підстав для задоволення, апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі досліджених письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, 23 січня 2015 року ТОВ «Будком-Форт» звернулося до Дніпропетровської митниці ДФС для здійснення митного оформлення в режимі «імпорт» товару - плоди свіжі ківі, врожаю 2014 року, кількістю 18200 кг загальною вартістю 10920 євро (0, 60 євро/кг), який надійшов від компанії UNACOA S.P.A. CONSORTILE, Феррара, Італія на підставі контракту № 2806-UN/BF від 12.09.2014 року на постачання продукції та специфікації № 7 від 16.01.2015 року до зазначеного контракту. Для здійснення митного оформлення товару ТОВ «Будком-Форт» була надана електрона митна декларація, яка зареєстрована за № 110100000/2015/201250. Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість ТОВ «Будком-Форт» також надані наступні документи: зовнішньоекономічний контракт № 2806-UN/BF від 12.09.2014 року на постачання продукції, специфікації № 7 від 16.01.2015 року, рахунок-фактура (інвойс) № FT2/21 від 16.01.2015 року, договір комісії № 1209/7 від 12.09.2014 року, специфікації до договору комісії №7КИ від 16.01.2015 року, договір перевезення вантажу № 643 від 01.04.2013 року укладений між ТОВ "АТБ - Маркет" (Клієнт) та ПП "Транс Логістик" (виконавець), договір перевезення вантажу № 05/12/14 від 05.12.2014 року, укладений між ПП "Транс Логістик" (замовник) та ФОП ОСОБА_1 (перевізник), комерційна пропозиція від 16.01.2015 року, прайс - лист від 16.01.2015 року, заявка на перевезення від 13.10.2015 року; рахунок - проформа б/н від 20.01.2015 року, видана ПП "Транс Логістик", калькуляція витрат на доставку вантажу № 22/01-05 від 22.01.2015 року, заявку на страхування № 80 від 20.01.2015 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що подані позивачем документи підтверджують заявлену митну вартість товару, тому відмова у прийнятті у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості товару є протиправними.

Колегія суддів вважає такий висновок помилковим.

Так, під час здійснення контролю наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі використаних при обчисленні митної вартості, як це передбачено пунктом 1 частини 4 статті 54 Митного кодексу України, посадовою особою відповідача було встановлено, що в договорі комісії № 1209/7 від 12.09.2014 року передбачено виплату комісійної винагороди у розмірі 0,2 % від об'єму поставок, проте вартість товару у специфікації до зовнішньоекономічного контракту № 7 від 16.01.2015 року та специфікації до договору комісії №7КИ від 16.01.2015 року не відрізняється і складає 0,60 євро за 1 кг (т. 1 а.с.20, 42). Крім того, у наданому до митного оформлення висновку ТПП № ГО-184 від 22/01/2015 містяться посилання лише на Інтернет - сайті, що є он-лайн платформою для бізнесу, провідним постачальником онлайнових маркетингових послуг для імпортерів та експортерів, дає можливість створювати власні профілі будь-якій компанії та реєструватися будь-якому користувачу. Останнє унеможливлює перевірку ідентифікації компанії та перевірку сфери її діяльності, перевірку цінових даних, розміщених на сайті, що не дозволяє впевнитися у достовірності заявлених даних. Інтернет - сайт збирає та оброблює інформацію з різних галузей промисловості, тобто не є офіційною біржовою організацією у відповідності до ст. 53 Митного кодексу України; дані, зазначені експертом, не піддаються обчисленню: відсутні коефіцієнти (числове визначення), порядок розрахунку тощо.

Зазначені обставини викликали сумніви щодо достовірності складових митної вартості заявленого товару та автентичність наданих до митного оформлення документів і не дали змогу вірно розрахувати митну вартість товару заявленого до митного оформлення.

На підставі зазначеного, відповідач в електронному повідомленні зобов'язав декларанта надати у 10 - денний термін додаткових документів: виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини. Листом від 24.01.2015 року № 24/02 Товариство повідомило про те, що можливість надання у 10 - денний термін витребуваних відповідачем додаткових документів відсутня.

24 січня 2015 року Дніпропетровською митницею ДФС складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110100000/2015/00023, а також прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 110100000/2015/200013/1. Товар випущено у вільний обіг за МД №110100000/2015/201263 від 24.01.2015 під гарантію відповідно до розділу Х Митного кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант, який заявляє митну вартість товару, зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно зі частиною 2 статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Відповідно до частин 2, 3 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Зазначена правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 31.03.2015 року у справі № 21-127а15.

Крім того, відповідно до офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів (Інкотермс-2010) за терміном FСА, покупець зобов'язаний за свій рахунок укласти договір перевезення товару.

На підтвердження вартості перевезення товару за Контрактом та специфікацією, декларантом надано договір перевезення від 1 квітня 2013 року № 643, укладений між ТОВ «АТБ-Маркет» (замовник) та ПП «Транс Логистик» (виконавець) та договір перевезення вантажу № 05/12/14 від 05.12.2014 року, укладений між ПП "Транс Логістик" (Замовник) та ФОП ОСОБА_1. Згідно з внутрішнім договором комісії від 12 вересня 2014 року № 1209/7, Товариство (комісіонер) зобов'язується за дорученням ТОВ «АТБ-Маркет» (комітент) за винагороду укладати від свого імені відповідні договори, в тому числі, договори перевезення. Укладання ТОВ «АТБ-Маркет» договору на організацію перевезення не передбачено внутрішнім договором комісії № 1209/7 та Контрактом. За умовами поставки FСА Інкотермс-2010 також не передбачено укладання договору перевезення іншим підприємством, ніж покупець.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувані рішення відповідача про коригування заявленої митної вартості товарів, картки відмови в прийнятті митної декларації винесені у межах повноважень та на підставі вимог чинного законодавства, з урахуванням наданих декларантом документів, тому підстави для їх скасування відсутні.

При винесенні рішення та картки відмови відповідач діяв в межах повноважень та на підставі вимог чинного законодавства, підстав для скасування оскаржуваних рішень та картки відмов не вбачається.

Згідно з статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є зокрема: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції за неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та з порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, то колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова - скасуванню.

Керуючись статтями 195-196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2015 року у справі № 804/9281/15 - скасувати.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Будком-Форт» - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко