Постанова № 57196303, 28.03.2016, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2016 року м.Житомир справа № 806/5349/15

категорія 8.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Черняхович І.Е.,

секретар судового засідання Костарчук О.Ф.,

за участю: представників позивача Чепури М.В., Скиби І.М.,

представника відповідача Байдали І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Труд" до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України в Житомирській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Труд" (далі - Товариство) звернулось до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19 жовтня 2015 року № 0002002200, винесене Новоград-Волинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби України в Житомирській області;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11 грудня 2015 року № 0003522200, винесене Новоград-Волинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби України в Житомирській області.

В обґрунтування позову зазначає, що висновки акту перевірки, які стали підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, є необґрунтованими та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представник відповідача заперечувала проти позову з підстав, викладених в письмових запереченнях.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та заперечення представника відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Труд" зареєстроване Рішенням виконавчого комітету Новоград-Волинської міської ради Житомирської області, перебуває на податковому обліку в Новоград-Волинській ОДПІ та є платником податку на додану вартість згідно Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ від 29.11.ю2004 № 09415813 серії НБ № 272758.

На підставі направлень №45, №46 від 21.09.2015, виданих Новоград-Волинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби України в Житомирській області (далі - Новоград-Волинська ОДПІ) та відповідно до наказу Новоград - Волинської ОДПІ № 84 від 21.09.2015, проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства.

За наслідками перевірки складено Акт № 192/06-15-22-01-018/13720486 від 25.09.2015 (далі - Акт від 25.09.2015) про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Труд" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за лютий, квітень, травень 2015 року по взаємовідносинах з ТОВ "АТД-Сервіс" (код ЄДРПОУ 31406015) (т. 1 а.с.14-29).

Не погоджуючись з висновками, викладеними в Акті від 25.09.2015, Товариство надіслало на адресу податкового органу заперечення за вих. № 133 від 07.10.2015 (т. 1 а.с. 30-31) на які 15 жовтня 2015 року Новоград-Волинська ОДПІ надала відповідь (т. 1 а.с. 32-37), з якої вбачається, що Товариством не надано жодних документів, які б спростовували висновки, викладені в Акті від 25.09.2015.

На підставі висновків акту Новоград - Волинською ОДПІ були сформовані податкові повідомлення-рішення форми "В4", а саме:

- № 0002002200 від 19.10.2015, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Труд" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі: за лютий 2015 року в сумі 96675,00 грн, за квітень 2015 року - 25000,00 грн, за травень 2015 року - 32358,00 грн. Всього 154033,00 грн (т. 1 а.с. 11а). Товариством до Головного управління ДФС у Житомирській області було надіслано скаргу (вих. № 147 від 06.11.2015 (т.1, а.с. 38-43) на податкове повідомлення-рішення форми "В4" №0002002200 від 19.10.2015. У рішенні від 30.11.2015 № 915/6-30-10-07-07 ГУ ДФС у Житомирській області залишило скаргу Товариства без задоволення та додатково зменшило від'ємне значення суми ПДВ у розмірі 19992,00 грн (т. 1 а.с. 44-49);

- № 0003522200 від 11.12.2015, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Труд" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2015 року в сумі 19992,00 грн (т.1 а.с. 13).

Судом, при перевірці юридичної та фактичної обґрунтованості обставин та мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК України. Так, згідно з пунктом 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон ).

У висновках Акту від 25.09.2015 зазначено, що перевіркою ТОВ "Труд" встановлено порушення п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ "Труд" завищено значення рядка 19 податкової декларації з ПДВ за лютий 2015 року на 19992,00грн, занижено позитивне значення р.18 за лютий 2015 року на 96675,00 грн та відповідно завищено за лютий 2015 року р. 31 на суму 96675,00 грн; завищено рядок 24 за квітень 2015 року на 20000,00 грн, завищено значення р. 19 за травень 2015 року на 1225,00 грн, занижено позитивне значення р.18 за травень 2015 року на 32358,00 грн та відповідно завищено рядок 24 за травень 2015 року на 32358,00 грн (т. 1 а.с. 29).

Відповідач дійшов такого висновку в ході аналізу податкової звітності (фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва за 2014 рік), поданої ТОВ "АТД-Сервіс" (контрагент позивача), з якої вбачається відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "АТД-Сервіс" представники позивача пояснили, що відповідно до договору купівлі-продажу № 03-02/15 від 02.02.2015 та договору № 17-08 від 18.05.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "АТД-Сервіс" (Продавець) зобов'язується продати та передати у власність Товариству з обмеженою відповідальністю "Труд" (Покупець) товар (т. 1 а.с. 52-53).

Представник позивача в судовому засіданні пояснила, що товари, придбані у ТОВ "АТД-Сервіс" використовувались Товариством у власній господарській діяльності (для проведення ремонту під'їзної залізничної колії ТОВ "Труд").

В матеріалах справи містяться копії видаткових накладних, які є невід'ємною частиною Договору № 03-02/15(п. 1.1 Договору ), а саме: № АТ-000051 від 03.02.2015 (сума ПДВ-16666,67 грн); №АТ-000052 від 04.02.2015 (сума ПДВ - 16666,67 грн), №№АТ-000053 від 05.02.2015 (сума ПДВ - 16666,67 грн), №АТ-000054 від 06.02.2015 (сума ПДВ - 16666,67 грн), №АТ-000055 від 09.02.2015 (сума ПДВ - 16666,67 грн), №АТ-000056 від 10.02.2015 (сума ПДВ - 24166,67 грн), №АТ-000057 від 12.02.2015 (сума ПДВ - 9166,67 грн).

Однак, представник Новоград-Волинської ОДПІ в судовому засіданні зазначила, що в наданих видаткових накладних не зазначено, хто отримав даний товар, отже, реквізити, обов'язковість заповнення яких передбачено чинним законодавством, заповнені з порушенням.

Представники позивача в судовому засіданні зауважили, що видаткові накладні містять всі числові значення, необхідні для визначення обсягу господарської операції та були сформовані на виконання рахунків - фактури: № АТ-000028 від 02.02.2015, № АТ-00064 від 10.04.2015, № АТ-00076 від 20.05.2015, № АТ-00077 від 20.05.2015 (т. 1 а.с. 63-67).

Щодо висновку податкового органу, що у контрагента відсутні автомобільний чи інший транспорт, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності, представник позивача зазначила, що відсутність основних фондів не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, що унеможливлює здійснення господарських операції, оскільки наведені обставини не позбавляють суб'єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб'єктів господарювання для виконання зобов'язань по укладених ним договорах.

Так, згідно укладених договорів та додаткових угод до них, ТОВ " АТД - Сервіс" має право надавати послуги ТОВ "Труд" із залученням до виконання третіх осіб без погодження та попереднього узгодження із Замовником (ТОВ "Труд")

На підтвердження вказаного, представникам позивача надано до матеріалів справи копії: договору про виконання робіт № 30-04 від 30.04.2015, специфікації № 1 від 15.04.2015 до договору № 30-04, договору про виконання робіт № 12-03 від 12.03.2015 та специфікації №1 до даного договору (т. 1 а.с. 211-214), акту здачі-приймання робіт (надання послуг) від 10.04.2015 (т. 1 а.с. 215), акту здачі-приймання робіт (надання послуг) від 18.05.2015 (т. 1 а.с. 216), акту приймання-передачі виконаної роботи від 27.02.2015 (т. 1 а.с. 217), договору про надання послуг № 01 від 01.10.2014 (т. 1 а.с. 218-221), акту приймання-передачі виконаної роботи №8 від 29.05.2015 (т. 1 а.с. 222).

Суд звертає увагу на той факт, що зазначені вище правочини не визнані у встановленому чинним законодавством України порядку недійсними.

Крім того, на підтвердження реальності здійснення господарської операції з контрагентом позивачем надано Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №АТ-0000025 від 20.05.2015 (т. 1 а.с. 84), акти комісійної перевірки під'їзної колії по ст. Новоград-Волинський від 06.01.2015 (т. 1 а.с. 113), Акт комісійної щоквартальної перевірки під'їзної колії по ст. Новоград-Волинський від 09.04.2015 (т. 1 а.с. 114).

Разом з тим, в Акті від 25.09.2015 зазначено, що Товарно-транспортні накладні підписані не встановленими особами (не зазначено хто отримав - відповідальна особа вантажоодержувача ТОВ "Труд") відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, тобто мають юридичну дефектність (т. 1 а.с. 25).

Проте податковим законодавством не визначено товарно-транспорту накладну як обов'язковий первинний документ на підтвердження реального здійснення господарської операції. Аналогічна правова позиція висловлена в Ухвалі Вищий адміністративний суд України від 22.07.2015 у справі № К/800/13871/15.

На підтвердження реальності змін майнового стану ТОВ "Труд" представники позивача надали виписки по рахунку (т. 1 а.с. 223-225), що підтверджують рух коштів на рахунку позивача.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 - директор ТОВ "АТД-Сервіс" пояснив, що для виконання договорів, укладених з ТОВ "Труд" його підприємством було залучено субпідрядні організації, які фактично і виконували весь обсяг робіт.

Разом з тим, в матеріалах справи знаходяться копії податкових накладних, складених ТОВ "АТД - Сервіс": № 7 від 20.05.2015 ( ПДВ 14750,00 грн), №6 від 20.05.2015 (ПДВ 18833,33 грн), №6 від 10.04.2015 (ПДВ 25000,00 грн); №12 від 12.02.2015 (ПДВ 9166,67 грн), № 11 від 10.02.2015 (ПДВ 24166,67 грн), № 10 від 09.02.2015 (ПДВ 16666,67 грн); №9 від 06.02.2015 (ПДВ 16666,67 грн), №8 від 05.02.2015 (ПДВ 16666,67 грн); №7 від 04.02.2015 (ПДВ 16667,67 грн), №6 від 03.02.2015 (ПДВ 16666,67 грн) (т. 1 а.с. 96-105).

Суд звертає увагу на ту обставину, що у податкового органу під час перевірки зауважень щодо податкових накладних, що виписувались на виконання умов договорів, не було, що дає всі підстави вважати, що вони складені відповідно до вимог чинного законодавства та є належним чином оформленими первинними документами.

Відповідно до статті 1 Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Враховуючи, що в основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета, тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту, суд вважає за необхідне зазначити, що на підтвердження правомірності формування платником податків валових витрат, окрім встановлення дотримання таким платником вимог законів, в судовому засіданні встановлено реальність здійсненої господарської операції з придбання та реалізації товару, тобто такі операція є не тільки документально оформленими, а й об'єктивно призвели до руху активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків.

Суд беручи до уваги, що відповідні наслідки у податковому обліку платника податків створює не сам факт наявності первинних документів, а фактична поставка товару та послуг, а надані позивачем документи, як то - договори купівлі-продажу, товарно-транспортні накладні, акти приймання-передачі наданих послуг, банківські виписки, видаткові накладні, податкові накладні, приходить до висновку, що позивачем підтверджено фактичний рух активів та зміни у власному капіталі зв'язку з виконанням умов укладених договорів.

Відповідачем по суті не надано в порядку виконання обов'язку, передбаченого ч. 2 ст. 71 КАС України, будь-яких належних та допустимих доказів, не доведено наявності обставин та підстав, які б відповідно до вищезгаданих положень податкового законодавства та законодавства з питань бухгалтерського обліку унеможливлювали формування позивачем спірних сум податкових вигод за вищезгаданими операціями, які б свідчили про нездійснення спірних операцій та юридичну дефектність первинних документів за спірними операціям та не доведено непереборних обставин, які б унеможливлювали надання цих документів під час розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що в даному випадку, в порядку виконання обов'язку передбаченого ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідачем не доведено законності та обґрунтованості спірного рішення, у зв'язку з чим та виходячи з положень п.1 ч. 2 ст. 162 та ч. 2 ст. 11 КАС України позов слід задовольнити.

Керуючись статтями 11, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податков. повідомлення-рішення від 19 жовтня 2015 року № 0002002200, винесене Новоград-Волинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби України в Житомирській області.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11 грудня 2015 року № 0003522200, винесене Новоград-Волинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби України в Житомирській області.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя І.Е.Черняхович

Повний текст постанови виготовлено: 04 квітня 2016 р.