Ухвала суду № 57197274, 15.03.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

15 березня 2016 рокусправа № 808/5907/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Чепурнова Д.В. Поплавського В.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Трахт К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2015 року

у адміністративній справі № 808/5907/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и л а :

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2015 року частково задоволено адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО», визнано протиправними та скасовано прийняті Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів податкові повідомлення-рішення: форми «В4» від 02.04.2015 № 0000104100 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 151936 (сто п'ятдесят одна тисяча дев'ятсот тридцять шість) грн.; форми «В1» від 02.04.2015 № 0000094100; та форми «В1» від 30.04.2015 № 0000114100 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2015 року у розмірі 151936 (сто п'ятдесят одна тисяча дев'ятсот тридцять шість) грн. та в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 75968 (сімдесят п'ять тисяч дев'ятсот шістдесят вісім) грн.

В іншій частині вимог позивача, а саме, щодо: визнання протиправними та скасуванні прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень: форми «В4» від 02.04.2015 р. № 0000104100 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 370 538 грн.; та форми «В1» від 30.04.2015 р. № 0000114100 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2015 р. у розмірі 386 834 грн. і в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 193 417 грн. - судом відмовлено, та стягнуто з ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 00130872) до спеціального фонду Державного бюджету України суму судового збору 2861 (дві тисячі вісімсот шістдесят одна) грн. 81 коп.

Зазначена постанова суду першої інстанції оскаржена позивачем в частині відмови у задоволені його вимог, а саме, в частині залишення в силі прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень: форми «В4» від 02.04.2015 р. №0000104100 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 370 538 грн.; та форми «В1» від 30.04.2015 р. № 00000114100 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2015 р. у розмірі 386 834 грн. та в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 193 417 грн.

Апеляційна скарга позивача мотивована неповним з'ясуванням судом першої інстанції обставин по справі та порушенням норм матеріального і процесуального права, якими регулюються спірні правовідносини, зокрема, положень: ч.2 ст.19 Конституції України, п. 85.6 ст. 85, ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, та ст.8, ст.9, п.4 ст.11, ст.69, ст.71, ст.159, ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, що є підставою для скасування судового рішення в зазначеній частині, та ухвалення нового судового рішення про визнання протиправними та скасування внесених Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС податкових повідомлень-рішень: форми «В4» від 02.04.2015 р. №0000104100 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 370 538 грн.; та форми «В1» від 30.04.2015 р. № 00000114100 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2015 р. у розмірі 386 834 грн. та в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 193 417 грн.

Відповідачем по справі рішення суду першої інстанції оскаржено в частині задоволення вимог позивача, проте у зв'язку з не усуненням недоліків апеляційної скарги, а саме, не сплати судового збору, апеляційна скарга податкового органу була йому повернута.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, наполягаючи на її задоволенні та на скасуванні постанови суду першої інстанції в частині відмови у задоволені вимог позивача, з прийняттям у цій справі іншої постанови про задоволення позову Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО», а саме: визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень: форми «В4» від 02.04.2015 р. №0000104100 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 370 538 грн.; та форми «В1» від 30.04.2015 р. № 00000114100 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2015 р. у розмірі 386 834 грн. та в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 193 417 грн.

Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО», та просив в цій частині залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін по справі, дослідивши матеріали справи, а також перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги позивача, колегія суддів дійшла висновків, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін, виходячи з нижченаведеного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що податкові повідомлення-рішення форми «В 4» № 0000104100 від 02.04.2015 (а.с.68 т.1)., яким ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2014 року у розмірі 522474 грн.; та форми «В1» № 0000094100 від 02.04.2015, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2014 року у розмірі 35129 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 17564 грн. 50 коп. (а.с.69 т.1) - були винесені відповідачем на підставі акту від 20.03.2015 р. № 55/28-04-41-00/00130872 (а.с.26-50 т.1), оформленого за результатом проведеної в період з 16.02.2015 року по 06.03.2015 року позапланової виїзної перевірки ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» з питань достовірності нарахування суми, що підлягають бюджетному відшкодуванню за грудень 2014р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, і декларувалося у листопаді 2014 р. та правомірності декларування від'ємного значення податку на дода вартість за грудень 2014 року, під час якої було встановлено порушення позивачем вимог: пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2, 200.3, підпункту «а» пункту 200.4 статті 200, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» було завищено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2014 року на 35129 грн. та завищено суму податкового кредиту за грудень 2014 року на 522474 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у грудні 2014 року (а.с.50 т.1).

Оскаржуване у цій справі податкове повідомлення-рішення форми «В1» № 0000114100 від 30.04.2015 р., яким ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2015 року у розмірі 538770 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 269385 грн. (а.с.130 т.1) - було винесено Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС на підставі акту від 16.04.2015 № 72/28-04-41-00/00130872 (а.с.99-114 т.1), оформленого за результатами проведеної в період з 19.03.2015 року по 08.04.2015 року документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» з питань достовірності нарахування суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню за січень 2015 р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося у грудні 2014 р., під час яких було виявлено порушення позивачем вимог: пунктів 192.1, 192.3 статті 192, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4, 200.14 статті 200, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2015 року на 538770 грн.; та пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до невірного зарахування заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2015 року у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів; а також пункту 4 розділу V Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 № 966, що призвело до порушення порядку заповнення додатку № 5 до декларації з податку на додану вартість за січень 2015 року (а.с.114 т.1).

Задовольняючи вимоги позивача в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми В-4 від 02.04.2015 року № 0000104100 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на ПДВ у розмірі 151936 грн., яке було винесене відповідачем за результатами перевірки взаємовідносин ПАТ «ДТЄК ДНІПРОЕНЕРГО» з TOB «ДОНБАСЕНЕРГОМАШ», TOB «ДОНБАС-МАКСИМУМ», МПП «НОРМА», TOB «ТЕПЛО ЕНЕРГО КОМПЛЕКТ УКРАЇНА», суд першої інстанції виходив з необґрунтованості наведених податковим органом в акті перевірки № 55/28-04-41-00/00130872 від 20.03.2015 р. висновків про завищення позивачем суми податкового кредиту за грудень 2014 року, у зв'язку з наявністю у позивача належно оформлених вищезазначеними контрагентами податкових накладних, які і є підставою для включення до податкового кредиту сум ПДВ, а відповідачем в свою чергу не було доведено не реальність змісту господарських операцій позивача з вказаними контрагентами та не відповідність вимогам чинного законодавства податкових накладних на підставі яких позивачем було здійснено формування податкового кредиту за грудень 2014 року.

При цьому, суд першої інстанції визнав за необхідне не приймати до уваги встановлені під час розгляду даної справи факти: не подання TOB «ДОНБАСЕНЕРГОМАШ» та TOB «ДОНБАС-МАКСИМУМ» податкової звітності з податку на додану вартість та не сплати ними цього податку до бюджету; неможливість встановлення походження поставленого позивачу від TOB «ТЕПЛО ЕНЕРГО КОМПЛЕКТ УКРАЇНА» товару, і не підтвердження придбання товару останнім; а також того, що поставлений на користь позивача товар від МПП «НОРМА» не імпортувався останнім у 2014 році та не придбавався ним, оскільки предметом проведеної відповідачем перевірки була перевірка господарської діяльності саме позивача, а не його контрагентів, а відповідачем не обґрунтовано вплив зазначених обставин діяльності контрагентів позивача на право останнього формувати податковий кредит з податку на додану вартість.

Тобто, суд першої інстанції визнав безпідставними та такими, що суперечать вимогам ст.61 Конституції України доводи податкового органу про те, що постачання товару на ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» від TOB «ДОНБАСЕНЕРГОМАШ», TOB «ДОНБАС-МАКСИМУМ», TOB «ТЕПЛО ЕНЕРГО КОМПЛЕКТ УКРАЇНА» та МПП «НОРМА» фактично не відбулось, оскільки нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями, а сама по собі несплата податку продавцем та його контрагентами по ланцюгу (у томі числі у разі ухилення від сплати), в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, судом першої інстанції за результатом розгляду по суті спору у цій справі визнано неправомірним прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення форми В-1 № 0000094100 від 02.04.2015 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2014 року у розмірі 35129 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 17564 грн. 50 коп.

Перевіряючи правомірність рішення суду першої інстанції у цій справі, колегія суддів враховує положення ч. 1 ст. 195 КАС України, якою встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Враховуючи, що постанова суду першої інстанції відповідачем у вищезазначеній частині фактично не оскаржується, колегія суддів суду не вбачає підстав для обговорення вищенаведених висновків суду першої інстанції в частині задоволення вимог позивача, та для перевірки їх відповідності дійсним обставинам і наявним в матеріалах справи доказам. Заперечення відповідача по справі в цій частині судова колегія не приймає до уваги як підставу для скасування постанови Запорізького окружного адміністративного суду --

Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції в частині відмови позивачу у задоволенні його вимог щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми «В4» від 02.04.2015 р. №0000104100 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 370 538 грн. за операціями з надання послуг ТОВ «Днепр», та форми «В1» від 30.04.2015 р. № 00000114100 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2015 р. у розмірі 386 834 грн. і в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 193 417 грн., колегія суддів зважає на те, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову в зазначеній частині, виходив з детального аналізу наданих позивачем до перевірки податкового органу первинних документів і долучених до матеріалів адміністративної справи письмових доказів, внаслідок чого суд дійшов правильного висновку про необґрунтованість вимог позивача в зазначеній частині, та про обґрунтованість висновків відповідача стосовно неправомірного включення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ у розмірі 370538 грн. на підставі виданої ТОВ «Днепр» податкової накладної № 9 від 25.12.2014 р. (а.с.247б т.2), та стосовно завищення позивачем суми податкового кредиту за січень 2015 року по взаємовідносинам із ТОВ «ДТЕК ТРЕЙДІНГ» в розмірі 386 834 грн., і відповідно про правомірність застосування штрафних санкцій у розмірі 193 417 грн.

Висновки суду першої інстанції щодо неправомірного включення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ у розмірі 370538 грн. на підставі виданої ТОВ «Днепр» податкової накладної № 9 від 25.12.2014 р. мотивовані відсутністю належних доказів, якими б було підтверджено реальність виконаних TOB «Днепр» робіт з реконструкції покриття будівлі об'єднаного допоміжного корпусу ДТЕК КРИВОРІЗЬКА ТЕС, а також тим, що надані позивачем на підтвердження умов укладеного ним (як Замовником) з ТОВ «Днепр» (Підрядником) договору № К441 від 23.06.2014 року по виконанню робіт на об'єкті ДТЕК КРИВОРІЗЬКА ТЕС «Реконструкція покриття будівлі об'єднаного допоміжного корпусу ДТЕК КРИВОРІЗЬКА ТЕС»: акт приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2014 року, платіжне доручення № 7449 від 23.04.2015 на суму 2223230 грн. 47 коп., та виписка по рахунку (а.с. 247г-250 т.2, а.с.2 т.3) - суперечать змісту досліджених податковим органом під час перевірки, та судом під час розгляду справи по суті: актів за формою КБ-2, відповідно яких у грудні 2014 року до складу прямих витрат позивачем була включена сума заробітної плати будівельників, монтажників у розмірі 151553,18 грн., вартість матеріальних ресурсів - 1285447,07 грн., вартість експлуатації будівельних машин 260858,15 грн., витрати праці робітників, люд.год. - 8101,96, хоча згідно поданого TOB «ДНЕПР» Звіту ЄСВ, на підприємстві працювало лише 6 осіб, і сума нарахованої заробітної плати складала лише - 1 1877,83 грн., а згідно звіту 1ДФ у 4 кварталі 2014 року на підприємстві працювало 10 осіб (а.с.33-зворот-39 т.1, а.с.149-151 т.4).

При цьому, суд першої інстанції правильно звернув увагу на те, що під час встановлення податковим органом осіб, яким за листами TOB «Днепр» було надано перепустки для виконання робіт за Договором № К441 від 23.06.2014 р., було з'ясовано, що лише кілька осіб отримували дохід на TOB «Днепр», а більшість з встановлених осіб отримували дохід на TOB «Стальконструкція-109» та ДП «БУ Стальмонтаж109» Стальконструкція-109». Разом з тим, згідно податкової звітності TOB «Стальконструкція-109» та ДП «БУ Стальмонтаж109» Стальконструкція-109», останніми не надавалося послуг з субпідряду TOB «Днепр» у перевіряємий період (а.с.162 т.4). Відповідно до вказаного, суд першої інстанції обґрунтовано в своєму рішенні зазначив, що наданий позивачем лист TOB «Днепр» від 24.06.2014 № 24/06-2 про те, що TOB «Днепр» планує укладення договору на виконання робіт з ДП «БУ Стальмонтаж109» Стальконструкція-109» з метою залучення ДП «БУ Стальмонтаж109» Стальконструкція-109» до виконання робіт на об'єкті ДТЕК КРИВОРІЗЬКА ТЕС, не може сам по собі бути підтвердженням, що це підприємство було залучено для виконання робіт з реконструкції покриття будівлі об'єднаного допоміжного корпусу ДТЕК КРИВОРІЗЬКА ТЕС (а.с.218 т. 4).

Доводами апеляційної скарги позивача наведені вище висновки не спростовуються, а в апеляційній інстанції позивачем так і не доведено належними доказами, що у відповідності до укладеного з ТОВ «Днепр» договору № К441 від 23.06.2014 р. (розділ 9), ним завчасно було письмово погоджено залучення ТОВ «Днепр» будь-якого субпідрядника для виконання робіт на об'єкті ДТЕК КРИВОРІЗЬКА ТЕС.

Долучені позивачем до матеріалів справи шляхом направлення по пошті і через канцелярію суду вже в апеляційній інстанції додаткові документи, зокрема: лист ТОВ «Днепр» № 21/11-1 від 21.11.2014 р. про те, що планується укладення договору на виконання робіт з ТОВ «Примари Билдинг», витяг з ЄДР, витяг з реєстру платників ПДВ, Ліцензії, договір № 01122014, податкові накладні, акти виконаних робіт, дозволи, довідки про ресурси, довідки про досвід виконання аналогічних робіт та інш. (а.с.142-213 т.11) - судова колегія визнає неналежним документальним підтвердженням фактичного виконання розглянутих судом першої інстанції у цій справі на адресу позивача послуг (робіт з реконструкції покриття будівлі об'єднаного допоміжного корпусу ДТЕК КРИВОРІЗЬКА ТЕС), та відхиляє ці документи як докази з підстав їх вiдсутності як на час проведення перевiрки податковим органом, так і в суді першої інстанції.

Пунктом 44.6 статтi 44 Податкового кодексу України чітко визначено, що у разi якщо до закiнчення перевiрки або у термiни, визначенi в абзацi другому пункту 44.7 цiєї статтi платник податкiв не надає посадовим особам контролюючого органу, якi проводять перевiрку, документи (незалежно вiд причин такого ненадання, крiм випадкiв виїмки документiв або iншого вилучення правоохоронними органами), що пiдтверджують показники, вiдображенi таким платником податкiв у податковiй звiтностi, вважається, що такi документи були вiдсутнi у такого платника податкiв на час складення такої звiтностi, що відповідно виключає їх доказову силу у судовому процесi. Отже, на всіх стадіях судового процесу при вирішенні податкового спору, позивачу надається право доводити обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, та надавати винятково ті докази, які надавалися ним під час проведення податкової перевірки, оскільки адміністративний суд не наділений повноваженнями контролюючого (податкового) органу, і відповідно позбавлений можливості перевірити відповідність дійсним обставинам наданих позивачем в апеляційній інстанції первинних документів

Відсутність дебіторської та кредиторської заборгованості по разрахункам позивача з ТОВ «Днепр» та також як і сам факт виконання робіт на об'єкті ДТЕК КРИВОРІЗЬКА ТЕС, що позивач намагається підтвердити долученими до матеріалів справи в апеляційній інстанції документами (а.с.26-141 т.11) - не можуть бути підтвердженням правомірності віднесення позивачем до складу витрат підприємства по операціям з придбання послуг ТОВ «Днепр», оскільки п.99 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.05 № 668, чітко передбачено, що документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику, який перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх, а згідно п.101 Загальних умов оплата робіт, виконаних субпідрядниками, проводиться на підставі складених ними та підписаних генеральним підрядником документів про прийняття виконаних робіт та їх вартість і може проводитися безпосередньо генеральним підрядником або замовником, якщо це передбачено договором підряду та договором субпідряду. Якщо оплату робіт, виконаних субпідрядником, проводить замовник, генеральний підрядник, крім документів про обсяги та вартість виконаних робіт, подає замовнику документ про розподіл загальної суми коштів за виконані роботи між ним та субпідрядником. Позивачем по справі не надано доказів, що саме такий спосіб розрахунку з субпідрядником передбачався відповідним договором підряду або договором субпідряду.

Крім того, судова колегія акцентує увагу на приписи ч.2 ст.195 КАСУ, якими чітко визначено, що суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього Кодексу.

Проте в даному випадку, позивачем не зазначено об'єктивних причин неподання вказаних доказів суду першої інстанції чи їх необґрунтованого відхилення судом, а колегією суддів таких не встановлено, у зв'язку з чим такі докази не приймаються до уваги.

Погоджується судова колегія також з висновком суду першої інстанції в частині визнання обґрунтованими висновки відповідача про завищення ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» суми податкового кредиту за січень 2015 року по взаємовідносинам із TOB «ДТЕК ТРЕЙДІНГ» в частини включення до його складу податкових накладних, за якими відбувся перегляд вартості в сторону зменшення, без відповідного зменшення суми податкового кредиту на суму податку на додану вартість 16296 грн., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування, оскільки позивач всупереч вимог пп.192.1.1 п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України включив до податкового кредиту по взаємовідносинам із TOB «ДТЕК ТРЕЙДІНГ» суму податку на додану вартість на підставі податкових накладних, за якими відбувся перегляд вартості в сторону зменшення без відповідного зменшення суми податкового кредиту на суму ПДВ 16296 грн. (а.с.28-зворот-29 т.2). Крім того, в розрахунку № 310114 від 31.01.2015 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, зазначив коригування до податкової накладної № 300143 від 30.01.2015, в той час як податковими накладними, за якими було складено Коригувальні акти, є податкова накладна № 24011 від 24.01.2015 (сума коригування за вказаною податковою накладною -4476 грн. 56 коп.) та податкова накладна № 24012 від 24.01.2015 (сума коригування за вказаною податковою накладною -11819 грн. 70 коп.) (а.с. 94, 106, 117-118 т.4).

Не спростовуються доводами апеляційної скарги позивача також і висновки суду першої інстанції про правомірність зменшення відповідачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість позивачу за січень 2015 р. у розмірі 386 834 грн. та в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 193 417 грн. (ППР форми «В1» від 30.04.2015 р. № 00000114100). В даному випадку мав місце факт завищення позивачем від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у грудні 2014 року. Тобто, сума від'ємного значення 79845026 грн. визначена позивачем в декларації з ПДВ за грудень 2014 р. і перенесена ним до рядка 2.1 декларації за січень 2015 року, що відповідно вплинуло на розрахунок бюджетного відшкодування, й призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за січень 2015 року, що детально описано в акті № 55/28-04-41-00/00130872 від 20.03.2015 року, і позивачем не спростовано.

Підсумовуючи вищенаведене у сукупності, судова колегія приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції в оскаржувані частині постанови - є обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України, колегія суддів -

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» - залишити без задоволення

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2015 року- залишити без змін

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України .

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов

Суддя: В.Ю. Поплавський